Download GPX file for this article
48.44352122.720355Full screen dynamic map
Матеріал з Вікімандрів


Мукачево
noframe
Мукачево
noframe
Корисна інформація
Населення 82 000 (2011)
Телефонний код

Мукачево знаходиться в Закарпатській області.

Зрозуміти[ред.]

Як дістатись[ред.]

Літаком[ред.]

Потягом[ред.]

Потяг Київ-Ужгород.

Наприклад, потяг № 13:

виїзд з Києва 18-35, прибуття до Мукачевого 8-48.

Автомобілем[ред.]

Автобусом[ред.]

Транспорт[ред.]

Викликати авто можна за допомогою мобільного додатка Fresh Taxi[недійсне посилання].

Що відвідати[ред.]

Місто і його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, в якому зібрано величезну кількість книг в бібліотеці; Домбокський жіночий православний монастир, Ракошинський чоловічий православний монастир.


Замок Паланок
Замок Паланок

Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів. Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей.


Палац Ракоці
Мукачівська ратуша
Костел Святого Мартина
Реформаторська церква
Православна церква
  • 2 Палац Ракоці («Білий будинок»), пл. Миру, 26—28. Після того як Дєрдь Ракоці став в 1633 році власником Мукачівського замку, палац був сильно перебудований. Стиль палацу змішаний, тут є і ренесанс, і барокко. Свою другу назву - «Білий будинок», палац отримав за білий фасад, декорований червоними вставками. А в 1726 році кам'яниця стала власністю сім'ї Шенборнів. Після роботи архітектора з Австрії палац знову сильно помінявся і, до речі, зараз він не білий, а рожевий. У палаца цікавий портал в стилі барокко і центральні сходи. Зараз в палаці працює художня школа.
  • 3 Мукачівська ратуша, вул. Пушкіна, 2. Збудована на початку XX сторіччя (1904-1910 рр.), у стилі сецесії з елементами неоготики. Споруда зведена будапештським архітектором Яношем Бабулою-молодшим. Ратушна вежа стоїть на могутніх опорах у формі стрілчастих арок і примикає до виступаючої частини будівлі з маленькими шпилястими баштами-еркерами по кутах, під якими вміщені барельєфи з зображенням історичного герба міста (Святого Мартина на коні). Вікна першого поверху також мають вигляд великих стрілчастих арок. Стіна фасаду розчленована пілястрами і завершується плавною хвилястою лінією невисокого аттіка. На ратушній вежі — годинник-куранти, виготовлений Йосипом Шовінським, один з найкращих баштових годинників у Європі на той час. Головний механізм годинника знаходиться у невеликій овальній кімнаті башти. У скляному ящику працює система шестерень і важелів, сполучених туго натягнутими тросами з двома дзвонами. Удар по меншому дзвону відбиває чверті години, а удари по великому дзвону сповіщають про цілу годину.
  • 4 Костел Святого Мартина, вул. Миру, 51. Костел, названий на честь одного з найшанованіших святих і покровителя Мукачева — Святого Мартина, збудований на місці старого католицького храму, однієї з перших культових споруд у Мукачеві, яка існувала в Мукачеві за часів правління королеви Єлизавети, яка часто там молилася. Новий готичний храм було побудовано в рисах романтичної неоготики за проектом будапештського архітектора Ціглера. Посвячення новозбудованої церкви відбулося 24 вересня 1905-го року. З 27 березня 2002 року церква стала кафедральним собором новоствореної Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви. Костел оформлений у світло-коричневих тонах. Його найвища головна башта прикрашена годинником, а портал входу декорований склепінчастою аркою та колонами. Музичний орган на 16 регістрів для костьолу, «opus» 1866, був збудований у 1913 році Отто Рігером з Будапешту. При вході до кафедрального собору знаходиться вівтарний образ — картина угорського художника Віктора Мадараса із зруйнованої церкви села Софія. На ньому зображено першого угорського короля Стефана I Святого, який дає свою корону через Діву Марію турботливому Богу. Перлина костелу — старовинна каплиця Святого Йосипа, яка датується XIV століттям. Це єдине будова, яка вціліла від колишнього храму. Каплиця виконана в готичному стилі та являє собою кам'яну споруду з вузькими стрілчастими вікнами, укріплену могутніми контрфорсами (опорами). Фасад каплиці прикрашений великою аркою з трояндою та декорований хрестами. До однієї зі стін прибудована кругла вежа, яку вінчає високий чотирикутний дах зі шпилем. В каплиці збереглися розписи XIV ст.
  • 5 Собор Успіння Пресвятої Богородиці. Діючий греко-католицький храм. Почали будівництво в 1829 році, а 27 серпня 1859 року єпископ Василь Попович висвятив храм. Намісні образи в людський зріст до білого з позолотою іконостасу намалював відомий ужгородський художник Ф. Видра. Годинник для вежі виготовили у Мюнхені. Вівтарний образ та ікони для іконостасу, який коштував 5 тисяч форинтів, намалював художник Мікловші (Михайло Змій-Миклошик), а стіни розписали біблійними сюжетами єпархіальний живописець Юлій Корнило-Фенцик та маляр Андрій Мікловда в 1892-1893 роках. Після приходу радянської влади, у 1947 році церкву підпорядкували Московському православному патріархату, а священиків репресували. У 1992 році храм повернули греко-католикам. Православні віряни усе оздоблення перенесли в нову православну церкву, тому після передачі собор був повністю пустим, уціліла лише центральна лита люста 1905 року. По тому у 1990-х роках тривало відновлення храму. Під час відновлення всередині було наново зроблено електрику, штукатурку, іконостас, розпис, підлогу; зовні було відновлено дах та фасад. Відновлення тривало до 2009 року. У 2010 році було освячено іконостас. Розписи у храмі — візайнтійського стилю.
  • 6 Реформатська церква, вул.Духновича,11. Кальвіністська церква (1790-1814 р.)
  • 7 Свято-Миколаївський монастир, вул. Північна, 2. Колишній монастир ордену Василіян на Чернечій горі, заснований в 1360 році мукачівським князем Федором Корятовичем, де він був пізніше похований. Звідси також поширилося з'єднання закарпатських українців з Римом у другій половині XVII століття. Теперішній камінний монастир побудований між 1766 — 1772 (архітектор Дмитро Рац), а велична камінна Свято-Миколаївська церква у 1798 — 1804. В 1947 році монастир ордену Василіян був примусово ліквідований радянською владою і переданий під управу православних черниць. Миколаївський монастир, його церква і келії з дзвіницею є пам'ятками архітектури національного значення.
  • 8 Пам’ятник сажотрусу, площа Миру (навпроти мукачівського Будинку культури). У пам'ятника закарпатського скульптора Івана Бровді є реальний прототип – мукачівський сажотрус Бертолон Товт, який відпрацював в Мукачеві більш ніж 50 років. Не забудьте потерти гудзик на одязі сажотруса, що за повір'ям неодмінно має принести успіх та посприяти у здійсненні бажань, або на вдачу погладити по спинці кота.

Чим зайнятись[ред.]

  • 1 Мукачівський історичний музей, вул. Підзамкова, 57 (Замок "Паланок"), (03131) 4-40-53, 4-40-96.
  • 2 Картинна галерея, пл. І. Федорова, 5, +38 (03131) 2-14-14. Вт-Сб 10:00–18:00. Створена в 1995 році. Протягом року тут проводять 15-18 виставок художників з Закарпаття, інших регіонів України, а також закордонних. Дорослий білет — 2 грн., дитячий — 1 грн..
  • 3 Музей прикладного мистецтва Закарпаття, вул. Я. Коменського, 59 (Приміщення Мукачівського державного університету), +38 (095) 873-00-91. Вт-Пт 9:00–17:00, обід 13:00-14:00. Народні костюми, вишивка, кераміка, різьба по дереву. Вхід безкоштовний.
  • Виставка церковної дерев'яної архітектури, вул. Пирогова, 4 (у дворику, за аптекою), +38 (068) 229-49-27. Вт-Пт 9:00–18:00, Сб 9:00-15:00. Дорослий білет — 6 грн., дитячий — 3 грн..
  • Музей угорського художника М. Мункачі, пл. Миру, 16 (Експозиція музею розміщена в холі колишнього палацу Ракоці), +38 (03131)2-32-77. Пн-Пт 9:00–19:00, Сб 9:00-14:00. Вхід безкоштовний.
  • Щороку напередодні Старого Нового року (12-14 січня) в місті проводиться фестиваль «Червене вино». Гості фестивалю мають змогу безкоштовно продегустувати, а також придбати вина від приватних виноробів та відомих компаній. Окрім того, «Червене вино» — це ще й справжнє народне свято з колядками, щедрівками та подарунками.

Театри[ред.]

  • Будинок культури, пл. Миру, 12. Концерти сучасної і класичної музики, вистави та інші розважальні програми.
  • Закарпатський обласний державний російський драматичний театр, пл. Миру, 1, +38 (03131) 2-30-12, 2-13-59. Історія російськомовного обласного драматичного театру у місті Мукачеве розпочалася в серпні 1947 року прем'єрою історико-документальної драми за п'єсою Бехтєрєва та А. Розумовсьуого «Полководець Суворов». У 2000 році головним режисером театру було призначено Євгена Тищука, з приходом якого в театрі відновились постановки п'єс класичного репертуару. Зокрема, аншлаговою стала постановка театром «Лісової пісні» Лесі Українки. Крім «Лісової пісні» у доробку режисера-постановника Є. Тищука — «Дім Бернарди Альби» Ф.Г. Лорки та «Лізістрата» Л. Філатова. А режисер-постановник Віталій Дворцин поставив «Вишневий сад» А.П. Чехова, «Пізня любов», «Доходне місце» О.М. Островського, «Лиса співачка» Е. Іонеско та «Варшавська мелодія» Л. Зоріна.
  • Приватний театр «Бенефіс», вул. Ерделі, 21а, +38 (03131) 4-18-18.

Що купувати[ред.]

Де поїсти[ред.]

РЕСТОРАНИ:

  • 1 Ловачка (шосе Київ-Чоп), +38 (067) 31 07 373, (03131) 2 21 44, e-mail: . 11:00 - 23:00. Великий банкетний зал на 120 чоловік, літня тераса.

Також ресторани є при готелях «Червона гора», «Латориця», «Зірка» та «Лангер».

КАФЕ:

  • «Білий папуга» пл. Миру, 3
  • «Старий град» вул. Миру, 5
  • «У Віктора» вул. Дзержинського
  • «Ліана» вул. Пушкіна, 11
  • «Арт-кафе» пл. Федорова, 7
  • «Святий Мартин» вул. Грушевського, 3
  • «Трактіръ» вул. Пушкіна, 12
  • «Гарячі страви» вул. Зріні, 46
  • «Латорична корчма» вул. Червоноармійська
  • «Якір» вул. Парканія
  • «Фрегат» міський парк

ПІЦЕРІЇ:

  • Тіволі вул. Недецеї, 7
  • Едем вул. Миру, 6
  • Мілано вул. Миру, 12

КОНДИТЕРСЬКІ:

  • Vаніль, вул. Миру, 2
  • Кондитерський дім «BONDARENKO» — кав'ярня, вулиця Достоєвського

Дешево[ред.]

  • Супермаркет Silverland вул. Купальна 14;
  • Центральний ринок Зелений, вул. Возз'єднання 21;
  • «Бістро» на першому поверсі ТРЦ «Щодня», вул. Возз'єднання 20.

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

  • Готельний комплекс «Лангер», вул. Підопригори, 3а (500 метрів від центру міста), (380-3131) 2-22-87, fax: 380-3131) 2-32-14. Приватний готель березі річки Латориці. Ресторан, сауна, басейн, спортивний зал, парковка з охороною.
  • 1 Готель «Червона гора», вул. Червона гора, 1а, +380 99 733-06-02, fax: +380 (3131) 5-71-73, e-mail: . Ресторан, бар, винний погріб.
  • Лікувально-оздоровчий комплекс «Латориця», вул. Духновича, 96, (380-3131) 2-32-06, fax: (380-3131) 2-32-16. Конференц-зал, ресторан, власна свердловина з хлоридно-кальцево-натрієвою мінеральною водою, лікувальний відділ із 5 лікувальними ваннами з термальною водою, а також масаж, мануальна терапія, скелетна витяжка, озокерит, соляна кімната, фізіотерапія. Поряд знаходиться літній відкритий басейн з лікувальною термальною водою.
  • Чотиризірковий готель «Стар», пл. Миру 10-12, +38 (03131) 31 0 31, fax: +38 (03131) 5 48 80, e-mail: . Конференц-зали, ресторани, салон краси, сауна, басейн, спортивний зал, сучасний бізнес-центр, парковка з охороною.
  • Готель «Барва», вул. Миру, 66, (380-3131) 5-20-58, fax: (380-3131) 5-20-58. Номери "люкс", кафе-бар.

Також через мукачівські туристичні фірми або Інтернет ви можете забронювати приватні вілли та будинки.

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!