Download GPX file for this article
Матеріал з Вікімандрів

Броди знаходиться в Львівська область.

Зрозуміти[ред.]

Бро́ди — місто України, розташоване на північному сході Львівської області у Золочівському районі. Свого часу один із найбільших торгових осередків Австро-Угорщини, «вільне місто». Адміністративний центр колишнього Бродівського району, ліквідованого 17 липня 2020 року під час адміністративно-територіальної реформи у відповідності до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів».

Своїй назві місто завдячує болотистій місцевості та переправам (бродам), які здавна тут існували. Через Броди протікає річка Суховілка — права притока річки Бовдурки (басейн Прип'яті), яка часто пересихає, а іноді буває повноводною.

Початково місто мало назву Любич, назване так у XVI столітті белзьким воєводою Станіславом Жолкевським гербу Любич, але ця назва не прижилася, оскільки з часом перейняла назву сусіднього села Броди, а село стало називатися Старими Бродами.

Жартівливі назви — «Галицький Єрусалим», «Трієст на континенті».

Як дістатись[ред.]

Відстані до найближчих обласних центрів:

  • Тернопіль — 80 км
  • Рівне — 110 км
  • Львів — 100 км
  • Луцьк — 110 км

Потягом[ред.]

Через залізничну станцію Броди Львівської залізниці проходять маршрути: «Київ — Львів — Мукачево — Ужгород», «Москва — Київ — Львів — Чернівці — Софія», «Київ — Львів — Івано-Франківськ».

Автомобілем[ред.]

Через Броди пролягають автошляхи М06 (E40) Київ — Чоп та Т 1410 Червоноград — Броди до Тернополя (Р39).

Автобусом[ред.]

У Бродах працює декілька підприємств, що надають послуги пасажирського та вантажного перевезень. У березні 2008 року введено в експлуатацію три маршрути міського автобуса.

Що відвідати[ред.]

Музеї[ред.]

Створення сучасного музею приурочене до святкувань 900-річчя міста Броди, що відбулися у 1984 році. До цієї події долучилися Українське товариство охорони пам'яток історії та культури та представники місцевих підприємств, радгоспів та колгоспів. До 1 квітня 1991 року музей діяв як народний, після чого став відділом Львівського історичного музею. 29 березня 2001 року рішенням Бродівської районної ради на базі Бродівського історико-краєзнавчого відділу Львівського історичного музею створено Бродівський історико-краєзнавчий музей.

У Бродівській гімназії, що знаходиться на вул. Коцюбинського, 2 діє музей історії цього навчального закладу.

Художні колективи[ред.]

Комунальна установа «Музичне товариство „Боян“» — метою утворення бродівського осередку товариства «Боян» є діяльність направлена на розвиток музичного мистецтва в місті, підвищенню патріотизму та любові до рідного краю, створення відповідних умов для відпочинку населення та гостей міста, пропаганди та популяризації кращих музичних творів вітчизняної та світової культури.

Фестивалі[ред.]

«Народні умільці»

24 липня 2016 року у Бродівському замку відбувся І обласний фестиваль народних ремесел «Народні умільці», на якому було представлено роботи майстрів народних промислів Львівщини, виступи учасників художньої самодіяльності Брідщини та гостей свята. Всі учасники були нагородженні пам'ятними сувенірами.

30 липня 2017 року, у Бродівському замку, відбувся ІІ обласний фестиваль народних ремесел «Народні умільці». В програмі фестивалю були презентації народних ремесел, майстер-класи, екскурсії історичними місцями Бродів, кінні прогулянки, дитячі атракціони, а також виступи художніх колективів Львівщини різних мистецьких жанрів. На фестинах, під час бліц-інтерв'ю та майстер-класів, майстрині ділилися досвідом з випікання короваїв, створення оригінальних вишиванок, виготовлення дитячих іграшок, демонстрували плетіння пшеничного перевесла та багато інших цікавинок.

«Sweet Fest»

22 квітня 2018 року на пл. Ринок у Бродах відбувся І-ий фестиваль тортів «Sweet Fest». У програмі заходу пройшла виставка тортів та випічки; відбувся благодійний ярмарок, метою якого був збір коштів на реабілітацію гравця БК «Лучеськ-Університет» Олександра Нікішина; концертна програма за участю колективів «Love-studio», Бродівської школи естетичного виховання, Підкамінської школи мистецтв; боді-арт та багато іншого.

«Коляди і пампуха»

9 січня 2018 року, у Бродівському районному Народного дому «Просвіта» відбувся черговий регіональний фестиваль «Коляди і пампуха». У дійстві брали участь кращі колективи Бродівського, Перемишлянського та Радехівського районів Львівщини, а також народний артист України Мар'ян Шуневич та лауреат міжнародних конкурсів Анастасія Чубінська. Свято розпочалося святковою ходою вулицями міста від Народного дому до головної міської ялинки, що була встановлена площі Ринок, де й пройшла спільна коляда. Основна частина свята після відкриття фестивалю продовжилася у районному Народному домі, де прозвучали колядки у виконанні художніх колективів, окремих виконавців та частування запашними пампухами, а також відбувся конкурс пампуха «Цікавенькі пампухи для Степанів».

«ЗамокFest»

5 серпня 2018 року, у рамках проекту національної співпраці «Чим живуть замки», що реалізується ГО «Край» (м. Броди) та ГО «Старокостянтинів небайдужий» (м. Старокостянтинів) в межах програми Британської ради «Culture Bridges» за фінансування ЄС у Бродах пройшов культурно-мистецький фестиваль «ЗамокFest». У програмі фестивалю, у розділі «Замковий вернісаж», відвідувачам фестин пропонувалися музичні номери аматорських художніх колективів, огляд робіт народних умільців, презентації туристичних маршрутів Бродівщини тощо. Окрім того, у виставковій залі Бродівського історико-краєзнавчого музею відбулось відкриття виставки картин учасників нещодавнього художнього пленеру. У музейному казематі відбувся перегляд кінофільмів і відеороликів про Бродівську фортецю та нагородження переможців й відзначення учасників конкурсу «Наш замок». Вражаючою для відвідувачів фестин стала зустріч із виконавцем головної ролі у кінострічці «Червоний» — актором Миколою Березою та переглядом кінострічки з його участю, що стало завершальним етапом фестивалю «ЗамокFest».

«LvivMozArt»

Наступний міжнародний фестиваль класичної музики «LvivMozArt» відбудеться 2-14 серпня 2019 року у Львові, новинкою якого буде розширення географії проведення заходів дійства. Так, 4 серпня 2019 року, у межах заходів з відзначення 125-ліття від дня народження відомого австрійського письменника та журналіста Йозефа Рота, що народився та навчався у Бродах, один з концертів фестивалю відбудеться біля Бродівської синагоги.

Історичні пам'ятки[ред.]

Втрачені:

  • Церква Воздвиження Чесного Хреста.
  • Мала синагога була збудована 1766 року і вважалася найстарішою у місті. Наріжний камінь заклав рабин Еліезер Роках. Після великої пожежі 1801 року, близько 1804 року божницю було реставровано і після чого вона отримала назву «Нової» синагоги. Відразу ж по завершенню другої світової війни будівля синагоги була розібрана. Із синагогою пов'язані згадки про родоначальника хасидизму Ізраеля бен Еліезьєра (Бааль Шем Това, 1700—1760). У божниці був пюпітр, за яким хасидський праведник промовляв молитви. Ділянка, на якій стояла мала синагога знаходиться між будинками № 10 та № 14 на вул. Гончарській, споруджених наприкінці 1960-х років.
  • Синагога на розі вулиць Щурата та Єврейської. До наших днів дійшла у зміненому вигляді, оскільки 2006 року була реконструйована під магазин електротоварів, через що втратила свою колишню велич.
  • Синагога, споруджена у 1930-х роках на Старих Бродах (в межах сучасної вул. Тернопільської). Під час другої світової війни божниця зазнала значних руйнувань і по війні будівля була розібрана.
  • дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці і Святої Теклі, що у 1743—1944 роках розташовувалася на старому цвинтарі колишнього підміського села Старі Броди (нині — вул. Старобрідська).
  • дерев'яний Костел святого Станіслава знаходився на місці пізніше змурованого костелу Воздвиження Чесного Животворящого Хреста, що на вул. Стуса, 9.
  • замкова каплиця (тричі згадується в описі Брідського замку, датованих 1676 та 3 жовтня 1689 років.
  • Вірменська церква. Вірмени прибули з Язлівця до Бродів у 1676 році, мали свого священика та декількох служниць.
  • Червоний кляштор — спочатку монастир піярів, пізніше домініканський монастир з костелом святого Станіслава, створений 1678 року на місці колишньої кам'яниці шотландського купця Найлянда. Кляштор та костел зазнали значних ушкоджень під час пожеж 1715 та 1742 років, а 1784 року кляштор було ліквідовано остаточно, а його будівлі спочатку передано монахиням–хариткам, але після чергової пожежі його частково відновлено і у відновлених приміщеннях місцеві юдеї влаштували магазини. Остаточно монастирські будівлі були знищені під час другої світової війни. На його місці за радянських часів споруджена будівля бродівського «Універмагу» (вул. Залізнична, 6).
  • Жіночий монастир Хариток (сестер милосердя або сестер жалібниць), що діяв при парафіяльному костелі, а само приміщення кляштору знаходилося в будинку при сучасному Майдані Свободи, 5. Про присутність хариток у цьому приміщенні ще й нині нагадують ніші у стінах під фігури святих, розташовані у внутрішньому подвір'ї будинку. Під час великої пожежі 1801 року монастир Хариток згорів, а сестри жалібниці, виїхали до Залізців.
  • Жіночий монастир Служебниць з каплицею, що у першій половині XX століття знаходилися в одному з будинків у передмісті Старі Броди. Нині у цьому приміщенні, при сучасній вул. Низькій, 17, міститься Бродівський ДНЗ № 6 «Теремок».

Збережені:

  • Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1600 року — XVIII століття Старий польський путівник згадує, що її пізньобарокові додатки роблять споруду схожою на храм святого Миколая у Львові.
  • Церква Пресвятої Трійці (1744).
  • Церква святого Юра XVI—XVII століття з високохудожнім іконостасом у стилі рококо.
  • Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (1596) в стилі ренесанс.
  • Колишня Велика синагога (1742).

Пам'ятки архітектури[ред.]

  • Ансамбль Бродівського середмістя — вулиця Золота (частина кам'яниць — XVII—XVIII століть, решта — XIX-початку XX століть), Майдан Свободи (кінець XVIII—XX століть); вулиці Вірменська, Руська, Щурата, Стуса, Коцюбинського та інші. Колись надзвичайно цікавою була площа Ринок із старовинними будинками та дуже своєрідним середринковим кварталом. Останній був здебільшого знищений під час другої світової війни, а більшість вцілілих ринкових кам'яниць перебудовані за радянських часів і втратили будь-який вигляд.
  • Урочище «Заставки» — місце давньоруського літописного міста, що існувало тут у 1084—1241 роках та було зруйноване татарами. Саме в урочищі «Заставки» починалася історія поселення Броди. 2016 року під час проведення археологічних розкопок на території урочища виявлено залишки житлово-господарського комплексу вельбарської культури.
  • Земляний оборонний вал XVII століття.
  • Залишки двох п'ятикутних бастіонів.
  • Бродівський замок. У 1939—1940 роках радянською владою в замку був влаштований концентраційний табір для польських військовополонених. Після другої світової війни тут містилася військова частина, офіційно — використовувався як завод для ремонту автонавантажувачів. В другій половині 1990-х років військова частина була розформована. Але тривалий час перебування території замку у користуванні військових вкрай негативно позначилося на стані пам'ятки. Нині все стоїть запущене — як старовинні каземати, так і сучасні цементні гаражі на території, вщерть зарослій деревами. Невелика частина казематів належить Бродівському краєзнавчому музеєві та реставрується.
  • Палац Потоцьких, розташований у центрі замкового подвір'я та є досить скромною в архітектурному плані двоповерховою спорудою з бічними ризалітами. Споруджений з цегли, оздоблення виконані з пісковику. Нині в приміщені палацу містяться 5—7 класи ЗОШ № 3, а також районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Що купувати[ред.]

Де поїсти[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!