Канів — невелике містечко в Черкаській області на правому березі Дніпра.
Канів | |
Канів | |
Успенський собор, 1144 рік | |
Корисна інформація | |
Населення | 24532 |
Телефонний код | +380 (4736) |
Офіційний сайт |
Канів розташований на перетині історичних епох, серед унікальних ландшафтів у самісінькому центрі країни. Це місто – Україна в мініатюрі, де величний Дніпро з правого берега омиває Канівські гори, розрізані велетенськими, найбільшими в Європі ярами, а лівий перепнутий греблею Канівської ГЕС зустрічає прекрасними краєвидами водосховища. Славна історія міста налічує багатьох видатних особистостей, які залишили свій слід в історії людства, а історичні пам’ятки та музеї розповідають про Канівщину від палеоліту до сучасності.
Зрозуміти
[ред.]Перша літописна згадка про Канів датується 1078 роком. Автор «Печерського патерика» занотував, що грецькі іконописці, запрошені ігуменом Києво-Печерського монастиря Никоном для розпису храму, по дорозі до Києва на своїх лодіях проїжджали Канів. Істинний вік міста невідомий.
В археологічних культурних шарах території Канева та його околиць знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тис. років тому). Стародавній Канів розміщувався на горі Грецька і був одним з найбільших міст на південному кордоні Давньої Русі. Повз місто проходив великий шлях «з варяг у греки», який був важливою торговою артерією Руської держави.
Перша літописна згадка про Канів відноситься до 1144 року, коли київський князь Всеволод заснував тут церкву св. Георгія, яку пізніше переосвятили на собор Успіння Богоматері. Історичні довідки свідчать, що у 1097-1098 роках на Дніпровій горі був заснований підземний монастир з розгалуженням тунелів, у яких наші пращури ховалися від татаро-монгольського нашестя. Так у вересні 1678 року турки і татари підпалили собор, в якому зачинилися канівці. Тривалий час будівля стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи проводилися у 1781-1787 роках, а в сучасному вигляді ця пам’ятка архітектури була відновлена впродовж 1805 - 1810 років. Це єдина споруда на Черкащині, яка вціліла з часів Київської Русі.
Багато століть поспіль місто виконувало оборонні функції. На Дніпровій горі, де нині розміщується меморіальний парк Слави, стояв сторожовий козацький замок. Споруда не збереглася до наших днів, але канівці передають з покоління в покоління перекази про таємничі підземні ходи, які розбігалися від замку і Успенського собору в різні боки, зокрема, до Дніпра і річки Канівки, що зникла в результаті будівництва Канівського водосховища в 1972 році.
Поблизу Собору у 1787 році польський князь Станіслав Понятовський збудував муровану будівлю – училище ордену базиліан, в якій сьогодні розміщується Музей народного декоративного мистецтва.
За відносно короткий історичний час, від 13-го по 18-те століття місто прожило бурхливе життя, сповнене піднесень і занепадів: монголо-татарська навала змінилася торговельним пожвавленням, коли Канів перебував у складі Великого князівства Литовського; з 1600 року місто перейшло на самоврядування на підставі Магдебурґського права; козаки створили Канівський полк, що брав участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.
У другій половині 19-го – на початку 20-го століть центр Канева займав територію від Торгової площі (сучасна вул. Героїв Небесної Сотні), до Другої Митної площі (нині площа Соборна). На Торговій площі в основному оселялося єврейське населення, яке займалося торгівлею. В цей час Торгова площа інтенсивно забудовується. Тут з'являються такі будівлі: 1898 р. - магазин "мужского платья" ( нині - будівля науково-дослідницького відділу Шевченківського національного заповідника "Канів від давнини до сучасності"); 1908 р. - святкова синагога (нині - корпус Канівської школи мистецтв); 1912 р. - пошта (нині - Станція юних техніків); банк акціонерного товариства, який розміщувався через одну ділянку від пошти; торгові ряди Краковича та ін. Нажаль, частина забудови Торгової площі втрачена.
У будинку, де після надбудови мансардного поверху, розташовано готель "Старий Канів", раніше (з 1911 року) був один з перших у місті кінотеатрів.
Зовсім інакше виглядала Соборна площа. На місці гімназії ім. І. Франка, збудованої в 1939 р., розміщувався заїжджий двір. На місці Районного будинку культури (1961 р.) - кам'яна двоповерхова будівля з двома кам'яними флігелями , яка була збудована в 1855 році. Тут розміщувались: міська дума, поліцейське управління, суд, повітове казначейство та інші державні установи.
У 30 роки 20-го ст. в Канів приходить залізниця. Перекинутий через Дніпро залізничний міст служив стратегічною переправою. У 1941 році, під час Другої світової війни, міст підірвали відступаючі війська радянської армії. Про жорсткі бої за Канівську переправу нагадують Бронепоїзд військ НКВС №56, катер Дніпровської військової флотилії, а також зруйнований залізничний міст.
Спорудження Канівської гідроелектростанції на початку 60-х років 20-го ст. відкрило новий період в історії міста. Центр міста перемістився з нагірної історичної частини Канева вниз, на нову намиту площу, яка нині носить ім'я Тараса Шевченка.
В 70-80-х роках розпочалося втілення нового Генерального плану забудови міста. Дев'яти-чотирнадцятиповерхові башти своєю висотою вступили в суперечку з природною окрасою -канівськими пагорбами.
Сьогодні Канів хоче бачити себе привабливим для туризму і зручним для відпочинку.
- 1 Туристичний інформаційний центр міста Канева (ТІЦ), вул. 206 Дивізії, 1 ("Авто-ріка"), ☎ +38 (04736) 33099, e-mail: kanivturinfo@i.ua.
Як дістатись
[ред.]Потягом
[ред.]Найближча залізнична станція Миронівка (41 км від Канева).
Автомобілем
[ред.]Автобусом
[ред.]В місті діє автовокзал 1 "Авто-ріка", вул. 206 Дивізії, 1, ☎ +38 (04736) 32213.
Щоденно курсують автобуси з міст Черкаси, Київ, Умань, Дніпропетровськ та Золотоноша.
Київа автобуси ходять з автовокзалу "Видубичі", адреса: Набережно-Печерська дор., 10А, метро Видубичі. Квітки заздалегідь придбати не можна. До автобуса сідають в порядку "живої черги".
Кораблем
[ред.]Річковий транспорт в місті не працює.
Міський транспорт
[ред.]Міський транспорт представлено автобусами (5 грн) № 1, № 2, № 4 та № 5. Автобусом №2 можна дістатися до Шевченківського національного заповідника та могили Т.Г. Шевченка.
Що відвідати
[ред.]Заповідники
[ред.]1 Шевченківський національний заповідник (Тарасова гора) (дістатися можна громадським транспортом маршрут №2), ☎ (04736) 32368 , e-mail: tarasovagora.ex@ukr.net. ВТ - НД 9:30 – 17:00 ПН - вихідний. Розташований за 4 км на південь від центру міста. Тут, на Тарасовій горі, поховано духовного провідника українців Тараса Шевченка. Вершина високої, насипаної у вигляді кургану, могили увінчана 14-ти метровим пам'ятником. Поряд розташований музей Тараса Шевченка. Проста хатина, в якій жив перший доглядач могили видатного українця Іван Ядловський і знаходилася кімната для паломників, нині, як і колись доступна туристам. Екскурсія по території Заповідника (групи до 20 осіб) - 100 грн; Квест-екскурсія (група до 10 чоловік За попередньою домовленістю) - 500 грн.
2 Канівський природній заповідник (дістатися можна громадським транспортом маршрут №2), ☎ (04736) 32991 , e-mail: kaniv.biosfera@gmail.com. Межує з Шевченківським національним заповідником. Цей науковий і природоохоронний заклад створено 1923 року для збереження унікальної ділянки лісостепу з його рослинним і тваринним світом. Під захистом держави знаходяться також кілька дніпрових островів, зокрема, Зміїний, на якому ростуть столітні дуби, сосни та деякі рослини, занесені до Червоної книги. На території заповідника діє наукова база Київського національного університету. У цій майстерні Природи студенти проходять літню практику. Після 1897 року тут жив і працював академік Микола Біляшівський. У природничому музеї, що діє в колишній садибі вченого, представлені характерні для Канівщини археологічні знахідки - зуби доісторичних акул, закам'янілі молюски та залишки інших мешканців океану, що розливався над цією частиною суходолу 60 млн років тому. Сучасні тварини і рослини, яких можна побачити на Канівщині, теж відображені в експозицію музею - у вигляді опудал та гербаріїв. Щоб відвідати заповідник, потрібно завчасно записатися за телефоном.
Музеї
3 Музей Тараса Шевченка (знаходиться на території Шевченківського національного заповідника), ☎ (04736) 32368 , e-mail: eticket-shnz@ukr.net. З 1 жовтня до 30 квітня – 8:15 - 16:45 З 1 травня до 30 вересня – 9:15 - 17:45 Вихідний день - понеділок. Вхідні квитки в музей Т.Г.Шевченка: Дорослий - 50 грн, Пільговий - 30 грн; Вхідні квитки на виставки у музеї Т.Г.Шевченка - Дорослий - 30 грн, Пільговий - 20 грн; Екскурсія по музею Т.Г. Шевченка (групи до 20 осіб, українська мова) - 300 грн.
4 Тарасова світлиця (знаходиться на території Шевченківського національного заповідника), ☎ (04736) 32368 , e-mail: eticket-shnz@ukr.net. З 1 жовтня до 30 квітня – 8:00 - 17:00 З 1 травня до 30 вересня – 9:00 - 18:00 Вихідний день - понеділок. Екскурсія по музею (групи до 20 осіб, українською мовою) - 100 грн; Вхідні квитки: Дорослий - 30 грн, Пільговий - 20 грн.
5 Музей «Народне декоративне мистецтво Канівщини», вул. Героїв Небесної Сотні, 64, e-mail: eticket-shnz@ukr.net. З 1 жовтня до 30 квітня – 8:00 - 17:00 З 1 травня до 30 вересня – 9:00 - 18:00 Вихідний день - понеділок. розташований в одній з найстаріших (18 століття) будівель Канева, в колишньому училищі монахів-базиліан. Тут зібрані кращі зразки традиційного одягу та предмети побуту українців Середнього Подніпров'я. Найдавніші експонати - вироби із гутного скла, 13-14 століть. Вироби іменитих сучасних майстрів-склодувів, різьбярів по дереву, художників, яких також чимало в зібранні музею, дають можливість побачити, як розвивалося прикладне мистецтво в індустріальну епоху. Вхідні квитки: Дорослий - 30 грн, Пільговий - 20 грн Екскурсія - 200 грн.