Знам'янка

Матеріал з Вікімандрів

Зна́м'янка — місто в Кропивницькому районі Кіровоградської області, центр Знам'янської міської громади. Розташоване на північному сході області, на вододілі басейнів Інгулу, Інгульця й Тясмину, за 40 км від обласного центру, міста Кропивницького. Візитними картками Знам'янки є урочище Чорний ліс і те, що місто є значним залізничним вузлом. Засноване в 1869 році, а статус міста отримав в 1938 році. Населення: 22 444 (01.01.2019). Площа: 14,8 км².

ЗРОЗУМІТИ[ред.]

Знам'янка заснована у 1869 році, коли відкрився рух поїздів на залізниці Одеса-Харків. Того року на галявині Чорного лісу, через яку пролягла ділянка Єлисаветград-Крюків, завершилося спорудження вокзалу та конторських приміщень. Свою назву станція дістала від села Знам'янки, розташованого за 3 км від неї. У серпні 1873 року відкрито рух поїздів на ділянці Знам'янка-Миколаїв, а ще через 3 роки – до Фастова. З невеликої залізничної станції Знам'янка перетворилася на залізничний вузол. Його розширення у наступні роки зумовило швидке зростання населення пристанційних селищ.

30 квітня 1892 року в Знам'янці почав діяти лікувально-продовольчий пункт. Його працівники реєстрували заробітчан, здійснювали санітарний нагляд над ними, надавали амбулаторну допомогу хворим, відали видачею дешевих обідів. Першим завідуючим Знам'янським лікувально-продовольчим пунктом став лікар залізничної лікарні, досвідчений спеціаліст, брат видатного українського композитора М. В. Лисенка А. В. Лисенко.

Напередодні Першої світової війни у зв'язку з загальним економічним пожвавленням у країні значення Знам'янки як вузлової станції зросло.

Під час громадянської війни 1917-го – початку 1920-х років Знам'янка перебувала під владою різних військових формувань: уповноважених тимчасового уряду (меншовиків), більшовиків, представників Центральної Ради, Директорії, адміністрації австро-німецької окупації, повстанців, представників Холодно-ярської Республіки.

Після закінчення громадянської війни відбудова вузла і селища розгорнулася на повну силу. У перші роки непу тут працювало 14 підприємств.

7 березня 1923 року Знам'янка стала районним центром, якому підпорядковувалося 9 сільських рад. До 1925 року район входив до Олександрійського, а потім до Єлисаветградського округу. З утворенням району село Хвощевате (Патрина) злилося з селищем.

У роки довоєнних п'ятирічок було розширено паровозне і збудовано вагонне депо, автоконтрольний пункт і пункт технічного огляду. Зросла потужність електростанції, з'явилися нові локомотиви, верстати. Знам'янка стала однією з найбільших на Правобережній Україні «фабрик поїздів». Безперервним потоком в усі напрямки йшли звідси поїзди з рудою, нафтою, вугіллям, хлібом тощо. Розширювалася місцева промисловість. Наприкінці 1931 року створено деревообробний комбінат «Україна».

З травня 1930 року Знам'янку віднесено до категорії селищ міського типу. З 1932 року Знам'янка – райцентр Одеської області, з 1937 р. – Миколаївської, а з 1939 року – Кіровоградської області. У жовтні 1938 року робітниче селище Знам'янка, де проживало 14,6 тис. чол., переведено до розряду міст районного, а у серпні 1939 р. – обласного підпорядкування.

Восени 1943 року до Знам'янки наблизилися війська Радянської Армії. 19 жовтня битву за місто розпочали літаки, а в ніч проти 9 грудня, після тривалої артпідготовки, почався штурм вузла. 

Наступальні операції здійснювали частини 18-го і 29-го танкових корпусів 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова, 6-ї, 110-ї гвардійських стрілецьких дивізій 5-ї гвардійської армії, якою командував генерал-лейтенант О. С. Жадов, та стрілецький корпус, який очолював генерал-майор О. І. Родимцев. 9 грудня Знам'янку визволили від ворога. У визволенні міста активну участь брали партизанські загони під командуванням І. Д. Діброви, Є. І. Петрова, М. П. Кришталя, Г. М. Володіна, І. Ф. Присяжнюка, а також підпільники знам'янських диверсійних груп.

У жовтні 1946 року виконком міськради затвердив схему генерального плану забудови міста. Розширилася привокзальна площа, почалося озеленення, брукування вулиць. На кінець 1949 року в місті стали до ладу основні магістралі водопостачання; промисловість і транспорт почали одержувати електроенергію з Олександрії. У 50-ті роки в Знам'янці розгорнулося спорудження багатьох підприємств, реконструювалися діючі. 1952 року закінчилося будівництво вокзалу. Розширення колійного господарства дало змогу збільшити пропускну здатність вузла. У грудні 1959 року вузол одержав струм з Кременчуцької ГЕС, завдяки чому стало можливим електрифікувати в 1962 році ділянку Знам'янка-П'ятихатки. Через рік потужні електровози пішли до Миронівки.

1965 року в Знам'янці почав працювати потужний маслосирзавод – найбільше підприємство молочної промисловості області. У1971 році став до ладу хлібозавод потужністю 50 тонн продукції на добу.

У центрі та на околицях міста виникли масиви багатоповерхових житлових будинків з комплексами підприємств побутового обслуговування.

Відома в області Знам'янська бальнеологічна лікарня відкрита в 1966 році на базі місцевих джерел мінеральної радоново-вуглекислої води. За бальнеологічним та кліматичним факторами, методами комплексної терапії та ефективністю лікування знам'янська здравниця не поступається перед давно відомими курортами.

Якщо будете у Знам’янці, то приділіть пару годин для огляду міста. З просторої привокзальної площі, де стоїть пам’ятник-паровоз, прямуйте затишними вуличками до центру. Тут у 1993 р. Було споруджено пам’ятник Тарасу Шевченку, а на площі міста височить обеліск воїнам-захисникам. У міському парку можна побачити столітні дуби-велетні, стоїть у нім і церква Святої Тетяни. Край Чорного лісу розташований меморіал, присвячений звільненню Знам’янки у грудні 1943 р. Від фашистських загарбників. Не зайве зазирнути і в місцевий краєзнавчий музей, де історія Знам’янки постане у цікавих експонатах. 

Не менш цікаві туристичні маршрути вам запропонує і Знам’янський район. У селі Цибульове гордо височіє пам’ятник козаку Мамаю — великий камінь, на якому мозаїкою викладено портрет цього народного героя. Біля нього обладнано оглядовий майданчик, з якого відкривається вид на Мамаїв яр. Як твердять історики, Кіровоградська область — це єдиний регіон, топоніміка якого зберегла ім’я Мамая: ріка Мамайка, Мамаїв яр, Мамаєва балка, село Мамайка. 

А ось у селі Диківка, на березі Інгульця на пагорбі, розташований Богоявленський жіночий монастир, знаний навіть у суміжних з Україною державах завдяки образу святого Миколая Чудотворця. Монастир має понад 130-літню історію! Основний туристичний об’єкт — церква у формі хреста, побудована у ХІХ ст.

Зрештою, комфортно зупинитися на ночівлю після екскурсій або просто відпочити можна в готелі-ресторані «Орлине гніздо» (номер на двох — від 300 грн) у селі Суботці. До ваших послуг — страви національної кухні, прогулянки на човні по красивому озеру, рибальські снасті. Ось така вона розмаїта Знам’янська земля!

ЯК ДІСТАТИСЬ[ред.]

Потягом

Знам'янка — це місто сплетіння залізниць, ворота Півдня України. Це перехрестя залізничних магістралей, які прямують з півночі на південь (КиївМиколаїв), з півночі на південний схід (Київ — Дніпропетровськ), із сходу на захід Харків— Одеса).

Автомобілем

Містом проходить низка важливих автошляхів, серед них E50, E584, Н01, М04, М12,Т 1211.

Літом 2018 року було відкрито нову об'їзну дорогу довкола міста. Нова дорога поєднує міжнародні дороги М12/E50 СтрийТернопільКропивницький – Знам’янка, М04/E50 Знам'янка – Луганськ – Ізварине, національну дорогу Н01 Київ – Знам’янка та територіальну Т 1211 Знам'янка – Подорожнє.

Автобусом

Автостанція «Знамянка» знаходиться за адресою: вул. Енергетиків, 19, куди прибувають і звідки відправляються автобуси в районні центри, а також в інші обласні центри. Сюди можна доїхати з Кропивницького, Олександрія, Світловодськ, Жовті Води, Дніпро і т.д.

Актуальну інформацію стосовно розкладу автобусів, цін на квитки, автовокзал прибуття можна дізнатись на сайті https://busfor.ua/. На цьому ж сайті можна забронювати квитки на потрібний автобус.

ТРАНСПОРТ[ред.]

По місту можна пересуватись міськими автобусами, таксі, а також маршрутними таксі.

ЩО ВІДВІДАТИ[ред.]

- Знам'янський міський краєзнавчий музей

- Музей локомотивного депо

- Міський палац культури

РЕЛІГІЙНІ СПОРУДИ[ред.]

- Греко-католицька церква

- Українська православна церква Святого Преподобного Сергія Радонежського

- Церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ

ЧИМ ЗАЙНЯТИСЬ[ред.]

Завітати до історичної частини міста, подивитися найстаріші будинки, збудовані наприкінці 19 ст. як установи залізничної станції. Серед них і Знам’янська відділкова залізнична лікарня. Адреса – вул. Жовтнева, 15. На території лікарні є дві будівлі, які є пам’ятками культурної спадщини. На обох будівлях встановлені меморіальні дошки, присвячені діяльності лікаря А.В.Лисенка та подій Революції 1905 року.

Подивитися найстаріші дуби-велетні у міському парку.

Прогулятися парком імені Тараса Шевченка.

ДЕ ПОЇСТИ[ред.]

- HomeSetSushi, вулиця Героїв Крут 3700

- Ресторан «Олімп», парк культури та відпочинку

- Ресторан Рpk Tiamo, Калинова вулиця, 126

- КАФЕ «999», вул.Київська, 21

- The Food Gallery, Привокзальна Площа, Калиніна, 128

ДЕ ЗУПИНИТИСЬ[ред.]

Дешево (хостели та оренда квартир)

Міні-отель «Лілея», вул. Калиніна, 160

Середні ціни

Готель «Егоїст», вул. Енергетиків, 2

ДЕ НАВЧАТИСЬ[ред.]

- Знам'янський професійний ліцей

- Професійно-технічне училище №12

ЗВ'ЯЗОК[ред.]

Телефонний код +380-5233, поштовий індекс 27400.

В Знам'янці працює кілька операторів мобільного зв'язку («Київстар», «Водафон Україна» та інші), є відділення поштового зв'язку Укрпошта, Нова пошта і т.д.

КУДИ ДАЛІ[ред.]

• на північ СмілаЧеркаси

• на південь КропивницькийМиколаїв - Одеса

• на захід УманьВінниця

• на схід ОлександріяЖовті ВодиДніпро