Карпатський біосферний заповідник | |
Закарпатська область | |
Офіційний сайт | |
Вид на Петрос зі схилів Говерли | |
Корисна інформація | |
Карпатський біосферний заповідник знаходиться у Закарпатській області у Західній Україні.
Зрозуміти
[ред.]Управління заповідника знаходиться у місті Рахів. До складу заповідника входять кілька вiдокремлених заповідних ділянок:
- 1 Чорногірський заповідний масив. . Розмiщений на пiвденному макросхилi Чорногiрського хребта в межах висот вiд 700 до 2061 м.н.р.м. На територiї масиву, площа якого складає 16375 га, знаходиться найвища вершина Українських Карпат - гора Говерла (2061 м).
- 2 Свидовецький заповідний масив. . Займає площу 6580 га в найвищій частині Свидовецьких гір в межах висот вiд 600 до 1883 м
- 3 Марамороський заповідний масив. . Розмiщений на пiвнiчному мегасхилi Рахiвських гiр - одному з вiдрогiв Марамороського кристалiчного масиву. Заповiдна територiя, площею 8990 га, лежить в межах висот 750 - 1940 м.н.р.м. Основним гiрським вузлом є гора Пiп Iван Марамороський (1940 м).
- 4 Кузій-Трибушанський заповідний масив. . Розмiщений в пiвденних вiдрогах Свидовецького хребта на висотах від 350 до 1409 м.н.р.м. Займає площу 4925 га, яка повнiстю знаходиться в межах лісового поясу. Найвища вершина - г. Лисина (1409 м).
- 5 Угольсько-Широколужанський заповідний масив. . Розмiщений на пiвденних схилах полонини Красної i її потужного вiдрогу полонини Менчiл в межах висот 400-1280 м. н.р.м. Загальна площа заповiдної територiї складає 15580 га.
- 6 заповідний масив Долина нарцисів. . Розмiщений на висотi 180-200 м.н.р.м. в захiднiй частинi Хустсько-Солотвинської долини на стародавнiй терасi Тиси. Заповiдна територiя площею 257 га займає рiвнинну дiлянку в заплавi рiчки Хустець. Унiкальний ботанiчний об’єкт, в якому охороняється найбiльший в Середнiй Европi осередок нарцису вузьколистого.
- 7 ботанічний заказник Чорна гора. . Розташований у Вулканнічних Карпатах на площі 747 га на одній з найбільш цікавих у флористичному та фітоценотичному відношеннях вершин Гутинського хребта - Чорній горі (508 м н.р.м.).
- 8 ботанічний заказник Юлівська гора. . Розташований на площі 176 га на схилах однойменного острівного масиву Вигорлат-Гутинського хребта. Юлівські гори відзначаються найтеплішим кліматом в Українських Карпатах, що істотно вплинуло на формування рослинного покриву, для якого характерна наявність багатьох балканських та середземноморських видів. Загалом рослинність заказника поібна до Чорної гори.
Історія
[ред.]Ідея про охорону природи цієї частини Карпат з'явилася ще на початку XX ст. Згодом було створено кілька лісових резерватів — у районі Чорногори та Марморосів. 1958 року на південних схилах масиву Красна створений Угольський лісовий заказник площею 4600 га. 1969 року в басейні річки Лужанки створено Широколужанський флористичний заказник площею 5644 га. В 1968 році на основі існуючих природоохоронних територій організовано Карпатський біосферний заповідник, площа якого тоді становила 12600 га. У 1997 та 2010 роках були прийняті Укази Президента України про розширення території біосферного заповідника. Станом на 2018 рік площа заповідника становить 53 630 га. З 1992 року заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО
Ландшафт
[ред.]Флора і фауна
[ред.]Клімат
[ред.]Заповiдник розташований на висотах 180-2060 м над рівнем моря (найвища точка — гора Говерла, 2061 м) і в межах трьох районів Українських Карпат (захiдний, центральний, схiдний). З цим тісно пов'язані різні кліматичні умови цієї території — від помірно теплого до холодного: середні червневі температури коливаються від +11 до +19°C, січневі — від -1,7 до -8,5°C; кількість річних опадів різняться від 650 до 1500 мм.
Як дістатись
[ред.]Плата/Дозвіл на відвідування
[ред.]Транспорт
[ред.]Що відвідати
[ред.]Гори:
Інше:
- 3 Долина нарцисів.
- 4 Географічний центр Європи.
- 5 водоспад Труфанець. . Найвищим природний водоспад Закарпаття, висота якого сягає 36 м.
- 6 Карстовий міст.
- 7 печера Молочний камінь. . Карстова печера; геологічна пам'ятка природи місцевого значення. У Молочному Камені виявлена стоянка давніх печерних людей, що заселяли територію Карпат за часу пізнього палеоліту.
Чим зайнятись
[ред.]- Піший туризм. У заповіднику можна вирушити у туристичні гірські походи у т. ч. і багатоденні. Найпопулярніші маршрути:
- «На гору Туркул». Місто Рахів — село Говерла — пропускний пункт "Білий" — потік Бребенескул — гора Туркул. 10 км. 4 год.
- «До озера Бребенескул». Місто Рахів — село Говерла — пропускний пункт "Білий" — потік Бребенескул — гора Гутин-Томнатик — озеро Бребенескул. 13 км. 6 год.
- «На полонину Балцатул». Місто Рахів — село Говерла — долина річки Біла Тиса — урочище Лемський Ліс — долина потоку Великий Балцатул — гора Васкул — гора Піп Іван — полонина Балцатул. 17 км. 9 год.
- «До перевалу на Косівську Поляну». Потік Буркут (місто Рахів) — перевал на Косівську Поляну — місто Рахів. 12,5 км. 1 день.
- «Долиною річки Біла Тиса». Село Розтоки — село Богдан — село Луги — потік Стоговець (витік Білої Тиси). 39 км. 2 дні.
- «На Ясіню через туристичний притулок "Перелісок" та полонину Драгобрат». Місто Рахів — гора Теринтин — турпритулок "Перелісок" — гора Близниця-Велика — полонина Драгобрат — селище Ясіня. 52 км. 3 дні.
- «По Чорногорському хребту від Говерли до Шешула». Туристична база "Олеся" (село Богдан) — село Луги — гора Говерла — гора Петрос — гора Шешул — потік Павлик — село Видричка — місто Рахів. 76 км. 4 дні.
- «По Чорногорському хребту від Шешула до Попа Івана». Місто Рахів — долина річки Біла Тиса — потік Павлик — гора Шешул — гора Говерла — гора Піп Іван — гора Вихід — cело Луги. 104 км. 5 днів.
- «Закарпатський туристичний шлях (Рахівська ділянка)». Місто Рахів— село Ділове — полонина Берлебашка — гора Піп Іван Мармароський — гора Межипотоки — гора Стіг — полонина Гропа — гора Піп Іван Мармароський — озеро Бребенескул — гора Говерла — гора Петрос — село Кваси — гора Близниця — урочище Драгобрат — озеро Герисашка (Догяска) — селище Усть-Чорна. 139 км. 10 днів.
- Риболовля
- 1 Форелеве господарствоКарпатського біосферного заповідника.
Що купувати
[ред.]Де поїсти
[ред.]Де розважитись
[ред.]Де зупинитись
[ред.]Нічліг
[ред.]Кемпінг
[ред.]Під відкритим небом
[ред.]Застереження
[ред.]Куди далі
[ред.]Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед! |