Це стаття із серії «Загальні теми»

Коли українця запитують які українські замки він знає, то скоріш за все він скаже самі відомі з них: Кам'янець-Подільська фортеця, Хотинська фортеця, Аккерманська фортеця, Луцький замок, і таке інше. Але насправді замків набагато більше ніж можна уявити.

Замки поділяються різноманітно: з популярних всім українцям, до невідомим навіть мешканцям найближчого села, з міцних кам'яних фортець, до земляних, і найголовніше — з повністю відреставрованих та відкритих до туристів пам'яток, до залишок і руїн мурів та фундаменту. Також замки, коли втрачають свої оборонні обов'язки, можуть бути використані в багатьох цілях, наприклад переобладнаний в музей, або навіть як звичайне житло.

У списку всього 143 пам'яток, виключаючи ті в окупованих регіонах і в анексованому Криму. Треба ще зауважити, що скоріш за все, це навіть не весь збірник!

Увага: дані про замки зібрано станом на серпень 2025 року. У список включаються замки й фортеці, колишні замки й фортеці, та руїни від них. Замки й фортеці, які знаходяться в ТОТ та в Криму не враховуються в цей список!

Галичина

Регіон на заході України, який вирізняється найбільшою концентрацією середньовічних та ранньомодерних замків у країні. Багато з них споруджено у XIV–XVII століттях, коли ці землі були частиною Королівства Польського та Речі Посполитої, і мали як оборонне, так і адміністративне значення. Тут можна побачити як добре збережені палацово-замкові комплекси (наприклад, Олеський, Підгорецький та Золочівський замки), так і мальовничі руїни на пагорбах, що домінують над містами й річками. Особливістю галицьких замків є поєднання європейських ренесансних і барокових архітектурних стилів із місцевими фортифікаційними традиціями. Більшість відомих споруд розташовані у межах так званої «Золотої підкови Львівщини», але цікавими є й замки Тернопільщини та Івано-Франківщини. Для мандрівника Галичина — це ідеальне місце для автомобільного чи веломаршруту, що дозволить відвідати одразу кілька унікальних пам’яток за короткий час.

Івано-Франківська область

На Прикарпатті замків менше ніж у сусідніх областях, але вони не менш колоритні. Найвідоміший — Пнівський замок біля Надвірної, зведений у XV столітті для захисту від татарських набігів. У Галичі збереглися залишки давньоруського дитинця та сучасніші оборонні споруди. Долинський та Рогатинський райони мають поодинокі фортифікаційні пам’ятки, здебільшого перебудовані у палаци. Замки Івано-Франківщини вирізняються атмосферою гірського передгір’я й відносною «диким» виглядом, що робить їх особливо привабливими для поціновувачів автентики.

Вид на вцілілу башту Галицького замку з пташиного польоту.

• 1 Галицький замок (руїни на фото) — одна з найстаріших галичанських твердинь над Дністром: збереглися мури західної башні мурів, контури валів і кам’яні фрагменти, що дають уявлення про розміри цитаделі; підйом винагороджується широкою панорамою річки та довколишніх ланшафтів, а кілька інформаційних таблиць допоможуть зорієнтуватися в хронології споруди.
• 2 Маріямпільський замок (руїни) — колись це був палац-у-фортеці (тип palazzo in fortezza), нині лишилися вали й окремі фрагменти мурів серед зелені дендро-парку; місце поєднує історію та парк-ландшафт, тож тут зручно зробити коротку зупинку в дорозі.
• 3 Надвірнянський замок (руїни) — руїни свідчать про колишню потужну фортецю: видно товщину мурів, залишки підвалів і загальну планувальну структуру укріплення у парку Франка; місце краще відвідувати з місцевим путівником або з інформацією з краєзнавчого музею, щоб складніше відновити історичний контекст.

• 

  Пнівський замок палає на сонці, за руїнами краєвид на Надвірне.

  4 Перегінський замок (головна споруда використовується як житло) — від колишнього комплексу збереглася переважно головна будівля, яка сьогодні пристосована під житлові потреби кількох сімей; контури оборонних ліній та сліди валів ще читаються в ландшафті, але доступ вимагає поваги до приватної власності й домовленостей із місцевими (які до речі не мають нічого проти чужинців, охочих дізнатися побільше про колишній замок).
• 5 Пнівський замок (частково збережений, на фото) — одна з найпотужніших прикарпатських фортець XVI–XVII ст.: збереглися значні фрагменти мурів, підземні приміщення та виразні рельєфи валів; прогулянка по валах і огляд підземель дають відчуття справжньої оборонної структури і чудові краєвиди з вершини.
• 6 Раковецький замок (руїни) — вежа і уривки мурів XVII ст. стоять самотньо в сільському ландшафті і створюють виразний силует для фотографій; тут відчувається сільська атмосфера та відлуння регіональної історії, але інфраструктура для туристів мінімальна.
• 7 Рожнятівський замок (палацово-адміністративна споруда, нині частково — відділ поліції) — рейсові автобуси з Івано-Франківська привозять у центр, будівля легко пізнається в урбаністичному середовищі. Колишній шляхетський палац із елементами замкової планіровки частково збережений і адаптований під сучасні потреби громади; варто оглянути фасади та місцевий краєзнавчий матеріал, аби зрозуміти перетворення комплексу з часом.
• 8 Станіславівська фортеця (збереглася лише частина оборонного цегляного муру) — бастіонна система Станіславова (засн. у XVII ст.) позначила планування міста: нині доступні поодинокі фрагменти муру і земляні вали, а сама фортеця читається більше у вуличній сітці та топографії, тож прогулянка центром міста дозволяє «прочитати» її сліди.
• 9 Чернелицький замок (руїни) — замок XVII ст. зберіг фрагменти в’їзної вежі та мурів, які надають місцю виразного середньовічного характеру; навіть у руйнованому стані він цікаий для фото і для роздумів про оборонне планування невеликих шляхетських центрів.

Львівська область

Серце галицької замкової архітектури, відоме своєю «Золотою підковою» — туристичним маршрутом, що об’єднує Олеський, Підгорецький, Золочівський, та Свірзький замки з мальовничим відбиттям у воді. Також варто відвідати оборонні вежі у Старому Селі. Львівські замки вирізняються багатим поєднанням готики, ренесансу та бароко, а також відносно доброю збереженістю завдяки туристичному та музейному використанню. Область є зручним стартом для подорожі замками, адже більшість з них розташовані в радіусі одноденної мандрівки зі Львова.

Великий житловий (справа) і Китайський (по центру) палаци замку

«Золота підкова»

Див. також: Золота підкова Львівщини

• 10 Жовківський замок (збережений) — зведений як резиденція польського короля Яна III Собеського, поєднував оборонні та житлові функції. Замок зберіг частину автентичних інтер’єрів і нині використовується як музей. Жовква загалом є прикладом «ідеального ренесансного міста».
• 11 Золочівський замок (збережений, на фото) — збудований у XVII ст., поєднує риси оборонної споруди й резиденції. На території зберігся Китайський палац — рідкісний приклад східної архітектури в Україні. У замку діє музей, проводяться виставки та екскурсії. Споруда така популярна, що навіть в 2020 році вона була зображена на пам'ятній монеті номіналом 5₴ і 10₴, входящих у серію монет «Пам'ятки архітектури України».
• 12 Олеський замок (збережений) — один із найстаріших замків України, відомий як місце народження польського короля Яна III Собеського. Фортеця має форму овалу й стоїть на високому пагорбі, нині в ній діє музей-заповідник. Замок зберіг чудові інтер’єри, колекції живопису та старовинні меблі.
• 13 Підгорецький замок (збережений) — справжній «палац-фортеця» у стилі Ренесансу з елементами бароко, оточений ровом і валами. Замок відомий своїм парадним парком і легендами про «Білу пані». Сьогодні він перебуває на реставрації, але вражає величчю та романтичною атмосферою руїн.
• 14 Поморянський замок (частково збережений) — стародавня фортеця XV ст., яка в різні часи перебудовувалася на резиденцію магнатів. Замок сильно зруйнований, але зберіг фрагменти стін і палацових споруд. Туристи відвідують його як атмосферну пам’ятку «замку-примари».
• 15 Свірзький замок (потребує реставрації) — стоїть на пагорбі над озером, що надає йому мальовничого вигляду. Замок неодноразово руйнувався та відбудовувався, нині частково зберігся. Тут знімалися історичні фільми, зокрема «Д’Артаньян і три мушкетери».
• 16 Старосільський замок (напівруїни) — найбільший замок Львівщини за площею, збудований у XVI–XVII ст. Фортеця зберегла високі мури та башти, хоч перебуває в руїнах. Сьогодні це популярне місце для туристів і фестивалів.

Інші замки

• 17 Бродівський замок (напівзруйнований, вимагає реставрації) — зведений у XVII столітті за проєктом італійського архітектора Андреа дель Аква, замок у Бродах був важливим оборонним вузлом Речі Посполитої. Збереглися земляні вали й муровані каземати, які нині частково використовуються під господарські споруди. Мандрівникам цікаво оглянути геометрію бастіонів і вали, що наочно демонструють військову інженерію того часу.
• 18 Високий замок у Львові (руїни) — руїни замку на Замковій горі — найвища точка Львова з панорамою на все місто. Сам замок заснований у XIV столітті, але від нього збереглися лише фрагменти мурів. Головна принада для відвідувачів — оглядовий майданчик, куди ведуть стежки парком.
• 19 Добромильський замок (руїни) — руїни середньовічної фортеці, що належала Гербуртам і датується XV ст. Замок стоїть на горі, звідки відкривається панорама Карпат. Збереглися стіни та вежі, що нагадують про його оборонне значення.

• 

  Арт-об'єкт "Я кохаю Тустань".

  20 Кристинопольський замок (збережений) — замок XVIII століття був резиденцією роду Потоцьких, а пізніше графа Любомирського. Хоча сам замок частково втрачений, залишилися його флігелі та мальовничий палацово-парковий комплекс. Сьогодні це один із цікавих прикладів поєднання замкової й палацової архітектури на Львівщині.
• 21 Мурованський замок (руїни) — невелика оборонна споруда XVI століття, яка належала родині Сенявських. Від замку залишилися фрагменти стін та перебудована садиба, що нагадує скоріше панський двір. Туристам цікаво побачити поєднання оборонних і житлових функцій у цій споруді.
• 22 П'ятничанська вежа (частково збережена) — оборонна башта XVI століття, зведена як спостережний пункт і сигнальна вежа. Це рідкісний приклад вежі-донжона, що збереглася майже в автентичному вигляді. Нині відкрита для відвідувачів, із неї відкриваються краєвиди на навколишні села.
• 23 Тустань (руїни, на фото) — найвідоміша наскельна фортеця Карпат (X–XIV ст.), вирубана у скелях. Вона виконувала функції митниці й прикордонного укріплення на «шляху на Угорщину». До сьогодні збереглися сліди дерев’яних конструкцій, вирубані в камені пази. Є музей-заповідник. Детальніше про заповідник можна дізнатися в окремій статті.

Вид на територію Бережанського замку з повітря.

Тернопільська область

Регіон із найбільшою кількістю замків і фортець в Україні, багато з яких збереглися у вигляді романтичних руїн. Поряд могутня Кам’янецька фортеця (хоча історично вона на межі Поділля), мальовничі замки у Бучачі, Скалі-Подільській, Чорткові, Теребовлі, Збаражі. Особливість тернопільських замків — їхня інтеграція в природний ландшафт: оборонні стіни часто стоять над річковими каньйонами чи скелями. Багато споруд мають цікаву історію козацьких штурмів і турецьких облог.

• 24 Бережанський замок (збережений, на фото) — один із найкраще збережених ренесансних замків XVI ст., зведений князями Сенявськими. Замок оточений ровом і бастіонами, мав палацовий комплекс та костел Святої Трійці. Попри втрати, зберіг свій оборонний характер. До Бережан легко дістатися автомобілем або автобусом із Тернополя (40 км).
• 25 Буданівський замок (частково збережений) — збудований у XVII ст., нині від нього залишилися частково збережені мури. Поруч розташовано монастир домініканців, що використав замкові укріплення. Руїни стоять на високому березі Серету, мальовничо домінуючи над долиною.
• 26 Бучацький замок (руїни) — зведений у XIV–XV ст. магнатами Бучацькими. Сьогодні залишилися руїни стін і веж, які здіймаються над річкою Стрипою. Замок був важливим оборонним пунктом проти татарських набігів.
• 27 Залозецький замок (руїни) — збудований у XVI ст. для захисту від татар. Нині це руїни, але вони зберегли план бастіонної системи. Фортеця мала подвійний пояс стін і служила також як резиденція.
• 28 Збаразький замок (ведеться постійний косметичний ремонт з реставрацією) — один із найвідоміших замків України, відновлений після руйнувань XVII ст. Сьогодні тут діє музей, а сам замок перебуває в доброму стані завдяки постійній реставрації. Легко дістатися з Тернополя (25 км).
• 29 Золотопотіцький замок (руїни) — збудований у XVII ст., нині збереглися лише руїни мурів. Замок колись мав п’ятикутну форму з потужними вежами. Залишки мальовничо стоять біля річки Золотий Потік.

• 

  Парадний вхід у Колиндянський замок-палац.

  30 Колиндянський палац-замок (замок перебудований 1840 р. на палац, на фото) — спершу оборонна споруда XVI ст., у XIX ст. перебудована в палац. Нині має вигляд резиденції у стилі класицизму, з окремими слідами фортифікацій.
• 31 Костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Личківцях (культова, і оборонна споруда, руйнується досі) — поєднує культову й оборонну функцію. Це масивна споруда з товстими стінами та оборонними елементами. Сьогодні перебуває у стані руйнування.
• 32 Кривченський замок (руїни) — був збудований у XVI ст. Нині збереглися руїни стін на пагорбі над селом. Поруч відома Кришталева печера, що доповнює туристичний маршрут.
• 33 Кудринецький замок (руїни) — мальовничі руїни на скелі над Збручем. Фортеця XVI ст. була стратегічним пунктом. Сьогодні залишилися високі мури й вежі, що вражають пейзажністю.
• 34 Микулинецький замок (руїни) — збудований у XVI ст., зберіг частину мурів і башт. Замок мав чотирикутну форму з бастіонами. Поруч розташований бароковий палац графів Конопків.
• 35 Монастирок (оборонна церква, руїни) — відомий залишками оборонної церкви. Це невелика споруда з потужними стінами, яка сьогодні стоїть у руїнах. Вона входила до місцевої системи укріплень.
• 36 Новосілківський замок (руїни) — збудований у XVI ст. Нині збереглися лише руїни стін. Фортеця контролювала переправу через Дністер.
• 37 Підзамочок-замок (руїни) — невеликий замок XV ст., нині у руїнах. Розташований на скелі над долиною річки. Його залишки зберігають планування бастіонного типу.
• 38 Фортеця Святої Трійці (перебуває в занедбаному стані) — збудована на злитті Збруча й Дністра у XVII ст. Нині перебуває в занедбаному стані, але має добре помітні земляні вали та мури. Це був стратегічний пункт Речі Посполитої.
• 39 Сидорівський замок (руїни) — мальовничі руїни довгого замку XVI ст. на пагорбі. Його прозвали «українським Вавелем» за мальовниче розташування.
• 40 Скала-Подільський замок (руїни) — стоїть на високій скелі над Збручем. Руїни добре проглядаються і є візитівкою селища. Фортеця мала потужні мури й башти.

• 

  Скалатський замок, та поряд Костел св. Анни.

  41 Скалатський замок (у стані консервації, вежі і дахи веж відновлені, зображений на фото) — збудований у XVII ст., нині частково відновлений. Вежі накриті дахами, а внутрішня територія законсервована. Замок використовується для культурних заходів.
• 42 Теребовлянський замок (руїни) — збудований у XI ст., перебудований у XV–XVI ст. Нині збереглися величні руїни мурів. Він був однією з найстарших фортець Галичини.
• 43 Тернопільський замок (збережений) — заснований у XVI ст. Сьогодні перебудований, використовується як палац культури. Замок зберіг риси оборонної споруди.
• 44 Токівський замок (руїни) — руїни невеликої фортеці на Тернопільщині. Колись він охороняв місцеві переправи. Сьогодні від замку залишилися фрагменти мурів.
• 45 Червоногородський замок (руїни) — одна з найвідоміших руїн. Замок стоїть поруч із мальовничим Джуринським водоспадом. Збереглися круглі вежі та залишки палацу.
• 46 Чортківський замок (реставрація) — був збудований у XVI ст., нині реставрується. Фортеця домінує над центром міста. Символ міста.
• 47 Ягільницький замок (реставрований) — відновлений після руйнувань. Фортеця має масивні стіни й використовується для культурних заходів.
• 48 Язловецький замок (руїни) — руїни середньовічної фортеці. Збереглися частини мурів та веж. Поруч діє жіночий монастир.
• 49 Янівський замок (руїни) — збудований у XVI ст., нині збереглися руїни. Фортеця колись була важливим пунктом оборони від татар.

Волинь

Регіон на північному заході України, знаний своїми середньовічними фортецями та замками, що зберегли дух прикордонної оборони та шляхетського життя. Більшість місцевих замків будувалися у XIV–XVII століттях як укріплені резиденції князів і магнатів, а також як стратегічні пункти на шляху до Польщі та Литви. Волинські твердині відзначаються поєднанням готичних, ренесансних і барокових елементів, а також значним впливом оборонної архітектури Великого князівства Литовського.

Найвідомішою пам’яткою є Луцький замок (замок Любарта) — один із найкраще збережених середньовічних замків України, що слугує символом міста. Крім нього, варті уваги замок у Володимирі, острівні укріплення в Олиці, а також менші оборонні комплекси, розташовані у містечках і селах.

Для мандрівників Волинь цікава тим, що більшість замків знаходяться у доступних туристичних маршрутах і часто поєднуються з костелами, монастирями та старовинними міськими кварталами. Це робить регіон ідеальним для тематичних подорожей, присвячених середньовічній архітектурі та історії українських земель.

• 

  Бердичівський замок з боку річки.

  1 Бердичівський замок (збережений, на фото) — заснований у XVI ст., замок належав Тишкевичам і згодом був перебудований у фортецю-кляштор босих кармелітів. Масивні стіни збереглися повністю, разом із монастирськими спорудами. Сьогодні це один із найкраще збережених замків регіону. Добратися можна з центру Бердичева пішки або міським транспортом.
• 2 Володимирський дитинець (збереглися вали) — найдавніша фортеця Волині, закладена ще у Х ст., була серцем давнього Володимира. До нашого часу збереглися земляні вали й залишки мурів. Місце варто відвідати для розуміння києворуської доби. Розташований у центрі міста Володимир, легко доступний пішки.
• 3 Губківський замок (руїни) — побудований князями Острозькими у XV ст. для охорони кордону. Сьогодні від замку залишилися мальовничі руїни на високому пагорбі над річкою Случ. Це одне з найромантичніших місць для мандрівників. Дістатися можна з села Губків Рівненської області.

• 

  Дубенський замок з боку річки Іква.

  4 Дубенський замок (збережений, на фото) — збудований у XV ст. князями Острозькими, добре збережений і нині функціонує як музейний комплекс. Замок відомий своєю роллю у козацьких війнах і легендами про підземелля. Усередині діють виставки, концерти та фестивалі. Розташований у центрі Дубна, легко досяжний.
• 5 Звягельський замок (руїни) — фортеця у місті Новоград-Волинський (давній Звягель), споруджена у XVI ст. для захисту Поділля. До нашого часу дійшли лише фрагменти стін і вали. Руїни мають історичну цінність і мальовниче розташування. Добиратися зручно прямо з центру Новограда-Волинського.
• 6 Камінькаширський замок (руїни) — мала фортеця, яка існувала з XV ст. й була зруйнована під час нападів татар. Збереглися лише земляні насипи та окремі рештки стін. Для туристів цікаве як археологічна пам’ятка. Розташована у центрі Каменя-Каширського.
• 7 Клеванський замок (руїни) — збудований у XV ст. князями Чарторийськими. Сьогодні від нього збереглися руїни стін і брам, які все ще вражають масштабом. Замок відомий мальовничим оточенням і поруч із ним — знаменитим «Тунелем кохання». Дістатися можна із селища Клевань біля Рівного.
• 8 Корецький замок (руїни) — оборонна споруда князів Корецьких, закладена у XIV ст. Замок сильно постраждав у XVII–XVIII ст., нині збереглися мальовничі руїни на березі річки. Місце приваблює любителів старовини та фототуризму.
• 9 Локачівський замок (руїни) — фортеця, збудована для захисту місцевості від татарських набігів. До сьогодні дійшли лише залишки земляних валів і фрагменти мурів. Мало відома туристам, але цікава для дослідників історії.

• 

  В'їзна вежа Луцького замку.

  10 Луцький замок (відреставрований та відкритий для відвідування, на фото) — найкраще збережений замок Волині, збудований у XIV ст. князем Любартом. Це унікальний приклад готичної та ренесансної архітектури, з вежами, мурами та діючими експозиціями. Замок повністю відреставрований і є головною пам’яткою Луцька. Дістатися можна прямо з центру міста.
• 11 Малозагаєцький замок (частково збережений) — невеличкий замок, частково збережений на території сучасного села. Залишилися стіни й фрагменти мурів. Має локальне значення, але цікава для любителів маловідомих об’єктів. Дістатися можна з Хмельницької області.
• 12 Новозаславський замок (руїни) — фортеця у сучасному місті Ізяслав, заснована князями Заславськими. Сьогодні від неї залишилися лише руїни й залишки мурів. Місце має багату історію та красивий краєвид. Дістатися можна з центру Ізяслава.
• 13 Новомалинський замок (руїни) — побудований у XIV ст., нині від нього залишилися лише романтичні руїни. Замок колись належав князям Острозьким. Руїни приваблюють мандрівників своєю атмосферою.
• 14 Новочетвертинський замок (руїни) — менш відома пам’ятка, збудована для оборони місцевих земель. Сьогодні збереглися лише окремі руїни. Має цінність як історична й археологічна пам’ятка. Розташований на території сучасної Житомирщини.
• 15 Олицький замок (ведеться перманентний косметичний ремонт без реставрації) — грандіозний ренесансний замок князів Радзивіллів, споруджений у XVI ст. Має форму квадрата з бастіонами, але нині перебуває у занедбаному стані. Проводяться лише косметичні роботи, без повної реставрації. Дістатися можна із селища Олика на Волині.
• 16 Острозький замок (збережений замок, а тепер й музей) — один із найважливіших центрів князів Острозьких, що зберігся донині. Тут розташований музей, присвячений історії Острога й Острозької академії. Добре збережені вежі й стіни роблять його популярним туристичним об’єктом. Знаходиться у центрі міста Острог.
• 17 Полонська фортеця (руїни) — збудована для захисту Полонного від татарських набігів. Сьогодні від неї залишилися лише руїни та земляні вали. Місце цікаве для любителів історії Поділля. Дістатися можна у місті Полонне.
• 18 Старозаславський замок (руїни) — давня фортеця князів Заславських у місті Ізяслав. До нашого часу дійшли лише фрагменти стін і частина комплексу. Місце варте уваги завдяки мальовничому розташуванню над річкою. Дістатися можна пішки з центру міста.
• 19 Тайкурський замок (руїни) — фортеця, збудована у XV ст. князями Чарторийськими. Сьогодні замок зруйнований, але руїни зберігають відчуття величі минулого. Розташований у селі Тайкури біля Рівного. Легко доступний для мандрівників.
• 20 Форт-застава Дубно (руїни) — мала укріплена споруда біля Дубенського замку. Нині збереглися лише фрагменти стін. Цікава як частина системи оборони міста. Добратися можна під час відвідин самого Дубенського замку.

Поділля

Регіон України, відомий своєю багатою спадщиною та великою кількістю укріплених споруд, що збереглися з часів Середньовіччя та козацької доби. Розташоване переважно на території сучасних Вінницької, Хмельницької, та частково Одеської й Черкаської областей, воно здавна було прикордонням між різними державами. Через це замки Поділля мають виразні фортифікаційні риси та часто комбінують оборонні й житлові функції. Тут можна побачити як добре збережені шедеври оборонної архітектури, так і мальовничі руїни, що зберігають дух своєї епохи. Подільські замки часто стоять на берегах річок чи на високих скелях, створюючи вражаючі панорами.

Вінницька область

У Вінницькій області збереглося небагато великих кам’яних замків, однак регіон багатий на залишки фортифікаційних споруд XVII–XVIII століть та палацово-паркові комплекси, що збудовані на місці колишніх оборонних резиденцій. Тут можна побачити руїни середньовічних замків у Мурованих Курилівцях, а також барокові палаци, що перейняли роль замків у пізніші часи. Особливу цікавість становлять замкові вали та бастіони в містечках, що колись були важливими оборонними пунктами на Поділлі.

• 1 Барський замок (руїни) — руїни замку збереглися у центрі міста Бар, заснованого у XVI столітті як важливий оборонний пункт Речі Посполитої. Замок колись був мурованим бастіонним укріпленням із бастіями, валами та ровами. Сьогодні можна побачити залишки земляних валів і фрагменти мурів, які частково вписані в сучасну забудову. Це місце зберігає дух старовини, адже саме тут точилися бої козацьких і турецьких війн.
• 2 Замок Чурилів (руїни) — руїни цього замку розташовані у Чернівцях — ні, не обласний центр, а звичайне селище на Вінниччині. Замок пов’язують із родом Чурилів, що володів землями у XVI–XVII століттях. Замок був невеликим, радше укріпленим двором-шляхетською резиденцією з бастіонами. До наших днів дійшли лише рештки фундаментів та фрагменти стін, які ледве проступають серед пагорбів. Попри руїни, місце цікаве для дослідників та мандрівників-ентузіастів. Дістатися можна автівкою з Могилева-Подільського чи Вінниці.

• 

  Іванівський замок — тепер це школа-інтернат, і навіть поряд з парадним входом видно майданчик для дітей. Погодьтеся, виглядає це дивно.. але одночасно й мило.

  3 Іванівський замок (тепер це частково збережена школа-інтернат, на фото) — замок зберігся у перебудованому вигляді як школа-інтернат. Первісно він був оборонною спорудою XVI століття з мурами та кутовими вежами. Пізніше його перебудували на палацово-житловий комплекс, який радикально змінив вигляд. Сьогодні він виконує освітню функцію, але в архітектурі ще можна вгадати залишки оборонного минулого. Найзручніше дістатися автомобілем із Вінниці (близько 40 км).
• 4 Озаринецький замок (руїни) — руїни цього замку знаходяться в с. Озаринці, неподалік Могилева-Подільського. Замок був побудований у XVI столітті для захисту від татарських набігів та входив до системи прикордонних укріплень Поділля. Сьогодні від нього залишилися лише кам’яні фрагменти стін і насипи, які поступово заростають. Місцеві мешканці зберігають легенди про підземні ходи до Дністра. Дістатися можна автотранспортом з Могилева-Подільського.
• 5 Хмільницький замок (частково збережений) — зведений у XV столітті на березі річки Південний Буг, замок був важливим опорним пунктом проти татар і турків. До нашого часу збереглися оборонні вежі, фрагменти мурів та бастіонні укріплення. Замок кілька разів перебудовувався і втратив первісний вигляд, але залишився одним із найцікавіших середньовічних об’єктів Вінниччини. Зараз він є туристичною родзинкою міста Хмільник, відомого ще й своїми курортами. Дістатися можна поїздом чи автобусом із Вінниці.
• 6 Черленківський замок (реставрація) — замок збудований у XVII столітті у стилі ренесансної фортифікації. Колись він мав чотири бастіони, рів і мури, що робило його неприступним для ворогів. Нині замок перебуває у стані реставрації, збереглися частини стін та підмурки. Архітектура нагадує поєднання оборонної та житлової функції, характерне для шляхетських резиденцій. Дістатися найзручніше автомобілем із Вінниці.
• 7 Шпиківський замок-палац (у занедбаному стані) — розташований у селищі Шпиків, цей комплекс поєднує риси оборонної споруди та палацу XVIII століття. Споруджений як укріплений маєток, він згодом був перебудований у розкішну резиденцію місцевих магнатів. Сьогодні палац перебуває у занедбаному стані, однак вражає масштабом та залишками колишньої величі. Атмосфера руїни додає місцю романтики та загадковості. Дістатися можна автобусом із Тульчина або Вінниці.

Хмельницька область

Cерце історичного Поділля, де збереглися одні з найвідоміших замків України, зокрема Кам’янець-Подільська фортеця — один із найпотужніших оборонних комплексів Східної Європи. Крім неї, варто відвідати Старокостянтинівський замок, Меджибізьку фортецю та руїни Чорнокозинецького замку. Багато з них пов’язані з козацькою історією та відігравали ключову роль під час воєн із Османською імперією та Кримським ханством. Замки області часто збудовані з місцевого вапняку, що надає їм світлого кольору та особливого вигляду.

• 8 Жванецький замок (руїни, планується реконструкція, і перетворення вежі замку в церкву ПЦУ) — збудований у XV ст. на Дністрі, був важливим оборонним пунктом Речі Посполитої. Сьогодні збереглися лише руїни мурів і вежі. Планується реконструкція частини споруди та переоблаштування однієї з башт під церкву ПЦУ. Замок відомий численними битвами, зокрема облогою турків у XVII ст.
• 9 Зіньківський замок (руїни) — споруджений у XVI ст. як укріплення від татарських набігів. До нашого часу збереглися лише фрагменти стін і земляні вали. У XVII ст. його неодноразово руйнували. Місцеві мешканці використовували каміння замку для будівництва хат, тож пам’ятка поступово зникала.

• 

  Кам'янець-Подільська фортеця — одна з семи чудес України!

  10 Кам'янець-Подільська фортеця (збережений, на фото) — одна з найкраще збережених та популярних фортифікацій України. Вона складається з Старої та Нової фортець, які формували неприступний оборонний комплекс на скелях Смотрича. Сьогодні це музей-заповідник і головна туристична візитка Поділля. Тут регулярно відбуваються фестивалі, історичні реконструкції й виставки.
• 11 Летичівський замок (руїни) — збудований у XVI ст. як прикордонна твердиня. До сьогодні залишилася лише одна вежа та частина мурів. Замок відігравав роль важливого оборонного пункту на Поділлі. Нині руїни поступово руйнуються, хоча привертають увагу туристів.
• 12 Меджибізький замок (відкритий, реставрується) — споруджений у XIV–XVI ст., розташований на злитті Південного Бугу та Бужка. Це один із найбільших замкових комплексів України, зберігся досить добре. Замок реставрується та функціонує як музей. Він відомий тим, що був центром хасидизму (Баал Шем Тов).
• 13 Панівецький замок (руїни) — зведений у XVI ст. як оборонна споруда князів Замойських. До нашого часу збереглися тільки руїни стін і башти. Замок кілька разів руйнували турки та татари. Мальовничо розташований на пагорбі над річкою Смотрич.
• 14 Сатанівський замок (руїни) — поруджений у XVI ст. для захисту торговельного містечка Сатанів. Руїни стін і башт збереглися донині. Замок був важливим пунктом оборони Поділля від нападів татар. Нині приваблює туристів своєю романтичною атмосферою.
• 15 Старокостянтинівський замок (реконструюється) — побудований у XVI ст. князями Острозькими. Збереглися мури, вежі та замкова церква. Нині ведуться реставраційні роботи. Замок використовують для культурних заходів, зокрема фестивалів.
• 16 Сутковецький замок (руїни) — зведений у XV ст., унікальний тим, що поєднує риси замку та храму. Це оборонна церква, яка слугувала одночасно й укріпленням. До наших днів збереглася у вигляді кам’яної чотиривежової споруди. Є пам’яткою архітектури національного значення.
• 17 Чорнокозинський замок (руїни) — збудований у XV–XVI ст., нині збереглися лише руїни. Замок контролював переправу через річку Дністер. Його кілька разів руйнували турки та татари. Сьогодні від нього залишилися залишки стін на скелястому березі.

Леськівський замок може у майбутньому стати музеєм історії Українського війська.

Інші області

• 18 Леськівський замок (збережений, потребує реставрації, на фото) — оборонна резиденція XVII ст., зведена на пагорбі над річкою Вільшанкою. Первісно належав польському шляхтичу Михайлу Храбтовичу-Богуринському, пізніше перейшов у власність Любомирських. Замок мав муровані стіни, бастіони та браму, проте до нашого часу збереглися лише руїни. Попри втрати, залишки замку дають уявлення про його оборонну роль у захисті Подніпров’я від татарських набігів.

Закарпаття

Регіон на крайньому заході України, який відзначається своєрідним поєднанням історичних впливів Угорщини, Австрії, Чехословаччини та місцевих русинських традицій. Його замки здебільшого зведені як фортеці на стратегічних перевалах Карпат, щоб контролювати торгові та військові шляхи. Архітектурно це переважно кам’яні оборонні споруди XIV–XVII століть, багато з яких зазнали реконструкцій у пізніші часи, особливо за часів угорської корони та Габсбургів.

У Закарпатті збереглися одні з найвідоміших замків України: масивний Мукачівський замок «Паланок», що стоїть на вулканічній горі та вражає своїми бастіонами й підземеллями; Ужгородський замок, який є не лише пам’яткою архітектури, а й осередком місцевого музею; руїни замків у Середньому, Виноградові та Хусті, які хоч і частково зруйновані, проте мають автентичну атмосферу Середньовіччя.

Для мандрівників Закарпаття привабливе тим, що більшість замків тут компактно розташовані, а подорож між ними можна поєднати з відвідуванням старовинних храмів, дегустацією місцевих вин і гірськими маршрутами. Влітку варто планувати маршрути з урахуванням фестивалів, які часто проводяться в замкових дворах, а взимку — зупинятися у містах із замками як у затишних туристичних центрах.

• 

  Кольоровий макет Бронецького замку.

  1 Бронецький замок (руїни, макет на фото) — руїни середньовічної твердині біля села Бронька. Зведений у XIV ст. для контролю соляного шляху, що вів через Карпати. Фортеця мала масивні мури та вежі, але була зруйнована у XVII ст. під час австро-турецьких воєн. Сьогодні збереглися фрагменти мурів і залишки бастіонів.
• 2 Боржавський замок (руїни) — укріплення на березі річки Боржави. Заснований угорськими феодалами у XIV ст. для охорони місцевих земель. Фортеця кілька разів переходила від угорців до трансильванських князів. Зруйнована під час повстань куруців, нині залишились лише фрагменти стін.
• 3 Виноградівський замок (руїни) — побудований орденом францисканців у XIII ст. Спершу був монастирем, а згодом перетворений на оборонну фортецю. Замок неодноразово атакували татари та турки, остаточно зруйнований у XVII ст. Збереглися руїни стін та веж на горі над Виноградовом.
• 4 Вишківський замок (руїни) — споруда біля сучасного селища Вишково. Замок зводили у XIII–XIV ст. як прикордонну оборонну лінію. Мав високі кам’яні мури й башти, однак поступово втратив військове значення. Нині залишилися лише поодинокі руїни фундаментів і мурів.
• 5 Замок Ґутівар (залишки земляних укріплень) — залишки земляних укріплень поблизу села Гут. Збудований угорцями у середньовіччі як невелика оборонна фортеця. Замок став центром володінь угорського роду Ґуті, від цього імені отримало назву і село, і сам замок (угор. Gutivár). Цікаво, що в народі це укріплення назвали «Кішмункач» (угор. Kismunkács), тобто «Малий Мункач», по сучасному – «Мале Мукачево». Основним елементом замку були вали та рови. Кам’яних мурів майже не збереглося. Сьогодні видно лише обриси укріплень.
• 6 Замок Дийда-Тоувар (залишки земляних укріплень) — земляні укріплення біля села Дийда. Назва «Тоувар» (угор. Tóvár) у перекладі з угорської означає «озерна фортеця» або «фортеця на озері». У народі збереглася ще одна цікава назва укріплення – Варсіґ — (угор. Várszég), що перекладається як «фортеця-цвях». Інший топонім – Береґ-ДІда (угор. Bereg-Déda) – відображений у сучасній назві села. Фортеця виникла як прикордонний пункт для контролю соляних шляхів. Мала укріплені рови та земляні вали. У пізніші часи втратила значення і занепала. Тепер залишилися лише рельєфні сліди на місцевості.
• 7 Замок Шашвар (залишки земляних укріплень) — ще одна земляна фортифікація біля сучасного Берегова. Побудований угорськими магнатами у XIV–XV ст. В перекладі з угорської, sás означає "осока" або "очерет", а vár — "замок". Тому "Шашвар" можна перекласти як "замок з очерету" або "замок на осоковому місці". Використовувався для контролю прикордонних земель. Зруйнований у добу постійних воєн із турками. Сьогодні майже не видно мурів, збереглися лише земляні насипи.
• 8 Квасівський замок (руїни) — руїни замку над річкою Боржавою. Зведений у XIV ст., належав угорським феодалам. Служив оборонним пунктом проти татар і турків. Знищений під час куруцьких воєн. Збереглися рештки мурів та частина укріплень.
• 9 Невицький замок (частково збережений) — один із символів Закарпаття, зведений у XIV ст. Фортеця контролювала торговий шлях у верхів’ях Ужа. Замок мав 4 башти, потужні мури та глибокі рови. Зруйнований австрійськими військами у XVII ст., але частково збережений. Зараз ведуться роботи з консервації.

• 

  Стародавні руїни замку «в'язків», якщо ви звісно розумієте про який замок йдеться у фото.

  10 Нялаб (руїни, на фото) — збудований у XII ст. угорськими королями як прикордонна твердиня. Замок мав кілька ліній оборони і вежі. Був зруйнований під час воєн із турками та австрійцями. Збереглися руїни стін та фрагменти башт.

  Назва королівського замку Нялаб має кілька версій походження: перша розповідає про лицаря Нялаба, який певний час володів цим замком. Хтось описує його як благородного Робіна Гуда, а хтось – як звичайного розбійника; друга версія виводить назву замка Нялаб від угорського слова nyaláb, що перекладається як «пучок» або «в’язка», оскільки якусь частину товару тут треба було залишати у якості податку. Також королівський замок Нялаб інколи називають Кірагаза – це стара назва селища Королево.

• 11 Палац-фортеця графів Телекі (потребує реставрації, на ньому діє туберкульозна лікарня) — зведений у XVIII ст. у стилі бароко. Служив резиденцією угорського роду Телекі. Мав оборонні риси — бастіони та високі мури. У радянський час використовувався як лікарня, нині там діє туберкульозний диспансер. Будівля потребує реставрації.
• 12 Паланок (більша частина відреставрована) — головна фортеця Закарпаття, побудована у XI ст. Замок має три рівні: Нижній, Середній та Верхній. Він витримав численні облоги й ніколи не був повністю захоплений. Нині більша частина відреставрована й відкрита для туристів. Це один із найкраще збережених замків України.
• 13 Середнянський замок (руїни) — руїни замку тамплієрів у с. Середнє. Побудований у XII ст. з масивних кам’яних блоків. Мав потужні стіни завтовшки до 2 м. Замок занепав у XVII ст. Сьогодні збереглися залишки вежі та фрагменти мурів.

• 

  Цитадель Ужгородського замку.

  14 Ужгородський замок (тепер на його місці краєзнавчий музей, на фото) — одна з найстаріших фортець краю, відома з IX ст. Замок перебудовували угорці, італійські архітектори та австрійці. Він мав бастіони, мури та палацову частину. Нині у замку розташований Закарпатський краєзнавчий музей. Це одна з найпопулярніших пам’яток області.
• 15 Хустський замок (руїни) — зведений у XI ст. для захисту соляних шляхів. Замок займав стратегічну висоту над містом Хуст. У XVII ст. витримала численні облоги турків та татар, але була зруйнована під час війни з австрійцями. Збереглися мальовничі руїни стін і башт.
• 16 Чинадіївський замок (реставрація, відкритий для огляду) — споруджений у XIV ст. угорським магнатом Перені. Замок зберігав оборонні риси, але використовувався і як резиденція. У XVII ст. належав трансильванським князям. Сьогодні частково відреставрований і відкритий для відвідувачів. Тут проводяться фестивалі та виставки.

Фотографія руїн Цецинської фортеці, зроблена на початку ХХ ст.

Буковина

Регіон на заході України, який нині в основному відповідає Чернівецькій області. Замкових споруд тут збереглося дуже мало, і єдина автентична оборонна пам’ятка — Цецинська фортеця. Вона розташована на високому пагорбі над річкою Прут і частково зберегла земляні вали та залишки кам’яних стін, що дозволяють уявити її колишню фортифікаційну потужність.

Фортеця виникла як прикордонне укріплення і виконувала оборонну роль у період протистояння між місцевими володарями та Османською імперією. Для мандрівників Цецинська фортеця цікава не лише своєю історією, а й мальовничим розташуванням, панорамою річки та довколишніх лісів. Враховуючи обмежену збереженість споруди, туристам рекомендується оглядати її з обережністю, а поєднувати відвідини з екскурсіями в Чернівці та околиці, де збереглися інші історичні пам’ятки.

• 1 Цецинська фортеця (руїни, на фото) — єдина фортеця Буковини, розташований поблизу Чернівців. Збудована у ХІІІ–XIV століттях як оборонний пункт на пагорбі, вона контролювала важливі торгові шляхи з Молдови до Галичини. Фортеця мала кам’яні стіни та вежі, але збереглися лише руїни та фрагменти мурів. Сьогодні це популярне місце для туристів, що поєднує історію з мальовничими краєвидами на околиці Чернівців.

Бессарабія

Аккерманська фортеця з правого боку.

Регіон на півдні України, що охоплює сучасні південні частини Одеської та частково Чернівецької областей. Через своє стратегічне розташування між Чорним морем і Дністром регіон був важливим торговим і військовим шляхом, тому тут зводили численні фортеці та замки для контролю території та захисту від зовнішніх нападів.

Найвідомішою та найкраще збереженою пам’яткою є Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця, що вражає масштабом і потужністю оборонних стін та веж. Окрім неї, збереглися руїни Ізмаїльської фортеці (частково збереглися брами та мечеть, зараз на її місці меморіальний парк-музей) і Кілійської фортеці, а також менш відомі укріплення на узбережжі Дністра. Бессарабські замки відзначаються масивністю стін, круглими вежами та виразною військовою архітектурою, що свідчить про постійний прикордонний статус регіону.

Для мандрівників Бессарабія цікава можливістю поєднати огляд величних фортець із прогулянками вздовж Дністровського лиману та Чорного моря. Вони дозволяють відчути масштаб історичних конфліктів і водночас насолодитися мальовничими ландшафтами, адже багато фортець розташовані на високих берегових пагорбах.

• 1 Аккерманська фортеця (збережена, на фото) — добре збережена середньовічна твердиня в місті Білгород-Дністровський на березі Дністровського лиману. Усередині — цитадель, подвір’я, бастіони й оглядові майданчики з краєвидами на воду; працюють екскурсії та фестивалі. Зручний доїзд маршрутками й приміськими поїздами з Одеси (автовокзал «Привоз»/залізниця) або авто трасою М15. Найкраще планувати 1–2 години на огляд та підйом на стіни.

• 

  Хотинська фортеця на фоні Дністра.

  2 Ізмаїльська фортеця (залишилась лише мечеть і брами, на місці фортеці меморіальний парк-музей) — колишня османська цитадель на Дунаї в місті Ізмаїл; після штурму 1790 р. і подальших перебудов від неї лишилися вали, брами та Турецька мечеть. Нині територія облаштована як меморіальний парк-музей з позначеними лініями бастіонів і оглядовими точками. Дістатися можна автобусом або поїздом із Одеси до Ізмаїла; в сезон є також річкові рейси/екскурсії Дунаєм. На місці варто пройтися валами й відвідати експозиції про фортецю та штурм.
• 3 Кілійська фортеця (руїни) — руїни османського укріплення в місті Кілія, що контролювало одну з головних проток дельти Дунаю. Збереглися фрагменти мурів, рови та рельєфні сліди бастіонів; місце цікаве для поціновувачів військової історії. Доїзд — автобусами з Одеси або Ізмаїла (маршрут на Кілію), далі пішки по місту. Варто поєднати відвідини з прогулянкою набережною та оглядом дельти.
• 4 Хотинська фортеця (відреставрована, на фото) — монументальна, відреставрована твердиня над Дністром (історично пов’язана з Бессарабією, нині Чернівецька обл.). Високі стіни, донжон, внутрішні двори і музейні експозиції роблять її однією з найефектніших фортець України; часто стає майданчиком для фестивалів і зйомок. Дістатися зручно автобусами з Кам’янця-Подільського або Чернівців; авто — трасами Н03/Т2601. На огляд і фотозони закладіть щонайменше 1,5–2 години.

Єдисан

Регіон у південній частині України, розташований уздовж Південного Бугу та його приток. Це територія з багатою фортифікаційною історією, де здавна існували прикордонні замки й фортеці для контролю стратегічних шляхів і захисту від набігів кочових племен та Османської імперії. Регіон поєднує в собі елементи козацької, польської та османської оборонної архітектури.

Найбільш відомими пам’ятками Єдисану є Баликлея, Замок Тягинь, Фортеця Аджидер та Одеський карантин, що збереглися частково у вигляді руїн. Частина споруд, як Вітовтова вежа чи Палац-садиба Курісів, проходить реставрацію або адаптацію для сучасного використання, що дозволяє туристам відчути дух минулого. Єдисанські фортеці переважно розташовані на височинах або біля річок, що надає їм стратегічного значення та мальовничого вигляду.

Для мандрівників регіон цікавий не лише історичними фортифікаціями, а й мальовничими пейзажами, що їх оточують. Багато замків та укріплень можна оглядати у рамках одноденних екскурсій, поєднуючи їх із відвідуванням сучасних міст і сіл, де збереглися залишки козацької та шляхетської культури.

• 1 Баликлея (руїни) — залишки давнього поселення та оборонних споруд поряд з с. Новий Городок (Миколаївська область). Руїни не збереглися у виразному вигляді, проте на місці можна оглянути рельєфні залишки валів і насипів. Це радше археологічний об’єкт, ніж туристично облаштована пам’ятка. та й вона раніше була розграбована «чорними археологами». Дістатися можна автомобілем трасою з Одеси на північ області.

• 

  Якщо б Вітовтова вежа не була в Реєстрі пам'ятників України, то можливо ця вежа була б затоплена.

  2 Вітовтова вежа (планується реставрація вежі та створення в ній церкви-замка ПЦУ, аби вберегти історичну спадщину, на фото) — єдина збережена башта укріплень XIV ст., пов’язана з литовським князем Вітовтом. Планується реставрація й перетворення її на церкву-замок ПЦУ, що дозволить вберегти споруду та зробити її туристичним центром. Наразі можна оглянути руїни самої башти та мальовничі краєвиди довкола. Дістатися можна автошляхом Р47 з Херсону до сіл Веселе та Козацьке.
• 3 Замок Тягинь (руїни) — руїни середньовічної фортеці на високому березі Дніпра, біля села Тягинка (Херсонщина). Тут залишилися лише фрагменти мурів і фундаментів, проте місце цікаве стратегічним розташуванням та історією (козацька й османська доба). Є інформаційні щити та краєвиди на річку. Доїзд можливий авто з Херсона (≈15 км).
• 4 Одеський карантин (руїни) — комплекс XIX ст., створений для ізоляції товару і пасажирів під час епідемій. Нині лишилися фрагменти мурів та арки в портовій зоні Одеси. Об’єкт цікавий любителям міської історії, але перебуває у занедбаному стані. Дістатися зручно пішки або міським транспортом у бік порту.
• 5 Палац-садиба Курісів (реставрація) — розкішна садиба у с. Петрівка (Одеська обл.), збудована у стилі неоготики. Після пожеж і руйнувань нині перебуває у стані реставрації; поступово відновлюються фасади та інтер’єри. Навколо — мальовничий парк і залишки господарських споруд. До садиби легко дістатися авто з Одеси (≈40 км).
• 6 Фортеця Аджидер (руїни) — турецька фортеця XVI ст. у місті Овідіополь, збудована для контролю Дністровського лиману. Від неї залишилися лише фрагменти мурів і земляні насипи, але місце має гарні краєвиди. Відоме в історії як об’єкт боротьби османів і козаків. Доїзд — авто з Одеси на південний захід.
• 7 Херсонська фортеця (руїни) — збудована у XVIII ст. після приєднання цих земель до Російської імперії. Нині від неї збереглися лише земляні вали, ворота й залишки бастіонів. Знаходиться на території спеціального парку, є інформаційні стенди та пам’ятники. Дістатися легко пішки від центру Херсона.

Правобережжя

Регіон України, що охоплює центральну частину країни на правому березі Дніпра, включно з Києвом та навколишніми областями. Регіон відзначався активною оборонною та адміністративною діяльністю, тому тут зводилися замки, фортеці та укріплені палаци для контролю річкових шляхів і захисту від зовнішніх загроз. Архітектура правобережних замків поєднує елементи середньовічної оборонної будівлі, барокових палацових комплексів та козацьких фортець.

У Києві та навколо нього збереглися такі пам’ятки, як Замок барона Штейнгеля, Київська фортеця, Стара Києво-Печерська фортеця, а також руїни Звіринецького укріплення і частково збережений Лисогірський форт. Крім столиці, варто відвідати замок Радомисль, Бастіон Дорошенка (єдине, що залишилося від Чигиринської фортеці) та частково відновлену Фортецю святої Єлисавети.

Для мандрівників Правобережжя цікаве поєднанням історичних замків із сучасними міськими маршрутами та музеями. Більшість фортець зручно оглядати протягом одного дня, а наявність добре збережених об’єктів у Києві робить регіон привабливим для туристів, які цікавляться середньовічною архітектурою та історією козацтва.

Замок барона Штейнгеля вважається однією з перлин Кудрявця.

м. Київ

Столиця України та історичний центр державності, де збереглося кілька важливих замкових і фортифікаційних споруд. Тут розташовані Замок барона Штейнгеля, Київська фортеця, Стара Києво-Печерська фортеця та частково збережений Лисогірський форт. Фортеці міста виконували оборонну та адміністративну функції, захищаючи столицю від нападів і контролюючи стратегічні річкові шляхи. Для туристів Київ привабливий поєднанням замків із музеями, архітектурними пам’ятками та набережними Дніпра, що дозволяє зручно оглянути кілька фортець за один день.

• 1 Замок барона Штейнгеля (збережений, на фото) — зведений у ХІХ столітті, зберігся доволі добре, має вигляд романтичної середньовічної резиденції з баштами та зубцями. Сьогодні це одна з туристичних візитівок регіону.
• 2 Звіринецьке укріплення (руїни) — давня система земляних укріплень у Києві, що залишилась ще з часів Київської Русі. Збереглися лише вали та окремі сліди фортифікацій. Цікавий об’єкт для археологів і дослідників історії Києва.
• 3 Київська фортеця (збережена) — величезний оборонний комплекс XVIII–XIX ст., який вважається однією з найбільших земляних фортець Європи. Зберігся добре, частина споруд використовується як музей.
• 4 Лисогірський форт (частково збережений) — оборонна споруда Київської фортеці, розташована на Лисій горі. Нині збереглися окремі каземати та бастіони, але більшість комплексу перебуває в напівзруйнованому стані.
• 5 Стара Києво-Печерська фортеця (збережена) — фортифікації XVII–XVIII століть навколо Лаври, які слугували захистом від татарських набігів та ворожих облог. Добре збереглися бастіони, мури та брами.

Інші області

Головна будівля замку Радомисль, побудована на основі передбачуваних залишків папірні.

За межами Києва, але в межах Правобережжя, збереглися й інші замкові та фортифікаційні об’єкти. Серед них Бастіон Дорошенка, що залишився від Чигиринської фортеці, а також Замок Радомисль і частково відновлена Фортеця святої Єлисавети. Вони виконували роль оборонних укріплень, адміністративних центрів або палацових резиденцій для місцевої шляхти та козацької старшини. Ці об’єкти цікаві туристам як для огляду архітектури, так і для пізнання історії козацтва та подій XVII–XVIII століть.

• 6 Бастіон Дорошенка (єдине, що залишилося від Чигиринської фортеці, бастіон відновили у 2007 році) — єдина вціліла частина Чигиринської фортеці XVII ст. Бастіон відбудували на історичному місці, і він слугує символом гетьманської доби.
• 7 Замок Радомисль (збережений, на фото) — відновлений замок-водяний млин XVII ст., який нині перетворено на культурно-історичний комплекс і музей. Один з найуспішніших прикладів приватної реконструкції замку в Україні.
• 8 Фортеця святої Єлисавети (частково збережена) — фортеця XVIII ст. у Кропивницькому. Збереглися залишки земляних валів, бастіонів і планувальна структура. Є головною історичною пам’яткою міста.

Лівобережжя

Регіон України, розташований на правому березі Дніпра, що охоплює сучасні Сумську, Чернігівську, Полтавську та частину Київської областей. Регіон відігравав важливу роль у військовій історії України, особливо під час козацької доби та у формуванні оборонної лінії проти набігів кочівників і Османської імперії. Замки та фортеці Лівобережжя переважно виконували оборонну функцію, часто зводилися на річках або підвищеннях, що давало стратегічну перевагу.

Серед найбільш відомих об’єктів Лівобережжя — Батуринська фортеця, повністю реконструйована у 2008 році, Київська брама (залишки Глухівської фортеці), Путивльська фортеця, Ряська фортеця та Тюремний замок. Вони демонструють різні етапи фортифікаційного будівництва — від земляних валів до цегляних бастіонів і кам’яних мурів.

Для мандрівників Лівобережжя цікаве як історичними спорудами, так і мальовничими ландшафтами річок та лісів. Багато фортець доступні для огляду пішки, а відвідування таких об’єктів дозволяє відчути атмосферу козацької доби та роль регіону у військовій історії України.

• 

  Панорама реконструйованої цитаделі Батуринської фортеці.

  1 Батуринська фортеця (реконструйована в 2008 р., на фото) — фортеця була важливим адміністративним і військовим центром Гетьманщини. Знищена під час карального походу Меншикова 1708 року. У 2008 р. відтворена як Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Комплекс включає цитадель, дерев’яні укріплення та відбудовані споруди. Сьогодні це популярний туристичний та освітній об’єкт.
• 2 Київська брама (єдине, що залишилося від Глухівської фортеці) — Глухів був гетьманською столицею у XVIII ст. і мав потужну фортецю. До нашого часу збереглася лише Київська брама — цегляна споруда з бароковими елементами. Це унікальний пам’ятник української фортифікації. Зараз брама реставрована та є символом історичного Глухова.
• 3 Путивльська фортеця (руїни) — одна з найстаріших фортець Лівобережжя, відома ще з часів Київської Русі. Виконувала оборонну роль проти набігів кочівників. Донині залишилися лише фрагменти валів та мурів. Руїни розташовані на високому плато, звідки відкривається краєвид на Сейм. Місце має туристичну привабливість і історичне значення.
• 4 Ряська фортеця (земляна фортеця) — збудована як земляне укріплення за зразком Української лінії, до речі єдина фортеця даної системи у Полтавській області. Мала систему валів і ровів, призначених для оборони від татарських нападів. Сьогодні залишки валів ледь помітні на місцевості. Відоме більше як археологічна пам’ятка.
• 5 Тюремний замок (руїни) — ще один об'єкт у Глухові — на цей раз колишня фортеця, що використовувалась як в’язниця у пізніші часи. Первісно мала оборонні функції, але згодом втратила стратегічне значення. До нашого часу дійшли лише залишки мурів. Місце відоме сумною історією утримання в’язнів. Є об’єктом для археологів і краєзнавців.

Запорожжя

Мапа фортець Української лінії в Харківській області.

Запорожжя охоплює південні території сучасної Запорізької області, де розташовувалися ключові козацькі укріплення та замки. Фортеці тут будувалися переважно для контролю Дніпра та степових кордонів, а також для захисту від кочівників та османських нападів. Більшість споруд представляють собою земляні укріплення з кам’яними або цегляними стінами, що збереглися частково. Для туристів регіон цікавий поєднанням історичних пам’яток і мальовничих краєвидів річок та запорізьких островів.

Українська лінія

Система земляних фортець, збудованих для оборони степових територій і контролю стратегічних шляхів на півдні України. Більшість укріплень зараз перебуває в стані руїн, частково збереглися лише земляні вали та залишки кам’яних стін і бастіонів. Фортеці розташовані на підвищеннях, біля річок та на відкритих просторах, що давало їм тактичну перевагу в обороні від нападів кочівників і турецьких військ. Вони мали радше прикордонно-вартову функцію, а не виглядали як замки чи міські цитаделі. Також всі вони однотипні (земляні вали з бастіонами, рів, палісад, дерев’яні чи глинобитні укріплення), тому описи тут наврядчи потрібні. Вище розташована мапа системи.

• 1 Більовська фортеця
• 2 Єфремівська фортеця
• 3 Іоаннівська фортеця
• 4 Козловська фортеця
• 5 Михайлівська фортеця
• 6 Олексіївська фортеця
• 7 Орловська фортеця
• 8 Парасківська фортеця
• 9 Петрівська фортеця
• 10 Слобідська фортеця
• 11 Тамбовська фортеця
• 12 Федорівська фортеця

Інше

Земляні вали Кодака.

• 13 Богородицька фортеця (руїни) — була зведена московськими військами у 1680-х роках на місці колишнього козацького містечка Самарь. Вона мала земляні вали, бастіони та брами, що відображало типову архітектуру Української лінії. Фортеця відігравала важливу роль у контролі над запорозькими землями та торгівельними шляхами. Після ліквідації Запорозької Січі її значення зменшилося. Сьогодні від укріплень залишилися лише земляні вали та окремі археологічні залишки.
• 14 Кодацька фортеця (частково збережена, на фото) — була збудована у 1635 році поляками на правому березі Дніпра для контролю над козаками та переправами. Її спорудження здійснював інженер Ґійом Левассер де Боплан, і вона мала сучасні на той час бастіонні укріплення. Вже через кілька тижнів після завершення будівництва козаки під проводом Івана Сулими взяли фортецю штурмом і зруйнували частину споруд. Пізніше вона неодноразово відбудовувалася, але з часом втратила стратегічне значення. Нині на місці замку збереглися лише земляні вали та невеликі залишки мурів.
• 15 Кряжева фортеця (збереглися залишки) — входила до системи Дніровської лінії, зведеної у XVIII столітті для захисту від татарських набігів. Вона була земляною, мала бастіони й дерев’яні укріплення, подібні до інших фортець цієї оборонної системи. Фортеця стояла на стратегічно вигідному місці біля річкових переправ. Після зниження потреби фортеця занепала й поступово перетворилася на руїни. Сьогодні збереглися лише сліди земляних валів.

Ця стаття є кістяком і їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!