Download GPX file for this article
51.2404933.20869Full screen dynamic map
Матеріал з Вікімандрів


Конотоп
noframe
Конотоп
noframe
Корисна інформація
Населення 84 787
Телефонний код 5447

Конотоп розташований в Сумській області. Відстань до обласного центру залізницею - 129 км, автошляхами - 131 км. Відстань до Києва залізницею - 221 км, автошляхами - 247 км.

Зрозуміти[ред.]

Коното́п — місто на Сіверщині, в Сумській області. Розташоване на річці Єзуч. Населення 89 тис. мешканців (переважно українці).

У першу чергу, місто відоме завдяки твору Григорія Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма" та Конотопській битві між козацьким та московськими військами у 1659 р., що увінчалась перемогою козаків.

Конотоп – місто обласного підпорядкування, центр Конотопського району. Знаходиться за від обласного центру на лівому березі р. Єзуч (ліва притока р. Сейм). Територія міста – 10,2 тис. га, населення понад 93 тис. жителів. Це екологічна чиста зона України, місто козацької слави, потужний залізничний вузол з розвиненою інфраструктурою транспортного будівництва, що з’єднує Україну з Білорусією, Росією та країнами ЄС, адміністративний і культурний центр Конотопщини, розташований на перехресті магістралей, що ведуть на Москву, Київ, Мінськ, Воронеж, Харків.

На карті України Конотоп - маленька позначка, розташована у східній частині Сумської області. Кожна епоха залишила тут свій слід. Та найяскравіший з них – славетна Конотопська битва, що стала символом національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність

Точний рік появи Конотопа невідомий. Перша писемна згадка про місто відноситься до 1634 р. З початком Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, Конотоп у 1648 стає центром козацької сотні Чернігівського, потім Ніжинського полків. У 1782 Конотоп отримав статус повітового міста Чернігівської губернії.

Місто, в якому ми живемо, виховало багато відомих людей: істориків, літераторів, військових діячів, генералів. В місті проводяться різні загальноміські свята та фестивалі. Серед них: обласний фестиваль «Конотопська відьма запрошує», започаткований у 2003, телевізійний фестиваль юних вокалістів «Зірки надій», виставка-ярмарок «Конотопська сотня»; міський пленер художників «Барви Малевича» та інші.

Цікава та складна історія міста закарбована в його планово-просторовій структурі: це не тільки пам’ятники, меморіали та монументи на честь історичних діячів і пам’ятних подій а  також історико-меморіальні будівлі та місця, що є історико-культурним надбанням України.

Як дістатись[ред.]

Потягом[ред.]

Конотоп — значний залізничний вузол. Конотопський відділок Південно-Західної залізниці забезпечує вантажні та пасажирські перевезення у 7 напрямках: Московському, Київському, Харківському, Гомельському, Курському, Полтавському, Вітебському.

Електропоїзди здійснюють перевезення між такими містами як Київ, Суми, Ніжин, Шостка, Ворожба, Зернове та ін.

Автомобілем[ред.]

Місто розташоване в 28 км від траси міжнародного значення М02 (Кіпті — Глухів — Бачівськ (державний кордон із Росією)).

Через місто проходять автошляхи регіонального значення Р60 (Кролевець — Конотоп — Ромни — Пирятин) і Р61 (Батурин —Конотоп — Суми).

Автобусом[ред.]

Автостанція "Конотоп" активно забезпечує як приміське, так і міжміське сполучення. Загальний розклад по автостанції "Конотоп"[недійсне посилання].

Транспорт[ред.]

Основні види транспорту - маршрутне таксі та трамвай (3 маршрути). Окрім того, діють служби таксі.

Вартість проїзду у маршрутних таксі стандартна у межах міста — 5,50 гривень.

Вартість проїзду в трамваї складає 2 гривні. Пенсіонери можуть користуватися послугами безкоштовно або придбати квиток за пільговою ціною.

Що відвідати[ред.]

  • Краєзнавчий музей ім. О. М. Лазаревського
  • Музей-садиба генерала М. І. Драгомирова (герой Російсько-Турецької війни, зображений на картині "Козаки пишуть листа турецькому султану)
  • Музей авіації
  • Пам'ятник Казимиру Малевичу в центрі міста, біля Універмагу
  • Конотопський міський краєзнавчий музей ім. О.М.Лазаревського - один з найстаріших  музеїв Сумської області. Заснований 26 вересня 1900 року в одній із кімнат будинку конотопського земства. Працювали  та створювали музейну історію земляки Конотопщини – відомий історик Лівобережної України О.М.Лазаревський, ім’ям якого названо музей та відомий бібліограф, член-кореспондент Російської академії наук Степан Іванович Пономарьов. З березня 1973 музей знаходиться у пристосованому, спеціально збудованому одноповерховому приміщенні. На сьогоднішній день у музеї зберігається майже 24 тисячі одиниць  основного фонду, серед яких колекції флори і фауни, старовинні художні  твори західно-європейського, російського та українського мистецтва, нумізматичні та археологічні зібрання, зразки старовинної зброї ХVІІ-ХІХ століття  та періоду Великої Вітчизняної війни, документи та матеріали, які містять історичні відомості, духовні та матеріальні надбання Конотопщини. Поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Садова, 2. Телефон: 2-31-27. Час відвідування: з 8-00 до 16-45 щоденно. Музей має два відділи: музей – садиба генерала М.І. Драгомирова та музей авіації.
    • Музей садиба генерала М. І. Драгомирова В 2007 році, після реставрації будинку колишньої садиби генерала М.І.Драгомирова, в декількох кімнатах будівлі було урочисто відкрито відділ краєзнавчого музею - музей-садибу генерала М.І.Драгомирова. Комплекс складається безпосередньо з садиби генерала, пам’ятника-бюсту генерала, роботи відомого київського скульптора Б.С.Довганя (1992) та родинної усипальниці сім’ї Драгомирових на погості Свято-Вознесенського кафедрального Собору. М.І. Драгомиров (1830-1905) генерал, відомий військовий та державний діяч др. пол. ХІХ - поч.ХХ ст., генерал-губернатор Київський, Волинський і Подільський, командувач військами Київського військового округу, учасник русько-турецької війни 1877-1878р.р., національний герой Болгарії, почесний член Московського і Київського університетів, Норвежської королівської академії, член французького національного військового товариства. Поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Драгомирова, 18. Телефон: 2-31-27. Час відвідування: з 8-00 до 16-45 щоденно. (Вихідні субота, неділя)
    • Музей Авіації Конотопський «Музей Авіації» - один з 6 музеїв авіації в Україні і входить до складу Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М. Лазаревського. Відкрито 6 вересня 2008. В експозиції музею під відкритим небом представлені 6 вертольотів: легкі багатоцільові Мі-1  та Мі-2, середній багатоцільовий Мі -8Т, бойовий –ударний Мі – 24В та Мі-22А , повітряний пункт управління Мі -22, навчально-бойовий літак Л-39 та деталі вертольотів та виставка військової форми 1943- 2010. Крім прослуховування екскурсій та лекцій, відвідувачам пропонується додаткова можливість відвідати салони та кабіни вертольотів. Поштова адреса: 41600, Сумська область, м. Конотоп, 1-й провулок вул. Рябошапка, 1/1. Телефон: 2-31-27. Час відвідування: з 8-00 до 16-45 щоденно. (Вихідні неділя, понеділок).
    • Легендарний комплекс залізничної лікарні. Комплекс почали будувати в 1890 роках, а головну будівлю збудували вже в 1905 році в цегляному стилі. Будівля на той час мала центральне опалення, каналізацію та вентиляцію. Будівля на той час мала центральне опалення, каналізацію та вентиляцію. Зараз частина будівель не використовується, на території комплексу проводилися кінозйомки.
    • Найменша трамвайна система в Україні. Конотоп – єдине місто районного значення з трамвайною мережею. За нормами місто навіть не наблизилось за чисельність до створення трамвайного руху. Усе сталось у повоєнні роки, коли в 1949 році за ініціативи міської влади створили трамвайний рух від вокзалу до центру міста.Все будувалося народною будовою за участі простих мешканців міста. Зараз Конотоп має три маршрути та невелику плату за проїзд, що є на другому місці за мінімальною оплатою проїзду в трамваї в Україні.
    • Соборна площа – стара центральна площа міста, на якій проходили історичні події Конотопу. Там зараз знаходиться один із двох пам’ятників Шевченку в місті, який встановили в 1939 році. За ним розміщується шкільна будівля 1905 року побудови. Неподалік розкинувся сквер – залишки «городського саду», який заклали ще в кінці ХІХ століття. Над площею виситься будівля з башнею в стилі «ампір».
    • Тюремний острог та вежа Шухова. Навпроти центрального ринку розміщуються дві історичні будови нашого міста. Це – перша багатоповерхова цегляна будівля нашого міста – тюремний острог, збудований в 1820 році. Та башта інженера Шухова – збудована в 1929 році, яка розміщується на найвищій геологічній точці міста. Вона є гарним орієнтиром та оглядовим майданчиком.
    • Підніжжя валів Конотопської фортеці. Говоримо про центр старого міста – перехрестя вулиці Красногірської та проспекту Червоної Калини. У підніжжя валів Конотопської фортеці розміщується мальовничий парк афганців. Навпроти знаходиться одна із перших шкіл міста, а поряд будівля, в якій продав свою першу картину Малевич в юні роки. Також недалеко знаходиться одна з унікальних інженерних «родзинок» міста – це гідранти американського типу, які встановили понад сто років тому.

Ми можемо запропонувати ознайомитися з найпривабливішими, найцікавішими об’єктами міста. Адже в кожного з нас є улюблений куточок у рідному місті, є пам’ятні й дорогі серцю місця, що відрізняють наше місто від інших міст України. Їх дійсно варто побачити, а саме:

  • Міський Меморіал Слави
  • Вежа академіка В.Г. Шухова
  • Пам’ятники Тарасу Шевченку 1939 р. та 1993
  • Пам’ятник конотопському трамваю.
  • Залізничний вокзал
  • Конотопський міський краєзнавчий музей ім. О.М. Лазаревського.
  • Музей Авіації
  • Музей – садиба генерала М.І. Драгомирова.
  • Свято-Вознесенський кафедральний собор
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці
  • Міський Будинок Культури «Зоряний»
  • Площа Миру.
  • Нова зона відпочинку – Конотопський бульвар з декоративною скульптурою коня
  • Новобудова міста – загальноосвітня школа №7.

Церкви та пам'ятники міста[ред.]

Місто-фортеця

Конотоп у 17 столітті – невеличке містечко-фортеця, огороджене земляним валом і частоколом, розташоване на лівому грузькому березі річки Єзуч. У цій козацькій фортеці було троє воріт: Путивльські, Підлипенські та Попівські. Цікаві відомості про Конотоп залишилися в «Переписных книгах 1966», де йдеться про те, що у Конотопі було 472 двори, мешканці яких здебільшого займалися рільництвом і скотарством. Тодішній Конотоп поділявся на три частини: Велике Місто, Мале Місто, Панський двір. У Великому Місті жили бідніші міщани. Всередині цього посаду знаходилося Мале Місто, де жили багаті козаки конотопської сотні. Сотенна старшина жила, переважно в Панському дворі.

Велике місто було розташоване (якщо брати сучасні орієнтири):від художньої школи вулицею Красногірською до друкарні й далі вулицею Волочаївською до площі Конотопських дивізій, потім – до колишньої міської лазні. Східним кордоном була річка Єзуч.

З 1648 до 1781 року Конотоп був сотенним містечком спочатку Чернігівського, а згодом Ніжинського полку. Першим сотником Конотопської сотні був Іван Рибальченко. Козацьке населення сформувало 4 курені – Міський, Волкогонівський, Дрижчівський і Загребельський.

Церкви.

Окрасою міст завжди були і до сьогодні залишаються їх духовні храми – церкви. На жаль їх більша частина була знищена  в 30-х роках ХХ століття.

Маленьким острівцем спокою в оточенні галасливих вулиць міста є Свято-Вознесенський кафедральний собор ( в народі Драгомирівська церква). Спочатку це була Сорокосвятська церква збудована в 17 столітті. До її історії мав безпосереднє відношення Данило Кандиба, на його кошти на місці церкви 17 століття була збудована нова дерев’яна церква  Сорока мучеників. Діяла ця церква до будівництва Вознесенської церкви. Церква Вознесіння Господня була збудована у 1824-1846 роках замість «кандибівської» Сорокосвятської. На цей час священником був  Олексій Вербицький, дяком – Гнат Сноровський, церковним старостою- Прокіп Самоха. Точна дата освячення храму невідома, але у березні 1847 року він уже діяв як Вознесенська церква. 22 жовтня 1860 року при Вознесенському храмі була відкрита церковна школа, де навчалося 14 хлопців та 5 дівчат. При храмі існувала бібліотека, в якій у 1905 році нараховувалося 150 томів книг.

У жовтні 1905 року на погості церкви був похований видатний військовий діяч Михайло Іванович Драгомиров. В радянський час склеп Драгомирових був пограбований, у 20-ті роки шукачі скарбів у пошуках коштовностей розбили цинкову труну. Однак у 1970-х з приїздом болгарської делегації «могила» Драгомирова була відбудована у короткий термін. До сьогодні пройшовши нелегкий шлях свого створення і відродження Свято-Вознесенський собор залишається перлиною духовності рідного краю.

В самому центрі міста знаходиться найновіша з церков - Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона збудована у 2009 р. за сприяння нашого земляка, мецената Євгена Сура. Автор проекту є відомий український архітектор - Георгій Рогожин (м. Київ).

Будівництво собору Різдва Пресвятої Богородиці велось за кошти гуманітарної допомоги Церкви Св. Андрія при фінансовій підтримці української діаспори штату Іллінойс (США).

Розпочалося будівництво у липні 2008 року, а освячення хрестів храму відбулося в липні 2009 року і було приурочене до 350-річчя перемоги козацького війська у Конотопській битві. Біля храму знаходиться Пам’ятний знак на честь захисників міста, які витримали 70-ти денну облогу Конотопу 1659 року.

У Конотопі на обліку перебуває 11 пам'яток архітектури і 25 пам'яток історії.

У  центрі міста, на Конотопському бульварі заходиться  пам'ятник Коню. Також у місті споруджено два пам'ятники українському письменнику Тарасові Григоровичу Шевченку, російському поетові Олександру Сергійовичу Пушкіну. Біля музею-садиби Михайла Івановича Драгомирова розташований його бюст. По вулиці Червоної Калини розташовані меморіальні плити загиблим в Афганістані, постраждалим від Чорнобильської катастрофи та жертвам Голодомору.

На площі Конотопських дивізій поміщена стела (відкрита 6 вересня 2003 р.), присвячена 143 стрілецькій дивізії, 280 стрілецькій дивізії та 65 гвардійському мінометному полку.  На виїзді з міста стоїть пам'ятник трактору. А поруч   з трамвайним депо — пам'ятник Конотопському трамваю.

У 2015 р. з нагоди 356-ї річниці Конотопської битви, на тому місці де колись був мур Конотопської фортеці,  відкрили пам'ятний знак.

  • Римсько-Католицька Церква (парафія Матері Божої Фатимської), вул.Клубна, 72 А (автобуси за № 4,9,12,14 зупинка біля церкви, або автобус №1,5,15 чи трамвай №2 зупинка біля пам'ятнику трамваю), +380961531329.

Чим зайнятись[ред.]

Погуляти в центрі міста парком, біля кінотеатру "Мир" та Конотопським бульваром.

Влітку всі масово їздять відпочивати на річку Сейм.

Що купувати[ред.]

"Конотопська" ковбаса виробництва місцевого м'ясокомбінату.

Де поїсти[ред.]

Дешево[ред.]

Кафе «Україна» розташоване на першому поверсі однойменного готелю. Серед наших знайомих ходить думка, що там недорого, смачно й по-домашньому. Кухня: українська, європейська

Напої: гарячі та холодні, алкогольні

Середній чек: 60-120 грн

Адреса: проспект Миру, 2

Час роботи: з 8:00 до 23:30

Телефон: (097) 626-18-73

Сайт чи сторінка у соцмережах: немає. Заклад розташований у центрі міста, поруч з будівлею «Укртелекому» й «Укрпошти». Прибудова й перший поверх готелю «Україна». Поруч — центральний парк, трамвайна й автобусна зупинки.

Це кафе при готелі, тому й назва однакова, але сюди можна приходити не лише постояльцям, але й всім охочим. На вході немає сходинок. Можна сісти у прибудові, а можна пройти далі. Перша локація світліша, оскільки лише тут вікна виходять на вулицю. Класичні столики з двома відносно м'якими диванчиками з двох боків. Місця достатньо для чотирьох, але є можливість поставити ще й стільці. У другому залі — бар та столи зі звичайними стільцями.

Усередині чисто. На вікнах побачили живі рослини у горщиках. Сподобалися великі штори та як виглядають розмальовані вікна зсередини.

Класичне кафе — з офіціантами, які приймають замовлення. Вони привітні, добре орієнтуються в меню. Такий висновок зробили, оскільки нам одразу сказали, які страви зараз замовити не можемо.У закладі грає музика, але спілкуватися було комфортно. Є Wi-Fi. Пароль потрібно запитати в офіціантів. Інтернет дуже повільний, працювати за ноутбуком майже не можливо.

Розраховуватися можна як готівкою, так і карткою. Для другого варіанту доведеться підходити до барної стійки у другій залі. Наче багато різних страв та напоїв, але не все можна замовити. Одразу потрібно цікавитись у офіціанта, які страви можуть принести. В обідню перерву тут багато відвідувачів. Майже всі столики були зайнятими.

Страви дуже прості — класичні супи, солянка, борщ. На друге — гарнір на вибір та щось з м'яса або риби до нього. Страви такі, як зазвичай готують вдома.

Засмутило, що деякі ціни у стравах закреслили звичайною ручкою і зверху написали нові ціни, дорожчі. Сторінки меню — це звичайні листи А4 у файлах. Можна б було передрукувати й не показувати клієнтам, скільки яка справа коштувала раніше. У деяких екземплярах меню взагалі не вистачало сторінок. Ціни демократичні. Загалом 90 гривень має вистачити, щоб замовити першу й другу страву, напій та хліб. Комплексних обідів немає. Порції стандартні — не великі й не маленькі.

Середні ціни[ред.]

  • мережева піцерія "Монтана" - пл.Миру, 6
  • кав'ярня "Венеція" - вул.Братів Лузанів, 47 (найпристойніший заклад міста).
  • кафе "Малевич" - вул.Лазаревського, 12 - стало значно кращим, після ремонту.
  • кафе "Сад"- проспект Миру 78, дуже смачно, та ціни середні.
  • Ресторан New York Street Pizza- вул. Шевченка 84, пристойний заклад, ціни вище середніх.

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Комплекс "Водолій" - вул.Вирівська, 50

Улітку молодь зазвичай гуляє в центрі міста.

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Готель "Україна" - пр.Миру, 2.

Готель "D'Luxe" - вул.Генерала Тхора, 77

Дорого[ред.]

Де навчатись[ред.]

Конотопський інститут Сумського державного Університету

Європейський університет, Конотопська філія

Конотопська філія МАУП[недійсне посилання]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Код міста +380 5447. Сайт міста - https://www.05447.com.ua/

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!