Download GPX file for this article
53.5000 108.0000 Full screen dynamic map

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Озеро Байкал знаходиться на кордоні Іркутської області і Республіки Бурятія в східній частині Росії.

Протяжність озера з півдня на північ — 636 км, ширина до 80 км, площа поверхні — 31,5 тис. км², максимальна глибина озера 1637 м. Рівень води в озері над рівнем моря регулюється роботою Іркутської ГЕС і коливається в діапазоні від 456 до 457 метрів. Середня глибина озера становить 730 метрів, об'єм води в озері — понад 23 тис. км³, що становить 22% світових запасів прісної води.

Міста[ред.]

Інші місця призначення[ред.]


Зрозуміти[ред.]

Озеро Байкал
noframe
Бухта Зміїна в Чівиркуйській затоці
Корисна інформація


Вид на Баргузинську затоку з півострова Святий Ніс
Ольхон — серце Байкалу. Світлина: Аркадій Зарубін

Озеро є найглибшим у світі і найбільшим резервуаром прісної води на Землі.

Історія[ред.]

Рівень води в Байкалі коливається в діапазоні понад два метри і визначається не режимом роботи Іркутської ГЕС, який жорстко обмежений у своїх можливостях щодо збільшення обсягів водоспуску, а, головним чином, річним обсягом опадів на прилеглих до озера територіях. Необхідно відзначити, що значне збільшення обсягів водоспуску Іркутської ГЕС в 1971 році, коли через високий рівень води в Іркутському водосховищі виникла реальна загроза руйнування тіла греблі, призвело до затоплення прилеглих до річок Ангара і Іркут густонаселених територій, підйому рівня води в річці Іркут понад двох метрів через підпору в результаті підняття рівня води в річці Ангарі.

Підготуватись[ред.]

Ландшафт[ред.]

Золоті пляжі Енхалука. Світлина: Аркадій Зарубін

Флора і фауна[ред.]

Клімат[ред.]

Станова щілина на льоду озера

Байкал впливає на клімат навколишньої території — восени в безвітряну погоду іноді вдається позагоряти, хоча в Іркутську всі вже ходять в зимовому одязі. Аналогічно навесні, збираючись на Байкал, беріть більше теплого одягу, ніж це потрібно в Іркутську. Замерзати Байкал починає в грудні, з дрібних і тихих заток на півночі. Повністю замерзає тільки наприкінці січня. У лютому і березні можливі походи по льоду (на авто, на лижах / ковзанах, пішки). Відтавати озеро починає з півдня, останні крижини на півночі трапляються навіть наприкінці травня. А під тінистими береговими обривами снежники можна виявити навіть в липні і серпні.

Сезон туристичних походів з наметом (на човнах, байдарках, конях, велосипедах тощо) з кінця червня по початок серпня. У травні ще прохолодно, бо ще не розтанули всі крижини, а в серпні починаються осінні дощі і шторми. У вересні ночами може і сніг випадати.   Температура в самому Байкалі навіть в липні рідко піднімається вище +10 градусів. Але є кілька дрібних заток (Мухор, Провал, Чівиркуйський, Баргузинський, Ангарський сор та ін.), де при безвітряній погоді вода може прогріватися до +15 і навіть +20 градусів в липні. У верхніх шарах і біля берега. Але навіть в цей час потрібно бути готовим до похолодань через сильні вітри з гір, які тут мають свої назви: Баргузин, Сарма, Култук тощо.

Як дістатися[ред.]

Основна точка, звідки більшість мандрівників починає знайомство з Байкалом — місто Іркутськ. Відвідування східного берега Байкалу, в тому числі Баргузинської та Чівиркуйської заток, зручно почати з Улан-Уде. В обидва ці міста можна прилетіти літаком або приїхати поїздом по Транссибірській магістралі.
Туристичні маршрути Кругобайкальської залізниці або сходження на пік Черського можна починати з міста Слюдянки. Тут зупиняються всі поїзди, що проходять Транссибірською магістраллю, також сюди можна приїхати на електричці з Іркутська.
Пам'ятки північній частині Байкалу зручно починати оглядати з Северобайкальська. Сюди ходять потяги з Москви і Новосибірська, поїзд по Байкало-Амурської магістралі з Тинди. Декілька разів на тиждень літають літаки місцевих авіаліній з Улан-Уде та Іркутська. Під час навігації з Іркутська до Северобайкальська ходить швидкісне судно на підводних крилах «Комета».

Внески і пропуски[ред.]

На узбережжі Байкалу розташовані три заповідника (Баргузинський, Байкало-Ленський і Байкальський), два національні парки (Забайкальський і Прибайкальский) та шість заказників: (Верхньоангарський, Фроліхінський, Прибайкальський, Кабанський, Степнодворецький та Енхелукський).

Для відвідування територій заповідників вкрай бажано (для Баргузинського заповідника — обов'язково) попереднє отримання дозволу в дирекції заповідника. Адреси дирекції:
— Баргузинський заповідник: 671710, Республіка Бурятія, Північно-Байкальський район, сел. Нижньоангарськ, вул. Козлова, 61. Tелефон: (301-30) 47-992, barguzin_zap@mail.ru, http://www.barguzinskiy.ru
— Байкало-Ленський заповідник: 664050, м. Іркутськ, вул. Байкальська, 291-Б. Tелефон: (3952) 35-13-50, (3952) 35-06-90
— Байкальський заповідник: 671120, Республіка Бурятія, Кабанський район, сел. Танхой, вул. Червоногвардійська, 34. Tелефон: (301-38) 9-37-10
— Забайкальський національний парк: 671623, Республіка Бурятія, Баргузинський район, сел. Усть-Баргузин, вул. Леніна, 71, +7 (30131) 91-5-78 (загальний), zabaikpark@mail.ru, http://zapovednoe-podlemorye.ru

При організації туристичної стоянки на території національних парків і заказників їх співробітники мають звичай вимагати невелику плату за стоянку.

Пересуваємось по маршруту[ред.]

Парк-музей «Світла Поляна» в Максімісі

У районі озера Байкал знаходиться велика кількість історичних та археологічних пам'яток, а також пам'яток природи та культури. Основними з них є:
1 Острів Ольхон. Мис Бурхан - один з символів Байкала, Куриканська стіна, мис Хобой тощо.

2 Кругобайкальська залізниця.

3 Ушкан'ї острови. Лежбища байкальської нерпи

4 Чівиркуйська затока. Рыбалка, термальные источники в бухте Змеиная

5 Півострів Святий Ніс.

6 Курорт Горячинськ. 7 Термальне джерело Хакуси.

8 Термальне джерело Загза.

9 Міські пам'ятки Іркутська. Дерев'яний історичний центр, музей декабристів, набережна річки Ангари

10 Селище Листвянка. Байкальський музей, скала Шаман-камінь, оглядовий майданчик над витоком Ангари

11 Етнографічний музей в селищі Тальци.

12 Бухта Пісчана.

13 Петрогліфи на мису Саган-Заба.

14 Мис Ритий.

15 Льодовикове озеро Фроліха.

16 Пик Черського (2090 м.).

17 Мінеральні джерела Тункінської долини (Аршан).

18 Чарські піски.

Чим зайнятися[ред.]

Термальна ванна в Загзі
  • Піднятися на вершини Святого Носа
  • Поспостерігати за нерпою на Ушканових островах
  • Прогулятися на катері по Чівиркуйській затоці
  • Прийняти гарячі мінеральні ванни в Загзі
  • Відвідати гаряче мінеральне джерело в бухті Зміїна
  • Виїхати на екскурсію в Баргузинську долину
  • Відвідати шаманський тайлаган на острові Ольхон
  • Ознайомитися з експозицією краєзнавчого музею в с. Хужир
  • Проїхатися по Навколобайкальській залізниці
  • Відвідати Посольський Спасо-Преображенський православний чоловічий монастир
  • Оздоровитись на курортах Горячинськ, Хакусі
  • Спорудити похідну лазню на березі озера
  • Приготувати омуль на рожнах

Що купити?[ред.]

Що поїсти?[ред.]

Омуль на рожнах

У байкальській кухні готуються страви переважно з благородних видів риби, виловленої в озері, — омуль, осетра, харіуса, сига.

Найулюбленіша в Бурятії риба — байкальский омуль. Його їдять в смаженому, вареному, копченому і солоному вигляді. Особливо цінується знавцями і любителями цього продукту «омуль з душком», що відрізняється особливою пікантність через специфічний запах. Популярні також омульовая ікра та расколотки (морожена сира риба), які подаються до столу як закуска. ВАЖЛИВО !!!! Зараз ви ніде не знайдете омуля через нерест через скорочення популяції цієї риби. Вам під виглядом омуля можуть підсунути будь-яку іншу рибу. Будьте уважні!

Найчастіше гостям пропонують покуштувати омуль на рожнах, який готується, як шашлик, на багатті, тільки на дерев'яних шампурах. Риба використовується виключно зі свіжого улову. Як правило, приготування цієї страви відбувається безпосередньо на березі Байкалу під шум прибою, потріскування багаття та приємне спілкування в дружній компанії.

Нічне життя[ред.]

Сидиш, дивишся на зірки, слухаєш плескіт Байкалу … і думаєш про те, чи не прийде вночі ведмідь.

Де зупинитися[ред.]

З кожним роком зростає кількість турбаз на берегах Байкалу. Можна з упевненістю сказати, що якщо на Космоснімки проглядається грунтова колія до берега / затоки, то там напевно є якась турбаза. Можна гуглити назви затоки і знаходити координати цих турбаз. Найбільше хостелів, турбаз і готелів в популярних туристичних селищах Ліствянка, Хужир, Великі Коти, на термальному курорті Хакусі.

Помешкання для туристів[ред.]

В Ліствянці є навіть п'ятизірковий готель. В інших селищах є приватні готелі, іноді навіть з інтернетом. Втім, можна нарватися на відвертий сарай за невеликі кошти.

Кемпінг[ред.]

Стихійний кемпінг на Байкалі поширений всюди, за винятком особливо-охоронюваних територій заповідників. Якщо Ви йдете по дорозі до Байкалу в липні, і ця дорога придатна для проїзду повнопривідного позашляховика, то на березі напевно будуть намети автотуристів.   Проблеми з дровами є тільки на пішохідній стежці Ліствянка-Б.Коти і на деяких стоянках залізниці, в інших місцях узбережжя навіть примус не потрібен. Воду можна пити прямо з Байкалу. Місцеві жителі п'ють і некип'ячену.   На територіях заповідних кордонів можна орендувати у лісників вільний будиночок, іноді і баню. Електрика у них від дизель-генератора, зв'язок тільки по рації. Краще домовитися через адміністрацію заповідника про ваш приїзд, а вони вже самі по рації попередять лісників. Іноді дозволяють на території кордону ставити намети, але тільки за домовленістю з керівництвом.

В глушині[ред.]

На двокілометровій карті Байкалу (а також в Вікімапія) позначені «мисливські / рибальські хатинки». Вони дійсно існують на місцевості, якщо позначено «зимн» — то в хатинці є піч, якщо «летн» — то грубки немає. Якщо хатинка стоїть осторонь від автодоріг (проїхати до неї не можна навіть на позашляховику), то швидше за все вона буде не замкнені і в придатному для ночівлі стані. Часто є запас дров, крупи, сіль, сірники. Але не розоряйте такі хатинки! Вони реально використовуються мисливцями і рибалками за призначенням. Якщо до хатинки підходить «лісова дорога» або хоча б автомобільна колія, то майже завжди вона або замкнені на масивний замок з міцними дверима, або вже розорена і загиджені алко-туристами.   У своєму наметі можна стояти майже всюди, за винятком заповідників. Але постарайтеся забрати з собою сміття, не псуйте природи, дотримуйтесь пожежну безпеку. При «дикому» нічлігу будьте готові до приходу ведмедя. Запасіться найзлішими перцевим балончиками і фальшфеєри, димопатронами в пластиковій герметичній гільзі.

Застереження[ред.]

Прийоми від місцевих

Коли ви їдете до Ліствянка / Іркутськ маршруткою будьте уважними під час оплати проїзду. Місцеві водії люблять обманювати туристів. Наприклад, ви сіли в маршрутку на зупинці «Байкальський музей» (поруч з поромом на Порт Байкал) і їдете в музей Тальци. За фактом вартість проїзду дорівнює 60, але беруть всі 80 (в одну сторону). Або коли ви їдете до Іркутська / Ліствянка вартість проїзду 120/140 ₽ (у всіх по різному). Ви передаєте 200, а здачу вам повертають неправильно (рублів на 10-20 менше ніж належить). Здачу завжди давайте під розрахунок!

Специфіка спілкування з місцевими   З різних джерел відомі розповіді про конфлікти з місцевим населенням, яке не може контролювати себе в п'яному угарі. Відомий випадок, коли п'яні буряти вбили поодинці-орнітолога забравши 200 руб., а потім спробували видати подію за зустріч з ведмедем, розкидавши шматки тіла по окрузі. Тому не погоджуйтеся на запрошення «випити за знайомство», «відзначити зустріч» і подібні приводи для спільного пияцтва. Ставте намети подалі від сіл і місць алко-пікніків, випасів корів і сіножатей трави.

Небезпеки в лісі   Кліщовий енцефаліт небезпечний після сходу снігу і до кінця травня. У червні випадки захворювання вже настільки рідкісні, що можна не брати їх до уваги. Однак, укуси кліща все одно малоприємна річ, так що стандартні запобіжні заходи не завадять. Комарів на березі Байкалу дуже мало навіть влітку, через холодну воду в озері та струмках. Деяка кількість їх було виявлено тільки в дельті Селенги.   На випадок зустрічі з ведмедями не завадить погуглити стандартні рекомендації. Не розкидайте залишки їжі і харчові відходи. Завжди майте при собі перцевий балончик і фальшфейер. Не відходьте від табору поодинці. Не біжіть назустріч «милим ведмежатам», не намагайтеся пригостити ведмедя горілкою / рибкою / згущеним молоком. При пересуванні по стежках позначайте себе гучним співом, свистками, криками.   Інші хижаки регіону небезпеки не представляють, тому що позбавлені ведмежого цікавості, чують людей і заздалегідь йдуть з дороги.

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!