Download GPX file for this article
44.50004233.600033Full screen dynamic map

Європа > Україна > Крим > Севастополь > Балаклавський район

Балаклавський район

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У той час як політичний статус Криму є спірним і чутливим питанням, Крим де-факто контролюється Росією. Перетинаючи кордон, ви повинні мати російську візу та/або інші документи для в'їзду на територію Росії.

До Криму можна потрапити як з території України так і з території Росії.

З України на територію півострова можна потрапити через три автомобільні пункти пропуску. Станом на вересень 2019 року залізничне сполучення з Кримом відсутнє. Найкраще їхати потягом до кінцевої станції "Новоолексіївка", або до Херсону.

З Росії можна потрапити через новозбудований Кримський міст та за допомогою Керченської поромної переправи. З Порту-Кавказ (Краснодарський край) до порту "Крим" (м. Керч) курсують пороми. Також з різних міст Росії є авіарейси до аеропорту Сімферополя (їх кількість збільшується у літню пору року).

У той же час, законодавство України забороняє відвідувати Крим з території Росії, тому туристам, які бажають відвідати Крим, для уникнення адміністративного та кримінального переслідування та заборони подальшого в'їзду на територію України рекомендується в'їжджати до Криму з материкової території України.

Інформація у цій статті може бути застаріла. Перевірте правильність номеру телефона, електронних адрес, веб-сторінок і т.д. адже на півострові змінився телефонний код, домен тощо.


Балаклавський район

Район міста Севастополя

noframe
noframe
Балаклава і Балаклваська бухта
Корисна інформація
Населення біля 51 тисячі осіб
Телефонний код +380-692

Балаклавський район — найбільший міський і сільський район Севастополя. Розташований у східній, південно-східній і південній частинах Севастопольського регіону. Займає площу — 54,4 км², населення біля 51 тисячі осіб. Центром району є місто-супутник Севастополя — Балаклава. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3.

Зрозуміти[ред.]

Розташування[ред.]

Район межує на півночі з Нахімовським районом, на північному заході з Гагарінським і Ленінським районами Севастополя, на північному сході — з Бахчисарайським районом АРК, а на південному сході — з Великою Ялтою. Із заходу і півдня регіон омивається водами Чорного моря. Крайні географічні точки:

  • на півночі — висота Кимир-Кая (213 м; Мекензієви гори);
  • на півдні — мис Сарич;
  • на заході — мис Виноградний;
  • на сході — точка на схилі гори Трапан-Баїр на Ай-Петринській яйлі.

Сухопутний кордон району простягається на — 123 км. По території проходить 42 км морського державного кордону. Протяжність території району з заходу на схід 32 км, з півночі на південь — 38 км.

Історія[ред.]

Район утворений в 1930 році в складі Кримської АССР (з 1945 року Кримської області). В 1957 році район переданий у підпорядкування міській раді Севастополя. У тому ж році районний центр — місто Балаклава, а також місто Інкерман і кілька розташованих на території району сіл були позбавлені статусу окремих населених пунктів і в адміністративному відношенні включені до складу міста Севастополя. Інкерман був в 1976 році відновлений у статусі окремого міста, а Балаклава як і раніше вважається частиною Севастополя (хоча фактично продовжує залишатися окремим містом).

Клімат[ред.]

Клімат району, в зв'язку зі складністю його рельєфу, дуже різноманітний: від помірно холодного, вологого на вершинах Головної гряди Кримських гір до сухого середземноморського субтропічного на Південному березі. Велика частина регіону лежить у зоні помірно теплого клімату.

Сумарна радіація на території району приблизно дорівнює 4890 мДж/рік на м².

  • зима тепла і волога, з частими туманами та дощами, морози досить рідкісні. Середня температура найхолоднішого місяця лютого + 2,5 °C. На вершинах гір зима більш сувора, сніжна. Стійкий сніговий покрив тримається до 4-х місяців у році;
  • весна до середини квітня прохолодна, в травні тепла, іноді спекотна (до +32 °C). Опадів випадає мало, головним чином у вигляді злив;
  • літо сухе і помірно жарке (переважна денна температура +28—32 °C), опади вкрай рідкісні;
  • восени дуже довго, до середини жовтня триває оксамитовий сезон — час стійко теплої, не спекотної погоди. У цей час температура повітря вдень піднімається до +25—27 °C, нічна рідко опускається нижче + 13 °C, а температура морської води не опускається нижче позначки + 20 °C.

У зв'язку зі складною будовою рельєфу атмосферні опади розподіляються дуже нерівномірно: від 300 мм/рік на західному узбережжі до 700 мм/рік на Ай-Петринській яйлі, 800—1000 мм/рік в області Головної гряди, близько 450 мм/рік у передгір'ї. У Балаклавській і Байдарській долинах випадає 400—500 мм/рік, на решті ж території близько 300 мм/рік. Загальний обсяг опадів становить близько 480—500 тисяч м3/рік. Влітку дощі бувають вкрай рідко (5—6 днів на місяць). Сніг взимку випадає майже щорічно, але стійкий сніговий покрив лише на вершинах гір, де тривалість його залягання триває 70—90 днів. Висота снігового покриву коливається від 3—4 см на узбережжі, до 10—20 см в передгір'ях і 20—40 см в горах.

Відносна вологість повітря у зимові місяці вона змінюється від 60% в передгір'ях до 75% у горах, влітку від 42% в передгір'ях до 55% в горах і на морському узбережжі.

Адміністративний устрій[ред.]

Район включає одне місто — Інкерман і 16 сільських населених пунктів. Зокрема:

  • Орлинівська сільрада
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  1  Гончарне (Варнаутка)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  2  Кизилове
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  3  Колхозне (Узунджи)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  4  Новобобрівське (Бага)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  5  Озерне
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  6  Орлине (Байдар)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  7  Павлівка (Сахтик)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  8  Передове (Уркуста)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  9  Підгірне (Календо)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 10 Резервне (Кючюк-Мускомія)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 11 Родниківське (Скеле)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 12 Розсошанка (Саватка)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 13 Тилове (Хайто)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 14 Широке (Бююк-Мускомія)
  • Тернівська сільрада
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 15 Тернівка (Шулю)
    • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 16 Рідне (Уппа)

Топоніми[ред.]

  • Апарінські хутори — побутова назва місцевості, ділянка берега з кількома будинками, які знаходиться на відстані близько кілометра від миса Фіолента в сторону миса Херсонеса. На початку XX століття тут знаходилося курортне селище, назване за іменем власника — Б. І. Апаріна.
  • Аязьма — побутова назва місцевості, частина берега біля мису Айя з боку Балаклави. Тут соснові ліси майже впритул підходять до моря, між мальовничими скелями розкидані затишні маленькі галькові пляжі. Топонім недавнього походження (не раніше 1930-х років), пішов від механічного з'єднання грецького «Айя» і чисто російського «язьма».
  • Байдарська долина знаходиться в південно-східній частині району. Являє собою витягнуту на 16 км у північно-східному напрямку міжгірську улоговину з плоским дном, ширина якої доходить до 8 км. В долину стікає багато річокк, що є притоками річки Чорної. У долині знаходиться найбільша прісноводна водойма Севастополя — Чорноріченське водосховище, штучно створене на річці Чорній. В даний час вся долина входить до складу природного заказника «Байдарский». Названа долина за старою назвою села Орлиного — Байдари (Байдар), що означає в перекладі «багатий яр». Це саме родюче місце в околицях Севастополя. Люди з давніх пір селилися і жили тут. На території долини виявлено десятки археологічних пам'яток, серед яких — стоянки епохи палеоліту, мезоліту, неоліту, таврські могильники і середньовічні поселення.
  • Олександріада — побутова назва місцевості, ділянка берега за 1,5 північніше мису Фіолент, у верхів'ях Фіолентової балки. Топонім отримав свою назву від назви дачного селища, що існувало тут на початку XX століття.
  • Фіолентова балка — балка, витоки якої лежать за 1,5 км північно-північно-схід від мису Фіолент, за яким вона отримала свою назву. Збігаючи в північно-північно-західному напрямку, Фіолентова балка зливається з балкою Бермана за 1,5 на північний захід від селища Буря, який розташований в гирлової частини Фіолентовой балки.

Як дістатись[ред.]

До Балаклави[ред.]

Bus aus Zusatzzeichen 1024-14.svg Автобусом[ред.]

Із Севастополя від зупинки 5-км Балаклавського шосе можна дістатися автобусом і маршрутним таксі № 9. Час в дорозі — 10 хвилин (вартість — 2 грн.). Від Центрального ринку автобусом № 94. Час в дорозі — 35 хвилин.

PKW aus Zusatzzeichen 1048-10.svg Автомобілем[ред.]

Із Севастополя від зупинки 5-км Балаклавського шосе їхати по трасі Т27 06 до розв'язки, потім звернути праворуч на трасу Т27 02, що веде в Балаклаву. Поворот відмічений вказівником. Відстань — 12 кілометрів.

BSicon BOOT.svg Кораблем[ред.]

Регулярних рейсів морського транспорту немає, проте під час курортного сезону можна дістатись прогулянковими катерами із Севастополя, Батіліману, Ласпі, Фороса, Ялти тощо.

До Інкермана[ред.]

Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png Потягом[ред.]

На електричці Севастополь—Сімферополь, яка відправляється від залізничного вокзалу, потрібно доїхати до станції 1 Інкерман 1. Час в дорозі 15 хвилин.

Bus aus Zusatzzeichen 1024-14.svg Автобусом[ред.]

Від 5-го км Балаклавського шосе маршрутним таксі № 103, автобусом № 21, від площі Нахімова маршрутним таксі № 117. З Балаклави автобусом № 26, з Центрального ринку автобусом № 92. Від Центрального автовокзалу ходять автобуси Севастополь—Інкерман.

PKW aus Zusatzzeichen 1048-10.svg Автомобілем[ред.]

Рухатись автошляхом Р27 Севастополь—Інкрман.

BSicon BOOT.svg Кораблем[ред.]

Від Графської пристані катером. Час в дорозі — 40 хвилин.

Інші населені пункти[ред.]

  • З 5-го км Балаклавського шосе автобусом № 40 до сіл Рідне і Тернівка; автобусом № 41 до села Родниківське.
  • З Балаклави автобусом № 109 до Тернівки.
  • З Центрального ринку автобусом № 110 до Тернівки.

Що відвідати[ред.]

Площа 1-го Травня
Набережна Назукіна
Чембало
Церква дванадцяти апостолів
  • 1 Балаклава. До 1957 року самостійне місто, нині частина Балаклавського району. Розташована на березі Балаклавської бухти Чорного моря. За часів СРСР — закрите місто, база підводних човнів. Нині відкрите для туристів. Населення — близько 20 тисяч осіб. У Балаклаві міститься філія Центрального музею Збройних Сил України — Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» (див. Музеї), діє Церква дванадцяти апостолів. На схід від міста розпочинаються Кримські гори. Головним елементом місцевого краєвиду є руїни фортеці Чембало. Зі схилу, де стоїть фортеця, відкривається вид на південне узбережжя Криму. Балаклава on Wikipedia
  • 2 Площа 1-го Травня (кінцева зупинка маршрутних таксі зі Севастополя). Площа розташована приблизно посередині вулиці Калича і є центром історичної частини Балаклави. Звідси починається набережна Назукіна. У самому центрі площі височіє Будинок офіцерів, побудований в 1932 році як клуб ЕПРОНу. Від площі до Мармурового пляжу ходять електромобілі. На площі в 2004 році встановлено Площа 1-го Травня (Севастополь) on Wikipedia 3 пам'ятник українській письменниці Лесі Українці. скульптор В. Суханов
  • 4 Набережна Назукіна. Головна набережна Балаклави. Починається від площі Першого Травня і закінчується поворотом на вулицю Рубцова. На набережній зосереджені розважальні заклади — ресторани, кафе, бари, тут знаходиться яхт-клуб, дайвінг-центр, міський пляж, кінотеатр, причали для приватних яхт і яликів, а також пасажирських катерів. У 2009 році встановлений Набережна Назукіна on Wikipedia 5 пам'ятник Олександру Купріну..
  • 6 Чембало (у кінці набережної Назукіна знаходяться сходи, якими можна піднятися до однієї з веж.). Генуезька (пізніше — турецька під іменем Балаклава) фортеця в Криму. Ансамбль фортечних споруд розташований на вершині та схилах гори Фортечної. Нині напівзруйнована. Чембало (фортеця) on Wikipedia
  • 7 Церква дванадцяти апостолів, вул. Рубцова, 41, (692) 63-77-12. Побудована у 1794 році на фундаменті старовинної церкви, побудованої тут у 1357 році. Під час Кримської війни була пошкоджена. В 1875 році відреставрована і освячена. Після встановлення в Криму радянської влади церкву закрили. В ній розміщувалися спочатку будинок піонерів, потім клуб ТСОАВІАХІМ. Значно церква була пошкоджена під час землетрусу в 1927 року. Під час німецько-радянської війни храм діяв, потім був повторно закритий. У 1990 році напівзруйнований храм передали у відання Православної церкви, після чого почалися роботи по його відновленню. Відреставрована і освячена знову 13 липня 1991 року. В даний час вона є подвір'ям Інкерманського Свято-Климентівського монастиря. Тут зберігаються частки мощей святих угодників: святого блаженного Василя, святого преподобного Сергія Радонезького і святого священномученика Климента Римського.
  • 8 «Будинок виноградаря», вул. Крестовського, 64 (на маршрутному таксі № 9 від площі 1-го Травня їхати до зупинки «Золота Балка»). дегустація вин з 8.00 до 17.00 за попередніми замовленнями (час екскурсії — 1 година 20 хвилин). Дегустаційний зал агрофірми «Золота Балка». Тут можна спробувати шампанські та ігристі вина: білі, червоні, мускатні. Виноробці розповідають про особливості виробництва шампанських вин, про користь вина та культуру їх споживання.
Балаклавський центр культури і дозвілля
Бочка смерті
  • 9 Балаклавський центр культури і дозвілля, Балаклава. вул. Калича, 21, (0692) 63-73-52. У центрі проходять різні заходи для дітей і дорослих: міські та регіональні конкурси, розважальні програми, літературні вітальні, тематичні вечори, виставки картин і фотовиставки. У культурному центрі також проводяться авторські концерти творчих колективів та ансамблів: «Гуляй душа», «Посиденьки», зразкового шоу-театру «Міленіум», театру «Психо Дель Арт», театру ляльок «Саквояж», шоу-групи «Шансон біля моря», дитячого колективу «Зірочки».
  • 10 Форт «Південна Балаклава». Побудований у 1912—1915 роках. Представляє з себе бетонні каземати, гарматні майданчики, систему ровів глибиною 2—3 метри, через кожні 8—10 метрів влаштовані сходи шириною в 4,5 метра. Через кожні 30 метрів споруджені ніші площею 3 м2 Раніше вся система була електрифікована, електроустановка розташовувалася десь внизу в балці. Вражає серйозність споруджених споруд — незважаючи на те, що це чисто військове укріплення всі бетонні поверхні виконані під кладку диким каменем, кришки вентиляційних шахт з литої бронзи з віньєтками (всі вони зірвані мародерами, залишилися лише фрагменти), якщо заглянути у вентиляційні шахти, то видно оцинковані клепані труби, на яких і донині немає іржі. Одним з елементів форту є так звана «Бочка смерті».
  • 11 «Бочка смерті». «Бочка» діаметром 1,8 м і висотою 2 м, виконана з товстої листової броні, висить на скелі над 360-метровою прірвою. У стінах і підлозі обладнані прорізи для спостереження і ведення вогню. До останнього часу була поширена легенда, згідно з якою фашисти розстрілювали в «бочці» полонених червоноармійців і скидали тіла в море, звідки, нібито, і з'явилося зловісну назву «Бочка смерті», однак підтверджень цієї версії немає. Зараз це чудовий оглядовий майданчик, звідки відкривається панорамний вид на урочище Айязьма, мис Айя і вхід до Балаклавської бухти.
Будівля діорами
Каплиця святого Георгія Побідоносця
  • 12 Сапун-гора. Височина, що знаходиться на південний схід від Севастополя. Під час німецько-радянської війни була ключовою оборонною позицією на підступах до міста; тут велися запеклі бої з німецькими військами в ході оборони Севастополя 1941–1942 років і Кримської операції 1944 року. У пам'ять про подвиг радянських бійців у листопаді 1944 року на Сапун-горі споруджений обеліск військової Слави. 4 листопада 1959 року ту відкрито діораму «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року». У 1970 році у запалено вічний вогонь. У 1995 році побудована каплиця в ім'я святого великомученика Георгія Побідоносця. В околицях монумента зведений Парк Слави.
  • 13 Діорама «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року». На першому поверсі будівлі — експозиційні зали, експонати яких розповідають про оборону міста в 1941—1942 роках і звільнення його у травні 1944 року. На другому поверсі знаходиться сама діорама, яка складається із живописного полотна і предметного плану. Довжина полотна 25,5 м, висота 5,5 м, площа предметного плану 83 м². Перед будівлею експонуються зразки військової техніки та озброєння періоду німецько-радянської війни. На діорамі зображений кульмінаційний момент штурму Сапун гори військами 51-ї і Приморської армій. Герої полотна діорами, зображені на передньому плані — реальні люди, деякі з них мають повну портретну схожість. На предметному плані — зброя і предмети бойового спорядження ворога, уламки залізобетонних оборонних споруд, зібрані на місцях боїв за Севастополь.
  • 14 Каплиця святого Георгія Побідоносця. Храм закладений 19 січня 1995 року, освячений 7 квітня того ж року. Автор проекту — архітектор Г. С. Григорьянц. Конусовидний храм, відлитий із залізобетону, і покритий бронзовою фарбою, увінчаний фігурою ангела з хрестом. Автор цієї скульптури протоієрей Микола Доненко. Художніми роботами керував заслужений художник України Г. Я. Брусенцов. Мозаїчна ікона святого Георгія Побідоносця над входом до каплиці виконана художником В. К. Павловим.
  • 15 Фіолент (з Севастополя маршрутним таксі № 3; з Балаклави влітку рейсовим катером до Яшмового пляжу). Мис на Гераклейському півострові в південно-західній частині Криму. Складений гірськими породами вулканічного походження, залишками вивержень стародавнього вулкану, що діяв тут близько 150 мільйонів років тому. Мешканці Севастополя називають Фіолентом не тільки сам мис, а й ділянку узбережжя завдовжки близько 10 км, в значній мірі забудовану дачами й котеджами. 1996 року тут був створений заказник площею 31,7 га — «Мис Фіолент», який є пам'яткою природи місцевого значення. На Фіоленті є кілька диких і облаштованих пляжів (див. Пляжі на Фіоленті), діє Монастир святого Георгія Побідоносця.
Свято-Георгіївський монастир
Скеля святого явлення
Скелі Орест і Пілад
  • 16 Свято-Георгіївський монастир, (099) 720-44-36. Розташований між Мармуровою балкою і мисом Фіолент, на верхній терасі берега, що прямовисно обривається із заходу до моря. Перша відома документальна згадка про монастир відноситься до 1578 року. За переказами він був заснований в 891 році. Монастир відвідували царі і мандрівники, художники та письменники. У 1820 році в ньому побував О. С. Пушкін, в 1825 році — О. С. Грибоєдов. Закрили монастир 29 листопада 1929 року. У роки німецько-радянської війни на його території знаходився військовий госпіталь. В даний час монастир відроджується.
  • 17 Скеля святого явлення. Надводна скеля у вигляді острівця, що знаходиться за 1,5 км на схід від краю мису Фіолента і за 140 м від берега Яшмового пляжу. Назву отримала від того, що за переказами тут близько 891 року грецьким рибалкам, що зазнали корабельної аварії, явився Святий Юрій, а на скелі нібито була знайдена його ікона, і в тому ж році на узбережжі засновано Свято-Георгіївський монастир. Інші назви скелі — скеля Георгія, Георгіївська скеля. 1891 року на скелі було встановлено хрест із білого мармуру, який був зруйнований у 1920-ті роки. 14 вересня 1991 року в Свято-Микільській церкві (на Братському кладовищі в Севастополі) був освячений новий семиметровий металевий хрест, який при підтримці Чорноморського флоту Російської Федерації був встановлений на скелі. Скеля святого явлення on Wikipedia
  • 18 Скелі Орест і Пілад. Гострокінечні скелі, названі так в пам'ять про відомий старогрецький міф про Іфігенію. Існує думка, що міф є відгуком реальних подій. Скелі Орест і Пілад on Wikipedia
  • 19 Грот Діани. Знаходиться на мисі Лермонтова. Назва пов'язана з міфом про Іфігенію (у староримській міфології Діаною називали богиню Артеміду). За багато століть вітер і море пробили в скелі, що виступає в море, вузьку високу арку.
  • 20 Пам'ятник Пушкіну. Встановлений у 2011 році. Являє собою ротонду і чотиригранний пам'ятний знак. На одній стороні — барельєф із зображенням Пушкіна і напис про те, що поет відвідував ці місця. Ще дві грані монумента знайомлять відвідувачів з Кримом та Свято-Георгіївським монастирем. На четвертій стороні — уривок з вірша «До Чаадаєва», який Пушкін написав на мисі Фіолент. Автори пам'ятника — Станіслав Чиж і Георгій Григорьянц.
  • 21 Інкерман (Білокам'янськ). Місто підпорядковане Севастополю. Розташоване в північній частині Балаклавського району, при впадінні річки Чорної у Севастопольську бухту. Займає площу біля 200 га, населення біля 12,0 тисяч чоловік. Виникло у VIII-IX століттях як візантійсько-херсонеський форпост, потім було морським форпостом князівства Феодоро. Від 1475 року місто під контролем Османської імперії. Після 1783 року перебувало у складі Російської імперії. На території міста знаходяться руїни фортеці Каламіта, діє Свято-Климентіївський чоловічий монастир.
Храм святого великомученика Пантелеймона
Троїцька церква
  • 22 Свято-Климентіївський чоловічий монастир (із Севастополя катером від Графської пристані до пристані Малий Інкерман, електричкою із залізничного вокзалу до станції Інкерман 1, з 5-го км балаклавського шосе маршрутним таксі № 103). Заснований імовірно в VIII—IX століттях, добудовувався в XIV—XV століттях. Прийшов у занепад у XVIII столітті, після виселення християн з Криму. У 1850 році монастир був відновлений під ім'ям Інкерманського скиту святих Климента та Мартина. У 1867 році проведено розширення, перебудова й упорядкування житлових приміщень і печерних храмів, був заново відкритий печерний храм святого Мартина Сповідника. Головний храм монастиря, освячений в ім'я святого священномученика Климента, — це один з найбільших печерних храмів Криму. Він має форму тринефної базиліки; у вівтарі, зверху ніші для запрестольного образу — традиційне візантійське рельєфне зображення хреста в колі. Загальний коридор з'єднує храми і виконує роль нартекса (внутрішня закрита, паперть-вестибюль), в якому можуть розміщуватися віруючі під час богослужіння. У лівій стіні коридору, перед входом до храму святителя Мартина, є вирубана в скелі усипальниця. У 1895 році в пам'ять про порятунок царської сім'ї у залізничній катастрофі було побудовано храм святого великомученика Пантелеймона. А в 1905 році в пам'ять про Кримську війну на верхньому плато споруджено церкву в ім'я святого Миколая Мірлікійського (за проектом архітектора Г. П. Доліна). З 1924 року храми монастиря стали закривати. У 1931 році богослужіння припинено у печерних храмах, монастир закрито остаточно. Його майно передане Севастопольскому музейному об'єднанню. Під час німецько-радянської війни у печерах монастиря знаходився штаб 25-ої Чапаєвської дивізії Приморської армії. З 1991 року почалося і відродження монастиря і в наш час він належить Українській Православній Церкві Московського патріархату.
Руїни Каламіти
Заводські ворота
  • 23 Фортеця Каламіта (від монастиря потрібно вийти на відходячу ліворуч від монастирських будівель стежку в районі старого монастирського цвинтаря. Вона веде на вершину Монастирської скелі, де знаходяться розвалини фортеці. Відстань — 400 метрів). Побудована на початку XV століття на місці старого візантійського укріплення правителем князівства Феодоро. У 1475 році, турки, що захопили Крим, перебудували та перейменували фортецю, назвавши її Інкерманом, що значило — печерна фортеця. Після приєднання Криму до Російської імперії у 1783 році укріплення втратили всоє військове значення.
  • 24 Інкерманський завод марочних вин, Інкерман. вул. Малиновського, 20 (по трасі Севастополь—Сімферополь рухатися до вулиці Мудрика. По вулиці Мудрика 150 метрів до вулиці Малиновського), (0692) 72-22-82, замовлення екскурсій: (050) 393-75-87, fax: замовлення екскурсій: (0692) 72-23-59, e-mail: . початок екскурсій о 10.00, 13.00, 15.00 (в п'ятницю о 14.30). Вихідні: субота, неділя. Завод є одним із небагатьох підприємств, де вина виготовляють за класичною технологією. Виноградні вина витримують в невеликих дубових бутах від шести місяців до п'яти років в особливому мікрокліматі підземелля, де постійно зберігається температура +12...+16 °C і висока вологість. Підприємство виробляє натуральні вина, які відомі своєю високою якістю далеко за межами України. Винні підвали є одними з самих унікальних рукотворних підземних споруд Криму. У товщині вапняку на глибині понад 30 метрів вирублені величезні галереї висотою 12 метрів, загальна площа яких складає 55 тисяч м2. Винні підвали входять в число найбільших в Європі. Для всіх бажаючих на заводі проводяться винні тури, на яких можна подивитись винні підвали, взнати про особливості приготування марочних вин, історію виноробства в Криму, взнати як правильно дегустувати вина і спробувати кращі зразки марочних вин, як сухих, так і міцних і десертних. На заводі працює фірмовий магазин, де в наявності широкий асортимент продукції заводу, а також великий вибір аксесуарів і сувенірів.
«Мис Айя»
Ласпі
  • 25 Державний ландшафтний заказник «Мис Айя». Об'єкт природно-заповідного фонду республіканського значення створений 1982 року. Займає територію у 1 132 га та прилеглу акваторію. За його організації до його складу увійшли три раніше створені об'єкти природно-заповідного фонду України: пам'ятка природи місцевого значення «Гай піцундської сосни і ялівця високого на мисі Айя» (створений в 1947 році), «Урочище Батіліман» (1964) та заповідне урочище «Роща сосни Станкевича» (1980). Флора заказника нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. У прибережній смузі біля мису ростуть реліктові сосна Станкевича, ялівець високий, 16 видів орхідеї, пильцеголовник, суничник дрібноплідний, іглиця понтійська, ладанник, сумах-желтіннік, крушина, авраамове дерево, фісташка туполиста тощо.
  • 26 Ласпі (їхати з Севастопольського автовокзалу автобусами Севастополь—Ялта або Севастополь—Форос до зупинки «Ласпі»). 12-ти кілометрова бухта, розташована в самому західному куточку південного узбережжя Криму і з усіх боків оточена горами. Із заходу гора Куш-Кая, зі сходу гірський хребет Каланих-Кая, які повністю захищають це місце від сильних вітрів, а мис, що далеко виступає в водну гладь — від холодної течії. Тим самим цей райський куточок є дуже теплим, з вельми сприятливим кліматом, місцем . Температура за рік в середньому становить тут близько п'ятнадцяти градусів. Завдяки настільки сприятливому клімату природа різноманітна, умови м'які для виростання вельми вибагливих та рідкісних рослин. Вважається, що в бухті найчистіше море на всьому узбережжі, а так само багатий тваринний світ. Бухта лежить між мисом Сарич і заповідником «Мис Айя», а над бухтою розмістивлося селище Батіліман, якому і дано назву на честь Ласпінського бухти. На грецькому Батіліман означає «блакитний затока». Близько траси є досить популярне в цих краях місце, яке користується попитом не тільки у туристів, але і в пошані так само, у місцевих жителів — оглядовий майданчик на перевалі. У жителів Севастополя є традиція відвідувати це місце на весілля і розбивати пляшку шампанського об скелі, як символ нового корабля, який випускають у перше плавання — сімейне життя.
Байдарські ворота
Вхід на німецький військовий цвинтар
  • 27 Байдарські ворота (громадський транспорт по старій дорозі Ялта—Севастополь в даний момент практично не ходить. Доїхати до Байдарських воріт можна або на таксі, або з екскурсією. Або, можна вийти на повороті на Байдарські ворота з діючої траси Ялта—Севастополь. Від повороту пішки близько 4 км). Перевал через Головне пасмо Кримських гір. Знаходиться між горами Челебі на заході і Чху-Баїр на сході, на висоті 527 м. Сполучає Байдарську долину з узбережжям Чорного моря. Завдяки чудовим краєвидам Байдарські ворота є одним з найулюбленіших місць масового туризму. Через ворота проходить старий автошлях Севастополь—Алупка—Ялта, що будувався з ініціативи генерал-губернатора Новоросійського краю графа Михайла Семеновича Воронцова. На Байдарському перевалі знаходиться пам'ятник архітектури Байдарські ворота. Він споруджений в 1848 році за проектом відомого ялтинського архітектора Карла Івановича Ешлімана на честь закінчення будівництва автошляху.
  • 28 Німецьке військове кладовище, біля села Гончарного. Цвинтар німецьких військовослужбовців, що загинули під час радянсько-німецької війни на території Кримського півострова. У роки радянсько-німецької війни, під час облоги Севастополя німецько-фашистськими військами, і під час відвоювання міста, загинуло більше 300 тисяч німецьких солдатів і офіцерів. Значна частина тіл загиблих була ще під час бойових дій вивезена до Німеччини. Але десятки тисяч залишилися лежати в Севастопольській землі. Протягом цілих десятиліть неможливо було навіть ставити питання про облаштування місць масових поховань німецьких солдатів. Останнім часом така робота, з ініціативи і за кошти німецької сторони, проводиться. У 1998 році в районі села Гончарного під Севастополем було обладнано німецьке меморіальне військове кладовище. Тут було перепоховано близько 5,5 тисяч останків німецьких воїнів. Територія кладовища була облаштована, обгороджена, добре охороняється. У центрі цвинтаря стоїть 2-х метровий поминальний хрест. Цвинтар утримується за кошти німецької сторони.
  • 29 Грот Коба-Чаїр і водоспад Мердвен-Тюбю, село Рідне (Пішки: від автобусної зупинки потрібно рухатись у північно-західному напрямі. При в'їзді в село, де дорога йде до низу, потрібно повернути праворуч на грунтівку, що веде в бік Чорноріченського каньйону. Через півтора кілометра дорога виведе на мальовничу ущелину. Потрібно йти по стежці в південно-східному напрямі до розвилки, потім звернути ліворуч і рухатися в сторону невеликого озера. Автомобілем: недоїжджаючи 500 метрів до села Рідного, у пониженні дороги повернути праворуч на грунтівку, що йде вниз по долині. Через півтора кілометра шлях виведе на мальовничу ущелину. Далі потрібно рухатись у південно-східному напрямку до розвилки, потім звернути ліворуч і проїхати черехз браму. Проїзд до озера платний. Біля озера облаштовані місця для відпочинку де можна залишити автомобіль). В скелі, біля невеликого озера, знаходиться грот Коба-Чаїр (при дослівному перекладі з кримськотатарської мови означає — «печера, розташована в дикому саду»). Із зовні грот прикрашають висячі листя плюща і папороть, в середині оригінальні натечні утворення, округлі купола і ніші, по яким струмує вода. Поруч знаходиться п'ятиметровий водоспад Мердвен-Тюбю. В літній час він пересихає, тому помилуватися ним можна з середини осені до кінця весни.
  • 30 Страусина ферма, село Рідне (від печери і водоспаду рухатись по стежці на південний захід. Відстань — 500 метрів), (050) 324-68-02. Знаходиться в мальовничій ущелині, оточеній відвісними скелями. Є найбільшою фермою в південно-західному Криму. Поголів'я страусів представлене 40 особинами Африканського страуса. Окрім страусів на території знаходиться міні-зоопарк фауни Криму і інших регіонів: дикі кабани, в'єтнамські свині, дика лисиця, зайці, ослики, коні, павичі, цесарки, фазани, дикі кури, перепілки, качки, декоративні кури. На території знаходиться два зарибнені водоймища, на яких доступна рибалка. У будиночку-хатині знаходиться дров'яна сауна. Для відпочинку на природі до послуг комфортабельні альтанки, місця під намет, мангал, дрова. Екскурсія по страусиній фермі і міні-зоопарку з відвідинами водопаду і грота: 20 грн. для дорослих, 15 грн. для дітей. Діти до 7 років — безкоштовно. Рибалка на одну вудку: 50 грн. півдня (з 6.00 до 13.00); 90 грн. — день з (6.00 до 20.00). Оренда мангала 15 грн./день. Продаж страусиних яєць: 200 грн. за одне яйце Оренда посуду (казан для приготування плова/шуpпи/юшки) вогнища 15 грн. Дрова для вогнища — 15 грн./в'язка..
  • 31 Чорноріченський каньйон (від страусиної ферми рухатися вниз до річки Чорної, на південний схід. Потім йти вздовж правого берега річки по протоптаній стежці. Вийшовши з лісу, звернути на дорогу.). Каньйон є пам'ятником природи, державним заказником. Глибока ущелина річки Чорної, стиснута скелями. У руслі — перекати, каскади, завали валунів, гальки. Приблизно в середині каньйону знаходиться печера Мурзак-Коба, де виявлено сліди перебування первісної людини.
    • 32 Печера Мурзак-Коба. Мезолітична печера, що розташована над річкою Чорною, яка в ті часи була значно ширшою. Відкрита радянськими вченими Сергієм Бібіковим і Е. В. Жировим в 1936 році. Тут знайдені мікроліти тарденуазського типу (скребачки, різці, ножовидні пластинки, геометричні мікроліти), вироби з кістки та рогу (гарпуни, шилауточніть, проколки, лощила), кістки сучасних видів тварин, багато мушель равликів, а також подвійне поховання кроманьйонців. Мешканці гроту ловили річкову рибу, про що свідчать численні знахідки кісток великої риби в печері — чорноморського лосося, вирезуба, рибця, судака, сома.
Чоргунська вежа
  • 33 Чоргунська вежа, село Чорноріччя. Розташована на правому березі річки Чорна. На думку О. Бертьє–Делагарда, вежа є частиною палацового комплексу турецького або татарського вельможі й побудована в XVI—XVIII століттях, відомий географ і мандрівник академік Петер-Симон Паллас відносив її до XIV—XV століть. Вежа має незвичну форму: усередині вона кругла, зовні — дванадцятигранна. Товщина стін — від півтора до двох метрів. Висота кам'яної кладки — біля дванадцяти метрів. Була збудована з бутового каменю на вапняному розчині. Кути вежі перев'язані інкерманським каменем. Вежа мала кілька ярусів, з'єднаних дерев'яними сходами. Нижній ярус використався для зберігання запасів води, інші — для житла. Угорі на плоскій покрівлі могла знаходитись зброя. Під час Кримської війни у 1854–1855 роках використовувалася як форпост при обороні міста Севастополя.
  • 34 Скельські менгіри, село Родниківське (від 5-го км Балаклавського шосе із Севастополя до села ходять рейсові автобуси. Автомобілем рухатись трасою Т27 06, потім по трасі Н19 мимо села Гончарного до повороту на село Орлине (Т27 03). Поворот відмічений вказівником. Далі по цій трасі до села Родниківського. Відстань 35 км. Менгіри знаходяться прямо при в'їзді в село, біля першого будинку (сільського клубу)). Менгіри являють собою вертикально поставлені брили з вапняку, подібного мармуру і є класичними мегалітами. Відомий кримський археолог А. О. Щепінський вказує, що Скельські менгіри не тільки найбільші, але виразні пам'ятники цього роду на території південно-східної Європи, що не потривожені в наступні століття і стоять на своєму первісному місці. Вчений стверджує, що вони мали культове значення і відносить їх появу до III — початку II тисячоліття до нашої ери. Таким чином, цим пам'ятникам старовини понад чотири тисячі років. Інформацію про Скельські менгіри вперше ввів у науковий обіг археолог М. І. Репніков в 1907 році. Зокрема, він вказує, що менгірів було три. Третій менгір був викопаний в 1960-х роках під час прокладання водопроводу. Четвертий менгір, що впав ще в давнину, був виявлений під час земляних робіт. З ініціативи громадської організації «Туристичний актив Криму», Орлинівська сільська рада прийняла рішення про повернення третього і четвертого Скельских менгірів на місця.
  • 35 Скельська печера, біля села Родниківського (від менгирів рухатись у південн-східному напрямку до підніжжя гори Кара-Даг. Відстань біля одного кілометра). Відкрита і вперше пройдена в 1904 році місцевим вчителем Е. Кириловим. Скельська печера є своєрідним природним заповідником. Вона утворилася в результаті дії підземних вод у вапнякових породах. За підрахунками фахівців їй декілька мільйонів років. Тут були знайдені кістки вимерлих тварин: лісового кота, кримського сайгака та інше. Печера має значні розміри, красу і порівняно хороший стан. Складається з декількох залів. Найбільший і найгарніший із залів — другий. Довжина цього залу, витягнутого з півночі на південь на 80 м, середня ширина — 10—18 м, висота готичного зведення досягає 25 м. Стіни прикрашені численними натічними завісами і ребрами, оригінальними нішами-ваннами. Тут же височіють колони, зрощення сталактитів і сталагмітів. Загальна протяжність всіх галерей печери сягає 570 метрів. Найбільшою визначною пам'яткою другого залу, а також всієї Скельської печери є 7-метровий сталагміт. Печера обладнана спелеологами для відвідин (спеціальними пішохідними доріжками і освітленням).
Чилтер-Мармара
Шулдан
«Об'єкт № 221»
  • 36 Печерний монастир Чилтер-Мармара, за 1,5 км на північний захід від с. Тернівки. П'ятиярусний скельний монастир розташований в скелястих обривах гори Челтер-Кая. Виник наприкінці VІІІ-го початку IX-го століття. Тут археологи нарахували понад п'ятдесят печер: келії, трапезну, господарські та підсобні приміщення, а також чотири церкви. У давнину всі вони з'єднувалися дерев'яними сходами, балкончиками, галереями. З усіх боків комплекс оточений неприступними скелями і урвищами. Епітет «Мармара» (Мармурова) походить від назви середньовічного села, руїни якого розташовані на схилах гори. З плато відкривається чудовий вид на навколишню природу. Зараз монастир відроджується, там влаштувалися ченці. Чилтер-Мармара on Wikipedia
  • 37 Печерний монастир Шулдан, в районі села Тернівки (Більшість гостей Криму добираються до монастиря самостійно. Потрібно виїхати на шосе регіонального значення Т01 05, що йде від села Хмельницького в село Тернівку. За 1,5 км від Тернівки з'явиться гірський масив Шулдан-Бурун. Монастир можна побачити з дороги завдяки невеликому сяючому куполу. Машину потрібно залишити внизу, біля підніжжя гірського масиву і далі рухатися пішки. Також монастир Шулдан входить в програму деяких екскурсій по Криму і турпоходів.). Заснований в I столітті нашої ери християнами, які втікали від гонінь за віру з Римської імперії. Монастир нині діючий і відкритий для вільного відвідування. Складається з двох печерних храмів, келій, підсобних приміщень, нещодавно зведена вежа-каплиця з куполом під золото. Тут живуть монахи, які трудяться над підтриманням монастиря. У теплу пору року монастир відвідують паломники і туристи. Інтерес представляють давня історія Шулдану, побут ченців, а також панорама Шульської долини, що відкривається звідси.
  • 38 Запасний командний пункт Чорноморського флоту («Об'єкт № 221», «Алсу-2») (Потрапити на об'єкт можна, повернувши з основної дороги Севастополь—Ялта на колишнє село Морозівку). Недобудований військовий об'єкт, розташований у схилі гори Нішан-Кая, між Форосом і Балаклавою. Є найбільшою відомою підземною спорудою на території України. Будівництво об'єкта було розпочато у 1977 році і тривало близько 15 років. У 1992 році, після розвалу СРСР, майже закінчений об'єкт був покинутий, і дотепер повністю розграбований розкрадачами металу. Споруда являє собою дві потерни, що з'єднані всередині округлими тунелями. Фактично, в горі Нішан-Кая зведено чотириповерховий будинок. Потерни закінчуються замаскованими входами, у вигляді двох двоповерхових будівель, входи в які закривалися масивними дверима. На вершині гори знаходяться виходи вентиляційних і хвилеводних шахт, діаметром 4,5 метри і висотою близько 182 метрів. Шахти на вершині гори перекриті бетонними спорудами з шлюзовими камерами.

Чим зайнятись[ред.]

В Балаклаві можна зайнятися дайвінгом, взяти участь у велотурах, регатах, кінних прогулянках, морській рибалці, просто покататися на катері, взяти участь у різних фестивалях.

Музеї[ред.]

  • 39 Військово-морський музейний комплекс «Балаклава», Балаклава. вул. Мармурова, 1 (Від площі 1-го травня рухатись по західній частині Балаклавської бухти. Відстань 4 км.), (0692) 63-75-90, 63-75-92. з 10.00 до 17.00, влітку з 10.00 до 19.00. Так званий, «об'єкт 825 ГТС» — легендована назва підземного комплексу, призначеного для укриття, ремонту та обслуговування підводних човнів 613-го та 633-го проектів, а також для зберігання боєприпасів, призначених для цих субмарин. У каналі довжиною 602 метра підземного об'єкта могло розміститися до семи підводних човнів. До складу комплексу входила також ремонтно-технічна база (об'єкт 820), призначена для зберігання та обслуговування ядерної зброї. Після розпаду СРСР об'єкт як військова одиниця втратив свою актуальність і був розформований. Відкриття військово-морського музейного комплексу «Балаклава» відбулося 1 червня 2003 року. До військово-морського музейного комплексу входять підземна частина заводу, арсенал, а також морський причал і кілька будівель. До огляду відкриті зони навколо штучного каналу, який проходить гору наскрізь, декілька цехів заводу і арсенал, де зберігалися торпеди та ядерні боєголовки.
  • 40 Музей Шереметьєвих, Балаклава. вул. Мармурова, 1, (096) 514-88-89, e-mail: . з 10.00 до 17.00, вихідний — понеділок. Виставка музею родини Шереметьєвих відкрилася на території колишнього секретного заводу, у військово-історичному комплексі «Балаклава». Музей присвячений Кримській війні 1853—1856 років. У колекції представлено більше 4 тисяч раритетів війни. А фрагменти батальних сцен з фільмів, фотографії, гравюри і акварелі того часу дозволяють відвідувачам перенестися в епоху XIX століття. У музеї представлені обмундирування, холодна і вогнепальна зброя Росії, Франції, Туреччини, Великобританії та Сардинії. Предмети військового побуту: порцеляновий, скляний і керамічний посуд, курильні трубки, дзеркала, саморобні сувеніри.

Пляжі[ред.]

Ближній пляж
  • 1 «Срібний» («Ближній») пляж (від 5-го км Балаклавського шосе маршрутним таксі № 9. Потім до кінця набережної Назукіна до причалу рейсових катерів. Навігація починається з червня і закінчується зазвичай до середини вересня. Поїздка на рейсовому катері до Срібного пляжу триває 15 хвилин. У будь-який час року до Срібного пляжу можна дістатися на яликах. Пішки дійти до пляжу хвилин за 40 або годину, навіть якщо постійно відволікатися на фотографування пейзажів. У кінці набережної потрібно піднятися по бетонних сходах до фортеці Чембало, далі йти по добре видній стежці вздовж моря. Спуск до пляжу відзначений покажчиком). Довжина пляжу складає близько 400 метрів, на всій протяжності площа усипана великою та дрібною галькою. Захід у воду практично скрізь починається з піску, а на відстані півтора метрів дно стає кам'яним. Пляж обладнаний роздягальнями, є рятувальна станція. На території є намет з їжею і водою, також на яликах приїжджають рознощики пиріжків і шашликів з морепродуктів.
Пляж Василевої балки
  • 2 Пляж Василевої балки, Василева балка; за 1,5 км на захід від Балаклавської бухти (маршрутне таксі № 9 від 5-го км Балаклавського шосе до зупинки «Оболонь», далі пішки або на електромобілі до Мармурового пляжу, потім по дорозі в гору, через перевал, уздовж турбази Рудоуправління, після чого спуститися на пляж по 288-х бетонних і кам'яних сходах. Щоб дістатися автомобілем, потрібно звернути з вулиці Новікова на Мармурову, проїхати набережну і піднятися по серпантину. Автомобіль можна залишити на стоянці біля воріт турбази або за 100 метрів вище на великому «п'ятачку». Найзручніше добиратися човнах, які в сезон стоять в Балаклавській бухті, що займе не більше 15 хвилин). Дрібна галька і пісок. На території є роздягальні, в сезон стоїть намет з напоями та морозивом, працюють рятувальники. Довжина пляжу близько 200 метрів, ширина залежить від зимових штормів. Можлива зупинка з наметами.
Міський пляж в Балаклаві
Золотий пляж
  • 3 Міський пляж в Балаклаві, Набережна Назукіна (маршрутне таксі № 9 від 5-го км Балаклавського шосе до зупинки «Площа 1 травня (Набережна Назукіна)». Особистий автомобіль можна залишити на платній стоянці Площі 1 травня, або по вулиці Каліча об'їхати пішохідну зону набережної Назукіна і залишити автомобіль біля ресторану «Хатинка рибалки»). Бетонне покриття, лавочки, навіси, роздягальні, сходи у воду, є торгові місця з водою і морозивом. Довжина пляжу - близько 50 метрів, глибина біля берега коливається від 1 до 1,5 метрів. Вхід і інфраструктура безкоштовні.
  • 4 «Золотий» («Далекий») пляж (від 5-го км Балаклавського шосе маршрутним таксі № 9. Потім — до кінця набережної Назукіна до причалу рейсових катерів. Навігація починається з червня і закінчується зазвичай до серединою вересня. Поїздка на рейсовому катері до Золотого пляжу триває 20-25 хвилин. У будь-який час року до Золотого пляжу можна дістатися на «морському таксі» — яликах). Гальковий пляж довжиною біля одного кілометра. Обладнаний зручним причалом для катерів, навісами, роздягальнями. У сезон тут працює намет з напоями та морозивом, функціонує рятувальна станція.
  • 5 пляж «Інжир», урочище Аязьма (дістатися можна на яликах місткістю до 10 осіб від набережної Назукіна. Рейсовим катером до Золотого пляжу, потім — по стежці між скель і каменів у бік мису Айя). Смужка кількох пляжів, в цілому 150 метрів. Величезні валуни хаотично розташовані на березі, між якими є вузькі проходи до моря. Відпочиваючі найчастіше зупиняються не на березi, а вище, в прекрасному сосновому лісі.
Мармуровий пляж
  • 6 Мармуровий («Офіцерський») пляж, західна сторона Балаклавської Бухти, в кінці Таврійської набережної. (маршрутне таксі № 9 від 5 км Балаклавського шосе до зупинки «Оболонь». Далі по ходу руху транспорту через 20 метрів можна сісти на електромобіль до пляжу або пройти пішки по Мармуровій вулиці вздовж бухти. На автомобілі слід звернути з вулиці Новікова на Мармурову, проїхати набережну і поставити її наприкінці). Пляж насипний, дрібна галька упереміш з піском і черепашками. Вхід у воду пологий, дно піщане. Протяжність пляжу — близько 100 метрів, є причал, з якого можна пірнати. На території працює прокат лежаків, є навіс, роздягальні, бар і намет з прохолодними напоями. Вхід на територію безкоштовний.
Пляж Шайтан
  • 7 Пляж Шайтан (Потрапити на пляж можна по крутій стежці в балці Шайтан-дере (Чортів яр), між Кріпосною горою і горою Спілія, остання ділянка — спуск по 10-метрових сходах, прикріплених до скелі). Невеликий гальковий пляж під скелями біля входу до Балаклавської бухти. Довжина ~ 20 м.
Пляжі на Фіоленті[ред.]
  • 8 «Яшмовий» пляж (від 5-го км — маршрутне таксі № 3, яке йде на Фіолент, до СТ «Першотравневе». Автомобілем їхати в бік мису Фіолент до СТ «Першотравневе», далі у бік моря до монастиря Святого Георгія Побідоносця. Спуск до пляжу зручний, але довгий (788 сходинок). Сходи йдуть від монастиря до самого пляжу, кам'яні, з лавочками для відпочинку. З Балаклави з 9.00 до 17.00 кожні дві години ходить катер (вартість проїзду 25 грн. на нижній палубі і 35 грн. на верхній (час у дорозі менше однієї години). Також можна дістатись яликами — вартість 25—30 грн). Гальковий пляж. Довжина становить 200 м, а ширина — 20. Глибина різко зростаюча (через 10 метрів глибина сягає вже 5 метрів), тому уважно слідкуйте за дітьми. Пляж розділений як би на дві частини. Перша — основний пляж, сюди веде сходовий спуск і приходять катери. Ця частина досить цивілізована — є роздягальні, кафе з баром, оренда шезлонгів, катамаранів. У сезон пляж відвідується великою кількістю туристів і місцевих жителів. Друга частина — дика, розташовується подалі за скелею. Потрапити туди можна тільки по воді, для цього доведеться пройти під прямовисною скелею по морю (в деяких місцях вода досягає шиї). Людей на дикому пляжі вже набагато менше, пляжна інфраструктура відсутня, наприкінці пляжу розташовуються військові і відпочиваючих туди не пускають. Вхід вільний.
Яшмовий пляж.JPG Яшмовий пляж1.JPG Яшмовий пляж2.JPG Яшмовий пляж3.JPG Яшмовий пляж4.JPG
  • 9 пляж «Грот Діани», мис Лермонтова (з 5-го км маршрутне таксі № 3, яке йде на Фіолент, до зупинки «Царське село». Автомобілем їхати в бік мису Фіолент до «Царського села», далі проїзд обмежено КПП, в'їзд на територію закрито, машини слід залишати поруч з в'їздом). Гальковий пляж c великими каменями поруч з гротом Діани. Спуск тільки по стежках вздовж обриву з боку спуску до пляжу біля мису Лермонтова.
  • 10 пляж «Каравелла» (від 5-го км маршрутне таксі № 3, яке йде на Фіолент, до зупинки «Дубок». Автомобілем їхати в бік мису Фіолент до СТ «Промінь», в'їзд в СТ закрито воротами, автомобілі лишають поруч з в'їздом. Спуск до пляжу можливий по сходах, але вони йдуть не до кінця, далі — обривисті схили і спуск по мотузках). Пляж гальковий.
  • 11 пляж «Підкова» (від ЦУМу на автобусах №№ 3, 19, 72, або від ринку 5-го км Балаклавського шосе на маршрутному таксі № 3 до зупинки «Царське село»). Офіційний нудистський пляж. Дикий пляж без будь-якої розвиненої інфраструктури.
  • 12 пляж «Царське село» (від 5-го км їхати маршрутним таксі № 3, яке йде на Фіолент, до зупинки «Царське село». Автомобілем потрібно їхати в бік мису Фіолент до Царського села, далі проїзд обмежено КПП, в'їзд на територію закрито, машини треба залишати поруч з в'їздом. Спуск до пляжу досить зручний, але довгий. До сходів йде широка стежка, далі металеві сходи до пляжу). Гальковий пляж
  • 13 пляж «Маяк», Утюг. (з 5-го км їхати маршрутним таксі № 3, яке йде на Фіолент, до зупинки «Маяк». Спуск до пляжу можливий стежкою над урвищем, в деяких місцях можливий спуск за допомогою каната, стежка вузька). Невеликий гальковий пляж з великими каменями.

Активний відпочинок[ред.]

  • 14 Реактив-клуб, дорога між селами Рідним і Тернівкою, (099) 204-33-55, (097) 204 33 55, (093) 204-33-55, e-mail: . Прогулянки на квадроциклах, велосипедах, кінні прогулянки, прокат лиж і сноубордів.

Що купувати[ред.]

Продукти харчування[ред.]

  • 1 Ринок «Кадиківка», Балаклава. На ринку є як продукти, так і промтовари. Ціни цілком демократичні.
  • 2 Інкерманський ринок, Інкерман.
  • 3 АТБ, Інкерман. вул. Менжинського, 31. з 8.00 до 22.00.
  • 4 АТБ, Балаклава. вул. Невська, 2. Цілодобово.

Де поїсти[ред.]

Ще на початку ХХ століття Балаклава славилася своїми кафе і ресторанами: мандрівники хвалили містечко за богемну атмосферу, в якій основні ноти належали смаженій рибі, каві і вину. Сучасне місто в повній мірі успадкувало дореволюційні традиції. До послуг туристів цілий ряд розкішних і просто затишних закладів харчування.

Дешево[ред.]

  • 1 Їдальня (колишня їдальня заводу «Металіст»), Балаклава. вул. Калича, 1. з 9.00 до 17.00, буфет до 23.00. Знаходиться за сквером, недалеко від зупинки «Оболонь» на другому поверсі будівлі, що виходить торцем на перехрестя вулиць Крестовського, Калича і Новікова. Кращий зразок закладу громадського харчування, зберіг парадний вигляд і атмосферу їдальні радянського періоду. Класична їдальницька кухня і дуже демократичні ціни. Світло, затишно і просторо, є невеликий балкон з видом на парк. Можливе проведення банкетів.

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Ресторан «Тетянин мис»
Арт-ресторан «Egoist»
Ресторан «Принц»
  • 2 Ресторан «Тетянин мис», Балаклава. Набережна Назукіна, 8, (067) 909-13-97, (097) 361-57-18, e-mail: . Рибний ресторан. Зовні нагадує невеликий білий пароплав. Закритий основний зал і відкрита тераса на другому поверсі. Спокійний інтер'єр. Багате рибне меню: рапани за фірмовим рецептом, запечений горбиль, філе кефалі, камбала в соусі. Вечорами звучить жива музика. Додаткові послуги: прогулянки на катері, кейтеринг, проведення урочистостей.
  • 3 Ресторан «Хатинка рибалки», Балаклава. Набережна Назукіна, 33, адміністратор: (0692) 45- 50-49, fax: бухгалтерія: (0692) 63-76-06, e-mail: . з 11.00 до 24.00. Рибний ресторан, один з найпопулярніших в Балаклаві. Розташований біля самого моря, в кінці набережної. Інтер'єр витриманий в стилі рибальського трактиру. Два зали у двох рівнях і літня тераса над водою. Загальна місткість — до 150 осіб. Рибна кухня, великий вибір страв з морепродуктів.
  • 4 Ресторан «Балаклава», Балаклава. Площа 1-го Травня, (0692) 63-78-34, (050) 360-83-16, e-mail: . Щодня з 11.30 до 24.00. Рибний ресторан. Затишний інтер'єр у морському стилі. Три зали: «Кают-кампанія» на 30 посадкових місць (мається VIP-зал для переговорів на 6 чоловік), зал «Червоні вітрила» на 50 місць і банкетний зал «Генуя» на 30 місць з окремим входом, а також літня тераса на 60 місць. У меню великий вибір страв зі свіжої чорноморської риби, в тому числі юшка, морепродукти, м'ясо, велика винна карта, в тому числі французьке шампанське і європейські вина. Заклад має солідний досвід проведення ювілеїв, весіль та інших урочистостей.
  • 5 Арт-ресторан «Egoist», Балаклава. Набережна Назукіна, 1, (0692) 46-58-94, (099) 957-47-48, e-mail: . Цілодобово. Ресторан авторської кухні пропонує страви класичної та сучасної кухні, а також фірмове меню, барне меню і коктейльну карту. Зона Wi-Fi. У закладі діє просунута дисконтна програма, видаються клубні карти. Проводяться сімейні свята і корпоративні вечірки. Місткість залу — до 40 чоловік. Столики можна бронювати он-лайн.
  • 6 Ресторан «Принц», Набережна Назукіна, 1а, (0692) 94-05-10; (050) 424-70-76; (067) 692-29-55, e-mail: . з 12.00 до 2.0. Плавучий ресторан-корабель пришвартований в центральній частині набережної Балаклави. Носить ім'я британського парусно-гвинтового фрегата «Принц», який в 1854 році загинув під час шторму під Балаклавою. Ресторан розташований на трьох рівнях. «Перша палуба» — закритий зал, класичний інтер'єр; «Друга палуба» — крита літня тераса; «Третя палуба» — відкрита тераса з шикарним видом на Балаклавської бухти. Щодня в меню свіжа чорноморська риба і морські делікатеси, а також великий вибір м'ясних страв, квас, морс і узвар власного приготування. Хороше обслуговування.

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

  • 1 Мотель «Лістрігон», Балаклава. вул. 7-го Листопада, 5д, (067) 692-11-79, (0692) 63-71-69, e-mail: . З мотелю відкривається чудовий вид на Балаклавську бухту і Генуезькі вежі, просторі (від 15 м2) тераси номерів, затишне кафе (європейська та східна кухня), безкоштовна парковка для гостей, камера зберігання і пункт прокату, конференц-зал, телефон, супутникове телебачення, виклик таксі, 200 метрів до набережної і катерного причалу. від 70 до 485 грн/добу.
  • 2 База відпочинку «Орлине гніздо», Фіолентовське шосе, 220, (067) 793-24-20, (0692) 55-96-81, 55-55-87, e-mail: . База відпочинку розташована за 15 кілометрів від центру Севастополя, на схід від миса Фіолента, в декількох кроках від Георгіївського монастиря, над Яшмовим пляжем. Відпочиваючі розміщуються в комфортних 3-4-х поверхових корпусах, 2-х і 3-х місних номерах з усіма зручностями. До послуг гостей у номері є телевізор і холодильник, душ та санвузол, автономна система водопостачання забезпечує цілодобово гарячу і холодну воду. Більшість номерів мають балкон з видом на море, мис Фіолент і Георгіївський монастир. До послуг клієнтів ресторан-їдальня, кафе-бар, басейн, сауна, прокат яхт і катерів, безкоштовна автостоянка, затишний конференц-зал з проектором і домашнім кінотеатром, безкоштовний WI-FI доступ в інтернет, ігровий майданчик для дітей, показ відеофільмів. від 100 до 1100 грн/добу.

Середні ціни[ред.]

  • 3 Готель «Фордевінд», Балаклава. вул. Мармурова, 2, (0692) 63-71-71, (050) 906-87-85, e-mail: . Готель розміщений у центрі Балаклави, за 400 метрів від узбережжя Чорного моря. До послуг гостей готелю дитячий майданчик, безкоштовний Wi-Fi та цілодобова стійка реєстрації. Світлі номери вирізняються кондиціонером, оформленням у теплих тонах та декором у класичному стилі. Кожен номер оснащений телевізором з плоским екраном, холодильником і окремою ванною кімнатою. від 300 до 650 грн/добу.
  • 4 База відпочинку «Батилиман», урочище Ласпі, 0692) 63-49-48, fax: (0692) 55-15-87. Відпочиваючим надаються двох-тримісні номери в двох або чотириповерхових корпусах і затишних дерев'яних будиночках. У меню кожен день — свіжі овочі та фрукти. Є бар з відкритим майданчиком над морем. У вечірній час щодня демонструються кінофільми. До послуг відпочиваючих культурний центр з настільними іграми, велика екскурсійна програма по всьому Криму. За територією бази є прокат човнів, катамаранів, квадроциклів. Бажаючі можуть відвідати Океанаріум і поплавати з дельфінами, а також пройти курс дельфінотерапії. від 174 до 486 грн/добу.

Дорого[ред.]

  • 5 Готель «Даккар», Балаклава. вул. Калича, 13, (67) 692-37-85, (0692) 63-77-63. З готелю відкривається вид на Балаклавську бухту та генуезьку фортецю XIV століття. До послуг рибний ресторан, номери з кондиціонером і безкоштовним Wi-Fi, а також цілодобова стійка реєстрації гостей. Сучасні номери готелю з килимовим покриттям оформлено у світло-коричневих тонах. У них є міні-бар та ванна кімната з феном. від 550 до 1700 грн/добу.
  • 6 Готель «Рибацька Слобода» (Rybatska Sloboda), Балаклава. вул. Рубцова, 16, (050) 830-38-15. Розташований за 90 метрів від набережної Балаклавської бухти. До послуг гостей безкоштовний Wi-Fi і 24-годинний прийом. Гостям пропонуються номери з кондиціонером. Всі номери оформлені у класичному стилі, є телевізор з плоским екраном, міні-бар. від 500 до 1300 грн/добу.
  • 7 Готель «Діоніс», Балаклава. вул. Крестовського, 87а, (0692) 63-03-25, (099) 468-83-35, (068) 786-61-53, e-mail: . Готель знаходиться на закритій території, загальною площею понад 0.5 га. Готель має 17 номерів різного рівня. У кожному з номерів присутні: санвузол, холодильник, телефон, телевізор, супутникове телебачення, автоматична система охорони, а також необхідні побутові послуги від персоналу готелю. До послуг клієнтів також відкритий басейн, сауна, фітобочка, ресторан, барбекю, більярдний клуб, дитячий майданчик, парковка. від 400 до 1500 грн/добу.

Зв'язок[ред.]

  • 1 Відділення зв'язку № 42, Балаклава. вул. Калича, 15, (0692) 63-72-84. з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 18.00 (перерва з 13.00 до 14.00), у суботу з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00).
  • 2 Відділення зв'язку № 43, Балаклава. вул. Невська, 5, (0692) 63-60-77, 63-60-91. з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00), у суботу з 8.00 до 16.00 (перерва з 13.00 до 14.00).
  • 3 Відділення зв'язку № 18, Балаклава. вул. Крестовського, 47, (0692) 63-22-16. з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00).
  • 4 Відділення зв'язку № 703, Інкерман. вул. Раєнка, 6, (0692) 72-23-80. з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 18.00 (перерва з 13.00 до 14.00), у суботу з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00).
  • 5 Відділення зв'язку № 704, Інкерман. вул. Яблочкова, 4, (0692) 72-82-23. з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 18.00 (перерва з 13.00 до 14.00), у суботу з 8.00 до 17.00 (перерва з 13.00 до 14.00).
Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!