Переяслав
Переяслав
Дерев'яні храми в етнографічному музеї
Корисна інформація
Населення	30 000
Телефонний код	+380 4567
Офіційний сайт

Переяслав знаходиться в Київській області.

Переяслав— одне з найдавніших міст Київської Русі, відоме також як місце Переславської ради, де в 1654 році було прийнято рішення про приєднання українських земель до Росії. Хоча ні з тих часів, ні, тим більше, з давньоруських в Переяславі майже нічого не залишилося, містечко це цікаве і просто створене для короткої одноденної поїздки з Києва. У Переяславі близько 30 музеїв, головний з яких — музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Зрозуміти

Переяслав розташований на річці Трубіж за 4 км від лівого берега Дніпра і 90 км від Києва. В літописі місто вперше згадується під 907 роком у зв'язку з мирним договором між київським князем Олегом і Візантією, хоча багато хто вважає цю згадка недостовірною. Назва Переяслав (Переславль) означає «перейняти славу» і відбувається, знову-таки за легендою, від битви на Трубежі між дружиною якогось київського князя і печенігами. Битва традиційно розпочалася поєдинком богатирів, в якому невідомий представник Києва переміг печеніга, чим перейняв славу.

Першим переяславським містобудівником був Володимир Великий, який облаштував у місті велику фортецю для захисту Києва від печенігів. У XI-XII ст. Переяслав (відомий також як Переславль-Русский) — столиця самостійного князівства. На честь міста був, зокрема, названий заснований Юрієм Долгоруким Переславль-Залеський, і навіть річку в тому далекому, північно-східному куточку Русі теж назвали Трубежем. До початку XIII століття в Переяславі було принаймні два кам'яних храми.

У 1239 монголи зруйнували місто вщент. Про його подальше життя відомо мало. До XVI століття Переяслав опинився на периферії польсько-литовських земель і навіть якимось чином отримав Магдебурзьке право. У 1648 році після повстання Богдана Хмельницького Переяслав входить до складу Гетьманщини, стаючи центром одного з 16 козацьких полків. П'ять років по тому Богдан Хмельницький відправляє до Москви посольство з проханням про прийняття Гетьманщини під заступництво російського царя. Порадившись із Земським собором, цар на цю авантюру погоджується, і пізньої осені 1653 року направляє зустрічне посольство в Україну для приведення гетьманських земель до присяги. 8 січня 1654 року в Переяславі збирається рада, тобто зустрічаються представники різних козацьких військ і стверджують договір про дружбу з Росією.

За Переяславською радою пішли півсотні років нерозберихи, коли всі воювали з усіма: поляки і кримські татари — з царським військом з Москви, а правобережне Гетьманство — з лівобережним. Переяслав ніякої серйозної ролі в цих подіях вже не грав. Коли політична ситуація, нарешті, стабілізувалася, він став звичайним повітовим містом, пізніше райцентром Київської області, який отримав в 1943 році, з нагоди звільнення від окупації, назву Переяслав-Хмельницький.

Після війни в Переяславі і його околицях багато працювали археологи, з ініціативи яких в місті було відкрито десятки музеїв. Подивитися тут і правда є на що — від чудесного музею під відкритим небом до розкопок давньоруських храмів і доісторичних пам'яток трипільської культури. За загальною кількістю музеїв Переяслав обганяє, напевно, всі українські міста крім Києва, хоча ця кількість не повинна вводити в оману: на огляд кожної з цих колекцій у вас навряд чи піде більше 10-15 хв, причому частина часу займе спілкування із працівниками музею, які дуже віддані своїй справі і в масі своїй дуже балакучі. У місті переважає українська мова.

Як дістатись

Автомобілем

Переяслав стоїть на трасі Київ — Дніпропетровськ за 90 км від Києва і 110 км від Черкас. Дорога двосмугова, відносно пристойної якості. Вона досить завантажена, але проходить осторонь від населених пунктів і не має надмірних швидкісних обмежень, тому, вслід за маршрутками, від межі Києва до Переяслава цілком реально доїхати за годину.

Автобусом

В Переяслав ходять маршрутки з Києва від станцій метро зеленої гілки — Харківської, Бориспільської та Позняків. Маршрутки належать принаймні трьом різним компаніям, які якось ділять між собою ці станції метро, а в самому Переяславі відправляються з різних місць в радіусі 100 м від автостанції. Час в дорозі — близько години, відправлення по наповненню. По дорозі маршрутки проходять через місто Бориспіль (поруч з однойменним київським аеропортом) і зупиняються там на вимогу, хоча, якщо ви сідаєте на маршрутку в Борисполі, то до самого Переяслава будете, швидше за все, стояти.

Через Переяслав проходять автобуси черкаського напрямку, а ось за Дніпро, в сторону Канева, прямого транспорту немає.

1 Автостанція, вул. Богдана Хмельницького. Невеликий будинок з буфетом. (оновлено жов 2017)

Кораблем

Раніше, ще за радянських часів, до міста можна було дістатися Дніпром, проте із 90-тих років регулярне сполучення відсутнє.

Транспорт

Кілька міських автобусних маршрутів починаються від автостанції, міські автобуси ходять з інтервалом приблизно раз на годину. Будь-який з цих автобусів підвезе вас в центр міста. До етнографічному музею автобуси не ходять, але прямо там же, на площі перед автостанцією, можна взяти таксі.

Що відвідати

1 Пам'ятник Переяславській раді, пл. Переяславської Ради. Пам'ятник, який зображає козацьких прохачів і царських посланців, встановлений в 1982 році з нагоди 325-річчя події. У силу поточної політичної ситуації пам'ятник закинутий, та й стоїть по сусідству громада недобудованого історичного музею позначає Переяславську раду як пройдений етап української історії. (оновлено жов 2017)

2 Пам'ятник «Навіки разом», пл. Богдана Хмельницького. Ще один пам'ятник Переяславській раді (1961 рік, до 300-річчя події) встановлено перед будівлею міської адміністрації. Дві жінки неясної професії символізують сестер Росію і Україну. Виглядають вони досить аполітично, але, на свою біду, тримають в руках конституцію СРСР і супроводжуються підписом «Навiки з росiйським народом». Як не дивно, пам'ятник вцілів, але для балансу обох сестер обмотали рушниками і прапорами. У художньому плані пам'ятник цікавий тим, що це нечастий в українській провінції (і взагалі в провінції) зразок кондового античного стилю з барельєфами і величезним постаментом. (оновлено жов 2017)

Чим зайнятись

1 Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Музей зібрав все найкраще, що є в Переяславі — від половецьких святилищ і реконструкції давньоруських жител до традиційних хат і старої сільгосптехніки. Для музею під відкритим небом ця мішанина досить незвичайна, але дуже зворушлива і в чомусь зручна: за пару годин ви побачите чималу частину української історії та етнографії. На окрему увагу заслуговують дерев'яні церкви, вивезені із зони затоплення Канівського водосховища. Половина переяславських музеїв знаходиться всередині етнографічного: наприклад, в одні дерев'яні церкви можна зайти просто так, а в інші — за символічну додаткову плату (2-3 грн), оскільки всередині представлена колекція ікон або, скажімо, рушників. Асортимент величезний: музей хліба, музей старої поштової станції, музей рушника і, нарешті, музей космосу — правда, деякі з них напевно будуть закриті: години роботи цих міні-музеїв чомусь не корелюють з годинником роботи основного. На відвідування відкритої експозиції піде пара годин. Якщо ж дивитися все, в музеї легко можна провести пів-дня. Повноцінного кафе немає ні в музеї, ні поруч з ним, але прямо на території торгують напоями, морозивом та навіть борщем або підігрітими варениками, і тільки лише повноцінного шинка тут дуже не вистачає. (оновлено жов 2017)

2 Музей трипільської культури, вул. Шевченка. Трипільська — одна з декількох стародавніх культур, що існували в середній течії Дніпра задовго до виникнення київської державності. Пам'ятники трипільської культури датуються серединою I тисячоліття до н.е. і досить цікаві, особливо якщо доглядачка розповість вам про їх походження. Зверніть увагу на горщики, створені до винаходу гончарного круга. У тій же будівлі знаходиться музей козацької культури, який не має до трипільської культури ані найменшого стосунку. У двох з половиною залах показують сучасні картини і дерев'яні скульптури на тему козацької історії. (оновлено жов 2017)

3 Археологічний музей, вул. Шевченка, 17. Музей створений навколо фундаментів давньоруської церкви, які зберегли фрагменти оригінальної розмальовки — їх гордо називають фресками, хоча про повноцінні фрески мова тут, звичайно, не йде. На додаток до фундаментів показують фрагменти підлоги мозаїки з іншого переяславського храму — Михайлівського — і пару цікавих реконструкцій давньоруського міста. (оновлено жов 2017)

Де поїсти

Де зупинитись

Куди далі

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!