Download GPX file for this article
43.857718.4187Full screen dynamic map
Матеріал з Вікімандрів


Сараєво
noframe
босн. Sarajevo, тур. Saraybosna
noframe
Мости Сараєво
Корисна інформація
Населення 275 524
Телефонний код +387 33

Сараєво — столиця Боснії і Герцеговини. Це «балканський Йєрусалим», місце зустрічі іслама і християнства, сходу і заходу; місто із складною, суперечливою історією і не менш унікальним набором пам'яток, за кількістю і різноманіттям котрих він легко посперечається із більшістю крупніших європейських столиць. Один із ключових міст Балканського регіона.


Історія[ред.]

Сараєво найбільш відомий двома, в рівній мірі трагічними обставинами. 28 червня 1914 року сербські терористи вбили тут ерцгерцога Франца-Фердинанда, спадкоємця австрійського престолу, що послужило приводом до Першої Світової війни, а в 1990-і рр. місто майже чотири роки перебувало у блокаді, що стала найстрашнішим епізодом не тільки Боснійської війни, а й усіх збройних конфліктів другої половини XX століття. Спочатку, однак, ніщо не віщувало біди. Сараєво був заснований в 1461 році турками, що наступали на Балкани, і назва міста, отже, турецька — це слов'янська форма тюркського слова "сарай" (місто).

Турецька влада із самого початку розглядали Сараєво як столицю і відбудовувала місто відповідно. Зусилля пішли прахом в кінці XVII століття, коли австрійська армія зруйнувала Сараєво. З 1699 року столицю Боснії (в той час це був так званий Боснійський еялет — провінція Османської імперії) перенесли в Травник, але в 1850 році повернули на колишнє місце. У період турецького правління Сараєво був найбільшим містом на Балканах і одним з найзначніших міст Османської імперії. З 1878 року фактичний контроль над Боснією перейшов до Австро-Угорщини, що пішло Сараєво тільки на користь. Щедра імперія не шкодувала коштів на облаштування своїх регіональних «представництв», тому поруч з одноповерховими мусульманськими «сараями» стали будувати розкішні будинки в дусі австрійської сецесії, перемежовуючи їх будівлями в мавританському стилі, чим підтримувався східний колорит. У 1885 році в Сараєво був запущений перший в Австро-Угорщині трамвай — таким чином в імперії тестували технічні новинки перед їх впровадженням в столиці (у ролі випробувального полігону для віденського метро виступив Будапешт).

35 років австрійського правління — період розквіту міста, що закінчився сумно відомим Пострілом в Сараєво в червні 1914 року. Втім, сама Перша Світова війна обійшла Сараєво стороною, і місто плавно перекочував до складу Югославії, де воно стало столицею боснійського регіону, після 1945 року — республіки Боснії і Герцеговини. Друга Світова війна була ознаменована німецькою окупацією і депортацією євреїв. Євреї-сефарди втекли в кінці XV століття від іспанського переслідування і знайшли собі притулок в Османської імперії, в Сараєво. В іншому ж Сараєво не знав біди, і в соціалістичній Югославії відчував себе досить вільно, обзавівшись автомобільною промисловістю (в 1980-і рр. тут збирали Volkswagen Golf), а також ставши містом зимової Олімпіади-1984.

Міжнаціональні протиріччя дали про себе знати на початку 1990-х, коли від Югославії стали послідовно відокремлюватися її республіки. У Боснії і Герцеговині цей процес йшов особливо важко, оскільки половину населення становили серби, які не хотіли відділятися. Сараєво швидко став каменем спотикання і місцем найзапеклішої боротьби. У самому місті влаштувалися боснійці — прихильники незалежності, а серби почали облогу, що тривала майже 4 роки, з 5 квітня 1992 року до 29 лютого 1996 року — довше, ніж блокада Ленінграда. Хоча місто не було повністю позбавлено продовольства — його доставляли через аеропорт, що знаходився під контролем миротворців, війна тут йшла справжня. Опинившись в Сараєві, ви швидко зрозумієте, що при тутешньому рельєфі з навколишніх пагорбів місто прострілюється наскрізь. Число жертв блокади оцінюється в 10 тисяч чоловік, і той факт, що все це відбувалося на очах «миротворців» в самому центрі Європи, залишається ганебною плямою в історії ООН. Зняття блокади стало можливим тільки після того, як восени 1995 року авіація НАТО змусила сербські війська відійти від міста. За підсумками мирного врегулювання, Сараєво виявився в складі федерації Боснії і Герцеговини, проте межа республіки Српской проходить по самій околиці, і деякі сербські поселення як би відділені від міста, хоча, як і скрізь в країні, межа між боснійською та сербською частинами не містить нічого крім скупих інформаційних табличок.

Сучасність[ред.]

Берег Міляцки — мусульманські квартали
Берег Міляцки — Академія мистецтв

Після закінчення Боснійської війни Сараєво був повністю відновлений і зараз виглядає чи не краще інших балканських столиць. Він також набирає популярність як один із туристичних напрямків — поки на рівні свого регіону, але притоку туристів з усього світу заважає, здається, лише відносно низька транспортна доступність. Що ж стосується внутрішньої інфраструктури, вона в місті вже є — від інформаційних табличок на пам'ятках до широкого асортименту місць харчування та ночівлі, а також достатнього знання місцевими жителями англійської мови. Ціни при цьому все ще балканські, тобто Сараєво помітно дешевше Загреба, не кажучи про Любляну або хорватське узбережжя. Поспішайте побачити його таким: східний колорит звідси нікуди не дінеться, а от західний лоск рано чи пізно буде наведено. До слова, Сараєво — одна з останніх європейських столиць, куди з українським паспортом поки ще можна їхати без візи.

Орієнтація[ред.]

Зрозуміти[ред.]

Як дістатись[ред.]

Літаком[ред.]

Потягом[ред.]

Автомобілем[ред.]

Автобусом[ред.]

Кораблем[ред.]

Транспорт[ред.]

Що відвідати[ред.]

Чим зайнятись[ред.]

Що купувати[ред.]

Де поїсти[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!