Сокаль | |
Сокаль | |
Кам'яниці на площі в центрі міста | |
Корисна інформація | |
Населення | 21 214 (01.01.2017) |
Телефонний код | +380-3257 |
Офіційний сайт |
Сокаль — це місто, що знаходиться на заході України в північній частині Галичини, на правому березі річки Західний Буг. Воно є частиною Червоноградського району Львівської області.
Зрозуміти
[ред.]Сокаль — одне з десятків маленьких міст Львівської області. Відстань до центру області становить 87 кілометрів. В Сокалі проживає 20 882 особи (дані за 2020 рік). Органом, що представляє міську громаду, є Сокальська міська рада. Вона складається із депутатів, обраних мешканцями міста. Серед символів міста — герб Сокаля, автором якого є А. Гречило.
Історія
[ред.]На території міста знайдено археологічні пам'ятки кам'яного віку. Крім них, були виявлені пам'ятки бронзової та княжої доби. У 1377 році Сокаль був вперше згаданий під його сучасною назвою. Тоді він був частиною Белзького князівства. Попередньою назвою міста вважається Всеволож. Перша згадка належить до 1411 року. За переказом, назва походить від слова «сокіл» (нібито колись тут було багато соколів). Проте вірогідніше, що назва походить від ще дохристиянського імені половецького князя Сокала, якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім». У 1424 році місто здобуло Магдебурзьке право. У 1462 році Сокаль із Белзького князівства перейшов до Белзького воєводства. 16 століття було епохою спустошливих татарських набігів. У 1519 році місто спалили нападники. Відбудували його вже на правому березі, де Сокаль стоїть і нині. Західний Буг був судноплавною річкою, а Сокаль — містом-митницею, де з возів товари переносили на судна.
У 1772 році, після Першого поділу Речі Посполитої, ввійшов до складу Австрії, згодом Австо-Угорщини. Будували новий район, старий став центром життя євреїв.
У другій половині 19 століття почалось будівництво доріг та залзничних шляхів для сполучення зі Львовом. До 1891 року Сокаль входив до 30 найбільших міст Галичини. Майбітній президент ЗУНР Євген Петрушевич, що відкрив адвокатська канцелярію у місті, заснував тут ряд український культурно-оствітніх організацій.
Під час Першої світової війни Сокаль був окупований російськими військами. Після розпаду Австро-Угорської імперії увійшов до складу Західноукраїнської Народної Республіки. Влітку 1919 місто зайняли поляки, до 1939 року місто було частиною Польщі. Після початку Другої Світової війни, місто розділили по річці Західний Буг, його частина відійшла до німецьких окупаційних тимчасових адміністративних одиниць. Єврейський квартал було зруйновано.
Від 1960-х років місто стає центром хімічної промисловості СРСР, що забезпечило населення роботою.
Від 1989 року Сокаль став домінантом національно-духовного відродження Сокальщини, завдяки створенню осередків Товариства української мови ім. Т. Шевченка.
Клімат
[ред.]У місті вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7.5 °C.
Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4,4 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +18 °C.
Опадів більше випадає у липні, в середньому 84 мм, найменше у січні — 31 мм опадів. У рік випадає близько 608 мм опадів.
Як дістатись
[ред.]Літаком
[ред.]Найближчий аеропорт - Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького у місті Львів. До Сокаля з аеропорту можна доїхати потягом, автобусом або на таксі (відстань 91 км).
Потягом
[ред.]Сокаль знаходиться на перетині залізничних шляхів Львів - Ковель та Сокаль - Рава-Руська.
1 Залізнична станція «Сокаль».
З головного вокзалу Львова до Сокаля можна дістатися електропотягом за 2 год. 40 хв.
Поїзди від ст. Львів до ст. Сокаль
№ поїзда | Станція відправлення | Час відправлення | Станція прибуття | Час прибуття |
---|---|---|---|---|
6076 | Львів | 09:25 | Сокаль | 12:10 |
6054 | Львів | 18:05 | Сокаль | 20:44 |
6056 | Львів | 20:31 | Сокаль | 23:13 |
З Ковеля до Сокаля час в дорозі орієнтовно складе 3 год.
Поїзди від ст. Ковель до ст. Сокаль
№ поїзда | Станція відправлення | Час відправлення | Станція прибуття | Час прибуття |
---|---|---|---|---|
6055 | Ковель | 08:48 | Сокаль | 11:40 |
6303 | Ковель | 13:45 | Сокаль | 16:17 |
6307 | Ковель | 20:55 | Сокаль | 23:44 |
З Рави-Руської до Сокаля лектропотяг доїде за 2 год. 25 хв.
Поїзди від ст. Рава-Руська до ст. Сокаль
№ поїзда | Станція відправлення | Час відправлення | Станція прибуття | Час прибуття |
---|---|---|---|---|
6055 | Рава-Руська | 05:30 | Сокаль | 07:55 |
Розклад руху приміських поїздів по станції «Сокаль» на сайті «Львівської залізниці».
Також через Сокаль проходить один пасажирський потяг №141/142 сполученням Київ - Львів - Київ. Час у дорозі орієнтовно 2 год, вартість проїзду складе 26-29 грн.
Розклад руху пасажирських поїздів по станції Сокаль на сайті «Укрзалізниці»[недійсне посилання].
Автомобілем
[ред.]Зі Львова:
По вул. Б. Хмельницького до Галицького Перехрестя (великої розв'язки на північному в'їзді в місто ) і далі дорогою M09 до Жовкви. Об'їхати місто по окружній до північного в'їзду, на перехресті повернути праворуч. Продовжити рух дорогоою Р15. Дорога до Жовкви хорошої якості, далі до Великих Мостів місцями розбита, після виїзду з міста і до с. Сілець - у жахливому стані. Від Сільця до Червонограда дорога нещодавно відремонтована. На в'їзді у місто біля пам'ятника шахтарям продовжити рух ліворуч по окружній дорозі, повз автостанцію, через с. Жвирка. Відстань близько 85 км. Мандрівка триватиме орієнтовно 1 год 50 хв.
З Ковеля і Володимира-Волинського:
Автошляхом Ковель-Жовква Р15 через Турійськ, Володимир-Волинський, Нововолинськ. На перехресті у с. Савчин повернути ліворуч, обігнувши праворуч залізничну станцію у с. Жвирка, перетнути міст через річку Західний Буг. Відстань 110 км з Ковеля можна подолати за 2 год. З Володимира-Волинського мандрівка триватиме орієнтовно 1 год на відстань 60 км. Дорога середньої якості, місцями присутня колійність та окремі вибоїни. Від с. Савчин до с. Жвирка покриття має багато ям.
З Рави-Руської:
Автошляхом Червоноград - Рава-Руська Т1404 майже від кордону з Польщею через міста Угнів та Белз відстань складе 60 км, але стан дороги дуже поганий, краще обрати інший шлях, наприклад через Жовкву по автошляху M09, об'їхавши місто ліворуч до перехрестя з автошляхом Р15, далі рухаючись ним до Червонограда. На в'їзді у місто біля пам'ятника шахтарям продовжити рух ліворуч по окружній дорозі, повз автостанцію, через с. Жвирка. У такому разі відстань 90 км можна подолати за 1 год 40 хв.
Автобусом
[ред.]2 Автостанція.
Зі Львова від АС-2 "Північна" до Сокаля автобуси відправляються кожні 15-20 хв, є декілька рейсів від АС-8 (Двірцева площа). Час в дорозі орієнтовно 1 год 50 хв. Вартість проїзду приблизно 90 грн.
З Ковеля до Сокаля прямий автобус відправляється тричі на день, або потрібно їхати з пересадкою через Червоноград. Вартість проїзду складе 73- 82 грн. і триватиме близько 3 год. Дорогою автобус обов'язково проїжджає Володимир-Волинський, звідки квиток коштуватиме в межах 45 - 50 грн., і мандрівка триватиме 1 год 30 хв.
Транспорт
[ред.]Громадський транспорт
[ред.]Містом можна пересуватись лише маршрутками. У Сокалі немає ні тролейбусів, ні метрополітену, ні трамваїв, ні електричок. Графік руху міського транспорту можна подивитись на дошці оголошень автостанції або на відповідних сайтах. Заплатити за перевезення можна безпосередньо водію автобуса перед відправленням.
Інший транспорт
[ред.]Викликати таксі онлайн не можна. В Сокалі не працюють Убер, Уклон, Болт та ін. Замовити таксі можна по номеру телефона водія. Варто сказати, що такий вид транспорту тут дорожчий, ніж у тих містах, де доступні вище перелічені додатки.
Що відвідати
[ред.]http://mapa.sokal.lviv.ua/ Проєкт "Сокаль. По той бік сьогодення" команди "IMPROVEри" Сокальського ліцею №1 імені Олега Романіва в рамках Всеукраїнського освітнього проєкту "Відкривай Україну"
- Церква Святого Миколая. Найстаріший храм міста, збудований у 16 столітті. Знаходиться на території Міського парку на березі Річки Західний Буг. Церкву вважають колискою Унії православної церкви з Римом. Саме в Миколаївському храмі у 1594 році відбулася нарада православних українських священиків в присутності перемишльського єпископа Михайла Копистинського щодо можливості об’єднання з римо-католицькою церквою.
- Синагога. Одна з найдавніших синагог Галичини, була побудована у 17 столітті. Під час другої світової війни була зруйнована і перестала працювати, у радянські часи її використовували під різноманітні склади. Зараз вона перебуває в аварійному стані, але все ще збереглись усі стіни і навіть частково внутрішній та зовнішній декор.
- Ратуша. Атрибут місцевого самоврядування галицького міста. “Завдяки” нещодавно натягнутій на її вежу брунатній металочерепиці споруда столітньою не виглядає. Сьогодні ратуша використовується за своїм прямим призначенням: тут розташована міська рада.
- Костел. Культову споруду почали будувати у 30-ті роки минулого століття, але так і не змогли закінчити через початок Другої світової війни. Ясна річ, що з приходом радянської влади костелобудівництво не було пріоритетним напрямом її діяльності. Так і стоїть незакінчена конструктивістська примара у центрі міста.
- Церква Святих Апостолів Петра і Павла. Святиню будували протягом 1904 – 1909 за проектом відомого львівського архітектора Василя Нагорного в стилі французького класицизму на кошти прихожан стараннями о. Василя Левицького. Металеві конструкції для бань проектував Ян Богуцький, а кам’яна підлога виконана краківською фірмою “Каден”. У 1933 році внутрішні розписи церкви закінчували Михайло Осіньчук та Павло Ковжун, а мистець з Перемишля Володимир Іванюх намалював двоярусний іконостас. Церква діяла і за радянських часів, як православна.
- Церква Святого Архангела Михаїла. Храм будувався протягом 1778 – 1835 років на місці старої дерев’яної церкви. У 1904 році святиню реставрували, розписали інтер’єр, добудували присінок, а за 4 роки провели зовнішню віднову. З 1962 року совіти розмістили у закритій церкві автошколу.
- Кляштор бригідок. З костелом, монастирськими келіями і баштами. У 1655 році монастир було зруйновано козаками Богдана Хмельницького. Від колишнього кляштору залишилися перебудовані під житловий будинок келії. З північного боку келій ще можна роздивитися контрфорси.
- Монастир Бернардинів. Монастир отців бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII століття). Нині на території монастиря міститься Сокальська виправна колонія (пам'ятка національного значення була фактично зруйнована під час велетенської пожежі 27 березня 2012 р.)
- Держказначейство. Колись слугувало будинком позичкової каси.
- Ліцей № 1 ім. О. Романіва.
- Школа-інтернат.
Чим зайнятись
[ред.]- Сокальський історико-краєзнавчий музей
- Художній музей "Людина. Земля. Всесвіт"
- Скейт-парк
- Міський парк
Що купувати
[ред.]Випічку, фермерську продукцію, одяг, канцтовари, товари для рукоділля, електротовари та ін. — Сокальський ринок
Випічка — "Ваш Лаваш" (Вул. Шептицького, 59)
Сувеніри — "Копійочка", "Аврора" (вул. Шептицького, 25)
Де поїсти
[ред.]Піцерії:
[ред.]Паби:
[ред.]Кафе:
[ред.]- Розважальний комплекс кафе "Вулик"
- Кафе "Підкова"
- Кафе "Арома"
- Кафе "Центр Поінт"
Ресторани:
[ред.]- Ресторан "Сокаль"
- Ресторан "Золотий лев"
- Ресторан "Весна"
- Ресторан-клуб "Танго"
Бари:
[ред.]- Бар "Володар"
- Кафе-бар "Скриня"
Де розважитись
[ред.]Сокаль не володіє яскравою розважальною програмою. Гарно провести вечір можна в одному з місцевих закладів харчування або ж у готелі "Вікторія", що пропонує не лише розміщення.
Де зупинитись
[ред.]Дешево
[ред.]У місті нема дешевих закладів розміщення.
Середні ціни
[ред.]- 1 Готель "Вікторія", вул. А.Шептицького, 93, ☎ +38 (03257) 26253, +38 (03257) 73545, +38 (03257) 22270. Готель у центрі Сокаля складається з 18 комфортабельних номерів на 45 місць. Євроремонт у кожному номері. У номерах: нові меблі індивідуального дизайну, металопластикові вікна. У кожному номері є передпокій, ванна кімната з душовою кабіною та санвузлом, кабельне ТБ, холодильник, телефон, доступ до Інтернету. Автономна система опалення, цілодобово гаряча вода. Додатково: диско-клуб, сауна, автостоянка, більярд, кафе, фітнес-клуб.
Дорого
[ред.]У місті нема дорогих закладів розміщення.
Де навчатися
[ред.]Вищі навчальні заклади:
[ред.]У місті нема ВНЗ.
Заклади професійної освіти:
[ред.]Школи:
[ред.]Сокальський ліцей № 1 імені Олега Романіва
Сокальська ЗШ І-ІІІ ст. № 2
ЗЗСО І-ІІІ ст. Сокальський ліцей №3
Сокальська ЗШ І-ІІІ ст. № 4
Сокальська ЗШ І-ІІі ст. № 5
Сокальська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ст. ім. Тараса Шевченка
Як заробити
[ред.]Багато робочих місць виділяє "Датський текстиль". Люди працюють у школах, дитячих садках, магазинах, на ринку, у приватних та державних компаніях, ведуть свій бізнес. Актуальну інформацію щодо вакансій можна знайти на відповідних сайтах в Інтернеті.
Застереження
[ред.]Особливих застережень немає. Рівень злочинності невисокий, екологічна ситуація в межах норми.
Як вирішувати проблеми
[ред.]У разі виникнення проблем потрібно звертатись до відповідних уповноважених органів, які зможуть вам допомогти у вирішенні негараздів.
Зв'язок
[ред.]Поштові індекси — 80001. Телефонний код міста — 03257. Туристичний портал Червоноградського району — https://krystynopol.info/tag/sokal/%5Bнедійсне+посилання%5D
Куди далі
[ред.]Північний напрямок: Володимир-Волинський, Ковель
Південний напрямок: Львів,Червоноград
Західний напрямок: Польща
Східний напрямок: Дубно, Острог
Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед! |