Загальні теми > Розмовники > Китайський розмовник

Китайський розмовник

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ви читаєте розмовник китайської мови.

Путунхуа (мандарин) — офіційна мова Китаю і Тайваня, одна з офіційних мов Сингапуру, а також одна із шести робочих мов ООН. В українській мові під "китайською мовою" найчастіше мається на увазі путунхуа ("普通话" - спільна мова), що є стандартною, загальнонаціональною мовою в КНР (на Тайвані вона називається 國語 guóyǔ - "державна мова"), але поняття "китайська мова" також може бути віднесено і до інших численних діалектів китайського мови. Путунхуа в Китаї має офіційний статус з 1950-х рр. Писемністю китайської мови є китайські ієрогліфи, що налічують понад 60 тис. знаків. Китайські ієрогліфи існують у двох видах - традиційному написанні (Тайвань, Гонконг, Макао) і спрощеному (КНР і Сінгапур).

Поняття "діалект" в китайській мові відносне, тому сукупність вельми розрізнених між собою китайських «діалектів» розглядається більшістю мовознавців як самостійна мовна група, що складається з окремих, хоча і споріднених між собою, мов. Приміром, відмінність між путунхуа і кантонським діалектом майже така ж, як між англійською та німецькою. У більшості випадків діалекти відрізняються між собою на фонетичному рівні, коли як письмова система (у вигляді китайських ієрогліфів) у них одна (виключення може скласти дунганска мова, де вживається кирилиця). Однак в діалектах можуть використовуватися ієрогліфи, що не наявні або рідко використовувані в путунхуа.

Число людей, що володіють китайською мовою (включаючи всі діалекти) перевищує 1,3 млрд., що робить її найпоширенішою у світі мовою. Китайська мова - тонова мову, тобто кожен з чотирьох музичних тонів несе в собі смислорозрізнюючу функцію. Приміром, mǎ, промовлене в третьому, низхідяще-висхідному тоні має значення "кінь", а mā в першому тоні, промовлене високо і рівно, має значення "мати". Літературна китайська мова, званий веньянь (文言 [wényán]) справила значний вплив на такі мови, як японська, корейська, в'єтнамська, які крім багатьох китайських запозичених слів перейняли також китайську писемність. У даний час китайські ієрогліфи (за винятком японської мови) майже повністю вийшли з ужитку в цих мовах. Варто звернути увагу на те, що китайська та японська мови не є спорідненими між собою; їх об'єднує лише наявність в обох мовах китайських ієрогліфів (звані в японському кандзі).

Варто також відзначити, що мандрівникам у Гонконг, Макао або провінцію Гуандун (КНР), кантонський діалект буде кориснішим, ніж путунхуа.

Вважається, що китайська мова є однією з найважчих для вивчення мов. Головну складність для українськомовного можуть скласти фонетичні особливості путунхуа (вживання тонів і звуків, що не властиві українській мові), а також наявність нестандартної для звиклого на письмі користуватися буквеною системою, китайської писемності. Однак граматика китайської може здатися цілком нескладною і легко зрозуміється, оскільки в китайській, на відміну від української, майже відсутні поняття дієвідміни, часу, гендерних відмінностей у мові, числа, відмін, що значно спрощує її вивчення.

Довідник з вимови[ред.]

Існує багато варіантів приведення китайської мови до буквеної системи, але найчастіше використовують офіційну пекінську державну систему - піньінь. Ієрогліфи самі по собі не дають якої-небудь фонетичної інформації, характерної для мов з буквеної системою. Піньінь позначає звуки з додаванням знаків тонів над голосною, що дає повну інформацію про те, як правильно вимовляти слово.

У китайській мові один ієрогліф передає один склад. Склад складається з трьох компонентів - початкової приголосної (ініціаль), голосної і кінцевої приголосної (фіналь) і тону.

Приголосні[ред.]

Ініціалі[ред.]

"б"
"п"
"м"
"ф"
"д"
"т"
"н"
"л"
"г"
"к"
"дз'"
"с"
w
немає аналога в українській мові, вимовляється як англійське "w"
ch 
"ч" (тверде "ч")
sh 
"ш"
"ц"
"х" (вимовляється слабкіше, ніж український звук)
"ч" (м'яке "ч", середнє між "ч" і м'яким "т '" із призвуком "с'")
"ж" (звук середній між українським "ж" і англійським "r")
"сь" (щ) (середнє між звуками "щ" і дуже м'яким "с")
"дз"
zh 
"дж"

Фіналі (голосні+приголосні)[ред.]

"а"
"у"
"о"
ai 
"ай"
ei 
"ей"
ao 
"ао"
ou 
"оу"
an 
"ан"
en 
"ен"
ang 
"ан" (носове "н")
eng 
"ен" (носове "н")
ong 
"ун" (носове "н")
in 
"ін"
ua 
"уа"
uo 
"уо"
"е" (середнє між "е" і "и")
er 
"а (р)" - (р) тут вимовляється як "r" в англійській мові)
ǚ
не йотоване "ю", як в слові "люди" (німецький ü)
ǚn 
"юн" :не йотоване "ю", як в слові "люди" (німецький ü)
i
долге "і" (але після z-, c-, s-, більше схожа на звук, що видають бджоли (дзижчання позаду зубів), ніж на повноцінну голосну)
ia 
"я"
iao 
"яо"
ie 
"'є" (не йотоване)
ian 
"'єн" (не йотований)
iang 
"'ан" (не йотований, носове "н")
iong 
"'ун" (не йотований, носове "н")
uai 
"уай"
ui 
"уей"
uan 
"л"
un 
"ун"
uang 
"уан" (носове "н")
ǚe 
"юе" (не йотоване "ю")
ǚan 
"юен" (не йотоване "ю")

Тони[ред.]

У путунхуа існують чотири різних музичних тони, що носять смислорозрізнювальну функцію, і їх вживання у мові обов'язкове. Недотримання або неправильне дотримання тонів у китайській мові спричинює викривлення слів і нерозуміння з боку співрозмовника мовця, оскільки одне і те ж поєднання звуків передає зовсім різні значення в залежності від того, яким тоном воно вимовлене.

1. перший тон (ā)
склад вимовляється протяжно і на одній висоті. Як «а-а-а» при перевірці горла;
2. другий тон (á)
склад вимовлятися набираючи висоту. Як питальне «а-а-а?»;
3. третій тон (ǎ)
склад вимовлятися спочатку знижуючись у висоті, потім підвищуючись. Як недовірливе «е-е-е?»;
4. четвертий тон (à)
склад вимовляється різко знижуючись в тоні. Як різке ствердне «так», або як команда "Фу!", дана собаці.

Крім того існує ще й "п'ятий", нейтральний тон?

5. п'ятий тон
склад вимовляється дуже коротко і не має вираженого тону. Як короткий звук «а».

Тон важливий для правильного розуміння який ієрогліф (поняття) мається на увазі. Китайська мова рясніє омонімами, тобто словами, які вимовляються однаково, але мають різний зміст. Один склад, виголошений різними тонами, може означати абсолютно різні ієрогліфи і поняття. Наприклад,

     妈骂马吗?
     mā mà mǎ ma? Мати свариться на коня?

Список фраз[ред.]

Основні[ред.]

Бути чи не бути?

Заперечення і ствердження в китайській:

Так або ні/Являється чи не являється (бути чи не бути)
是 shì, 不是 bú shì
Мати чи не мати/ є чи немає
有 yǒu, 没有 méi yǒu
Правильно/неправильно
对 duì, 不对 bú duì
Фраза Переклад Транскрипція
Здрастуйте. 你好。 Nǐ hǎo.
Привіт.
Як у вас справи? 你好吗?/身体好吗? Nǐ hǎo ma?/ Shēntǐ hǎo ma?
Добре, дякую. 很好, 谢谢。 Hěn hǎo, xièxie.
Скажіть, будь ласка, як Вас звати? 请问你叫什么名? Qǐngwèn nǐjiào shěnme míng?
Як Вас звати? 你叫什么名字? Nǐ jiào shénme míngzi?
Мене звати _____ 我叫 _____ 。 Wǒ jiào ______ .
Дуже приємно познайомитися. 很高兴认识你。 Hěn gāoxìng rènshì nǐ.
Будь ласка (прохання)
Спасибі.
Будь ласка (відповідь на подяку)
Так.
Ні.
Вибачте (звернути увагу)
Пробачте (просити вибачення)
До побачення.
Бувай (прощання)
Я не розмовляю по-назва мови [добре]
Ви розмовляєте англійською/українською/російською?
Чи тут хтось розмовляє англійською/українською/російською?
Допоможіть!
Обережно!
Доброго ранку.
Доброго дня.
Добрий вечір.
Добраніч.
Я не розумію.
Де знаходиться туалет?

Проблеми[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Відчепись!
Не чіпай мене!
Я викличу поліцію!
Поліція!
Тримайте злодія!
Мені потрібна ваша допомога.
Це терміново!
Я заблукав.
Я загубив свою сумку.
Я загубив свій гаманець.
Я хворий.
Я поранений.
Мені потрібен лікар.
Можна від вас подзвонити?

Числа[ред.]

Китайські цифри — традиційний спосіб запису чисел в китайської писемності. Інші мови, писемність яких використовує китайські символи (японська, корейська) також використовують цей запис. Існує два набору символів — звичайний запис для повсякденного використання і формальний запис (дані в дужках), що використовується у фінансовому контексті, наприклад, для заповнення чеків. Більш складні за формою символи, що використовуються у формальному записі, ускладнюють підробку — в європейських країнах з тією ж метою використовується сума прописом.

0 〇 (零) 
líng
1 一 (壹) 
2 二 (贰) 
èr (у контексті з рахунковими словами використовується 两 liǎng)
3 三 (叁) 
sān
4 四 (肆) 
5 五 (伍) 
6 六 (陆) 
liù
7 七 (柒) 
8 八 (捌) 
9 九 (玖) 
jiǔ
10 十 (拾) 
shí
11 十一 
shí-yī
12 十二 
shí-èr
13 十三 
shí-sān
14 十四 
shí-sì
15 十五 
shí-wǔ
16 十六 
shí-liù
17 十七 
shí-qī
18 十八 
shí-bā
19 十九 
shí-jiǔ
20 二十 
èr-shí
21 二十一 
èr-shí-yī
22 二十二 
èr-shí-èr
23 二十三 
èr-shí-sān
30 三十 
sān-shí
40 四十 
sì-shí
50 五十 
wǔ-shí
60 六十 
liù-shí
70 七十 
qī-shí
80 八十 
bā-shí
90 九十 
jiǔ-shí
100 一百 (壹佰)
yī-bǎi
101 一百〇一 
yī-bǎi-líng-yī
110 一百一十 
yī-bǎi-yī-shí
111 一百一十一 
yī-bǎi-yī-shí-yī
200 二百 
èr-bǎi or 两百:liǎng-bǎi
300 三百 
sān-bǎi
500 五百 
wǔ-bǎi
1000 一千 (壹仟)
yī-qiān
2000 二千 
èr-qiān or 两千:liǎng-qiān
10,000 一万 (壹萬)
yī-wàn
10,001 一万〇一 
yī-wàn-líng-yī
10,002 一万〇二 
yī-wàn-líng-èr
20,000 二万 
èr-wàn
50,000 五万 
wǔ-wàn
100,000 十万 
shí-wàn
200,000 二十万 
èr-shí-wàn
1,000,000 一百万 
yī-bǎi-wàn
10,000,000 一千万 
yī-qiān-wàn
100,000,000 一亿 (壹億) 
yī-yì
1,000,000,000,000 一兆 
yī-zhào

Час[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Зараз
Раніше
Пізніше
Ранок
День
Вечір
Ніч
Вранці
Вдень
Ввечері
Вночі

Годинник[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Котра година?
Половина _____
Пˈятнадцять хвилин _____
За пˈятнадцять хвилин _____
2:00
3:00
4:00
5:00
6:00
7:00
8:00
9:00
10:00
11:00
12:00
Полудень
Північ


Тривалість[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
_____ хвилина/хвилини/хвилин
_____ день/дні/днів
_____ тиждень/тижні/тижнів
_____ місяць/місяці/місяців
_____ рік/роки/років

Дні тижня[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Сьогодні
Вчора
Завтра
Цього тижня/місяця/року
Минулого тижня/місяця/року
Наступного тижня/місяця/року
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
Пˈятниця
Субота
Неділя

Місяці[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень

Як писати час і число[ред.]

Кольори[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Чорний
Білий
Сірий
Червоний
Синій
Блакитний
Жовтий
Зелений
Помаранчевий
Фіолетовий
Коричневий

Транспорт[ред.]

Автобус і потяг[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Скільки коштує квиток до _____?
Один квиток до _____, будь ласка.
Куди їде цей потяг/автобус?
Де потяг/автобус до _____?
Цей потяг/автобус зупиняється в _____?
Коли відходить потяг/автобус до _____?

Пересування[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Як дістатися до_____?
... автовокзалу?
... аеропорту?
... вокзалу?
... готелю _____?
... гуртожитку?
... українського консульства/посольства?
... центру?
Де є багато _____?
... барів?
... готелів?
... пам'яток?
... ресторанів?
Будь ласка, покажіть на карті _____.
... вулицю
Поверніть направо
Поверніть наліво
До _____
Повз _____
Перед _____
Шукайте _____
Перехрестя
Північ
Південь
Схід
Захід
Вгору
Вниз

Таксі[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Таксі!
Відвезіть мене до _____, будь ласка.
Скільки коштує доїхати до _____?
Відвезіть мене туди, будь ласка.

Ночівля[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
У вас є вільні кімнати?
Скільки коштує кімната для одного/двох?
В цій кімнаті є _____
... простирадла?
... ванна?
... телефон?
... телевізор?
Можу я спочатку поглянути на кімнату?
У вас є _____ кімнати?
… тихіші …?
... більші ...?
... чистіші …?
... дешевші …?
Добре, я беру.
Я залишуся на _____ ніч/ночі/ночей.
Ви можете запропонувати інший готель?
У вас є _____
… сейф?
... індивідуальні сейфи?
Сніданок/вечеря враховані?
О котрій сніданок/вечеря?
Приберіть мою кімнату, будь ласка.
Не могли б ви розбудити мене о _____?
Дайте рахунок.

Гроші[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Ви приймаєте кредитні картки?
Чи не могли б ви обміняти гроші?
Де можна обміняти гроші?
Який курс обміну?
Де найближчий банкомат?

Їжа[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Столик для однієї особи/двох осіб, будь ласка.
Можна меню?
У вас є фірмові страви?
У вас є страви місцевої кухні?
Я вегетаріанець/вегетаріанка.
Я не їм свинину.
Сніданок
Обід
Вечеря
Я хочу ____.
... курку
... яловичини
... рибу
... свинини
... ковбасу
... сир
... яйця
... салат
... (свіжі) овочі
... (свіжі) фрукти
... тост
... макарони
... рису
... квасолі
... гамбургер
... біфштекс
... гриби
... апельсин
... яблуко
... банан
... ананас
... ягоду
... виноград
Дайте, будь ласка, склянку/чашку/пляшку _____
... кави
... чаю
... соку
... мінеральної води
... води
... пива
... червоного/білого вина
... горілки
... віскі
... рому
... газованої води
... апельсинового соку
... коли
Дайте, будь ласка ____.
… солі
… перцю
… масла
Офіціант!
Я закінчив.
Я наївся.
Це було чудово.
Можете прибрати зі столу.
Дайте, будь ласка, рахунок.

Бари[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Ви продаєте алкогольні напої?
Є столики?
Будьте ласкаві, одне пиво/два пива.
Будьте ласкаві, келих червоного/білого вина.
Будьте ласкаві, одну пінту _____.
Будьте ласкаві, одну пляшку _____.
Тут є буфет?
Ще одну, будь ласка.
Коли ви зачиняєтеся?

Покупки[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
У вас є _____ мого розміру?
Скільки це коштує?
Це занадто дорого.
Ви приймете _____?
Дорого
Дешево
Я не можу собі цього дозволити.
Я цього не хочу.
Ви мене обманюєте.
Мені це не цікаво.
Добре, я візьму.
Дайте, будь ласка, пакет.
У вас є доставка (за кордон)?
Давайте дві.
Мені потрібний/-на/-не/-ні ...
... зубна паста
... зубна щітка
... тампони
... мило
... шампунь
... аспірин (знеболююче)
... ліки від застуди
... ліки від живота
... бритва
... парасолька
... лосьйон від засмаги
... листівка
... поштові марки
... батарейки
... папір
... ручка
... книги українською мовою
... журнали українською мовою
... газета українською мовою
... Назва мови-український словник

Водіння[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Я хочу взяти машину напрокат.
Я можу взяти страховку?
СТОП
Односторонній рух
Поступіться дорогою
Парковки немає
Обмеження швидкості
Заправка
Бензин
Дизельне паливо

Поліція[ред.]

Фраза Переклад Транскрипція
Я нічого поганого не робив.
Ми один одного не зрозуміли.
Куди ви мене везете?
Мене заарештовано?
Я громадянин України.
Я хочу поговорити з консульством/посольством України.
Я хочу поговорити з адвокатом.
Я можу сплатити штраф зараз?


Деякі міста України[ред.]

  • 乌克兰 - Україна
  • 切尔尼戈夫 - Чернігів
  • 基輔 - Київ
  • 利沃夫 - Львів
  • 頓涅茨克 - Донецьк
Цей розмовник є кістяком. У нього є шаблон, але йому дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!