Перейти до вмісту

Download GPX file for this article
Матеріал з Вікімандрів
Бойківщина
noframe
Типова бойківська церква
Корисна інформація
Населення
Телефонний код

Історичний регіон Бойківщина розташований у Західній Україні у гірських районах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Регіони

[ред.]

Бойківщина - суміжний з Гуцульщиною на заході етнографічний район, що займає центральну частину Українських Карпат. Гуцульсько-бойківське пограниччя проходить приблизно по межиріччі Лімниці і Бистриці-Солотвинської на північних схилах Карпат і Тересви у Закарпатті, на заході межує з Лемківщиною у верхів'ях Сяну та Ужа. Північна межа проходить карпатським передгір'ям, а південною можна вважати Полонинський хребет у Закарпатті. Окреслена територія охоплює південно-західну частину Рожнятівського і Долинського районів Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, південну смугу Стрийського, Дрогобицького, Самбірського і більшу частину Старосамбірського районів Львівської області, північну частину Великоберезівського, Воловецький і Міжгірський райони Закарпатської області. У верхів'ї Стривігору частина етнографічної Бойківщини належить тепер до території Польщі.

Міста

[ред.]

Інші місця

[ред.]

Зрозуміти

[ред.]

Історія

[ред.]

Вперше про край, названий землею бойків, читаємо у Костянтина Багряногродного, за свідченням якого, в ХІ ст. вона займала територію сучасних Бойківщини і Лемківщини, а також суміжних територій. У ХVІ ст. етнонім “бойко” зустрічається в судових документах. Сучасна етнографічна наука першою згадкою в літературі про бойків вважає твори українського народознавця Климентія Зіновієва кінця ХVІІ - початку ХVІІІ ст.

Мова

[ред.]

Як дістатись

[ред.]

Транспорт

[ред.]

Що відвідати

[ред.]

Чим зайнятись

[ред.]

Регіональна кухня

[ред.]

Основу бойківської кухні складають кукурудзяні борошно й крупа, картопля, квасоля, гриби. Основні страви:

  • деруни - смажені млинці з тертої сирої картоплі
  • киселиця - вівсяний кисіль.
  • квасненка - страва, схожа на борщ з додаванням слив.
  • мачанка - м'ясо птиці дрібно ріжуть, варять, додають нарізану моркву, петрушку, підсмажену цибулю. В кінці з'єднують з підсмаженим борошном, розведеним бульйоном або водою, додають сіль, перець, прикрашають зеленню петрушки. Страви можна готувати також з грибів. Їдять мачанку без приборів, вмочуючи в неї хліб.
  • ощипок - прісний корж із вівсяного борошна.
    • бульбяник — ощипок з додаванням вареної м'ятої картоплі.
  • палюшки - варені пальчики з тіста на основі картоплі і борошна.
  • пироги - вареники з квашеною капустою, вареною м'ятою картоплею, бринзою, сиром і картоплею, влітку - з чорницею. Змащують вареники салом, олією, рідше - маслом.
  • чир - вівсяне борошно, зварене на воді. Аналогічним чином готують голомбець (гембуля, гамбець) - густу заміску з вівсяного та кукурудзяного борошна. Їдять ці страви з молоком, сметаною чи подсолнечнис маслом.

Нічне життя

[ред.]

Застереження

[ред.]

Куди далі

[ред.]

Гуцульщина, Лемківщина

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!