Коростень

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до: навігація, пошук
50.955982; 28.633816Map mag.png


Коростень
noframe
noframe
Корисна інформація
Населення 64 128 (2017)
Телефонний код +3804142

Коростень - місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Коростенського району Житомирської області України. Розташований на р. Уж. Відстань до Житомира - 87 км., до Києва - 153 км. Населення міста складають українці та росіяни, також в місті проживають представники інших національностей: поляки, чехи, роми. Чисельність населення станом на 2017 рік - 64 128 чоловік, площа міста - 4230,8441 га.

Зрозуміти[ред.]

Коростень — це особливе місце на півночі Житомирської області. Вперше Іскоростень згадується в Повісті минулих літ в 945 році як центр племені древлян. Після повстання древлян, які в 945 році вбили князя Ігоря, його дружина Ольга помстилася за смерть чоловіка і спалила місто. Після того Іскоростень втратив своє значення і в 1375 році був захоплений Великим Князівством Литовським. В 1589 році місто отримало Магдебурзьке право. Далі Іскоростень переходив від польської до російської влади. В 1902 році по дивним обставинам через Іскоростень було прокладено важливі залізничні колії по маршруту Київ-Ковель і місто стало великою вузловою станцією. В 1917 році місто було перейменовано в Коростень, а 12 лютого 1918 року Коростень на один день став столицею України для того, щоб Мала Рада змогла проголосити Малий державний Герб України. В 1926 році Коростень отримує статус міста.

Сьогодні Коростень — це затишний куточок українського Полісся, де швидкими темпами будуються великі промислові підприємства та розвивається найбільший в області індустріальний парк, місто, де проводяться міжнародні та всеукраїнські фестивалі. Кожен турист знайде тут для себе щось нове та захоплююче.

Екскурсії[ред.]

Якщо потрібен професійний екскурсовод, який зміг би показати місто та розповісти цікаву інформацію, звертайтеся до Туристично-інформаційного центру міста за адресою вул. М. Грушевського, 20, тел. +38 (04142) 4-79-14.

Як дістатись[ред.]

Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png Потягом[ред.]

Коростень є важливим залізничним вузлом Південно-Західної залізниці, тому в місто з легкістю можна дістатися з багатьох міст України, особливо зі столиці. На сьогоднішній день через місто курсують поїзди з Києва, Ужгорода, Івано-Франківська, Львова, Ковеля, Москви (Росія), Пшемиселя (Польща), Лисичанська (Луганська область), Харкова, Дарниці, Кішенева (Молдова), Санкт-Петербургу (Росія), Мінська (Білорусь). Також курсують приміські поїзди з Житомира, Казатина, Бережестя, Новоград-Волинського, Шепетівки, Олевська, Вінниці, Виступовичів, Овруча, Яблунця.

PKW aus Zusatzzeichen 1048-10.svg Автомобілем[ред.]

Коростень також має розвинуту мережу автомобільних шляхів. Через місто проходить Європейський маршрут Е373, що з'єднує Україну та Польщу. Траса пролягає від Києва через Коростень, Сарни, Ковель, міжнародний пункт пропуску Ягодин-Дорогуськ, Холм, П'яскі до Любліна. На території України збігається з автомобільним шляхом М07, яку в народі прийнято називати "Варшавка". Головними внутрішньообласними автомобільними шляхами є Р-28, що починається в с. Виступовичі, яке є контрольно-пропускним пунктом з України до Білорусії та закінчується в м. Житомирі. Автошлях Р-49 є шляхом регіонального значення, проходить територією Житомирської та Хмельницької областей та бере свій початок в с. Васьковичі через Коростень, Новоград-Волинський і закінчується в Шепетівці.

Bus aus Zusatzzeichen 1024-14.svg Автобусом[ред.]

З Коростеня курсують автобуси до Києва (відправка з залізничного вокзалу міста), Житомира, Новоград-Волинського, Хорошева, Лугин, Овруча, Олевська, Вінниці, Рівного (відправка з автовокзалу міста).

Транспорт[ред.]

В Коростені є розвинута транспортна інфраструктура всередині самого міста. Рейсові автобуси Коростеня курсують по 16 маршрутах, які з'єднують самі віддалені куточки міста: №1 Вокзал - с. Поліське, №2 Вокзал - м-рн Пашини, № 2Б Пашини - Вокзал - вул. Гастелло, №3 Вокзал - м-рн Коростень-Подільський - Чигирі, №4 Вокзал - м-рн Київська, №5 Вокзал - Білокоровицьке шосе, №6 Вокзал - м-рн Кірпічний - Вокзал - ст. Житомирська, №6А вул. Київська - ст. Житомирська, №6Б м-рн Кірпічний - завод ЗБШ, №7 Вокзал - вул. Гастелло, №7А Вокзал - вул. Гастелло (через центр), №8 м-рн Бровар - Вокзал - вул. Гастелло, №10 вул. Гастелло - завод "Хіммаш", №11 вул. Київська - завод "Хіммаш", №12 вул. Київська - завод ЗБШ, №14 вул. Київська - вул. Гастелло.

В місті також курсують таксі. Вартість проїзду часто змінюється, що не дає змоги розмістити актуальну ціну. В цілому при формуванні ціни на проїзд таксисти беруть до уваги довжину поїздки, якість дороги, час доби, робочий чи святковий день. В цілому всі компанії дотримуються однакових умов перевезення. Приїхавши в місто можна скористатися наступними службами таксі:

«Економ таксі» +38 (04142)5-05-10, (096)-485-58-00, (093)-380-00-7, 5-35-55
«Універсал» +38 (04142)5-08-08, +38 (04142)5-07-55, 5-08-09, (093)-690-08-08, (098) 109-08-08
«СК» +38 (04142)5-06-02, +38 (04142)5-61-21, +38 (04142)5-61-22
«Люкс» +38 (04142)5-06-01, +38 (04142)5-07-77
«1550» +38 (04142)4-10-11
«Наше» +38 (04142)5-00-93, +38 (04142)5-07-93, (093) 140-81-93

Місць стоянок таксі в Коростені, як і в будь-якому іншому місті, дуже багато. Найбільш масовими стоянками є:

- залізничний вокзал;

- автовокзал;

- центральна площа міста;

- вул. Базарна площа (біля магазину "Фокстрот");

- парк "Древлянський" (біля зупинки);

- готель "Коростень".

Парк "Древлянський"

Що відвідати[ред.]

Парк "Древлянський". Входить до ТОП-15 найркащих парків України. Розташований по обох берегах річки Уж. На території парку знаходиться 3 древлянське городище, яке віднесене до археологічної пам'ятки. Зберігся природний ландшафт - виходи скельних порід та мальовнича флора. У світових довідниках дана зона має назву "Маленька Швейцарія". За своєю красою "Древлянський" парк може сміло змагатися зі знаменитою Софіївкою в Умані, адже якщо Софіївка має штучний ландшафт, то в Коростенський парк - природний. Не дарма парк має назву "Древлянський". В парку знаходяться всі пам'ятки часів древлянського періоду.

Пам'ятник Рівноапостольній Київській княгині Ользі, річка Уж та купальня княгині Ольги. Стрімка річка Уж звивається між величезними гранітними валунами. Вона схожа чимось на гірську річку, така ж прозора, холодна та швидка. Річка перерізає місто навпіл і протікає в стародавньому каньйоні під тридцятиметровою кручею. Літописи запевняють, що в стародавні часи річка Уж була глибшою та ширшою, ніж сьогодні. До самого Іскоростеня з Прип'яті ходили човни. На річці встановлено річковий фонтан, який радує відвідувачів парку в теплу пору року. За легендою древляни пробачили Ольгу за спалене до тла місто, яке вона звела нанівець щоб помститися за смерть свого чоловіка Ігоря, який несправедливо збирав велику данину з древлян. Після прийняття хрещення в 957 році княгиня Ольга повернулася до Іскоростеня, де і оселилася жити. На руїнах одного з городищ за її наказом був побудований високий терем, у якому вона жила у повній самотності, шукала порятунки у молитві та праці. Неподалік від терема Ольга звела церкву. Це була перша християнська церква, побудована задовго до хрещення Київської Русі. Внизу, під кручею недоступних скель, Ольга облюбувала місце для купання. Це було кам'яне русло, де під струменями води княгиня омивала своє тіло. За переказами цю "ванну" (з висоти пташиного польоту дане місце дійсно нагадує форму ванної) нібито влаштувала сама княгиня Ольга. Сьогодні на одному з каменів встановлено табличку, що засвідчує, що саме тут купалася Ольга.

Пам'ятник Володимиру Великому. Не можна оминути і пам'ятник на честь хрестителся Русі Володимира Великого. Цілком справедливо, що розташований він в Коростені. Історія християнства розпочалася саме звідси, від княгині Ольги, яка принесла християнство у князівську династію. Пам'ятник зустрічає відвідувачів з центрального входу у парк "Древлянський" та представляє собою гранітну скульптуру князя, який тримає у правій руці хрест, а у лівій уриков із Святого письма. На виготовлення пам'ятника було витрачено більше, ніж 1 млн. гривень.

Пам'ятник Малуші та її сину Володимиру. Пам'ятник показує те, як княжа Малуша відправляє свого сина Володимира хрестити Київську Русь. Після того, коли у 946 році княгиня Ольга спалила місто, Малуша була взята до княжого полону, де пробула довгих 10 років у ролі служниці. Аж через 10 років вона отримала ключі від княжих клітей. Коли Малуша народила від Святослава сина Володимира, Ольга визнала його князем і він виховувався разом з братами Ярополком і Олегом, а вихователем племінника став Добриня Нікітич.

Скульптура Добрині Нікітичу. У 969 році, перед повторним походом на Візантійську Болгарію, князь Святослав ділить свою військову дружину між трьома синами. Онуку князя Мала випало сісти на престол Новгородської землі. З ним йде і його дядько Добриня, щоб продовжити навчати малолітнього князя державній мудрості. Отже, коростенцю довелося керувати землею, в якій народився Ігор, що вже чверть століття покоїться на Коростенщині. Таку витівку долі можна сприймати не інаке, як тріумфальний вихід Добрині Нікітича на арену української історії. Не раз дружина під керівництвом Добрині здобувала перемогу в битвах, результатом яких стало вигнання варяг-грабіжників і встановлення миру в слов'янських землях.

Пам'ятник князю Малу. За життя князь Мал Древлянський був високим і гарним, сміливим і розумним, розсудливим та мудрим чоловіком. Древляни дуже любили його та називали "пастухом землі древлянської". Любили його і сіверяни. Поважали князя Мала не лише за розум та сміливість, а і за те, що він мав законні права на Київ. Пам'ятник видно майже в кожному куточку парку "Древлянського", а сам князь ніби оглядає місто з висоти.

Пам'ятник Деруну. Кожного року, у другу соботу вересня в Коростені проходить Міжнародний фестиваль дерунів. На Поліссі деруни - священна страва. Кожна господиня має десятки рецептів і знає стільки ж секретів приготування цієї страви. На Першому фестивалі дерунів в 2008 році місцеві умільці виготовили дерун вагою понад 100 кг і довжиною 2 м. Рекорд було зафіксовано у Книзі рекордів України. На Другому фестивалі Дерунів в 2009 році було відкрито і сам пам'ятник на честь страви за підтримки голови Верховної Ради України В. Литвина.

Парковий фонтан. Створений ще в далекому 1985 році з червоного граніту. Практично по всій території міста залягають породи червоного граніту, які класифікуються вченими як граніти саме коростенського походження. З даного граніту було побудовано Московський Мавзолей та будівлю залізничного вокзалу у Києві.

Пам'ятник до 1300 річниці з дня заснування міста. Назва міста походить від давньослов'янського слов "кари" або "кору" - камінь, гора. Територія міста була заселена в давні часи. Тут, починаючи з 6 ст. н.е. вже проживало плем'я східнослав'янських народів - древляни. До входження в Київську Русь древляни мали своє окреме князівство з високим рівнем самоврядування та технологіями різних ремесел.

Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам. Пам'ятник присвячено тим, хто воював в Афганістані. Пам'ятник нагадує форму надрізаної ракети, яка повинна була злетіти в небо, але так і залишилась зламаною на землі. Дане відображення показує зламані молоді долі. Орден Червоної зірки, Орден Афганської революції, "За відвагу", Герой СРСР, герой Росії - це далеко не повний перелік нагород, деяких - посмертно.

Геологічні пам'ятки природи місцевого значення "Баранячі лоби", "Ольжині купальні", "Велетенські Котли". З перехідного мосту, що ділить парк на дві частини можна побачити скелі, що виступають прямо з води. У всьому світі відомий "Коростенський плутон" - величезний масив геологічних порід. Геологічна будова території Коростенщини є дуже складною. Вона формувалася упродовж довгого періоду в загальній історії утворення земної кори. Дані скелі мають свої власні назви, наприклад, "Плечі Перуна", "Баранячі лоби", "Ольжині купальні", "Гігантські котли". Скелі складаються з червоного граніту та мають зглажені верхівки, що пояснюється дією льодовика. За часів крейдового періоду Коростень омивався морем, доказом чого є відкладення кременю з відбитками раковини молюсків.

Військово-історичний комплекс "Скеля". У 1935 році на місці природних печер розпочалося велике секретне будівництво. За наказом Головкому Західний військ об'єкт "Скеля" став командним пунктом армійського типу Коростенського укріпрайону №5 так званої "лінії Сталіна" (велася підготовка до війни). До планування будівництва мав відношення знаменитий генерал Карбишев. Це унікальна інженерна споруда, якій немає аналогів у світі. З цього місця велося управління 456 довготривалими вогняними точками. Підземний комплекс і сьогодні є автономним об'єктом, має працездатні системи опалення, вентеляції, водопостачання, каналізації, телефонію. Загальна довжина коридорів - 156 м. На базі об'єкта "Скеля" створено музей військової фортифікації, в якому зібрані унікальні експонати, деякі єдині у своєму роді.

Пам'ятний знак на честь затвердження Тризуба. 12 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради були прийняті закони про введення в Українській Народній Республіці нового григоріанського календаря (нині діючого) і затверджений герб УНР - знак Київської держави - Тризуб. Це єдиний пам'ятник Тризубу в Україні. Розташований на залізничній станції Коростень.

Пам'ятний знак "Борцям за незалежність України" (біля будівлі виконавчого комітету Коростенської міської ради).

Пам'ятнийк знак на честь надання місту Магдебурзького права (біля будівлі виконавчого комітету Коростенської міської ради). Історія місцевого самоуправління в Коростені почалася в далекому 1589 році, коли місту було надано право вільного міста або Магдебурзьке право. Цей важливий документ намагалося отримати кожне місто, адже тоді містяни звільнялися від управління та суду великих землевласників і створювали особисті органи місцевого самоуправління. Документ закріплював права міських станів - купців, міщан, ремісників, регулював торгівлю, опіку, успадкування, визначав покарання за окремі види злочинів. В 1507 році Прокопій Мержевицький, в тей час голова древнього Іскоростеня, подав прохання в Велике князівство Литовське про надання місту Магдебурзького права. В 1589 році литовським князем Сигізмундом ІІІ це право було надане. Цей документ є письмовим підтвердженням надання Коростеню Магдебурзького права, поскільки він закріплений печаткою і підписом від 21 травня 1598 року.

Фонтан з світло-музичним супроводом. Урочисто відкритий в 2016 році на центральній площі міста.

Коростенський краєзнавчий музей. Музей, який має найбільше зібрання з матеріалів природи, історії, етнографії та культури Коростенщини (загалом понад 25 тис. експонатів основного фонду); діють 3 відділи: "Природа", "Історія" та працює на правах філії відділення Житомирського краєзнавчого музею.

Музейна кімната виробів Коростенського фарфорового заводу "Коростенський фарфор". Відкрита 16 лютого 2012 року в приміщенні Палацу культури ім. Т.Г. Шевченка, що знаходиться за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського,3. Даний завод був провідним підприємством міста в радянські часи, однак в наші дні він перестав функціонувати. Коростенський фарфоровий посуд та інші вироби були найкращими в Україні та славилися далеко за її межами.

Коростенський музей Локомотивного депо (залізничний музей). Музей розповідає про історію розвитку залізничного транспорту та про будівництво Києво-Ковельської залізничної дороги. Спорудження станції Коростень почалося в 1902 році. Зараз це важкий траспортний вузол - один із найважливіших в країні. Колекцію раритетів для музею збирали ентузіасти із числа його працівників.

Чим зайнятись[ред.]

Перше знайомство завжди починається з вокзалу міста. Коростенський вокзал - це лице всього міста в цілому. Велика та оснащена всіма необхідними зручностями будівля, зручні залізничні колії, ось що побачить турист прибувши в місто. Одразу ж ідіть до пам'ятного знаку з нагоди прийняття Тризуба державним гербом України. Далі вирушайте на вул. Героїв Небесної Сотні до будинку №15, де нині знаходиться Коростенська дирекція залізничних перевезень. Меморіальна дошка встановлена на честь залізничників - коростенців, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не заради слави, а заради життя на землі. Наступна зупинка для туристів - Пам'ятний знак присвячений 140-річчю Південно-Західної залізниці та відкриттю залізничного руху на дільниці Київ-Коростень-Ковель (1902 рік). Далі можна підійти до старого кладовища по вул. І. Франка, де знаходяться кургани-могильники і братські могили, де поховані люди, які загинули в часи Української революції (1917-1921 рр.) та Другій Світовій війні, а також тут встановлено хрест жертвам Голодомору 1932-1933 рр. Наступна зупинка - парк "Древлянський", де розташовані всі пам'ятки часів древлянського періоду, Пам'ятник деруну, Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, Пам'ятний знак на честь 1300-річчя з заснування Коростеня, геологічні пам'ятки місцевого значення, Військово-історичний комплекс "Скеля". Після прогулянки "Древлянським" парком можна оглянути центральну площу міста, пам'ятник Т.Г. Шевченку та скульптуру Покрови Божої Матері, Собор Різдва Христова (Ольгинська церква). Також можна відвідати музеї міста: Коростенський краєзнавчий музей та кімнату-музей Коростенського фарфорового заводу. Якщо напередодні домовитися з керівництвом Військово-історичного комплексу "Скеля" про екскурсію, то є можливість побувати всередині комплексу та оглянути безліч кімнат під цікаву розповідь про об'єкти, що там знаходяться. Якщо маєте час, то сміливо їдете міським автобусом №3 Вокзал - м-рн Коростень-Подільський до зупинки "ЗОШ №8", де повертаєте на вулицю Деповську і де матимете змогу відвідати музей Локомотивного депо (залізничний музей Коростеня).

Гостям міста також пропонується відвідати щорічний Міжнародний фестиваль дерунів, Всеукраїнський літературний фестиваль "Просто так на Покрову", Міжнародну археологічну конференцію та Міжнародний фестиваль авторської православної пісні "Утренняя Заря".

Що купувати[ред.]

В Коростені можна купити традиційні сувеніри і подарунки (робота місцевих етномайстрів). В різних магазинах продаються магніти, фотокартки та шоколад в упаковці з зображенням визначних місць в Коростені.

Де поїсти[ред.]

Дешево[ред.]

  • Піцерія "Sergio", вул. Героїв Чорнобиля, 29, тел. (097) 510-65-65.
  • Кафе "Ромашкин дом" (ТРЦ "Місто"), вул. Героїв Чорнобиля, 11, тел. (093) 119-73-72.
  • Кафе-бар "У фонтана", парк "Древлянський", тел. (067) 948-71-21.
  • Кафе-бар "Дерунярня", вул. М. Грушевського, 5, тел. (096) 432-80-68.

Середні ціни[ред.]

  • Кафе "Мій Патіо", вул. М. Грушевського, 34, тел. (093) 878-00-38.
  • Піцерія "Клондайк", вул. Героїв Чорнобиля, 4, тел. (093) 804-63-46.
  • Рок Бургер Бар "The AV art squad", вул. І. Франка 18, тел. (063) 108-53-65.
  • Ресторан "Континент", вул. М. Грушевського, 26, тел. (097) 745-07-08.
  • Кафе-піцерія "Сієста", вул. Київська 19г, тел. (098) 290-98-47.
  • Піцерія "Джельсоміно", вул. В. Сосновського, 30, тел. +38 (04142) 3-20-24.
  • Ресторан "Мисливська Ялинка", вул. Шатрищанська, 57, тел. (096) 174-53-63.
  • Ресторан "Новинка", вул. М. Грушевського, 112, тел. +38 (04142) 4-31-31

Дорого[ред.]

  • Ресторан-готель "Колиба", вул. В. Сосновського, 36-в, тел. +38 (04142) 5-09-40.
  • Ресторан та міні-готель "Шато", вул. І. Франко, 18, тел. +38 (04142) 2-29-32, 5-05-01.
  • Ресторан та міні-готель "Гостинний двір", вул. Маяковського, 16а, тел. (068) 421-30-26.
  • Ресторан-сауна та міні-готель "Paradise", вул. 1-й Гранітний провулок 14а, тел. (063) 311-57-98.

Де розважитись[ред.]

Культурне життя Коростеня представлене закладами культури, кінотеатром "Прем'єра" в ТРЦ "Місто", музеями, бібліотеками.

Де зупинитись[ред.]

  • Готель "Коростень", вул. М. Грушевського, 26, тел. +38 (04142) 9-61-90.
  • Міні-готель та ресторан "Шато", вул. І. Франко, 18, тел. +38 (04142) 2-29-32, 5-05-01.
  • Сауна-готель та ресторан "Paradise", вул. 1-й Гранітний провулок 14а, тел. (063) 311-57-98.
  • Ресторан-готель "Колиба", вул. Сосновського, 36-в, тел. +38 (04142) 5-09-40.
  • Ресторан та міні-готель "Гостинний двір", вул. Маяковського, 16а, тел. (068) 421-30-26.

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

У разі виникнення проблем можна звернутися за допомогою до відділення поліції, що знаходиться за адресою: вул. М. Грушевського,5 або якщо справа стосується здоров'я, то заталефонувати в швидку медичну допомогу за номером 103. Якщо потрібно вирішити питання з перевезеннями або квитками, то телефонуйте диспетчеру автовокзалу за телефоном +38 (04142) 4-22-87 або в довідкове бюро залізничного вокзалу за телефоном +38 (04142) 2-21-31. Також можна звернутися за допомогою до туристично-інформаційного центру, що розташований за адресою: вул. М. Грушевського, 20, тел. +38 (04142) 4-79-14.

Зв'язок[ред.]

Телефонний

Телефонний код міста +3804142, далі іде п'ятизначний номер.

Мобільний

На території міста діє покриття операторів мобільного зв'язву Lifecell, Kyivstar, Vodafone Україна. В місті працює покриття 3G.

Пошта

На території міста діє багато відділень "Укрпошти", головне із яких розташоване в центрі міста по вул. М. Грушевського, 9, а також 3 відділення "Нової пошти", одне з яких розташоване в центрі міста по вул. Шевченка, 8.

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!