Жидачів

Жидачів Жидачів знаходиться в Україні, у Стрийському районі Львівської області.

Коротко про історію Жидачева

Жидачів - це місто у Львівській області. Воно також є центром Жидачівської об'єднаної територіальної громади Стрийського району.

Перші поселення на території міста з'явилися ще понад 20 тисяч років тому (про це свідчать археологічні знахідки). Перша письмова згадка про місто датується 1164 роком. там місто згадується як Удеч або Зудечів і з того часу змінило ще близько 25 різних назв.

У ХІІ столітті місто було надзвичайно потужним центром торгівлі. Через нього проходив торговий шлях зі Сходу на Захід. Завдяки річкам Дністер та Стрий, Жидачів також був пов'язаний з містами Галич та Олешшя. З Жидечева також велася торгівля Русі з Польщею, Німеччиною, Угорщиною та іншими країнами.

Наприкінці XIV століття Жидачів на довгий час потрапив під владу Польщі і за цей час тут було збудовано римо-католицький храм.

1393 року місто отримало магдебурзьке право, що відповідало інтересам іноземних ремісників та торгівців, котрі в цей час активно заселяли галицькі міста.

В часи останньої фази боротьби за галицько-волинську спадщину, яку тоді вели Польща та Литва, з 1405 по 1431 (або 1421-1430), Жидачів став столицею брата лідера православної партії князя Свидригайла — Федора Любартовича, котрий прибув сюди із Сіверщини.

В 1676 році, Король Речі Посполитої, Ян ІІІ Собєський, готуючись до війни з турецькими загонами під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші «Шайтана», стояв біля міста табором. Бої тривали майже місяць, вирішальною стала битва від 17 жовтня 1676 року. Король Речі Посполитої підписав з турками мирну угоду, відібрав 12 000 полонених, яких гнали в ясир, було відслужено урочистий молебень (месу) з приводу перемоги в костелі Жидачева.

XIX століття відоме як період епідемій холери, пожеж, від яких часто потерпало населення міста. Проте, вже у другій половині XIX століття будуються кам'яні будівлі приміщення повітового суду, повітової ради, два приміщення школи. В 1889 році закінчується в будівництво колії Стрий — Ходорів і з цього часу Жидачів отримав залізничне сполучення.

До ДругоЇ світовоЇ війни в місті,яке на той час було центром Жидачівського повіту,Станіславського воєводства нараховувалось близько 4200 мешканців, з них — понад 1900 українців, 1290 поляків, 950 євреїв. Під час війни в місті була знищена, або репресована четверта частина його мешканців. Все єврейське населення міста було знищено. У 1945 році з Жидачева було виселено всіх поляків. Період з вересня 1939 року по липень 1941 і 1944–1991 період радянської влади.

У післявоєнні роки розвиток міста пов'язаний із будівництвом і діяльністю целюлозно-паперового комбінату, який запущено в дію 1951 року.

Сьогодні місто — має дуже високий рівень безробіття. Починаючи з 1996 року, 21 вересня — день міста.

У 2018 році в Україні передбачається відзначення на державному рівні 625-ї річниці з часу надання магдебурзького права місту Жидачеву (1393).

Легенди Жидачева

Як дістатись

Потягом

До Жидачева можна добратися електричкою (приміським поїздом) Ходорів-Стрий.

Автомобілем

Жидачів знаходиться 64 км від Львова. Зі Львова до Розвадова потрібно рухатися дорогою М-06 потім Р-84 до самого Жидачева.

Автобусом

Зі Львова можна дістатися 234 автобусом.

Що відвідати

Жидачів дуже маленьке місто. Тут туризм фактично не розвивається. Проте ви можете погуляти біля озера Промінь. Моя особиста любов - це читати на березі річки Стрий.

Також в Жидачеві є Музей Жидачівської землі, де представлені дуже цікаві експозиції історії Жидачівщини.

Ви можете також прогулятися міським парком. Це хороше рішення для тих, хто приїхав сюди з дітьми. Батьки можуть відпочити на лавочках у тіні дерев, а діти можуть погратися на дитячому майданчику, який недавно був оновлений і знаходиться у дуже хорошому стані.

Жидачівська Оранта

Якщо ви людина релігійна і вам цікаво відвідати храми то Жидачів є справді хорошим для цього місцем. на території міста є три храми та католицький костел. У одному з Жидачівських храмів знаходиться справжній витвір мистецтва - Жидачівська Оранта. Суперечки щодо походження Жидачівської чудотворної ікони у науковому середовищі не згасають і донині. Найавторитетнішими прийнято вважати дослідження знаного науковця Володимира Вуйцика, однак і в нього є свої опоненти. Отож, ікона Пресвятої Богородиці, відома, як Жидачівська Оранта була написана в 1406 році монахом Веніаміном і передана до Жидачівського василіанського монастиря. Точну дату написання та ім’я автора встановленозавдяки напису на звороті ікони: «Образ цей Воплочення Пречистої ПрисноДіви Марії намальований і відданий до монастиряЖидачівського року Божого 1406 Ієромонах Веніамін».Хоча, очевидні наче речі для обивателя, не є аж такими очевидними для фахівців. Тому до дати “1406” багато з них ставилися з певним скепсисом. Так, Іларіон Свєнціцький датує жидачівську ікону в данному випадку XV ст. у підписі до ілюстрації, а в тексті датує 1406 р., тобто тією датою, яка є на зворот іікони, хоч зі знаком запитання. На думку Володимира Вуйцик натомість вважає, що “…з точки зору палеології напис аж ніяк не можна віднести до початку XV ст., тобто 1406 р. Наявність у тексті ламаної сигми “Е”, яка у нас виступає лише з XVI ст. спростовує вказане датування. Начерк літер можна віднести скоріше до XVII ст. або й до пізнішого часу”.

До середини XVI ст. відносить ікону Віра Іларіонівна Свєнціцька, беручи до уваги манеру виконання ікони, особливості виконання орнаменту на полях ковчегу. Як знавець старослов’янсько їмови, В. Ярема зорієнтувався, що в той час не писали “образ сей”, але “іконасія”, не писали “намаліован”, а “написалася”, і що не вживалося тоді літочислення від Христового Різдва. Із упевненістю він звернув увагу й на форму букв, що відносилася до пізнішого часу.У будь-якому разі точності датування – це вотчина фахівців. Пересічних людей більше приваблюють легенди. Є своя легеннда і в Жидачівської Оранти. За давніми переказами, чудотворний образ з’явився на груші. Звідти ікону перенесли в церкву села Лисятичі (тепер Стрийського району). Грушу зрізали, а на місці дерева збудували церкву Різдва Пресвятої Богородиці, при якій жили ченці-василіани. Щоправда, між дійсністю і легендою дослідники знайшли відчутне розходження, бо церква із Лисятич називалась Успення Пресвятої Богородиці. За іншою легендою ікона Пресвятої Богородиці припливла до Жидачева річкою Стрий.Далекою від міфів, але не менш цікавою є гіпотеза дослідника Володимира Александровича. Він вважає, що Жидачівська Оранта є копією константинопольської ікони, яку свого часу князь Лев подарував Спаському монастирю на Старосамбірщині. Підтвердити чи спростувати цю гіпотезу практично неможливо, оскільки обителі вже давно не існує, а сама ікона Лева вважається втраченою.Жидачівська Оранта виконана темперою на одній суцільній дошці. Її розміри 144 х 75,5 см, а товщина дошки 38-40 см. Образ є унікальною і єдиною пам’яткою такого типу у середньовічному українському малярстві. Богородиця на іконі зображена у повний зріст у строго фронтальній позі з піднятими руками, як на мозаїці у Софії Київській. У складках плаща на грудях Богородиці поміщено погрудне зображення дитя Христа спасителя, який лівою рукою підтримує сувій, а правою благословляє.

Перші згадки про чудотворність ікони представив дослідник А. Петрушевич у своїй праці «Сводній Галицько-Руській літописі». Хроніка чудес Жидачівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці велася із 1750 року і називалася «Руно орошеное Пречистой Діви Маріі чудодійственная благодаті роса от чудотворнаго єя образа истікающая в Жидачеві».Ікона тривалий час знаходилася в монастирській Успенській церкві. Спочатку вона перебувала на престолі в жидачівській церкві св. Миколая. Звідти отець Іван Жигалович в 1572 р. Переніс її до церкви Воскресіння Христового. У 1888 році в Жидачеві трапилася велика пожежа, яка знищила майже чверть міста і церкву, але парафіянам дивом вдалося врятувати образ із вогню.Після цього пртягом 13 років ікона перебувала у жидачівському костелі, а коли відбудували церкву, образ помістили у святилищі за престолом де він знаходиться і сьогодні.

Раніше, у 1772 році староста Цициліва (нині Вільхівці), що неподалік Жидачева, Каєтан Шептицький подарував виготовлені власним коштом золочені та посрібленідерев’яні шати, а також закупив срібні корони для ікони. А коронував Жидачівську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці єпископ Лев Шептицький. Оскільки Жидачівська Оранта є запрестольною іконою, доступ до неї обмежений. Звідси і цікавий ритуал, який здавна зберігається у храмі. Відомо, що жінкам заборонено заходити в святилище. Однак, коли у святкові дні відчиняють бокові ворота, жінки мають змогу пройти навколішках повз ікону Владичиці, відмолюючи гріхи чи просячи благодаті.Відлуння чудотворності Жидачівської Оранти можна відчути і на сусідній Стрийщині. Щороку 28 серпня на Успіння Пресвятої Богородиці образ вшановуютьу селі П’ятничани, де біля невеличкої дерев’яної каплички б’є цілюще джерело. Тут колись знаходився василіанський монастир «Стриянець». У 2000 році в капличці помістили копію Жидачівської Оранти.

Костел

Перебуваючи у Жидачеві, було б гріхом не відвідати і розкішний Успенський костел.

Перша католицька парафія в Жидачеві з’явилася ще у 1301 році і гуртувалася довкола дерев’яного храму, навколо якого розташовувався цвинтар. З часом було вирішено звести мурований храм. Будівництво нового костелу було реалізованоу 1577 році на кошти Миколи Лігензи, однак частина будівельних робіт тривала аж до освячення храму у 1612 році. Саме в той час з’явився портал над входом, а також головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії. Цікавий епізод у долі храму припав на1676 рік. Тоді поруч з Жидачевом розташовувався військовий табір короля Яна ІІІ Собєського, який після місячних боїв отримав перемогу над турками під Журавно. Після підписання мирової угоди, та звільнення 12000 полонених, яких гнали в ясир, в жидачівському костелі було проведено урочистий молебен, участь в якому взяв і Ян ІІІ Собєський.За час свого існування костел неодноразово ремонтувався, зокрема відновлювальні роботи було проведено у 1775, 1896, 1933 і 1938 роках.

Останній католицький священник разом з группою парафіян покинув Жидачів у 1946 році, прихопивши з собою частину костельного майна. Після цього храмом опікувався отець Ієронім Квятковський, протее недовго – його було заарештовано у 1947 році, тож правити до костелу приїжджали священники зі Стрия. У 1963 році храм було закрито, а також повалено костельну вежу-дзвіницю і зруйновано вівтарі. Спочатку в костелі розміщувався склад меблів, пізніше тут булла автостанція з баром, а згодом – місцевий музей.

У 1989 році храм було повернено римо-католицькій громаді. У тому ж році костел заново освятили під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.

Де поїсти

Середні ціни

В Жидачеві є три досить хороших заклади харчування, де можна смачно поїсти.

При в'їзді до Жидачева зі сторони Стрия та Львова є бар "Дністер", де готують перші та другі страви, десерти і дуже смачну піцу.

В міському парку знаходиться заклад "Фаворит", де ви можете смачно і недорого поїсти, а також в заклладі є дитяча кімната, тому вашим діткам також буде весело.

Неподалік парку, навпроти міського клубу є піцерія "Наталі", де також можна смачно поїсти, у них великий асортимент піци.

Моя особиста щира рекомендація, якщо ви теж великий поціновувач кави, то варто завітати за адресою вул. М. Грушевського 33 (приміщення Рукавички). Там ви можете посмакувати найсмачнішою кавою в Жидачеві. Особисто знайома з баристою, дуже привітний чоловік. А нижчих цін ви не знайдете ніде.

Де розважитись

З розвагами в м. Жидачів все дуже сумно. Є два клуби, які працюють в п'ятницю і суботу, де можна потанцювати, але рекомендувати їх не можу, бо сама жодного разу там не була.

Де зупинитись

Дешево

Готель "Удеч". Він пропонує послуги розміщення і харчування. Знаходиться в центрі міста.

Середні ціни

Мотель "Хантер" та мотель "Меркурій", доступні ціни і відповідні до них умови.

Дорого

Готель "Галпін" найкращий готель Жидачева. Дуже хороші умови проживання, всі зручності, відповідно ціна відрізняється від інших готелів Жидачева.

Де навчатись

Жидачівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 імені Героя України Тараса Матвіїва

Жидачівський ЗЗСО І-ІІІ ст. №3 ім.О.Партицького

Жидачівський ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2

Жидачівська дитяча музична школа

Дитячо-юнацька спортивна школа

Жидачівський професійний ліцей

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!