Download GPX file for this article
Матеріал з Вікімандрів

Ви читаєте розмовник швейцарської мови (Schweizerdeutsch стандартною німецькою; також вживаються терміни Schwyzerdütsch, Schwiizertüütsch або Schwizertitsch). Ця мова є розмовною (неофіційною) в Швейцарії, на заході Австрії та Ліхтенштейну. Немає одного стандарту швейцарської мови. Є дуже багато діалектів швейцарської, орієнтовно 25 діалектів. Деякі діалекти використовуються в кількох сусідніх кантонах, в той же час тільки в одному кантоні Сант-Галлен є не менше 5 діалектів. Іноді буває ситуація, що сусідні села спілкуються різними діалектами. Більша частина Швейцарії (крім західної частини, де використовується французька та південний кантон Тічіно, де офіційна мова - італійська) спілкується швейцарською мовою, в той же час для офіційної переписки використовується літературна німецька мова (HochDeutsch). Проблему діалектів також ускладнює те, що не існує літературного стандарту мови, а тому майже всі варіанти написання слів є допустимими, "як вважаєш за потрібне, так і пишеш".

На слух швейцарська досить сильно відрізняється. Вона мелодійніша (більше голосних), мова ніби "співається", а не проговорюється. Чимало слів мають інше закінчення або вкорочені. Префікси змінені на більш мелодійні, з більшою кількістю голосних або й тільки з голосними звуками. На слух це досить сильно змінює мову. Швейцарська має спрощену систему часів дієслів (у німецькій три минулих часи).

Багато (до 30-40% слів) слів оригінальні, тому німцям і німецькомовним треба значний час, щоб почати добре розуміти місцевих (від місяця до пів-року). В той же час переважна більшість (90%) швейцарців можуть спілкуватися літературною німецькою і абсолютна більшість (більше 99%) розуміє. Але це стосується тільки німецькомовної частини країни. У франкомовній та італомовній ситуація досить складна з німецькою, якою володіє в середньому процентів 10. Ліхтенштейн спілкується діалектом німецької, близьким до діалекту Санкт-Галлену, з яким межує. Також діалекти області Форальберг сусідньої Австрії дуже близькі до швейцарської мови.

Швейцарська німецька зазнала деякого впливу сусідніх французької та італійської мов. Це виразилося, що кілька десятків слів з цих мов стали широковживаними у всій Швейцарії. Ці слова пишуться і читаються, як у цих мовах. Останнім часом швейцарська зазнає значного тиску з боку американської англійської. Тоді слова пишуться і читаються, як в англійській, а не німецькій.

Довідник з вимови[ред.]

Приголосні[ред.]

В швейцарській є звук Х, який голосно вимовляється (трохи схоже на Х у фарсі). Цим швейцарська сильно відрізняється від німецької де х вимовляється значно тихіше.

Ш трапляється значно частіше. В значній мірі с вимовляється як Ш.

Р практично завжди (на відміну від картавого німецького р або уявного р, яке у вимові переходить в а, наприклад, німецьке dir "діа" буде чітке "дір" швейцарською) вимовляється чітко.

"Jo". Часто швейцарці замість німецького Jа (Так) кажуть Jo. В принципі ці слова використовуються порівну.

Список фраз[ред.]

Основні[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Вітаю! Grüezi! Грюеци (груеци)!
Привіт. Hoi. Хой (найпоширеніший варіант)
Привіт. Hallo. Хало
Як у вас справи? Wie geht es dir? Ві ґейт ec дір?
Добре, дякую. Danke, gut. Данке, ґут.
Дякую. Danke. Данке.
Будь ласка (відповідь на подяку) Bitte/Bitte schön. Бітте/Бітте шьон.
Так. Jo (ja). Я (йо).
Ні. Nein. Найн.
Вибачте (звернути увагу) Entschuldigung. Ентшульдіґун.
Пробачте (просити вибачення) Entschuldigen Sie mich. Ентшульдіґен Зі міх.
До побачення. Auf wiedersehen. Ауф відерзеєн.
Бувай (прощання, найпоширеніший варіант) Tschüss. Чюз.
Чао (тільки прощання) Чао/чао-чао Чао/чао-чао.
Адьйо. Adio. Адьйє.
Доброго ранку. Gueta Morger/Morger. Ґуета Морґа/Морга.
Добрий день. Guten Tag. Ґутен Таґ.
Добрий вечір. Guten Abend. Ґуета Абік.

Проблеми[ред.]

Числа[ред.]

Число Переклад Транскрипція
1 eis, äis, ais, eins айс (айнс)
2 zwei, zwöi, zwai цвай, цвьой, цвай
3 drü, drai, drei дрю, драй, драй
4 vier фір
5 foif, fföif, füüf, fünf фюнф
6 sächs, säggs зехс, зегс
7 sibe, sebe, siebe зібе, зебе, зібе
8 acht ахт
9 nün нюн
10 zäh, zehn це, цен

Дні[ред.]

Mänti(g) Менті(к)
Zyschti(g) Цишті(к)
Mittwuch Мітвух
Dunnschti(g) Дунншті(к)
Fryti(g) Фриті(к)
Samschti(g) Замшті(к)
Sunnti(g) Суннті(к)

Див. також[ред.]

Цей розмовник є кістяком. У нього є шаблон, але йому дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!