Download GPX file for this article
49.2331028.46822Full screen dynamic map
Матеріал з Вікімандрів
Герб Вінниці
Прапор Вінниці
Водонапірна вежа 1912 рік

Вінниця — місто в Україні на березі Південного Бугу, адміністративний центр Вінницької області, значний історичний осередок східного Поділля, сучасний економічний і культурний центр держави. Центр Вінницької агломерації.

Зрозуміти[ред.]

Вінниця розміщена за 200 км від столиці України. Населення становить 370,2 тис. вінничан (2021 рік). Місто стоїть на річці Південний Буг. Вінниця тричі була столицею Української Народної Республіки в період з 1918 по 1920 рік.

Журнал «Фокус» оголосив Вінницю найкращим містом для життя в Україні за підсумками рейтингу 2013 року. Сім років поспіль (2015-2021 рр.) Вінниця очолювала подібний рейтинг, складений соціологічною групою «Рейтинг».

Єдиний варіант написання латинкою — Vinnytsia.

Історія[ред.]

Засноване як поселення з укріпленнями в 1363 році. Першою писемною назвою міста є Вѣничя, найбільш ймовірним походженням якої є назва притоки річки Південний Буг (раніше - Бог) Віннички.

Про місце та час будівництва першого вінницького замку точаться дискусії. Цілком вірогідно, що він був закладений у 1360-1380-х братами Коріатовичами на скелі у межиріччі Богу й потічка (Замкова гора). Вже у 1604 році на острові Кемпа було споруджено нове укріплення.

З 1569 року Вінниця входила до складу Польщі і з 1598 року була центром Брацлавського воєводства. Про її відчутну роль у господарському житті краю засвідчує утвердження Магдебурзького права у 1640 році.

7 липня 1648 року до Вінниці вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом і вона стає сотенним містом Кальницького полку. Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли у ході оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-тисячне польське військо. У 1643 і 1653 рр. Вінницю відвідав Богдан Хмельницький, котрий після цієї перемоги сказав: «Тебе славний полковнику, не забуде народ ніколи». Протягом 1653–1667 рр. Вінниця була полковим містом гетьманської держави.

Після другого розділу Польщі (1793 рік) Поділля і Брацлавщина відійшли до Російської імперії й утворили Подільську губернію. Спорудження в 1871 році Києво-Балтської залізниці сприяло потужному економічному зростанню Вінниці. Місто стало центром регіону, де стрімко розвивалася цукрова галузь, значною мірою завдяки німецьким інвестиціям. Центр Вінниці активно забудовується наприкінці ХІХ - початку ХХ століття, зокрема з’являються навчальні заклади, театр, готелі, водонапірна вежа за проєктами талановитого архітектора Григорія Артинова.

Пізніше Вінниця на досить складному етапі Української революції (листопад 1918 — травень 1920 рр.) тричі ставала місцем перебування урядових структур Української Народної Республіки, у готелі «Савой» ухвалювалися принципові, доленосні для національної державності рішення.

Непоправних втрат зазнало місто в роки репресій комуністичного режиму. У передвоєнний період 1937-1938 роках органами НКВС у Вінниці здійснювалися масові розстріли мирного населення.

Під час Другої світової війни неподалік від міста німецькі окупанти розмістили ставку фюрера «Вервольф», а в психіатричній лікарні Вінниці влаштували офіцерський клуб.

З проголошенням Україною суверенності, Вінниця стала третім містом в Україні, у якому на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор. Нині Вінниця постійно зростає, набуває європейських рис, розвивається, як промисловий та адміністративний центр області, органічно пов'язаний з іншими регіонами держави.

Під час російського вторгнення в Україну Вінниця зазнала ракетних обстрілів по міжнародному аеропорту (6 березня), по комплексу телевежі (16 березня), по центральній площі лівобережної Вінниці (14 липня). У результаті останнього теракту загинули 27 осіб, близько 200 людей отримали поранення.

Клімат[ред.]

Лежить місто в середніх широтах, що визначає помірність його клімату. Для міста властиве тривале неспекотне, досить вологе літо та порівняно коротка несувора зима. Середня температура січня −5,8 ° С, липня +18,3 ° С. Річна кількість опадів 638 мм. Із несприятливих кліматичних явищ на території міста спостерігаються хуртовини (від 6 до 20 днів на рік), тумани в холодний період року (37-60 днів), гроза з градом (3-5 днів). Тривалість світлового дня коливається від 8 до 16,5 годин.

Як дістатись[ред.]

Трамвай, Вінниця
Транспорт на вулиці Соборній

Літаком[ред.]

Аеропорт Вінниця (Гавришівка) наразі закритий на реконструкцію. Станом на 2017 рік здійснювалися рейси з таких міст, як Тель-Авів (Ізраїль), Шарм-еш-Шейх (Єгипет), Варшава (Польща) і Подгориця (Чорногорія).

Потягом[ред.]

Більшість залізничних українських маршрутів проходить через Вінницю. З Києва до Вінниці можна дістатись за 2,5-3,5 години, зі Львова чи Одеси – за 6-7 годин.

Через Вінницю курсують рейси міжнародного сполучення Київ-Пшемисль, Київ-Кишинів.

Автомобілем[ред.]

До Вінниці можна дістатись європейськими автошляхами E50 та E583, автомобільними шляхами міжнародного значення М21 та М30. Від Києва автошлях складає понад 265 км та займає 3,5-4 години.

Автобусом[ред.]

У місті існує три автовокзали (Центральний, Західний та Східний), звідки відправляються автобуси у більшість обласних центрів України

З актуальними рейсами можна ознайомитись через електронні табло автовокзалів http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=050100

Транспорт[ред.]

Схема громадського транспорту Вінниці.

У Вінниці одна з найкращих в Україні систем міського громадського транспорту. У місті працює 18 тролейбусних, 6 трамвайних, 32 муніципальних автобусних маршрутів і маршрутки приватних перевізників. Муніципальний транспорт курсує з 6 до 23 години. На зупинках встановлені електронні табло з розкладами руху. Також їх можна подивитися на відповідному сайті та в мобільному додатку «Транспорт Вінниці» (Apple і Android).

Увесь громадський транспорт Вінниці працює на основі безконтактної оплати проїзду. Оплатити вартість проїзду можна наступними способами:

  • муніципальною карткою вінничанина
  • платіжною карткою з технологією з NFC (чіпованою карткою)
  • через QR коди в мобільному додатку приват24 (валідатори і коди є біля кожних дверей)
  • платною SMS на короткий номер 877 з сім карт операторів Vodafone, Lifecell
  • разовим паперовим квитком на 60 хвилин проїзду, придбаним через термінали на зупинках транспорту.

Вартість проїзду станом на 2022 рік: 8 грн у трамваях/тролейбусах, 12 грн у муніципальних автобусах, 15 грн у маршрутках приватних перевізників.

Більшість трамваїв на маршрутах Вінниці вироблені у Швейцарії у 60-х роках. Передані з Цюріха 2007–2011 року в чудовому стані. З 2015 року «Вінницька транспортна компанія» почала виготовляти трамваї VinWay на основі вагонів Tatra KT4SU та тролейбуси VinLine. Станом на 2022 р. містом курсує 10 модернізованих трамваїв та 15 тролейбусів.

Станом на 2022 рік у місті працює 25 прокатних станцій Nextbike Ukraine.[недійсне посилання] Є мережа велодоріжок (88,5 км), що дозволяє дістатись з центральної вулиці Соборної до найвіддаленіших прокатних станцій упродовж півгодини.

Що відвідати[ред.]

Фонтан Рошен
Лікарня ім. Ющенка з парком
Психоневрологічна лікарня ім. О. Ющенка та парк навколо
ВОКМ
Краєзнавчий музей

Архітектурні та історичні пам’ятки[ред.]

  • Вежа Артинова — візитівка Вінниці з головним годинником міста. Упродовж дня тут лунає 56 різних мелодій, включно зі «Щедриком» Леонтовича.
  • Спасо-Преображенський собор — колишній домініканський храм, частина оборонного комплексу Мури. З дзвіниці відкривається прекрасний вид на середмістя.
  • Костел Пресвятої Діви Марії Ангельської — старовинний капуцинський храм з системою підземель. У костелі щорічно проводиться органний фестиваль.
  • Миколаївська церква — єдина вціліла дерев’яна церква Вінниці, побудована без цвяхів. Зразок архітектури козацького бароко з масивною оборонною дзвіницею.
  • Колишній готель «Савой» — перша шестиповерхова будівля початку ХХ століття з рядом новацій: від ліфта до електричного освітлення. Тимчасовий притулок Директорії УНР.
  • Театр ім. М. Садовського — оперний театр, побудований у 1910 році. Спершу був розрахований на 1000 глядачів та містив механізм приховування стільців у підлозі.
  • Психоневрологічна лікарня ім. О. Ющенка — лікарня для душевнохворих, зведена у 1897 році. Архітектурний ансамбль доповнює великий парк та панорама на місці злиття Південного Бугу та Вишні.
  • Замкова гора — орієнтовне місце першого вінницького замку. Сьогодні тут встановлений найвищий прапор у регіоні.
  • Вінницькі садиби (Четкова, Длуголенцького, Львовича) — ряд вишуканих садиб, які розташовані у в середмісті Вінниці.  
  • Палац Ґрохольських — архітектурний комплекс середини XVIII століття у стилі класицизму з великим ландшафтним парком.

Музеї[ред.]

  • Національний музей-садиба М. І. Пирогова — музейний комплекс на базі садиби «Вишня», де 20 років жив та працював видатний хірург Микола Пирогов. Поряд розміщується церква-некрополь з набальзованим тілом вченого.  
  • Літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського — заклад фунціонує у будинку, де народився та сформувався як особистість відомий письменник. Експозиція демонструє особисті речі Коцюбинського, рукописи та фотодокументи.  
  • Музей моделей транспорту, виставка колекцій та мініатюр — найбільша в Україні колекція мініатюрних копій транспорту (більше 7000 експонатів). Основний об’єкт музею – макет вінницького вокзалу з рухомими поїздами.
  • АвтоМотоВелоФотоТелеРадіоМузей — автосалон з раритетними автомобілями та іншою технікою. Заклад з вільним доступом до експонатів.  
  • Музей вінницького трамвая[недійсне посилання] — виставка справжніх трамвайних вагонів, які в різні часи курсували містом. Розташований на території трамвайного депо.
  • Музей української марки ім. Я. Балабана — єдиний музей історичної філателії в Україні з найбільшою колекцією українських марок, зібраних американцем українського походження Олександром Балабаном.
  • Музей-кав’ярня «Панъ Заваркінъ та синъ»[недійсне посилання] — заклад, який переносить в атмосферу вітальні початку ХХ століття з численними раритетними годинниками.

Вінницький фонтан — найбільший у Європі та 3-ій найкрасивіший танцюючий фонтан у світі.

Чим зайнятись[ред.]

Теплохід на Південному Бузі, Вінниця
Теплохід "Микола Пирогов" на Південному Бузі узимку

Екскурсійний транспорт[ред.]

Дозвілля на воді[ред.]

Дозвілля з дітьми[ред.]

Що купувати[ред.]

  • Вінницька цукерка (Вінницька кондитерська фабрика) — цукерки та інші кондитерські вироби. Продається у фірмовому магазині.
  • Кондитерські вироби «Солодка мрія» — зефір, мармелад, натуральний сік та солодощі. Продається у мережі фірмових магазинів.
  • Вінницьке сало — особливо ніжна і найсмачніша у світі генеральська підчеревина. Придбати можна на ринках міста.
  • Вінницький хрін та гірчиця — пікантні соуси від «Вінницької харчосмакової фабрики» за класичними рецептурами. Продаються у торговельних мережах.
  • Вино Gigi Winery — крафтова продукція високої якості, відзначена численними конкурсами. Продається у фірмовому магазині та місцевих мережах.
  • Сувеніри з вінницькою душею «BYVI» — ексклюзивні хендмейд подарунки з широким асортиментом: від одягу до декору для дому

Де поїсти[ред.]

Ресторани і кафе[ред.]

  • Кінь у протигазі — вул. Петлюри, 20; +38 096 952-79-55
  • Нова провінція — просп. Космонавтів, 30а; +38 068 735-75-75
  • NUMO — вул. Келецька, 63; +38 096 808-22-88
  • Чан монаха — вул. Соборна, 35, +38 067 484-83-48
  • Вінницька реберня — набережна, біля вул. Київська, 3а; +38 063 036-04-45
  • Clover — пл. Калічанська, 2; +38 068 060-60-66
  • Аудиторія 90 — просп. Космонавтів, 7; +38 068 299-90-90
  • Тифліс — вул. Театральна, 20; +38 068 777-27-27
  • Vltava — вул. Визволення, 8; +38 096 417-93-25
  • MegoBari — вул. Кропивницького, 1; +38 093 518-88-08

Кав’ярні і пекарні[ред.]

  • Вінницький крендель — вул. Келецька, 64
  • Pan Cake — вул. Соборна, 10а; вул. Пирогова, 31; просп. Космонавтів, 49; +38 063 707-00-20
  • Епоха — вул. Грушевського, 48
  • Turman — вул. Грушевського, 70; вул. Келецька, 58; +380 67 582-12-84
  • V.J. Coffee — вул. Хмельницьке шосе, 107; вул. Хлібна, 1 (Центральний парк); вул. Соборна, 52

Бари і паби[ред.]

  • Полуночники — вул. Соборна, 66
  • BÜRO — вул. Оводова, 62а
  • Royal Pub — просп. Коцюбинського, 39; +38 063 302-02-13
  • Ліга Бар — вул. Театральна, 7; +38 0432 67-28-22
  • Бар Номер Три — вул. Кропивницького, 3

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Готелі[ред.]

Готель "Савой" (Вінниця)
Готель "Савой", 1912 (архітектор - Григорій Артинов)
  • Франція 4* — вул. Соборна, 34; +38 068 055-88-88
  • Оптіма Вінниця 3* — вул. Київська, 50/1; +38 0432 65-28-80
  • SMALL 3* — просп. Юності, 18; +38 093 930-11-11
  • Аристократ — вул. Івана Бевза, 17; +38 067 493-00-02
  • Fenix Town — вул. Хлібна, 15; +38 096 000-26-08
  • Затишок — вул. В.Отамановського, 12; +38 096 277-38-38
  • Добродій — вул. Миколи Амосова, 7а; +38 067 430-46-21
  • Feride Plaza — вул. Пирогова, 23б; +38 096 155-77-87
  • Профспілковий — вул. Хмельницьке шосе, 2; +38 067 797-57-79
  • Поділля — вул. Григорія Сковороди, 4; +38 068 411-00-24

Гостели та апартаменти[ред.]

  • Smart Apart — вул. Архітектора Артинова, 57а; +38 098 054-54-55
  • SWEET Hostel — вул. Хлібна, 16; +38 096 767-67-26
  • Centr Hostel — вул. Соборна, 11; +38 096 501-55-88
  • Prima Villa — вул. Гоголя, 9/1; 093 511-12-02

Заміські комплекси відпочинку[ред.]

  • Баттерфляй — с. Садове, 20-й км Хмельницького шосе; +38 068 691-96-00
  • Дубовий гай — смт Стрижавка, 15-км Київського шосе; +38 066 096-02-42
  • Гостевія — смт Стрижавка, 10 км від Вінниці по Київській трасі; +38 096 507-10-22

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Поштові індекси — 21017-21050. http://www.uaidx.com/1/7/%D0%9F

Телефонний код — +380-432.

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!