Перейти до вмісту

Download GPX file for this article
Full screen dynamic map
Матеріал з Вікімандрів
10 місць сили
Дубовицька криниця
Регіон Сіверщина, Сумщина
Маршрут КролевецьДубовичіЯрославецьВорголКамінь
Тип маршруту автомобільний
Загальна протяжність 77 км
Висота виходу 128 м
Тривалість 1 день
Складність легкий

10 місць сили — культурно-пізнавальний маршрут Сумщиною, який знайомить мандрівників із найцікавішими пам'ятками Кролевецького краю. Він поєднує природні дива, історичні локації та духовні місця, що формували ідентичність громади протягом століть. Серед зупинок маршруту — Яблуня-колонія, внесена до переліку «7 природних чудес України»; Музей Кролевецького ткацтва, що зберігає давні ремесла; краєзнавчий музей та Кролевецька арка, яка стала символом міста. Подорож охоплює також гідрологічні та геологічні пам'ятки, старовинні парки й садиби, місця пам'яті й легенд, а завершити її можна біля мальовничого водоспаду та «каменів, що ростуть». Це маршрут для тих, хто прагне відкрити для себе Сіверщину у всій її різноманітності — від природи й науки до духовності та живої історії.

Зрозуміти

[ред.]

Маршрут сформовано у 2025 року місцевими краєзнавцями та культурними діячами з метою відродження традицій Сіверщини, збереження її унікальної спадщини та популяризації туристичних об'єктів регіону. Основою маршруту стали пам'ятки природи, архітектури та народного мистецтва, серед яких особливе місце займає Яблуня-колонія та Музей Кролевецького ткацтва, що символізують гармонійне поєднання природної та культурної історії краю.

Маршрут проходить територією Сумщини, яка історично входила до складу Київської Русі, а згодом перебувала під владою Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Московської держави. Ця прикордонність зумовила різноманітність культурних впливів, які проявляються у місцевих традиціях, мові та архітектурі.

Культурний ландшафт Сіверщини формували українці, поляки, росіяни, євреї та представники інших етнічних громад. Кожна зупинка маршруту розповідає окрему сторінку цієї багатої історії: від козацької доби до сучасного відродження ремесел. Особливої слави набули Кролевецькі рушники, візерунки яких стали своєрідним символом усього регіону.

"Місця сили"

[ред.]
Мапа
'"`UNIQ--maplink-00000005-QINU`"'
Інтерактивна мапа об'єктів і маршруту
  • 1 Яблуня-колонія (Також відома як “княжа” в честь князя Петра Сергеева, “кручена” через покрученість стовбурів або “лозівка” – через здатність рости кущем), вул. Андріївська, 51. Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення на околиці Кролевця: яблуня росте не як одне стовбурове дерево, а у вигляді «колонії» з кількох вкорінених пагонів. Площа пам’ятки близько 0,1 га, вік рослини оцінюють у понад 200 років. Об’єкт перебуває під охороною/наглядом місцевих природоохоронних організацій і не раз згадувався в регіональних публікаціях. Яблуня-колонія (Q4535952) on Wikidata Яблуня-колонія on Wikipedia
  • 2 Музей Кролевецького ткацтва, бульв. Шевченка, 33, 067 924 0895, e-mail: . Розклад роботи може відрізнятися залежно від джерела, але загалом понеділок-п'ятниця з 8:00-8:30 до 16:30-17:00 є типовим часом роботи, а вихідні дні – субота та неділя.. Музей відкрито в садибі Огієвських у листопаді 2011 року; експозиція присвячена традиційному кролевецькому ткацтву і налічує понад тисячу артефактів — рушників, зразків тканини, верстатів та документів. Заклад бере участь у місцевих фестивалях (зокрема «Кролевецькі рушники»), проводить майстер-класи та популяризує техніки переборного ткацтва. Інформацію про розташування й експозицію підтверджують офіційні описи музею. Музей Кролевецького ткацтва (Q20082469) on Wikidata Музей_Кролевецького_ткацтва on Wikipedia
  • 3 Краєзнавчий музей, вул. Соборна, 33, (067) 683-60-13, e-mail: . Пн-Пт з 8:00 до 17:00, Сб- Нд. за домовленістю.. Муніципальний заклад, який збирає матеріали з історії, етнографії та природи краю; музей працює як культурно-освітній центр громади. Він розташований у центрі міста і має постійні експозиції про місцеву історію та ткацькі традиції. Державні та туристичні портали наводять інформацію про фонд і режим роботи установи. Кролевецький краєзнавчий музей (Q20078337) on Wikidata Краєзнавчий_музей_Кролевецької_міської_ради on Wikipedia
  • 4 Кролевецька арка. Помітна міська споруда, зведена у 1950-х роках (як пам’ятка радянської епохи, у 1957 році пов’язували з ювілеями) і традиційно слугувала в’їзною «візитівкою» міста. Частково її декор змінювався з часом (зокрема демонтаж радянської символіки), а місцеві ЗМІ неодноразово звертали увагу на потребу ремонту конструкції. Арка — елемент міського ландшафту та локальна фотолокація.
  • 5 Попова долина (Попівська долина). Урочище поблизу Кролевця, відоме джерелом (Попова криниця) і тим, що тут знаходяться місця пам’яті: у місцевих джерелах згадують трагічні вбивства монахів. Сьогодні це і ландшафт для прогулянок, і місце локальної пам’яті — про нього пишуть як про важливий елемент цього маршруту.
  • 6 Дубовицька криниця (офіційно — Гідрологічна пам'ятка природи «Джерело-криниця»). Природна криниця поблизу села Дубовичі, розташована вздовж головної траси; місце має локальні легенди й репутацію цілющого джерела. За народними переказами криниця знана давно і інколи розглядається як місце паломництва місцевих жителів. Туристичні й краєзнавчі матеріали описують її як одну з культових локальних пам’яток. Дубовицька криниця (Q65213080) on Wikidata Дубовицька_криниця on Wikipedia
  • 7 Дубовицький геологічний музей, вул. Павла Цимбала, 5. Невеликий геологічний музей відкрився у селі Дубовичі у 2018 році (розміщується в приміщенні колишньої сільської ради). У експозиції — кілька десятків/понад сто зразків мінералів і гірських порід, зібраних місцевими ентузіастами й фахівцями, — музей використовують для екскурсій і шкільної просвіти. У регіональних репортажах зазначали контактні телефони й графік відвідування.
  • Можна дивитися на три речі: як ллється вода, як горить вогонь, ..і як знову ллється вода, все ж таки гарний вид.
    8 Склеп Шечкових і залишки міста Воргол. У селі Воргол зберігся склеп-піраміда родини Шечкових (початок ХХ ст.) — родинна усипальниця та архітектурна пам’ятка. Поруч фіксують сліди давнішого поселення (залишки городища/укріплень), які цікавлять місцевих краєзнавців і археологів. Матеріали місцевих досліджень і репортажі описують склеп як один із найпомітніших історичних об’єктів району. Склеп-піраміда Шечкових (Q97575560) on Wikidata Склеп-піраміда_Шечкових on Wikipedia
  • 9 Ярославецький парк і садиба Кочубеїв. Ярославецький парк — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, закладений у пізньому XVII — на початку XVIII століття; площа парку в довідниках близько 19,6 га, у насадженнях багато вікових дерев. У селі зберігся мурований флігель садиби Кочубеїв — слід поміщицької забудови, а проєкти відновлення простору реалізують у форматі культурно-просвітницьких ініціатив.
  • 10 Водоспад у Камені й «камені, що ростуть». (на фото) Поблизу села Камінь дійсно є місцеві скельні відслонення (Камінські піщаники) і невеликий водоспадик, котрі використовують як природну цікавинку для відвідувачів. У туристичних анонсах ці місця називають «водоспад у Камені» і згадують «камені, що ростуть» — це місцевий топонім/легенда (у популярних матеріалах порівнюють подібні явища з тровантами в інших країнах). Однак у відкритих локальних джерелах немає докладних публікацій із повною науковою інтерпретацією цих «ростучих каменів», тому краще сприймати це як народну назву й туристичну цікавинку.

Підготуватись

[ред.]

Маршрут не потребує спеціальних дозволів чи оформлення документів, оскільки всі об'єкти відкриті для відвідувачів. Якщо у програмі є музеї чи заповідники, варто заздалегідь уточнити години роботи та вартість вхідних квитків.

Подорожуючи автомобілем, доцільно мати навігатор або паперову карту, адже у сільській місцевості не завжди стабільний мобільний зв'язок. Якщо планується використання громадського транспорту, необхідно перевірити розклад автобусів та електричок, бо сполучення між невеликими містами та селами буває нерегулярним.

Варто подбати про зручне взуття та одяг, адже маршрути часто передбачають тривалі піші прогулянки територіями пам'яток чи природних об'єктів. Рекомендується мати з собою аптечку, питну воду та невеликий перекус, оскільки вибір харчування в менших населених пунктах може бути обмеженим.

Тим, хто цікавиться історією й культурою, стане у пригоді попереднє ознайомлення з довідковою літературою чи завантажені путівники, доступні українською та іншими мовами.

Як дістатись

[ред.]

Найзручнішою відправною точкою для маршруту є Кролевець, де є залізнична станція. До міста легко дістатися потягом із більшості великих міст України (Київ, Суми, Харків тощо) та автомобільними шляхами.

Від Кролевця по маршруту можна подорожувати автомобілем чи автобусами, а по місту пішки (близько 5 км). Найзручніше пересування — власним або орендованим автомобілем, оскільки більшість об'єктів маршруту розташовані у селах та на околиці міста, де громадський транспорт курсує рідко. Через місто Кролевець проходять автошляхи М02, Е101, Т2503, Т1907.

Є два варіанта розпочати маршрут:

  1. З Кролевця: перший вибір звичайно центр тер. громади. До нього можна дістатись автошляхом М02 з Києва та Чернігова. В ньому половина пам'яток маршруту, та тут зручніше переночувати.
  2. З Дубовичів: це вже варіант якщо ви їдете зі сходу країни. Автошляхом Р44 їдемо до відправного пункта — Глухова, а звідти автошляхом М02 та поворотом на О190702 до цього села.

Пересуваємось по маршруту

[ред.]
Вид на князівську яблуню, видна й інформатина табличка.

З Кролевця

[ред.]

Почнемо з яблуні-колонії, яка знаходиться між Кролевецькою районною станцією юних натуралістів, та школи №6 на Андріївській вулиці (Т2503). Дістатися до неї не важко, відстань між нею та залізничним вокзалом невелика. Далі їдемо по Т2503 до вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, а з неї на бульвар Шевченка, на якій розташована наступна пам'ятка — Музей Кролевецького ткацтва. До настуного "місця сили" зовсім недалеко — доїжджаємо до Соборної вулиці, і вже поряд з площею миру знаходиться Кролевецький краєзнавчий музей. Далі теж поряд — доходимо до Соборної площі, повертаємо наліво, а там вже неважко помітити Кролевецьку арку. Це яскравий взірець радянської архітектури, яка встигла стати центральною прикрасою містечка. Остання пам'ятка у Кролевці вже не зовсім поруч з аркою, але до неї можна дістатися автошляхом Т1907. Попівська, або Попова долина сумнозвісна вбивством монахів 18 грудня 1922 року, зараз там є капличка та працююча криниця.

Далі з Т1907 до Новогрузчанської вулиці, а там є два варіанти:

  1. по О190706, з неї видно очистні споруди;
  2. або по О190705, через с. Черовона Гірка (так, вона названа через свято не просто так, це найвища точка в околицях Кролевців).
Занедбаний дерев’яний флігель колишньої садиби Кочубеїв у селі Ярославець, прихований серед густої зелені дерев.

Кінець однаковий — потрапляємо до М02, і їдемо через Тимошенкове урочище, усередині якого знаходиться Дубовицька криниця. Пам'ятка знаходиться посеред зелені, є сама криниця, й пам'ятний камінь з молитвою та історією даного дивогляду. Далі знов їдемо по М02, та переключаємося на О190702 ліворуч до Дубовичів. Наша увага розташована на геологічному музею: тобто коли проїхали всю вулицю Гора (О190702), ми повертаємо ліворуч, а потім на вулиці Павла Цимбала повинна бути розташована дана кунсткамера. Ще у маршруті вказана набережна села, але також у селі є церква з відомою іконою, парк-пам'ятка «Кочубеївський», та пару пам'ятних знаків. Далі автошляхом О190702 їдемо через Тулиголове до Ярославця. Там фокус розташований на парку, де розташовується маєток Кочубеїв, подивитися є на що. Тим же автошляхом, а потім центральною вулицею (Т1911) потрапляємо до склеп-піраміди Шечкових, що у селі Воргол. Поряд також є городище «Вишнева Гора» (також вказана на маршруті), тобто село вже існувало за часів Київської Русі. У цьому селі перемикаємося на Т1911, і поряд з с. Морозівка переходимо на С190728 — йдемо до Каміня, "кінечна зупинка", так би мовити. Там на впадані річки Клевені в Сейм є невеличкий водоспад, погляд на який закінчить цей маршрут.

З Дубовичів

[ред.]

В Дубовичах ми в першу чергу відвідаємо геологічний музей, потім по О190702 доїжджаємо до головної траси М02, звідкіля ми їдемо до криниці, неподалік від села. Далі їдемо назад до О190702, й повертаємо праворуч. Писанини на відрізок від Дубовичів до Камінів не треба, вверху це вже освітлено. З Каміня їдемо до Т1911, і перемикаємося на Р60 — під'їжджаємо до Кролевців. Автошляхом Т1907 дістаємося до арки, і до Попової долини, а з урочища назад до Соборної вулиці. На Соборній розташовується краєзнавчий музей. Потім йдемо бульваром Шевченка, на якій розташовується музей Кролевецького ткацтва. Прибуваємо з вулиці Воїнів-Інтернаціоналістів до Т2503, а нею ми дістаємося до "княжої" яблуні, під якою відпочивав.. з назви вже зрозуміло що князь, і ви також можете тут відпочити під тінями чудо-дерева, перепочити від тяжкої поїздки.

Застереження

[ред.]

Під час подорожі варто враховувати стан доріг між населеними пунктами — деякі ділянки можуть бути ґрунтовими або з вибоїнами, особливо після дощу. Влітку в регіоні часто спостерігається висока температура, тому необхідно мати запас води та захист від сонця. Узимку слід бути обережним через ожеледицю та снігові перемети на сільських дорогах. У лісових і прибережних зонах можливі кліщі, тому рекомендовано використовувати репеленти й одяг із довгими рукавами. Під час відвідування релігійних чи меморіальних об’єктів дотримуйтеся правил поведінки та поваги до місцевих традицій.

Особливо варта уваги небезпека обстрілів з боку російської армії, так як Сумщина має кордон з Росією, а це значить що регіон регулярно обстрілюється, тому не варто нехтувати тривогами, і кожну тривогу треба ходити в найближче укриття.

Куди далі

[ред.]

З Кролевця зручно продовжувати подорож у різних напрямках, оскільки місто має як залізничне, так і автомобільне сполучення. Через залізничну станцію Кролевець, що розташована на лінії Конотоп — ШосткаХутір-Михайлівський, проходять пасажирські та приміські потяги. Звідси курсують прямі поїзди до Києва, Конотопа, Шостки, Харкова та Хутора-Михайлівського. До столиці потяг долає шлях у середньому за 3–4 години, що робить залізницю найзручнішим способом залишити місто. Вокзал розташований неподалік центру, тому до нього легко дістатися пішки або на таксі.

Автовокзал Кролевця розміщений на вулиці Спортивній, поруч із залізничною станцією. Звідси виконуються рейси до Конотопа, Сум, Новгород-Сіверського, Путивля, а також до ближніх сіл Кролевецької громади. Графік руху автобусів залежить від дня тижня, проте найчастіше рейси курсують у напрямках Сум і Конотопа.

Автомобільним транспортом місто пов’язане з сусідніми районами через кілька регіональних автошляхів. Основним напрямком є дорога Р60 (КролевецьКонотоп — Ромни — Пирятин), яка проходить безпосередньо через місто і з’єднує його із західними районами Сумщини та Полтавщиною. Через Кролевець також проходить дорога М02, що веде до автошляху М01, а ним можна й до Києва і Чернігова подати.

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!