Бучач
Зовнішній вигляд
Бу́чач — місто знаходиться в Тернопільській області, Чортківський район. Центр Бучацької міської громади. Адміністративний центр колишнього Бучацького району.
Зрозуміти
[ред.]Розташоване приблизно за 68 км на південний захід від обласного центру, на обох берегах річки Стрипи. Населення — 12 443 осіб (01.12.2020).
Як дістатись
[ред.]Автомобілем
[ред.]Місто розташоване на перехресті шосейних доріг:
- Н18: Івано-Франківськ — Тернопіль,
- Т2001: Бучач — Скала-Подільська,
- Т2006: Бучач — Зарваниця — Городище).
- Місцеві дороги:
- на Золотий Потік (веде через Дністер до дороги Р20);
- Коропець — до автошляху Н18;
- Язловець, Товстого по Т2016 до автошляху М19.
Автобусом
[ред.]До міста можна доїхати автобусами, що регулярно курсують між Івано-Франківськом та Тернополем, а також до Чорткова.
Потягом
[ред.]Залізнична станція Бучач — нині кінцева станція лінії з Чорткова. Однак поїзди нею не ходять.
Транспорт
[ред.]Що відвідати
[ред.]Пам'ятки і пам'ятники
[ред.]Наявні пам'ятки архітектури
[ред.]- Фортеця кінця XIV — початку XVII століть.
- Церква святого Миколая (1610) із дзвіницею (XIX століття).
- Комплекс Бучацького монастиря з церквою Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Хрестовоздвиженська) (1753—1770) і дзвіницею (1853).
- Бучацька ратуша (1740–1750-ті).
- Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1763) та церква Святої Покрови (бл. 1764), у яких перебувають роботи Пінзеля та його учнів, перший настінний розпис виконав маляр-монах Яків Головацький ЧСВВ.
- церква святого Архистратига Михаїла (1910).
- Будинок Бучацької гімназії (1890).
- Будинок-читальня (тепер районний будинок культури, 1905 р., споруджений польською громадою як «Сокіл польський».
- Церква в урочищі Монастирок (XVI-XVII століття).
Пам'ятки природи
[ред.]- Гніздо лип № 1, Гніздо лип № 2 — розташовані на території садиби районної ветеринарної лікарні
- Бучацька липа — дендрологічна пам'ятка.
Пам'ятки історії та культури
[ред.]- придорожні монументи-«фігури»:
- святого Яна Непомука (1750 р., скульптор Й.-Ґ. Пінзель)
- Богородиці (1751 р., скульптор Й.-Ґ. Пінзель)
- Ісуса Христа (2003 р., скульптор Роман Вільгушинський)
- погруддя Тараса Шевченка (1968 р.)
- поховання на міському цвинтарі Січових Стрільців і жертв репресій 1940 рр. (1992 р.)
- символічна могила воякам УПА
- символічна могила євреям, які загинули під час Другої світової війни (1992 р.)
- пам'ятник Тарасові Шевченку (1994 р., скульптор В. Савчук, архітектор Микола Бевз), реконструйований влітку-восени 2015 року Романом Вільгушинським
- пам'ятна табличка громадському діячеві, доктору Володимирові Гамерському та композиторові, педагогу Софії Ілевич (2002 р.)
- меморіал Слави (1954 р., реставровано 1984 р.; скульптор Є. Карпов, архітектор О. Зайцев).
Друковані пам'ятки
[ред.]У книгозбірні Бучацького монастиря отців Василіян зберігалося Бучацьке Євангеліє (тепер — у м. Львові).
Пам'ятні дошки
[ред.]- головнокомандувачу УПА генералу Романові Шухевичу (початок вулиці генерала Шухевича)
- доктору Володимиру Гамерському (будівля теперішнього відділення «Укрпошти»)
- доктору Володимирові Гамерському та вчительці Софії Ілевич (будівля теперішнього райвійськкомісаріату)
- до 300-річчя монастиря отців Василіян (будівля монастиря)
- королю Янові III Собєському
- з нагоди 300-річчя заснування Бучацького монастиря.
Барельєфи
[ред.]- Чорноволу В'ячеславу (будівля Бучацького історико-краєзнавчого музею)
- головнокомандувачу УПА генералу Роману Шухевичу (початок вулиці генерала Шухевича)
- Шмуелю Аґнону (вулиця Аґнона)
Пам'ятники
[ред.]- Пінзелю (2014)
- погруддя Агнону (вулиця Агнона навпроти «Арт-Двору» (відкритий 26 червня 2016)
Зниклі пам'ятки та будівлі
[ред.]- дерев'яний палац Потоцьких (збудований у XVIII ст. навпроти монастиря отців Василіян; згорів 1888 р.)
- Монастир та церква Святої Трійці отців Василіян (православних) (з 1652 — домініканів, розібрана 1808 р.,
- церква Св. Покрови (розташовувалася біля сучасної - дерев'яна або мурована).
- дзвіниці (дві) костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
- церква Різдва Богородиці (на Підзамчі)
- Костел Святого Хреста (розібраний бл. 1765 р. для спорудження церкви монастиря).
- Бейт-мідраш
- Велика синагога.
Чим зайнятись
[ред.]Що купувати
[ред.]Де поїсти
[ред.]Дешево
[ред.]Середні ціни
[ред.]- Ресторанм:
- «Водограй» (вул. Генерала Шухевича, 1),
- «Замок» (вул. Галицька, 70), «Стрипа» (вул. Генерала Шухевича, 1),
- «Гостинний двір» (вул. Галицька, 190)[1]
Дорого
[ред.]Де розважитись
[ред.]- «Арт-двір» (вул. Аґнона, 5; працює від травня до кінця вересня; керівник)
- кінотеатр
- 3 парки — центральний, міський (південно-західна околиця міста, біля житлового масиву «Південний» та не збереженого палацу Миколи Василя Потоцького), залишки парку кінця XVIII — початку XIX століть (біля монастиря Василіян)
- 2 басейни — великий відкритий міський басейн (в центрі міста; влітку 2013 року був очищений, прибрано територію довкола нього, проведено пробне наповнення водою, 2014 року наповнений водою), критий 25 м басейн (розташований на території селища цукровиків, не діє).
Де зупинитись
[ред.]Дешево
[ред.]- «Бучач» (також ресторан, вул. Генерала Шухевича, 1В)
- «Візит» (готель, вул. Галицька, 19А), колишній «готель Андермана» (не діє, вул. Галицька, 74)[2]
Середні ціни
[ред.]Дорого
[ред.]Де навчатись
[ред.]Як заробити
[ред.]Застереження
[ред.]Як вирішувати проблеми
[ред.]Зв'язок
[ред.]Куди далі
[ред.]Примітки
[ред.]Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед! |