Download GPX file for this article
49.35388923.516111Full screen dynamic map

Європа > Україна > Західна Україна > Львівська область > Дрогобич

Дрогобич

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Дрогобич
noframe
Дрогобич
noframe
Дрогобицька Статуя Свободи (Геліос) на фасаді будинку, вул. І.Франка, 36
Корисна інформація
Населення 77 080 (01.01.2013)
Телефонний код +380-3244

Дрогобич[1] — місто в західній частині України, яке розташоване у 86 км на південь від обласного центру. Славиться своїми сакральними спорудами. Унікальна дрогобицька дерев'яна церква святого Юра внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

У 2016 році вийшов перший ілюстрований туристичний путівник про місто «Локальна мандрівка Дрогобичем» (автор Олег Стецюк).

Зрозуміти[ред.]

Дрогобич — колишній адміністративний центр Дрогобицької області, а тепер місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Дрогобицького району Львівської області, регіональний національно-культурний та освітньо-науковий осередок Галичини, значний промисловий центр, вважається столицею «Галицької Каліфорнії» (нафтової Галичини), а також батьківщиною Дрогобицької ковбаси, і є одним з давніх центрів солеваріння в Східній Європі.

Друге за потенціалом і населенням місто Львівської області (після Львова).

За чисельністю населення серед усіх 459 міст України знаходиться на 58-му місці. Населення — близько 77 тис. осіб. (за даними Державного комітету статистики України, 2013).

Історія[ред.]

Вперше назву Дрогобич («Drohobicz») зустрічаємо у львівському акті за 6 листопада 1387 рік.

Клімат[ред.]

Клімат м. Дрогобич помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Місто належить до вологої помірно-теплої агрокліматичної зони. Суттєвий вплив на клімат має його розташування у передгір'ї Карпат. Середньорічна температура повітря становить +7,2°С. Середня температура складає у червні +18 °C, у січні — −4 °C. Найгарячіші місяці — липень і серпень; найхолодніший — січень. Абсолютний максимум температури (+37°С) зафіксовано у 1921 році, абсолютний мінімум (-33,6°С) — у 1929 році. Середня тривалість безморозного періоду становить 165 днів. Річні суми опадів коливаються у межах 600–800 мм. Більшість опадів припадає на теплий період. Для міста характерна висока вологість повітря (взимку — 70-80%, влітку — 85%) і понижений атмосферний тиск (725–745 мм ртутного стовпчика). Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру у листопаді-березні, найменша — у серпні.

Поділ/Передмістя/Райони[ред.]

Сучасний Дрогобич творять колишні дрогобицькі передмістя: Зварицьке, Задвірне, Плебанія, Міські Загороди, Лішнянське, Завіжне, Лан (єврейський квартал), Війтівська Гора (польський квартал). Майже кожне передмістя репрезентувала якась церква навколо якої гуртувалася громада. За кількістю тих церков місто в літературі носить ще таку цікаву назву як «місто сьоми церков».

В XIX ст., після ліквідації міських валів, передмістя злились і утворили місто Дрогобич у сучасному його розумінні. Частиною Дрогобича також стало колишнє село Млинки, яке до міста було приєднане разом з частиною села Лішня в 1961 році. Також частиною міста є німецька колонія Корост (що на південному сході Дрогобича). Дехто вважає, що кількість соляних топок на гербі Дрогобича, це відповідник кількості околиць (передмість) Дрогобича.

Сьогоднішній Дрогобич умовно (!) можна поділити на такі райони:

(Умовний) поділ міста Дрогобича на «райони».
  • 1. Район центру (в межах вул. Січових Стрільців, Солоний Ставок, Шашкевича, до Війтівської Гори, вул. Сахарова, в бік Стрийської, частина вул. Орлика до Андріївської церкви, межа по вул. Сагайдачного в напрямку вул. С.Стрільців-Самбірської))
  • 2. Район Завіжне-Зварич (теперішній житловий масив між вулицями Залісся, Франка, Горішня Брама, Січових Стрільців)
  • 3. Район Самбірської (основу складає колишнє Лішнянське передмістя, Міські Загороди; У межах, визначеного району, виділяємо тут ще й малий район Зоряне — вул. Грабовського, Твердохліба, Зелена)
  • 4. Район автовокзалу (від АС в бік Старого Села)
  • 5. Залізнично-промисловий район (площа Злуки, вул. Гайдамацька, вул. Рихтицька, вул. Вокзальна, Вокзальний провулок, частина вул. В. Великого від «Сільпо», частина вул. Грушевського від швейної фабрики, частина вулиці Стрийської 16 школи, вул. Наливайка, вул. Гайдамацька, вул. Індустріальна)
  • 6. Район Океану (за іменем маг."Океан"; сюди входять частина вул. Орлика від початку аж до парку Новонароджених, вул. Княгині Ольги, частина вул. В.Великого до церкви Церкви Успення Пресвятої Богородиці)
  • 7. Задвірне (середній відрізок вул. Грушевського та Стрийської)
  • 8. Війтівська Гора (житловий масив в межах вулиць Війтівська Гора, Трускавецька, Хмельницького в бік Плебанії)
  • 9. Райони (безпосередньо сюди відноситься мікрорайон вул. Коновальця, вул. О. Гончара, частина вул. В. Великого від «Світанку» до «Сільпо»)
  • 10. Нова Волоща (знаходиться між вулицями Орлика, Наливайка, Коновальця, парком Новонароджених)
  • 11. Район 2-го заводу НПЗ)"
  • 12. Район вулиць Трускавецька — Спортивна
  • 13. Млинки (південна околиця Дрогобича)
  • 14. Плебанія (від церкви Спаса в бік с. Раневичі)

Як дістатись і як вибратись[ред.]

1a2.svg Літаком[ред.]

Юрій Дрогобич (1450–1494) — перший український доктор медицини, ректор Болонського університету

Дрогобич має своє власне летовище (малий аеропорт), яке використовується для малогабаритних повітряних суден одним із трускавецьких готельних комплексів. Звідси колись здійснювались авіарейси до Львова, Тернополя, Луцька та Івано-Франківська. На сьогодні, це лише історія.

  • З Києва (аеропорт «Бориспіль») — Ukraine International Airlines на Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького. Вже зі Львова автобусним сполученням або потягом (електричкою).

Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png Потягом[ред.]

Всі пасажирські поїзди прибувають до залізничного вокзалу, який знаходиться на площі Злуки (Східний Дрогобич). Звідси в напрямку центру міста відправляються практично усі маршрутки. Тут також знаходиться Автостанція № 2, з якої здійснюються пасажирські міжміські перевезення.

Якщо їхати зі Львова, то до Дрогобича курсує електричка «Львів — Трускавець». Час у дорозі становить близько 2 години 40 хвилин. А від Дрогобича до Трускавця електричкою становить півгодини дороги (маршруткою 15-20 хв, власним авто — 10 хв).

Вартість повного квитка зі Львова до Дрогобича — 25 грн.

Маршрут Відправлення зі Львова Періодичність Прибуття на кінцеву станцію
Львів-Трускавець 06:51 щоденно 09:38
Львів-Трускавець 13:25 щоденно 15:59
Львів-Трускавець 17:05 щоденно 19:46
Львів-Трускавець 20:22 щоденно 22:59
Маршрут Відправлення з Трускавця Періодичність Прибуття на кінцеву станцію
Трускавець-Львів 05:49 щоденно 08:18
Трускавець-Львів 10:01 щоденно 12:40
Трускавець-Львів 16:30 щоденно 19:30
Трускавець-Львів 20:00 щоденно 23:07

PKW aus Zusatzzeichen 1048-10.svg Автомобілем[ред.]

Якщо Ви мандруєте на авто, то Вам потрібно їхати по трасі в напрямку м. Стрий M06 E471, в селі Пісочне повернути вправо на Дрогобич, на трасу Т1410. Дорога займе близько 1,5-2 години зі Львова.

Bus aus Zusatzzeichen 1024-14.svg Автобусом[ред.]

У Дрогобичі є 2 автостанції.

Автостанція № 1 (АС 1)[ред.]

Знаходиться перед головним входом до Двірця залізничного вокзалу. Диспетчер АС 1: вул. майдан Злуки, тел: +38 (032) 3-39-30. Каса (попередні продажі квитків): тел.: 3-13-13, моб.: 098-868-27-40.

ОБЛАСНИЙ РЕЙС

Дрогобич — Львів (маршрут № 292) 5.40, 6.15, 6.30, 6.50, 7.05, 7.20, 7.35, 7.50, 8.05, 8.30, 9.00, 9.35, 9.55, 10.20, 10.45, 11.15, 12.00, 12.45, 13.05, 13.35, 14.15, 15.00, 15.45, 16.40, 17.30, 18.15, 19.00, 20.00

Вартість квитка: 63 грн

Львів — Дрогобич (маршрут № 292) 6.40, 7.20, 8.00, 8.40, 9.15, 9.50, 10.25, 11.05, 11.45, 12.10, 12.45, 13.20, 13.45, 14.20, 14.45, 15.20, 15.40, 16.10, 16.30, 17.00, 17.20, 17.50, 18.10, 18.40, 19.10, 19.30, 20.00, 20.40, 21.00

Вартість квитка: 69 грн

МІЖОБЛАСНІ РЕЙСИ З ДРОГОБИЧА

Трускавець-Київ (ч/з Рівне, Житомир) 17:40 Трускавець-Чернівці 11:30
Трускавець-Тернопіль 5:30 Трускавець-Бережани 13:15
Трускавець-Коломия 6:50 Трускавець-Франківськ 14:15
Самбір-Франківськ 8:05 Трускавець-Тернопіль 15:10
Самбір-Тернопіль 8:25 Трускавець-Луцьк 15:10
Трускавець-Ковель 8:40 Трускавець-Франківськ 15:30
Трускавець-К.Подільськ 8:55 Трускавець-Чортків 16:50
Трускавець-Луцьк 9:40 Трускавець-Косів 18:10

МІЖНАРОДНІ РЕЙСИ З ДРОГОБИЧА

Маршрут Періодичність Час відбуття
Тячево-Москва понеділок, середа, п'ятниця 15:50
Львів-Москва (ч/з Рівне, Житомир, Київ, Суми, Курськ, Орьол, Тула по неділях 21:30
Трускавець-Гданськ (ч/з Варшаву) четвер, неділя 21:20
Дрогобич-Плзень (ч/з Прагу) щосуботи 12:00

Автостанція № 2 (АС 2)[ред.]

Регіональні автобуси, кілька автобусів до сусідніх областей прибувають на автостанцію № 2 (АС 2) (вул. Пилипа Орлика, тел. (0324) 45-15-70).

Транспорт[ред.]

Громадський транспорт Дрогобича Представлений Близько 12-ма автобусними маршрутами. Вартість проїзду на маршрутному автобусі — 5 грн. Таксі по місту коштує від 50 гривень.

Також Ви можете переглянути в режимі online рух Дрогобицьких маршруток.

МАРШРУТИ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПО МІСТУ

№ маршруту Назва маршруту Маршрут
№ 1 Центр — ДДЗ Вул. П.Орлика (синагога) — Лесі Українки — Стрийська — районна лікарня 6 -М.Тураша (долотний завод) — Стрийська — районна лікарня 6 -Вокзальна — М.Грушевського — П.Орлика (синагога).
№ 2 Вул. С. Наливайка — центр — залізничний вокзал Вул. С. Наливайка (магазин «Галичанка») — Самбірська — Лесі Українки (кінотеатр «Прометей») — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — М. Грушевського — П. Орлика — В. Чорновола — Лесі Українки — М. Лисенка — Т. Шевченка (центр) — М. Лисенка — Лесі Українки — Самбірська — С. Наливайка (магазин «Галичанка»).
№ 3 Вул. Зарічна — центр — ДЗАК Вул. Зарічна (готель «Едельвейс») — Спортивна — Д.Грицая — Б.Козловського — Трускавецька — І. Мазепи — П. Орлика — В. Великого — пл. Злуки — Гайдамацька (ДЗАК) — В. Великого — П. Орлика — І. Мазепи — вул. Трускавецька — Б. Козловського — Спортивна — Зарічна (готель «Едельвейс»).
№ 4 Млинки — центр — вул. Гайдамацька (магазин «Пляц») Вул. Братів Кіцилів (Млинки) — Бориславська — І. Мазепи — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — Гайдамацька (маг. «Пляц») — В.Великого — П.Орлика — І. Мазепи — Бориславська — Братів Кіцилів (Млинки).
№ 5 Нова Волоща — залізничний вокзал Вул. Д. Нечая (Нова Волоща) — С.Наливайка — 22 Січня — В.Чорновола — Лесі Українки — М. Грушевського — площа Злуки (залізничний вокзал) — М. Грушевського — П. Орлика — В. Чорновола — Лесі Українки — П. Орлика — Наливайка — Д. Нечая (Нова Волоща).
№ 6 Механіко-технологічний коледж — вул. С. Наливайка Вул. Раневицька (механіко-технологічний коледж) — Плебанія — Війтівська Гора — Трускавецька — Завалля — І. Мазепи — П. Орлика (синагога) — В. Великого — В. Чорновола — Лесі Українки — Самбірська — С. Наливайка
№ 7 Вул. І.Котляревського — вул. Гайдамацька (ДЗАК) Вул. І. Котляревського — Б. Козловського — Війтівська Гора — Трускавецька — І. Мазепи — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки — Гайдамацька (ДЗАК) — В. Великого — П. Орлика — І. Мазепи — Трускавецька — Війтівська Гора — Б. Козловського — І. Котляревського.
№ 8 УТЦ «Матадор» — вул. Гайдамацька («Пляц») Вул. Самбірська (УТЦ «Матадор») — П.Сагайдачного — В.Чорновола — Лесі Українки — П. Орлика — В. Великого — площа Злуки (залізничний вокзал) — Гайдамацька (маг. «Пляц») — В. Великого — П. Сагайдачного — Самбірська (УТЦ «Матадор»).
№ 9 Вул. Горішня Брама — залізничний вокзал Вул. Горішня Брама (дачі) — Завіжна — І.Франка — Лесі Українки — П.Орлика — М.Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — Стрийська — Лесі Українки — П.Орлика — В.Великого — П.Сагайдачного — Самбірська — І.Франка — Завіжна — Горішня Брама (дачі).
№ 10 Вул. Є.Коновальця — центр (колишній кінотеатр «Прометей») Вул. Є.Коновальця (маг."Іва") — О.Гончара — В.Великого — В.Чорновола — Лесі Українки (кінотеатр «Прометей») — П.Орлика — вул. В. Великого — Є. Коновальця (маг. «Іва»).
№ 11 Залізничний вокзал — центр — лікарня Площа Злуки (залізничний вокзал) — вул. М. Грушевського — П. Орлика — В. Чорновола — Лесі Українки — П. Сагайдачного — вул. А. Шептицького (центральна міська лікарня 1) — П. Сагайдачного — В. Чорновола — Лесі Українки — П. Орлика — М.Грушевського — площа Злуки (залізничний вокзал).
№ 12 Вул. Холмська — центр — залізничний вокзал Вул. Холмська — Трускавецька — міська лікарня 4 (онко-диспансер)-І. Мазепи — П. Орлика — М. Грушевського — пл. Злуки (залізничний вокзал) — М. Грушевського — П. Орлика — І. Мазепи — міська лікарня 4 (онко-диспансер)-Трускавецька — Холмська.

Таксі[ред.]

В Дрогобичі працюють такі перевізники (служби таксі):

  • Таксі Дрогобич тел.(067) 007-37-07
  • Taxi Bravo тел.(067) 671-36-63, (063) 976-40-56;
  • Таксі 838 (з моб. дзінки безкоштовні (!);
  • 1552 тел. (097) 431-67-35, (063) 748-99-92, (03244) 3-71-87;
  • 1560 тел.(098) 423-58-85, (063) 748-99-60, (03244) 2-31-51;
  • Таксі Дрогобич тел. (097) 162-11-60, (093) 423-00-21;
  • Таксі Дрогобич тел. (067) 455-31-23, (063) 732-39-61;
  • Таксі Дрогобич тел. (063) 680-66-09, (067) 679-48-26;

Що відвідати[ред.]

Дрогобицька ратуша
Вежа-дзвіниця костелу
Церква святого Юра Дрогобич Swedish world heritage sign.PNG
Україна Львівщина місто Дрогобич, Церква Чесного Хреста XVII ст.
Церква Петра і Павла
Хоральна синагога
Катедральний собор Пресвятої Трійці
Синагога на вул. Мазепи, 11
Шпихлір, 1778
Дім Бруно Шульца
Вілла Яроша
Вілла Б'янки
Вілла Гартенберга, 80-ті рр. ХІХ ст.
Вілла лікаря Хершдерфера, 1900

Дрогобич багатий своїми архітектурними пам'ятками. В архітектурі Дрогобича, особливу увагу заслуговують сакральні пам'ятки. Молодим та наполегливим, а також фотографам можна порекомендувати підйом на вежу міської ратуші, звідки відкривається панорама всієї історичної частини міста, а також кілька центральних вулиць із віллами та палациками.

Також доступна спеціальна туристична онлайн-карта (карта-енциклопедія) Дрогобича (від інтернет-газети "Drohobyczer Zeitung"), яка містить позначки на сотню відомих і маловідомих історичних об'єктів з короткою інформацією.

Карта поділена на "рубрики": "Музеї Дрогобича", "Туристичні (історичні) об'єкти", "Пам'ятники Дрогобича, які існують", "Пам'ятники Дрогобича, які не збереглися", "Некрополі Дрогобича", "Де поїсти?", "Де переночувати?", "Таксі", "Громадські вбиральні".

  • 1 Площа Ринок та Ратуша, площа Ринок, 1, +38 (03244) 2-05-84, e-mail: . 8:00-17:00. Площа Ринок - центральна площа Дрогобича. В ратуші розміщена Дрогобицька міська рада.Цікавим буде перегляд архітектури площі та бічних вулиць з вежі ратуші. Щодо екскурсії звертатися в кабінет № 33 за вказаним телефоном. Дрогобицька ратуша on Wikipedia
  • 2 Римо-католицький костел св.Бартоломея та вежа-дзвіниця (Костел Варфоломія, дрогобицький костел, "вишивані мури"), вул. Данила Галицького, 12, +38 (03244) 3-99-75. Костел в готичному стилі, заснований 1392. Найпопулярніше місце для туристів (фотографів) Дрогобича. Тут цікавим є: пізньоренесансний надгробок Катерини Рамултової (Katarzyny Ramułtowej) з мармуру із використанням алебастру в деталях (70-ті рр. XVI ст.). робота львівського скульптора Себастьяна Чешека; фрески з XVIII ст.; портал Яна Менжика (1437 рік), пам'ятник полеглим дрогобичанам у Грюнвальдській битві, його іменують першим пам'ятником даній битві у Європі; частково цвинтарний мур, костельна аркова брама з іконою Марії та коронованим гербом; костельний сквер (з XIX ст.), що розташувався навколо костелу і виступає пам'якою садово-паркової архітектури місцевого значення. Вежа-дзвіниця з 1551 р. оборонного типу з в'їзною брамою. До речі, це пам'ятка архітектури національного значення. Костел святого Варфоломія (Дрогобич) on Wikipedia
  • 3 Дерев'яна церква святого Юра (XV ст.) (Церква Юра, поема в дереві, дерев'яна перлина України), вул. Солоний Ставок, 23, +38 (03244) 2-20-35. 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: середа.. Краща дерев'яна перлина України, про яку мовлять "поема в дереві", внесена до списку ЮНЕСКО; всередині розписана від підлоги до самого купола, збережена у своєму автентичному вигляді, що робить її не лише цікавою, а й унікальною і яку дозволив зберегти від чисельних негараздів час та Бог. Архітектура церкви втілила у собі найбільш яскраві досягнення галицької народної будівельної традиції, яка увібрала мистецькі традиції бароко. Храм знаходиться на колишньому Завіжному передмісті. Вхід - 3 грн - для дітей та студентів; 10 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 20 - для дітей та студентів, 30 грн - для дорослих. Церква святого Юра (Дрогобич) on Wikipedia
  • 4 Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста (1613) та дерев'яна дзвіниця (1661) (Воздвиженський храм, церква Чесного Хреста), вул. Зварицька, 9. 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: середа.. «У церкві цій – як на небесах стояти» – такий надпис, залишений на стіні одним із прихожан у XVIII ст. найточніше характеризує собливу магічну атмосферу, яку можна відчути під склепіннями цього храму. Церква Воздвиження Чесного Хреста є вагомою культурно-історичною цінністю. Вона має безпосередню прив'язку до Дрогобицької солеварні – одного з найдавніших підприємств у Європі. Храм будувався за кошти власників солевидобувної промисловості та багатих купців. Дрогобицька солеварня із піччю для виварювання солі та господарськими будівлями – зображена на іконі «Зустріч Марії і Єлизавети», яку Стефан Медицький намалював до іконостасу Воздвиженської церкви у XVII ст. Вхід: 3 грн - для дітей та студентів; 10 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 20 - для дітей та студентів, 30 грн - для дорослих.. Церква Воздвиження Чесного Хреста (Дрогобич) on Wikipedia
  • 5 Дрогобицький солеварний завод (Дрогобицька жупа), вул. Солоний Ставок, 27, (03244) 3-17-09, fax: 31709.
  • 6 Дерев'яна церква Св.Параскеви-П'ятниці (Церква святої великомучениці Параскевії), вул. Коцюбинського, 24. Пам'ятка архітектури загальнодержавного значення, є найменшою з усіх збережених дерев'яних церков. Наразі, діє як храм. Споруджена 1815 на місці давньої церкви (про яку перші відомості походять з 1496 року), яка згоріла на саме Різдво. Церква відзначилась тим, що замість бані мала трикутну вежу. На жаль, оригінальна статура церкви трохи попсована незугарною оббудовою бабинця, проте усе компенсують фігурні кронштейни вівтарного зрубу і монументальні підвалини дзвіниці.
  • 7 Василіанський монастир і церква-ротонда святих Апостолів Петра і Павла, вул.Стрийська, 1, +38 (03244) 3-90-58, 2-24-71. Один з найрозкішніших взірців сакральної архітектури міста і України XIХ століття, історико-архітектурна пам'ятка з розкішним внутрішнім подві'рям. Заснований монастир у 1775 р. за згодою австрійської імператриці Марії-Терези. Новий монастир об’єднав раніше ліквідовані довколішні Лішнянський, Дережицький та інші. В 1825 р. монастир і церква пережили пожежу. Удалося врятувати лише вівтар і кілька ікон. Через три роки було відновлено церкву. Монастир святих апостолів Петра і Павла (Дрогобич) on Wikipedia
  • 8 Хоральна синагога (1842-1865) (Велика синагога), вул.Пилипа Орлика, 6. Найбільша синагога Східної Європи (у проміжку від Варшави до Києва). Хоральна синагога (Дрогобич) on Wikipedia
  • 9 Головний корпус Дрогобицького державного педагогічного університету., вул. Івана Франка, 24, (03-24) 41-04-74, fax: (032-44) 3-38-77, e-mail: .
  • 10 Катедральний собор святої Трійці (XVII-ХІХ) (церква Святої Трійці, костел Св.Михайла), вул. Трускавецька, 2, +38 (03244) 3-96-21, e-mail: . Собор Пресвятої Трійці (Дрогобич) on Wikipedia
  • 11 Вулиця Панська (колись вул. Міцкевича, була відома як Корзо, тепер вул. Шевченка). Найцікавіша і найособливіша закутина дрогобицького міського простору. Тут увагу привертають розкішні вілли. Вулиця Шевченка (Дрогобич) on Wikipedia
  • 12 Пам'ятник Борцям за волю України! (Пам'ятник 2000-ччя від Різдва Госпднього), кут вулиці Івана Франка та Січових Стрільців.
  • 13 Прогресистська синагога "Осед Хесед" (1909), вул. Мазепи, 11. Розташована на розі вулиць Мазепи та Шолом-Алейхема, побудована у 1909 році у стилі віденської сецесії. Її відвідувала єврейська буржуазія та інтелігенція. Тут служив головний рабин Дрогобича Яків Авігдор, який пережив німецьку окупацію і, згодом став головним рабином громади євреїв-ашкеназі Мексики.
  • 14 Шпихлір (міське зерносховище), вул. Грушевського, 18. Міська мурована житниця (дрогобицьке зерносховище) споруджена в 1778 р. в стилі бароко. Пам’ятка архітектури національного значення. Вважається, що дрогобицький шпихлір - це єдине, що залишилося від комплексу будівель і обійстя дрогобицького старости, що було побудоване в другій пол. XVII ст. Шпихлір є унікальною, чи не єдиною подібною спорудою (в стилі бароко) в Україні, яка вирізняється фаховою композицією із застосуванням так званої «золотої пропорції». З 2004 році шпихлір перебуває на реконструкції (за кошти обласного бюджету). Завдяки їй вдалося замінити лише півкаркасу без покриття. Інша частина даху в липні 2012 році після зливи із градом була зруйнована так і не відновлена станом на 2014. Нагадаємо, що шпихлір в Дрогобичі збудували за вказівкою Австро-Угорської цісаря для зберігання зерна на випадок неврожайних/воєнних часів. Подібних споруд, які збереглися до наших днів, в Україні дуже мало.
  • 15 Дім Бруно Шульца, вул. Ю.Дрогобича, 12. З 1912-1941 року в даному домі (на тодішній Флоріанській, 10) жив та творив Бруно Шульц. Сюди він переїхав до рідної сестри Ганни Хоффман. В час німецької окупації звідси переїздить до єврейського гетто. Бруно Шульц on Wikipedia
  • 16 Вілла Яроша, вул. Т.Шевченка, 23, +38 (03244) 3-77-00 (тел. біол.ф-т). Двохповерхова кам’яниця (палац) в стилі екстер’єреклектика, побуд. на поч. ХХ ст.; резиденція дрогобицького бургомстра та власника Трускавця Раймонда Яроша. Нині тут діє біологічний факультет Дрогобицького університету та студентський театр "Альтер". Раймунд Ярош on Wikipedia
  • 17 Вілла "Б'янки" ("Willa Bianki"), вул. Т.Шевченка, 38. Вілла лікаря Zeemana (за іншими даними лікаря-ренгенолога Йозефа Рота). Будинок в минулому був осідком дрогобицького товариства "Сокіл" та товариства стрільців-легіоністів. Нині тут розміщується Палац мистецтв музею "Дрогобиччина". Вілла Б’янки on Wikipedia
  • 18 Вілла Гартенберга, вул. Т.Шевченка, 12. Палац (кін. ХІХ ст.) нафтового магната Гартенберга. З будівництва цієї вілли починається відома повість Івана Франка "Борислав сміється".
  • 19 Дім адвоката Хершдерфера (Herszderfera), вул. І.Франка, 16.
  • 20 Пам'ятник Адаму Міцкевичу, вул. Т.Шевченка. Встановлений 1894 в століття польського народного повстання Костюшка 1794 року. Вважається "першим" пам'ятником (скульптурою) міста.
  • 21 Дрогобицький некрополь (кін. XVIII ст.), вул. Трускавецька. Один із старих цвинтарів Галичини, що на Трускавецькій вулиці приваблює своєю красою, яку до кінця не вдалося знищити в радянський час. Тут поховані найшанованіші і знакові мешканці Дрогобича (українського, польського, угорського, німецького, австрійського, єврейського походження). Тут є чимало надгробних памятників, які варті до споглядання. На жаль, східна частина цвинтаря доволі сильно понівичена радянськими похованнями.Заснований Дрогобицький некрополь 3 травня1790 року. (за даними Єжи Пілецького). Над брамою надпис на латині мовить: "Нехай тлінне одягнеться в нетлінне".
  • 22 Новий єврейський цвинтар, вул. П.Орлика. Закладений 1928 року.
  • 23 Єврейський сиротинець (1913), вул. Л.Українки, 46. Тут на 2-му поверсі знаходилася одна з трьох у місті прогресистських синагог. В міжвоєнних роках тут розташовувалось управління єврейської громади. У зв'язку з цим, синагога в домі єврейських сиріт була місцем проведення чималої кількості офіційних імпрез. Головним чином тут збережений екстер'єр. В радянський час знищено високий кований паркан. Нині, це корпус історичного факультету Дрогобицького педуніверситету.
  • 24 Єврейський шпиталь (1860), вул. П.Орлика, 8. Цікава і гарна будівля, яку затуляє гущавина має давню історію. Тепер тут розташований дитячий садок.

Чим зайнятись[ред.]

Музеї[ред.]

У Дрогобичі є чимало музеїв — історичний (краєзнавчий), природи, сакральний, дерев'яної архітектури, тюрма на Стрийській, а також меморіальна кімнната Андрія Мельника, дім пам'яті «Місто Бруно Шульца», музей мототехніки тощо. Любителям мистецтва варто відвідати Палац мистецтв, галерею сакрального мистецтва та відділ дерев'яної архітектури музею «Дрогобиччина».

  • 1 Палац мистецтв (Музей "Дрогобиччина"), вул. Шевченка, 38, +38 (03244) 2-20-35. з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00). Вихідний: понеділок.. 2 грн - для дітей та студентів; 5 грн - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 грн - для дітей та студентів, 20 грн - для дорослих. Вхід на виставку: "Фрагменти Бруно Шульца": 10 грн - для дітей та студентів, 25 грн - для дорослих.. Вілла Б’янки on Wikipedia
  • 2 Галерея сакрального мистетцва (Музей "Дрогобиччина"), вул. Січових Стрільців, 18. з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: понеділок.. грн - для дітей та студентів; 5 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 - для дітей та студентів, 20 грн - для дорослих. Галерея сакрального мистецтва (Музей "Дрогобиччина") on Wikipedia
  • 3 "Історичний музей" (історичний відділ Музей "Дрогобиччина") (Краєзнавчий музей), вул.І.Франка, 32. з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: понеділок.. 2 грн - для дітей та студентів; 5 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 - для дітей та студентів, 20 грн - для дорослих..
  • 4 "Музей природи" (відділ природи Музей "Дрогобиччина"), вул. І.Франка, 32. з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: понеділок.. 2 грн. - для дітей та студентів; 5 грн. - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 10 грн. - для дітей та студентів, 20 грн. - для дорослих..
  • 5 Музейний відділ "Дерев'яна архітектура" (церкви Св. Юра та Воздвиження) (Музей "Дрогобиччина"), вул. Солоний ставок, 25. з 9:00-18:00 (у п'ятницю, суботу, неділю - з 9:00 до 17:00) Вихідний: середа. 3 грн. - для дітей та студентів; 10 - для дорослих. Екскурсійне обслуговування: 20 - для дітей та студентів, 30 грн. - для дорослих..
  • 6 Музей «Тюрма на Стрийській», вул. Стрийська, 3. Створений у 2012 році, являє собою музей-меморіал жертв окупаційних режимів, знаходиться на території колишньої політичної тюрми трьох диктатур (польської, радянської та нацистської). Музей наразі відкрив перший етап експозиції, який розповідає про історію споруди, побут в'язнів та масові розстріли та про розстріляних 1.200 осіб. Вхід та екскурсії ?. Дрогобицький музей «Тюрма на Стрийській» on Wikipedia
  • 7 Музей «Байкерства» (Музей мототехніки), вул. М. Шашкевича, 9, Президент мотоклубу Олег (067)733-77-50.
  • 8 Музей Бруно Шульца, вул. І. Франка, 24, +38 (03244) 5-11-22. Режим роботи: за домовленістю.. Знаходиться на 2-му поверсі у Головному корпусі Дрогобицького педуніверситету на вул. І.Франка, 24. Музей Бруно Шульца (Дрогобич) on Wikipedia
  • 9 Дім пам'яті "Місто Бруно Шульца", вул.Трускавецька, 9.

Театри[ред.]

Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича

Кінотеатри[ред.]

  • «3D Cinema» (проспект Шевченка, ТЦ «Прометей»)

Парки[ред.]

  • Парк Степана Бандери
  • Парк Воїнів Небесної сотні
  • Університетський Парк Франка
  • Парк Богдана Хмельницького
  • Парк Новонароджених (Парк Свободи)
  • Костельний сквер (Парк навколо костелу св. Бартоломея)
  • Парк Васильєва

Що купувати[ред.]

Дрогобицька вежа-дзвіниця, http://vk.com/id183536166

Сувенірна продукція[ред.]

Усім Дрогобич відомий завдяки солі, нафті та, звісно-що, завдяки Дрогобицькій ковбасі, яка, як не крути, є дуже смачним сувеніром.

На прилавках місцевих крамниць Ви можете знайти та придбати славнозвісну Дрогобицьку сіль, котру добувають з дрогобицьких надер та виварюють тут ще з давніх часів. Знайте, місцеву сіль хвалить кожна господиня. Адже кращої солі для консервування годі і знайти. В кожній книгарні та в Дрогобицьких музеях є теж чимало сувенірної продукції: від відкриток, сумок, книжок, аж до ікон, які малюють на старому дерев'яному гонті з Церкві Святого Юра, в якій ці ікони виставляються на оглядини та продаж. Сувеніри Ви також можете знайти і у місцевих кав'ярнях.

Сувенірною продукцією славляться, зокрема, такі заклади, як: «Хобі», який розмістився в центрі на площі Стефаника. Тут можна придбати картини та інші місцеві старі дрібниці, які несуть у собі подих минулого. Іншим цікавим закладом є крамничка ручних виробів «Фльор» (вул. Нижанківського, 3), де є чимало дрібниць, а, насамперед тих, які нагадають Вам про місто з присмаком солі — про Дрогобич.

Де поїсти[ред.]

У Дрогобичі знаходиться понад 80 закладів громадського харчування. Серед них багато як більш бюджетних закладів швидкого харчування та їдалень, так і дорогих ресторацій.

Ресторани[ред.]

  • 1 ПАСТЕЛЬ (ресторан-варенична), вул.І.Мазепи, 22, 068 81 81 368. 08:30 - 23:00. Новий ресторан-вареників [колишній ресторан Під Аркою], відкриття 01 червня 2014 року.
  • ОКЕАН, вул. П. Орлика 18
  • ГОСТИННИЙ ДВІР, вул. Козловського, 2а
  • ЧЕРЕМШИНА, вул. Трускавецька, 118
  • Бар-ресторан ОВЕН, вул. Трускавецька, 25
  • ПРИСТАНЬ, вул. Завіжна, 121.
  • Ресторан, джаз-клуб МІСТЕР КАПОНЕ, проспект Шевченка, 1

Кнайпи[ред.]

  • 2 Англійський паб «Беррімор», вул. Підвалля, 11. 9:00-23:00. Класичний пабний інтер'єр в шоколадному кольорі, вікна-вітрини. Вузенька літня площадка на вулиці з ліхтариками і квітами, європейська кухня, розливне пиво. На жаль, вулиця, де знаходиться даний заклад, немиловидна.

Кав'ярні[ред.]

Розміщенні за часом свого виникнення.

  • 3 «Хардін Еспаньоль» (“Jardin Espanol”)», вул. Трускавецька, 1. 08:00 - 22:00. Відкритий з 2010 року. Є Wi-fi.
  • 4 «Бруно», вул. Т.Шевченка, 7. 08:30 - 22:00 (субота: з 10:00-22:00, неділя: з 12:00-22:00). Відкрита влітку 2012 року. Є Wi-fi. кава - від 8 грн..
  • 5 «Кориця», вул. Грушевського, 42. 10:00 - 23:00. Відкритий 12.12.2012 року. В кінці 2013 заклад припинив своє існування.
  • 6 Кав'ярня-ресторація «Локаль на Панській», вул. Т.Шевченка, 15 (навпроти філармонії), +38 (03244) 3-51-05, e-mail: . 8:30-23:00 (пн-пт), 10:00-23:00 (сб.-нд.). Відкритий 23 березня 2014 року. Є Wi-fi.
  • 7 Клубо-Кав'ярня «82100» (КК 82100), Площа Ринок, 23. Відкритий 26 листопада 2014. Є Wi-fi. http://dro-e.blogspot.com/2014/06/82100.html on Wikipedia
  • 8 Кав'ярня «SerVant Cafe», вул. Мазепи, 15. 9:00-23:30. Відкритий в червні 2014 року. Є Wi-fi.
  • 9 «Котермак», площа Ринок, 3. Відкритий в липні 2014 року. Є Wi-fi.

Дешево[ред.]

  • 10 Кафешка «Славія», вул. Мазепи, 1 (фактично на вул. Шевській). 9:00-18:00. Без перерви і вихідних.. Зал до 20 місць. Але, одне, але... не працює туалет. чай від 3 грн, кава від 5 грн, тістечка від 3.50 грн, є українська кухня: деруни, вареники, борщ і т.д..
  • 11 «Час поїсти», вул. Малий Ринок, 6.
  • 12 «Їдальня філфаку» (студїдальня), вул. Т.Шевченка, 24. 08:30-16:30. Вихідні: субота, неділя. Не працює літом..
  • 13 «Юність» (студїдальня нафтового технікуму). 09:00-17:00. Вихідні: субота, неділя..
  • Їдальня Ратуші (Їдальня в Ратуші), площа Ринок 1.

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Зоопарки[ред.]

  • 14 Зоопарк "Лімпомпо", смт. Меденичі (30 хв. транспортом від центру Дрогобича), (067) 4069232, (067)4069252, e-mail: . 10:00-18:00. Без вихідних.. дорослий - 25 грн, дитячий - 20 грн, діти віком до 5 років - вхід безкоштовний, інваліди - вхід безкоштовний.

Бари[ред.]

Де зупинитись[ред.]

В Дрогобичі немає хостелів. Гостям місто може запропонувати для відпочинку 7 готелів, 1 санаторій. Чимало гостей, які відвідують Дрогобич, мешкають у м. Трускавець, яке знаходиться недалеко від Дрогобича.

  • 1 Готель "Ластівка", вул. Бориславська, 43-а., +38 (03244) 3-99-84, (03244) 3-84-62. Розташована на в'їзді до Дрогобича з боку Східниці і Трускавця. Триповерхова будівля на закритій території. від 200 грн..
  • 2 Готель "Дрогобич", площа Шевченка, 1, +38 (03244) 2-00-49. Центр Дрогобича. Наявні 35 номерів, які можуть прийняти понад 60 осіб. Від 80 грн (станом на 2012)..
  • 3 Готель "Лимон", вул. Козловського, 1., +38 (0324) 410-262, 410-272. Розташований в 7-ми кілометрах від курорту Трускавця. Готель пропонує: сауна на дровах з басейном, тренажерний зал, літній сад, екскурсії в Карпати, готель може зустріти свого клієнта власним транспортом у Львові або Трускавці.
  • 4 Міні-готель "Нова хата", вул. Сагайдачного, 27-а (Від Дрогобицького залізничного вокзалу можна добратися маршруткою №8. Якщо Ви мандруєте на авто, то Вам потрібно їхати по трасі в напрямку м. Стрий М 06 Е 471, в селі Пісочне повернути вправо на Дрогобич, на трасу Т 1410. Дорога займе близько 1,5-2 години зі Львова.), Відділ бронювання: +38 (065) 2709-111, +38 (065) 2706-586, +38 (065) 2706-584, +38 (066) 949-16-11, +38 (093) 042-21-73, +38 (096) 582-61-74., e-mail: . На відстані 10 хв ходьби від центру міста. 8 номерів. Від 170-400 грн. (на 2013).
  • 5 Готель "Тустань", проспект Шевченка, 1., +38 (03244) 2-00-49./ 3-58-84.. Від 130 грн (2013)..
  • 6 Санаторій "Зелений гай", вул. Трускавецька, 91., +38 (0324) 2-16-24.
  • Готель "Fata Morgana", південно-західна околиця Дрогобича, с. Дережичі, +38 (0324) 41-90-18 +38 (067) 750-38-79 адміністратор +38 (098) 512-06-10, e-mail: . 19 номерів. Від 150-550 грн. (Мотель - 60 грн. з людини)..
  • Готель "Інклюз" (відпочинковий комплекс), західна околиця Дрогобича, с. Лішня, вул. Дрогобицька, 35., бронювання: +38 (0324) 47-63-60, +38 (067) 143-06-83, +38 (097) 596-37-19., e-mail: . 7 номерів (на 18 чол.) Від 300-500 грн..
  • Апартаменти «Бомбоньерка», вул. Мазепи,1. Бронювання: booking.com

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Де навчатись[ред.]

Див. «Усі Навчальні Заклади Дрогобича».

Застереження[ред.]

  • Коли Ви виїжджаєте зі Львова в бік Дрогобича автобусом від Головного залізничного вокзалу, то будьте пильні: є дві маршрутки на Дрогобич. Одна (№ 722), їде, із зупинками, через чимало сіл до міської АС № 2, а інша (№ 292) через с. Меденичі до АС № 1. Справа в тім, що перша їде довше по жахливих дорогах, а інша — прямим маршрутом, без надмірної тряски.
  • Парк Степана Бандери місце постійної локації циган, які нагло пристануть, щоб погадати.

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Телефонні коди Дрогобича: 0324 і 03244. Основні мобільні оператори — Київстар, МТС, Life. Ви можете придбати SIM-карти або картки поповнення балансу (рахунку) в багатьох магазинах по всьому місту.

Поштові індекси — 82100-82111

В деяких закладах громадського харчування м. Дрогобича є безкоштовні Wi-Fi зони.

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!