Маршрути Мармароським масивом
| Маршрути Мармароським масивом | ||
[[File: | frameless]] | |
| Регіон | Закарпатська область | |
| Тип маршруту | пішохідний | |
| Загальна протяжність | Рахів - Піп-Іван Мармароський: 23 км в один бік; Костилівка - Піп-Іван: 17 км в один бік; Вздовж Білого Потоку: 21 км в один бік; Через Ялинський водоспад: 22 км в один бік; Через Щербан: 16 км. | |
| Висота виходу | 350-450 м | |
| Найвища точка | Піп Іван Мармароський 1937 м | |
| Тривалість | 2-4 дні | |
| Складність | висока | |
Маршрут «Маршрути Мармароським масивом» проходить по Закарпатській області.
Зрозуміти
[ред.]Мармароський масив знаходиться на українсько-румунському кордоні в Рахівському районі Закарпатської області. Мармароси є різко відмінними за рельєфом від решти Українських Карпат своїми стрімкими гострими формами, за що отримали назву "Гуцульські Альпи". Назва "Мармароси" походить від мармуроподібних порід, якими, частково, вони складені. Справді, породи, які утворюють Мармароські гори, є набагато давнішими ніж решти Українських Карпат. В Мармаросах знаходиться найвищий водоспад в Карпатах - Ялинський. Мармароси - унікальні гори в Україні, які варто відвідати.
Підготуватись
[ред.]Маршрут передбачає ночівлю в наметі, тому потрібно мати його із собою, оскільки за день піднятись на Піп-Іван Мармароський надто важко, великий перепад висот та відстань. Також знадобится рюкзак, спальний мішок, каремат, їжа, аптечка та міцне гірське взуття.
Мармароський масив знаходиться в прикордонній зоні, тому варто наперед потурбуватись про дозвіл від Прикордонної служби. Для цього слід надіслати заяву на ім'я начальника загону, із паспортними даними та описом маршруту на електронну адресу Мукачівського прикордонного загону mukachevo_zagin@dpsu.gov.ua не менш ніж за три дні до планованого походу.
Командиру
Мукачівського прикордонного загону
(полковнику? Іваненку Івану Івановичу-уточнити)
керівника туристичної групи Петренка П. П.
паспорт № КС 777777
виданий (ким, коли?)
проживає: (?)
Прошу надати дозвіл на знаходження групи туристів в прикордонній смузі Закарпатської області з 05.05.2017 р. по 08.05.2017 р., яка проходитиме туристичний маршрут: (...?). Детальна схема маршруту та склад групи додаються.
| П.І.Б. | Дата народження | Паспорт, серія, номер | Ким і коли виданий | Адреса |
|---|---|---|---|---|
Дата Підпис
Потрібно додати яку небудь карту із промальованим маршрутом.
Як дістатись
[ред.]Є кілька варіантів маршрутів на Піп-Іван Мармароський. Вони можуть починатись із Рахова, Костилівки та з Ділового. До Рахова можна дістатись автобусами із Івано-Франківська та Ужгорода. Оптимальні варіанти - це доїхати до Рахова потягом: з Києва, Харкова і Львова можна добратись потягами 015К Харків-Рахів, Зі Львова - 606К Львів-Рахів, 217Л Київ-Рахів, з Києва - 357К Київ-Рахів.
Також можна добратись до Ділового і Рахова із Солотвино. До Солотвино ідуть два потяги: 013К Київ-Солотвино, 601Л Львів-Солотвино. Звідти до Ділового і Рахова можна добратись автобусами.
Костилівка знаходиться між Раховом та Діловим.
Пересуваємось по маршруту
[ред.]Перед початком маршруту заберіть свій прикордонний дозвіл на заставі у с. Ділове
Маршрут із Ділового вздовж Білого Потоку: найпопулярніший. Починається в північній частині Ділового біля 1 моста через Тису на другий берег. Автомобільний міст через р. Тиса . Вздовж всього маршруту іде червоно-біле маркування. Переходимо міст і рухаємося дорогою вздовж Білого Потоку, минаючи 2 Будівлі мармурового кар'єру. та старої 3 пилорами. Вздовж дороги розташовані місця для відпочинку з альтанками та лавочками. Через 9 км шляху, дорога повертає різко вліво і починається серпантин довжиною 4.2 км. На серпантині розташована 4 галявина зі старою хатиною. та джерелом, де можна поставити намети.
Серпантин закінчується 5 Т-подібним перехрестям., де наліво - полонина Щевора з вівчарською хатиною, направо - на полонини Берлебашку, Лисичу та Піп Іван Мармароський. На 6 Полонині Щевора. досить важко знайти воду, для цього від хатини ми рухаємося дорогою далі на захід, виходимо на довгу галявину розташовану на відрозі та минувши її спускаємось в ліс на південний захід. Там знаходиться облаштоване вівчарське 7 джерело.. А ми на перехресті ідемо направо повільним підйомом на полонину Лисичу. Через 1.2 км на шляху 8 туристичний знак. і поворото на полонину Берлебашку наліво, нам направо. Ще через 2.4 км траверсної дороги виходимо на 9 полонину Лисичу. 
на висоті 1450 м. На полонині знаходяться: вівчарська хатина, новий будинок, що будується, очевидно, для туристів, та хатина Карпатського біосферного заповідника. Попри притулок іде пряма стежка на 10 Піп Іван Мармароський. , відстань близько 2,5 км. Можливий також інший варіант, не йти попри притулок КБЗ а піти направо через полонину та вівчарський будинок. Через 1.5 км дороги полониною перетинаємо потік і бачимо 11 розвилку.: направо - на полонину Струнги, наліво - серпантин на Піп Іван Мармароський. Від розвилки до вершини - 2.6 км.
Маршрут через Ялинський водоспад: Маршрут відгалужується від дороги вздовж Білого Потоку через 400 м вище від старої пилорами та 3.8 км від моста в Діловому. Він промаркований жовто-білими маркерами. В тому місці 12 перед мостом через Білий Потік. не переходимо річку, а повертаємо наліво стежкою. По дорозі буде також 13 альтанка., а від неї починається траверсний підйом до Ялинського водоспаду. Через 2,7 кілометра стежка переходить Ялинський потік, виходить на галявину і повертає наліво круто вверх. Від цього повороту слідкуючи за жовтими маркерами через 1.1 км, піднімаючись вздовж потоку виходимо до 14 Ялинського водоспаду. - найвищого водоспаду Українських Карпат. Дорогою буде ще один поворот направо, але ідем наліво слідкуючими за маркерами.
Звідси є 2 варіанти: спуститись назад до Білого Потоку і продовжити маршрут на Піп Іван, або піти вузькою траверсною стежкою над водоспадом не скидаючи висоти.
Траверсний маршрут: Щоб дістатись траверсної стежки потрібно повернутись від водоспаду до 15 останнього повороту 900 м нижче. і цього разу йдемо не за маркерами а направо (якщо дивитись знизу) і піднімаємось впродовж кілометра до 16 траверсної стежки. Далі повертаємо на цій травесній стежці направо і продовжуємо іти на схід. Траверсна сежка, огинаючи відроги та перетинаючи потоки, тягнеться 5 км. Наприкінці стежка заросла і її уважно потрібно шукати. Через 100 м зарослої стежки вона виходить на 17 середині серпантину. маршруту вздовж Білого Потоку. Стежка позначена на картах OpenStreetMap, тому радимо користуватися навігаторами на їх основі. Далі продовжуємо маршрут як вздовж Білого Потоку на полонину Лисичу.
Маршрут через Щербан: Один з наймальовничіших маршруті Мармаросами. Пролягає по кордону скелястим хребтом Щербана. Доступний лише після зникнення снігового покриву. Взимку небезпечний. Починається там же ж де і маршрут до Ялинського водоспаду, але в цьому випадку ідучи від пилорами потрібно перейти міст через Білий Потік. Після моста буде 18 розвилка.: на північний схід вздовж Білого; на південь вверх по його притоці; та на південний схід відрогом. Піднімаємось на південний схід. Через 5 км після пилорами виходимо на галявину, яка називається 19 Прелука. з руїнами будинка прикордонників. На ній можна розбити намети, трохи нижче на схід по стежці є джерело. А 250 м перед виходом на галявину справа є поворот направо вверх, що виходить на хребет. А ще через 150 м виходить на основну дорогу по хребту. На цій 20 розвилці.різко повертаємо наліво і рухаємося на схід траверсом гори Полонинка. Дойшовши до сідловини між Полонинкою і Щербаном сходимо з головної дороги направо, на стежку, що різко піднімається на гору 21 Щербан. З сідловини можна піти також направо головною дорогою, що траверсує хребет та виходить на полонину Лисичу через полонину Струнги. Із сідловини через Щербан до Попа Івана Мармароського близько 3.2 км. Більшість шляху пролягає вузьким скелястим гребенем порослим кущами ялівцю. На полонині 22 Струнги. знаходиться новий комерційний туристичний притулок, де можна заночувати, але потрібно домовлятися із власниками в Діловому. Також там є вода і можна поставити намети. З Попа Івана Можна спускатись в зворотньому напрямку по любому з вище описаних маршрутів.
Маршрут із Костилівки: Починається в центрі с. Костилівка біля 23 моста через Тису.. Маршрут маркований жовто-білими маркерами. Перейшовши міст ідемо на південь до церкви проходячи ще один міст. Минувши церкву і 24 школу. повертаємо направо до місцевого 25 цвинтаря., за ним дорога різко повертає наліво набираючи висоту на відріг. Через 2 км після цвинтаря дорога виходить на 26 гірський хутір. Костилівки і траверсуючи вершину Бутин різко повертає на схід і заходить в ліс аж до полонини Берлебашки27 полонини Берлебашки.. Слідкуйте вздовж маршруту за туристичними біло жовтими маркерами. Від Костилівки до полонини Берлебашки близько 11 км. на полонині є місця для наметів, вода та полонинське господарство влітку. З полонини Берлебашка ідемо на південь до дороги що веде з Ділового маршрутом вздовж Білого Потоку. Далі можна продовжити маршрут на Лисичу та Піп Іван Мармароський або спуститись в Ділове.
Маршрут з Рахова: Найдовший і напевне найменш популярний маршрут Мармаросами. Раніше маршрут не був маркований але планувався до знакування зелено-білим маркером. можна почати в Рахові на лівому березі Тиси біля 28 Хрестовоздвиженської церкви.. Вулицями Тичини та Довженка виходимо на 29 ґрунтову дорогу., яка піднімається на хребет у східному напрямку. Тримаючись дороги по гребеню хребта доходимо до 30 висоти 1121 м. де повертаємо на південь в сторону гори 31 Менчул.Гору траверсуємо і далі рухаємося гребенем хребта на південний схід до гори 32 Магури., яку також обходимо траверсом. Далі тримаючись лінії хребта рухаємось на південь до полонини Берлебашка. Звідки можем продовжити маршрут так же ж, як і з Костилівки.
Застереження
[ред.]Якщо у вас проблеми із здоров'ям, перед таким походом краще проконсультуватись з вашим лікарем. Якщо відправляєтесь у похід, то обовязково візьміть із собою карту тієї місцевості та навігатор або встановіть навігатор на телефон. Пам'ятайте про необхідність прикордонного дозволу та не забудьте взяти із собою паспорт.
Куди далі
[ред.]За кілометрів від с. Ділове знаходиться монумент одному із обчислених географічних центрів Європи. Монумент встановили австрійці в 1877 р.
| Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед! |