Download GPX file for this article
45.0425735.37499Full screen dynamic map
Матеріал з Вікімандрів


Феодосія
noframe
Феодосія
noframe
Фонтан Айвазовського
Корисна інформація
Населення 69 786 (2012)
Телефонний код +380-6562

У той час як політичний статус Криму є спірним і чутливим питанням, Крим де-факто контролюється Росією. Перетинаючи кордон, ви повинні мати російську візу та/або інші документи для в'їзду на територію Росії.

До Криму можна потрапити як з території України так і з території Росії.

З України на територію півострова можна потрапити через три автомобільні пункти пропуску. Станом на 2020 рік залізничне сполучення з Кримом відсутнє. Найкраще їхати потягом до кінцевої станції "Новоолексіївка", або до Херсону.

З Росії можна потрапити через новозбудований Кримський міст та за допомогою Керченської поромної переправи. З Порту-Кавказ (Краснодарський край) до порту "Крим" (м. Керч) курсують пороми. Також з різних міст Росії є авіарейси до аеропорту Сімферополя (їх кількість збільшується у літню пору року).

У той же час, законодавство України забороняє відвідувати Крим з території Росії, тому туристам, які бажають відвідати Крим, для уникнення адміністративного та кримінального переслідування та заборони подальшого в'їзду на територію України рекомендується в'їжджати до Криму з материкової території України.

Інформація у цій статті може бути застаріла. Перевірте правильність номеру телефона, електронних адрес, веб-сторінок і т.д. адже на півострові змінився телефонний код, домен тощо.


Феодосія розташована на південному березі Криму.

Зрозуміти[ред.]

Місто республіканського підпорядкування в південно-східній частині Криму, на березі Чорного моря.

У 2011 році за дослідженням тижневика «Коментарі», разом з Свалявою, Феодосію назвали найкомфортнішим курортом України. Щорічно місто відвідують близько 110 тис. туристів.

Історія[ред.]

Місто заснували вихідці з грецького міста Мілет (Мала Азія) в середині 6 столітті до н. е., назвавши поселення Феодосія («Богом дана»). Перші століття нашої ери ознаменувалися для Феодосії набігами загарбників — сармати, готи і гуни, нашестям яких приблизно в 370 році місто було зруйноване і розграбоване. У 5 столітті сюди прийшли алани і зруйноване місто стало називатися Ардабда, тобто «Семибожне». Біля VII століття н. е. Феодосію захопили хазари, а потім, в XIII столітті — татаро-монгольські орди.

У 1226 році генуезькі купці виторгували у татарського хана Оран-Тімура руїни Феодосії і на їх місці побудували фортецю Кафу, яка стала центром чорноморських володінь Генуї. Досить скоро Кафа стала найбільшим транзитним центром міжнародної торгівлі і опорним пунктом генуезьких колоній в Північному Причорномор'ї. Влітку 1475 року в порт Кафи увірвався турецький флот, турки потопили всі кораблі і спалили дерев'яні споруди. Одночасно з суші напали татари, і місто піддалося повному розгрому. Захопивши Кафу, турки перейменували її в Кефе (Кеффе) і перетворили на свій головний опорний пункт на Кримському півострові. Тут знаходилася резиденція намісника турецького султана в Криму. У 1616 році запорожці на своїх «чайках», під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного опанували Синопом і Трапезундом. Потім раптовим ударом знищили весь турецький флот, що стояв в бухті, і, узявши нападом Кефе, звільнили декілька тисяч невільників, призначених для продажу в рабство. Такі походи в Крим були ще в 1628 і 1675 роках.

Під час російсько-турецької війни 1768–1774 років російські війська в 1771 році захопили місто. 1783 року його було приєднано до Російської Імперії і в 1787 році, за велінням Катерини ІІ, місту повернено давню назву — Феодосія. З 1802 року Феодосія — повітове місто Таврійської губернії.

Клімат[ред.]

Клімат Феодосії близький до клімату Сімферополя. Однак близькість Чорного моря наближає клімат до середземноморського, середня температура круглий рік вища нуля. Однак, на відміну від Ялти, у Феодосії можливі набагато нижчі температури. Зима дуже м'яка, а літо спекотне і посушливе.

З півночі та сходу Феодосія відкрита для холодних, сильних вітрів, характерних для зимового періоду. Однак, навіть у найхолоднішому місяці року — лютому — середня температура повітря часто буває вище нуля.

Як дістатись[ред.]

Літаком[ред.]

Потягом[ред.]

В літній період призначаються додаткові потяги, які їдуть на Феодосію (деякі до станції Айвазовська). Більшість цих потягів їдуть з міст Росії та України. У разі відсутності квитків, на потяги до Феодосії, можна скористатися пересадками, на станціях Джанкой та Владиславівка, де скористатися іншими потягами або приміськими дизельними потягами. Також можна дістатися потягом до Сімферополя, а звідти подорожувати автобусом.

Автомобілем[ред.]

Автобусом[ред.]

Кораблем[ред.]

Транспорт[ред.]

Що відвідати[ред.]

Дача Стамболі
  • 1 Середньовічна Генуезька фортеця.
  • 2 Церква святого Сергія (Сурб Саркіс). Діючий вірменьский храм ААЦ
  • 3 Церква Святого Георгія. Вірменський храм.
  • 4 Храм архангелів Михаїла і Гавриїла. Вірменсько-католицький храм.
  • 5 Церква Всіх Святих. Побудована в 1880-і роки, зруйнована в 1960-і роки, відновлена в 2004 році.
  • 6 Собор в ім'я ікони Божої Матері Казанської. Храм УПЦ.
  • 7 Церква Святої Катерини. Храм УПЦ МП.
  • 8 Святого Стефана. Вірменський храм
  • 9 Святого Іоанна Богослова (Іоанна Предтечі). Раніше храм ААЦ. Тепер це храм в ім'я ікони Пресвятої Богородиці Іверскої УПЦ МП.
  • 10 Храм в ім'я Введення в храм Пресвятої Богородиці.
  • 11 Мечеть Муфтій-Джамі.
  • 12 Фонтан Айвазовського. Споруджений по проекту і на гроші художника в 1888 році.
  • 13 Фонтан "Доброму генію".
  • 14 Дача Стамболі.
  • 15 Дача «Мілос».

Чим зайнятись[ред.]

  • 1 Картинна галерея Айвазовського, вул. Галерейна, 2 і 4, +38 (06562) 3-02-79, 3-09-29. влітку: 10.00-20.00; взимку: 10.00-17.00; вівторок: 10.00-13.00; вихідний — середа. Художній музей у місті, один із найстаріших художніх музеїв України.
  • 2 Літературно-меморіальний музей А.С.Гріна, вул. Галерейна, 10.
  • 3 Музей старовин, проспект Айвазовського, 11.
  • 4 Дитяча мариністична галерея, музей скульптора В.І.Мухіної, вул. Федька, 1, +380-6562-392-52.
  • 5 Музей дельтапланеризму, вул. Гріна, 12. будні дні 10.00-17.00, в суботу 10.00-14.00, неділя — вихідний.
  • 6 Музей грошей, вул. Гріна, 12.

Що купувати[ред.]

Де поїсти[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

  • 1 Готель «Моряк», вул. Леніна, 8 (Дістатись можна автобусом №1 (зупинка «вул. Желябова»), +38(06562) 57-182; моб. +380503612620, e-mail: . від 71 до 563 грн..

Середні ціни[ред.]

  • 2 Готель «Лідія». 5 поверхів, 47 готельних номерів від 174,80 грн. до 1154 грн.

Дорого[ред.]

  • 3 Готель «Атлантік», +38 (06562) 2-61-40 +38 (066) 735-0-333, e-mail: . Конференц-зала, SPA-центр, сауна, медичний центр, вид на місто та море. від 250 до 3500 грн.

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Куди далі[ред.]

  • Карадагський природний заповідник
  • Карадагський морський акваріум
  • Карадагський дельфінаріум
Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!