Перейти до вмісту

Download GPX file for this article
50.7472425.32541Full screen dynamic map
Матеріал з Вікімандрів


Луцьк — місто в Україні, обласний центр Волинської області. Політичний, культурний і релігійний центр Волині.

Зрозуміти[ред.]

Сьогодні місто нараховує близько 220 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька – розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та Польщею, завдяки чому Луцьк є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природній, культурний та туристичний потенціал.

Історія[ред.]

Луцьк – одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалось місто раніше. Найбільш вірогідна пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило у склад Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев’яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов’язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев’яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одруживши ся з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередились усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні.

З'їзд європейський монархів у Луцьку

Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392-1430) та Свидригайла (1431-1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з’їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан ХV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця ХVІ ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій сучасники називали його „Римом Волині”.

Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалось полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти і руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви і притулку. Наприкінці XVII-XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак, у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилися у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев’яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство "Українська Громада”. За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено "Просвіту”. 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно Ризького договору 1920 р. західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот і місто опинилось у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 – місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія – 23 червня вояками НКВС на подвір’ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в’язнів. Протягом Другої світової війни було знищено біля 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60-70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об’єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині.

Як дістатись[ред.]

Літаком[ред.]

  • 1 Луцьк (аеропорт) (IATA: UCK) (за 12 км від міста біля с. Крупа). Аеропорт був заснований в 1984 році. З аеропорту були рейси на Москву, Київ, Одесу, Донецьк, Сімферополь, Миколаїв, Херсон, Черкаси, і ще на декілька міст в Західній Україні. Після розпаду Радянського Союзу в аеропорту виникли серйозні проблеми, а в 1997 році його було закрито. Луцьк (Q656592) on Wikidata Луцьк_(аеропорт) on Wikipedia

Потягом[ред.]

  • 2 Луцьк (станція) (до 1963 — Луцьк-Місто), Привокзальний майдан, 1, 0 800 503 111. Залізницю від Ківерців до Луцька було зроблено за наказом імператора Олександра ІІІ 10 вересня 1890 р., того дня й вікдрили у місті перший залізничний вокзал, його назвали Луцьк-Місто. У 1963 році станції Луцьк-Місто та розташовану поруч вантажну станцію Луцьк-Східний було об'єднано під єдиною назвою — Луцьк. У 2003 році станцію електрифіковано змінним струмом. Впродовж 2011—2012 років проведено капітальний ремонт залізничного вокзалу, в результаті чого було повністю змінено його зовнішній та внутрішній вигляд, додано декоративну вежу з годинником. Луцьк (станція) (Q16705363) on Wikidata Луцьк_(станція) on Wikipedia

Автомобілем[ред.]

З міста проходять:

  • національний автошлях Н17 (Львів — Кам'янка-Бузька — Радехів — Горохів — Луцьк)
  • регіональний автошлях Р14 (Луцьк — Ківерці — Дольськ)
  • територіальний автошлях Т0303 (ЛуцькДубно)

Також через місто проходить:

  • міжнародний автошлях М19 (частина європейського маршруту E85) (КПП «Доманове» — Ковель — ЛуцькДубноКременець — Вишнівець — Тернопіль — Теребовля — Копичинці — Чортків — Заліщики — Кіцмань — Чернівці — КПП «Порубне»)
  • національний автошлях Н22 (ПП "Зосин-Устилуг" — Устилуг — ВолодимирЛуцькРівне)

Автобусом[ред.]

В місті знаходяться 2 автовокзали.

  • 3 Автовокзал №1, вул. Конякіна, 39, (0332) 24-60-48, fax: (0332) 24-41-54, e-mail: . Працює цілодобово.
  • 4 Автовокзал №2, вул. Львівська, 148, +38 (0332) 26-25-91. 05:30 - 19:45.

Транспорт[ред.]

Містом курсують тролейбуси та маршрутне таксі. https://citycard.net/

Оплата проїзду в місті з листопада 2019 року здійснюється лише безготівково, за допомогою електронного квитка. Його можна придбати у спеціальних терміналах, які встановлені у торговельних центрах, супермаркетах і на деяких зупинках. Вартість однієї поїздки в тролейбусі - 4 uah, маршрутному таксі - 6 uah.

Що відвідати[ред.]

  • 1 Замок Любарта (Луцький Замок), вул. Кафедральна, 1A, 0332 724 588. 10:00-19:00. Оборонна споруда, символ міста. В одній з веж знаходиться Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопи Кафедральної церкви Іоанна Богослова. Для дорослих — 50 грн. Для дітей, студентів — 30 грн. Луцький замок (Q1866166) on Wikidata Луцький_замок on Wikipedia
  • 2 Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку, вул. Кафедральна, 6. Працює цілодобово. Оборонна вежа Чарторийських і фрагмент стіни є залишками укріплень Окольного замку, який у середні віки посилював Верхній замок з півдня і заходу. Окольний замок складався із восьми веж, втім половина із них була дерев’яною. Збереженою до наших днів є тільки одна вежа, названа на честь князів Чарторийських, відомої шляхетської родини, що проживала у Луцьку у XV-XVI cт.
  • 3 Будинок Фальчевського (Пузини), вул. Кафедральна, 23. Працює цілодобово. Оригінальний витвір луцької міської архітектури, був споруджений у 1545–1546 роках.

Культові споруди[ред.]

  • 4 Кафедральний костел Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями, вул. Кафедральна, 6, +380 332 721 412. Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — діючий кафедральний собор римо-католицької церкви. Кафедральний костел святих Петра і Павла (Q1635337) on Wikidata Собор_святих_Петра_і_Павла_(Луцьк) on Wikipedia
  • 5 Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів (Свято-Троїцький кафедральний собор), вул. Градний узвіз, 1, +38 0332 72-44-64. Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877–1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату. Комплекс монастиря та костелу бернардинів (Q195310) on Wikidata Свято-Троїцький_собор_(Луцьк) on Wikipedia
  • 6 Велика синагога, вул. Данила Галицького, 33. Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька. Велика синагога (Q1473716) on Wikidata Велика_синагога_(Луцьк) on Wikipedia
  • 7 Лютеранська кірха, вул. Караїмська, 16. Зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква. Лютеранська кірха (Q727495) on Wikidata Лютеранська_кірха_(Луцьк) on Wikipedia
  • 8 Вірменська церква, вул. Галшки Гулевичівни, 12. Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмський недалеко від майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині. Вірменська церква (Q3180376) on Wikidata Вірменська церква (Луцьк) on Wikipedia
  • 9 Архітектурний комплекс Луцького братства, вул. Данила Галицького, 2 і вул. Йова Кондзелевича, 5. Існувало тут Луцьке хрестовоздвиженське братство. В 1702 р. у церковній крипті був похований поет Данило Братковський. В результаті невдалої реставрації 2008–2010 рр. було спотворено первинний вигляд та стиль храму. Архітектурний комплекс Луцького братства (Q187699) on Wikidata Архітектурний_комплекс_Луцького_братства on Wikipedia
  • 10 Покровська церква, вул. Данила Галицького, 12, 0987607603, e-mail: . Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII–XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною греко-католицькою церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату. Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Луцьку (Q2035059) on Wikidata Собор_Покрови_Пресвятої_Богородиці_(Луцьк) on Wikipedia
  • 11 Домініканський монастир, вул. Драгоманова, 24. Заснований у 1390 р. королем Ягайлом, у XVIII ст. збудований новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП. Домініканський монастир (Q2913352) on Wikidata Домініканський_монастир_(Луцьк) on Wikipedia
  • 12 Монастир тринітаріїв, вул. Сенаторки Левчанівської, 4. Тепер тут військовий шпиталь. Монастир тринітаріїв (Q3018759) on Wikidata Монастир_тринітаріїв_(Луцьк) on Wikipedia
  • 13 Монастир шариток, вул. Кафедральна, 17-19. Розміщувався у колишніх катедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. Монастир шариток (Q2753092) on Wikidata Монастир_шариток_(Луцьк) on Wikipedia
  • 14 Монастир бригідок, вул. Кафедральна, 16. Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП. Монастир бригідок (Q2753122) on Wikidata Монастир_бригідок_(Луцьк) on Wikipedia

Чим зайнятись[ред.]

Музеї та галереї[ред.]

  • 1 Аптека-музей (аптека Злоцьких), вул. Драгоманова, 11, +38 (0332) 72 38 85. Будні: 08:00-20:00. Вихідні: 09:00-21:00. На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття. Її перший власник Петро Злоцький перебудував для цього кам’яницю XVIII століття. Сьогодні торговий зал вдало відтворює інтер’єр колишньої старовинної аптеки. На головному місці масивний прилавок аптекара з унікальним касовим апаратом 1902 року, у шухлядах якого лежать гроші часів побудови аптеки. У другому виставковому залі – кабінет власника аптеки. На столі старовинні рахівниця та друкарська машинка. На полицях – бібліотека рідкісних тепер книг з аптечного ремесла. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. Аптека-музей (Q3019652) on Wikidata Аптека-музей_(Луцьк) on Wikipedia
  • 2 Художній музей, вул. Кафедральна, 1а, (0332) 72-30-75, e-mail: . СР-СБ: 10:00-18:00. НД: 10:00-17:00. Вихідні: понеділок та вівторок. Розташований в колишньому Будинку повітового суду на території Луцького замку. У розділі зарубіжного мистецтва представлено роботи національних шкіл Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії і Польщі з періоду XVII – першої третини ХХ століття. У розділі українського і російського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття глядач має змогу познайомитись як з основними шляхами розвитку художньої культури цього періоду, так і з багатьма яскравими творчими особистостями. У 2003 році було створено нову експозицію давнього українського портрета. Її основу склали твори, що походять із родового замку князів Радзивіллів в Олиці. Полотна родинно-меморіальної портретної галереї дуже різні за художнім рівнем, виконані здебільшого невідомими або ж придворними майстрами династіі Радзивіллів. Сьогодні у Художньому музеї часто відбуваються виставки, майстер-класи, творчі вечори та презентації. Луцький художній музей (Q16705378) on Wikidata Луцький_художній_музей on Wikipedia
  • 3 Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, вул. На Таборищі, 6, 0332 24-00-51, e-mail: . 10:00-17:00. Єдиний у Західному регіоні України військовий музей. Музей є філією Національного військово-історичного музею України. Експозиція музею складається із двох частин: експозиція сучасної військової техніки та озброєння на відкритому майданчику та тематична історико-хронологічна експозиція. На сьогодні фонди музею налічують близько 1000 експонатів, репрезентуючи авіаційну і бронетанкову техніку, артилерійське і зенітно-ракетне озброєння, стрілецьку зброю, апаратуру і обладнання військ зв’язку, а також різноманітні матеріали військової історії, які мають музейне значення: бойові прапори, предмети форми одягу й армійського побуту, документи і фотографії, твори мистецтв, військові трофеї та інші матеріали. В музеї проводяться тематичні виставки. Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки (Q4124454) on Wikidata Волинський_регіональний_музей_українського_війська_та_військової_техніки on Wikipedia
  • 4 Волинський краєзнавчий музей, вул. Шопена, 20, e-mail: . Головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 140 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Колекції музею представлені в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Щороку в музеї створюється близько семи десятків різноманітних виставок як з фондів музею, так і з інших установ. Волинський краєзнавчий музей (Q12090335) on Wikidata Волинський_краєзнавчий_музей on Wikipedia
  • 5 Музей дзвонів у Луцькому замку, вул. Кафедральна, 1а, +38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88. 10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00). Єдиний в Україні. У музеї зібрані дзвони XVII – поч. ХХ ст. У 60-х роках минулого століття сюди звозили дзвони із закритих церков. Загалом колекція музею нараховує понад 90 дзвонів. Деякі дзвони оздоблені невеликим орнаментом на релігійні мотиви. Найбільші дзвони із колекції важать майже півтонни. Окрім церковних, є тут також дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти і навіть невеличкий шкільний дзвоник. Найстарішому дзвону виповнилось понад 350 років. Цікавими є також квадратні дзвоники із Архангельської області (Росія), а також царські дзвіночки-бубонці, яких звук чутно навіть за декілька кілометрів. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок.
  • 6 Музей книги, +38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88. 10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00). Облаштований у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку, збудованій у 1807 році. Протягом ХІХ—ХХ століть у ньому розміщувались різні міські установи. В експозиції музею - книги ХVII-ХХ століть. Гордістю музею є Службове Євангеліє, видане у Львові 1644 року, та двохтомний "Требник" митрополита Петра Могили, виданий 1646 року. Крім того, тут можна побачити реконструйовані старовинні друкарські верстати, один з них ХV століття. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок.
  • 7 Музей Лесі Українки Волинського національного університету, вул. Потапова, 9. (Розміщений у корпусі № 2 (С).), (0332) 24-83-02, e-mail: . 10:00-16:00. Вихідний: субота та неділя.. Його експозиція знайомить із життєвим та творчим шляхом письменниці, історією славетної родини Косачів, а фонди налічують понад тисячу одиниць збереження. Серед експонатів - автографи, світлини, прижиттєві та рідкісні видання творів Лесі Українки, унікальна колекція поштових листівок кінця XIX - початку XX століття з краєвидами тих місць, документи та речі родини Косачів. Цікавим також є і художній фонд Музею, до якого увійшли живописні малюнки племінника поетеси - Юрія Косача. картини художника Андроника Лазарчука, творчі роботи українських митців. присвячені Лесі Українці та волинському краю. За роки свого існування Музей став знаним осередком культурного життя Луцька, центром наукової та творчої роботи. Вхід вільний.
  • 8 Музей волинської ікони, вул. Ярощука, 5, (0332) 24-34-12, e-mail: . 10:00-18:00. Вихідний: субота та середа.. Репрезентує самобутню регіональну волинську школу іконопису XVI -XVIII ст. Експозиція музею представляє ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптури. Експонати зібрані у восьми залах. Більше 100 пам’яток іконопису представляють різноманітність стилів і творчих манер професійних і народних майстрів, діяльність іконописних осередків Волині, характеризують розвиток волинського малярства. У музеї, зокрема, експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. Із 2000 р. музей волинської ікони став місцем паломництва до Холмської Чудотворної ікони Богородиці, найдавнішої ікони в Україні. Також у музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. Для учнів, студентів, пенсіонерів - 20,00 грн.; для дорослих - 40,00 грн. Музей Волинської ікони (Q4306243) on Wikidata Музей_Волинської_ікони on Wikipedia
  • 9 Музей історії сільського господарства Волині, вулиця Шкільна, 1, с-ще Рокині (12 км від Луцька), + 38 (0332) 709 375, e-mail: . Скансен, що розташувався на площі понад 170 тис. кв. км. Музей розпочав свою діяльність у 1979 році. Автор ідеї створення музею — Петро Теслюк, автор та розробник експозиції музею - Олександр Миколайович Середюк. В 1983 році колегія Міністерства культури України присвоїла Музею історії сільського господарства Волині почесне звання "Народний музей". Цікаві й захоплюючі експозиційні матеріали семи залів музею розповідають про виникнення землеробства та скотарства на Волині, удосконалення землеробських знарядь, представляють історію розвитку сільського господарства Волині від найдавніших часів до сьогодення, сільськогосподарську науку краю, особливості природних умов для землеробства. З ініціативи директора музею Олександра Середюка у 1989 році розпочато спорудження на ландшафті Рокинівського дендропарку діючу експозицію під відкритим небом – "Козацький зимівник", експонати якого гармонійно вписуються у природний заповідник. Відвідувачі мають змогу познайомитися не тільки з пам'ятками древнього житлового, господарського, монументального і посадибного дерев'яного будівництва, а й поринути у цікаву подорож заповідними стежками минулих століть. У експозиції визначне місце займає пам’ятник козаку Мамаю – воїнові і захиснику, характернику і звитяжцю. Козацьке село живе: тут можна не лише відвідати традиційні будівлі, а й навчитися вишивати, ткати, місити тісто, погарцювати верхи на коні, походити за плугом, переночувати в запашному сіні, або ж за давніми традиціями поколядувати, пощедрувати чи відчути емоції купальської ночі, косовиці, обжинків, андріївських вечорниць... У "Козацькому зимівнику" діє "Школа козацького гарту" - молодіжна громадська організація, заснована Олександром Середюком, який викладає бойовий гопак. Музей історії сільського господарства Волині (Q12130616) on Wikidata Музей_історії_сільського_господарства_Волині on Wikipedia
  • 10 Галерея 4/8, вул. Клима Савура, 44А. Галерея стріт-арту збудована в 2017 році українським меценатом Андрієм Покровським. Місце розташування – місто Луцьк, територія рекреаційного комплексу «City Park». Автор ідеї та натхненник проекту – стріт-артер Андрій Присяжнюк. Архітектурну концепцію створив дизайнер та архітектор Сергій Торбінов. Унікальна вулична галерея існує у форматі «open air», яка являє собою неформальний експозиційний простір, без обмежень уяви та фантазій. Галерея 4/8 (Q56372523) on Wikidata Галерея_4/8 on Wikipedia

Фестивалі[ред.]

  • Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня»

Фестиваль відбувається раз на три роки та об’єднує носіїв фольклорних традицій – співаків, музик, танцюристів, майстрів народного мистецтва задля сучасного відтворення та наукового осмислення надбань української народної культури. У програмі: культурно-мистецькі дійства у Луцькому замку, на етнографічних майданчиках у центрі міста, в міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, в приміщеннях обласних театрів, Палацу культури за участі самобутніх фольклорних колективів з усіх районів і міст області, різних регіонів України, а також української діаспори близького і далекого зарубіжжя. Організатори: Управління культури Волинської облдержадміністрації, Обласний науково-методичний центр культури.

  • Фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку»

У Луцьку відбудеться фестиваль середньовічної культури "Меч Луцького замку". У фестивалі прийматимуть участь охочі з різних міст. В рамках фестивалю відбудуться гуртові бої, а також учасники фестивалю продемонструють середньовічні танці. Пройдуть також бої на ристалищі, тобто одиночні бої – лицар проти лицаря. Також, щороку відбуваються конкурси середньовічного чоловічого та жіночого костюму. Відвідаючи фестиваль, Ви від чуєте незабутню атмосферу Середньовіччя!

  • Міжнарожний джаз-фольк фестиваль "Музичні діалоги"

"Музичні діалоги" ― це єдиний на Волині джаз-фольк фестиваль, покликаний сприяти розвитку етнічної музики різних народів (а особливо, українського народу) у поєднанні з імпровізаційною музикою ― джазом. Ми прагнемо відродити автентичне музичне мистецтво та заохочувати митців по-новому його інтерпретувати. "Музичні діалоги" - це транскордонний проект, перш за все, орієнтований на залучення музикантів з Польщі, Білорусі та інших країн Європи. Щорічне музичне open-air дійство зазвичай триває 2 дні другої декади травня та відбувається у культовому місці ― Луцькому замку XIV століття.

  • Фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині»

На Театральному майдані міста Луцька вируватиме яскраве мистецьке дійство, що поєднуватиме традиційну народну та сучасну культуру і мистецтво. Учасники фестивалю – творчі колективи та майстри народного мистецтва з історичної Великої Волині (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька області, Берестейщина та Підляшшя). Також на фестивалі виступають гості із південно-східної України.

  • Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру»

Щорічно в Україні відбувається низка міжнародних театральних фестивалів. У Луцьку пройде Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру», який дозволить оцінити акторську майстерню у нетипових для театральних спектаклів місцях.

  • Арт-шоу "Ніч у Луцькому замку"

Є у Луцьку така ніч, коли у середньовічному замку аж до світанку вирує життя. Саме тоді тут відбувається мистецьке шоу, яке перенесе Вас у древній Луцьк та зачарує атмосферою князівських палат і замкових мурів. Арт-шоу "Ніч у Луцькому замку" з нетерпінням чекають впродовж цілого року. Під покровом найкоротшої літньої ночі кожен учасник має можливість перевтілитися в лицаря, вінценосну особу, придворного слугу чи ремісника. Старовинна романтична атмосфера, створена танцями та музикою середньовіччя, лицарськими турнірами, а також безліч свічок, вогняне шоу, глінтвейн за старовинними рецептами, прогулянки у таємничими підземеллями та вздовж багатовічних мурів повертають у минуле... "Ніч у Луцькому замку" - це поєднання давнього і сучасного, історії та мистецтва. Нічна феєрія дозволяє познайомитися з багатьма жанрами мистецтва і популярними виконавцями. Майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості, художники, режисери кіно та відео-арту, учасники клубів історичної реконструкції. Протягом 2007-2012 років у стінах Луцького замку атмосферу середньовіччя відтворювали музичні гурти "Stary Olsa" та "Testamentum Terrae" з Білорусі, "Tryzna" з Польщі, "Bakchus" з Чехії, "Львівські менестрелі" та "Kings & Beggars" з України, а також литовський театр історичної реконструкції "Viduramziai", клуб історичної реконструкції "Аквітанія" (Луцьк). Сучасне музичне мистецтво презентували Славко Вакарчук і гурт "Океан Ельзи", Олег Скрипка та гурт "ВВ", Руслана, популярні музичні колективи "Гайдамаки", "Rock-H" (Україна), "Zdob si zdub" (Молдова), "Mgzavrebi" (Грузія) та багато інших.

  • Міжнародний музичний фестиваль імені Ігора Стравінського "Стравінський та Україна"

Міжнародний музичний фестиваль "Стравінський та Україна" - єдиний фестиваль Волині, що пропагує класичну музику у всіх її жанрах та стилях. Головна мета фестивалю - популяризація творчості Ігора Стравінського та вивчення його зв'язків із Україною, а також популяризація кращих зразків світової і української музичної класики. Особливістю фестивалю є гала-концерт на природі 17 червня кожного року в день народження Ігора Стравінського біля садиби-музею композитора у місті Устилуг. Концерт відбувається на великому пересувному сценічному комплексі, який з кожним роком збирає все більше слухачів з Волині, України та інших країн. Пріоритетом кожного фестивалю є виконання прем’єрних творів Стравінського, які до цього часу в Україні не виконувались, або яких немає в аудіо чи відеозаписі. Перший фестиваль відбувся 1994 року, а із 2005 року відбуваєтьcя щороку у червні у м. Устилуг та м. Луцьку.

  • Міжнародний фестиваль "Поліське літо з фольклором"

Фестиваль "Поліське літо з фольклором" - це міжнародне свято пісні та танцю. Протягом кількох фестивальних днів лучани та гості міста знайомляться із фольклором та традиціями закордонних колективів. У ці дні у місті панує особлива атмосфера добросусідства та близькості народів, адже гостями фестивалю є численні колективи із закордонну та різних куточків України. За дванадцять фестивальних років у фестивалі взяли участь 6766 учасників, з них 80 зарубіжних колективів з 41-ї країни світу та 86 колективів з України. Завдяки "Поліському літу з фольклором" Україна у 1996 році на засіданні Генеральної Асамблеї CIOFF була прийнята 69 повноправним членом цієї авторитетної організації. Фестивальні дійства відбуваються у музично-драматичному театрі, парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, Палаці культури міста, на території Луцького замку, стадіону "Авангард", Свято-Троїцькому кафедральному соборі та костелі Святих Петра і Павла, на відкритих майданчиках та мікрорайонах міста.

  • Мистецький фестиваль "Солом'яна птаха"

"Солом'яна птаха" - це фестиваль справжнього сімейного дозвілля, що відбувається у Луцькому замку. Протягом нього чоловіки разом з ковалями кують підкову на щастя, а жінки та діти приймають участь в майстер-класах "Скульптура з сіна", створюючи птаху – оберіг сім'ї. До творчої родини приєднуються ковалі зі Львова, Рівного, Тернополя, Червонограду, Житомира, Чернівців, Івано-Франківська та інших міст. На фестивалі відбувається ярмарок творчих робіт учасників. Найактивніші митці та глядачі отримують подарунки від організаторів. Попередні фести залишили по собі ковані роботи, які експонуються в Луцькому замку – це ковані свічники на декоративній решітці "корони Вітовта", яку щорічно запалюють живим вогнем на дійстві "Ніч у Луцькому замку". Організатори: ВОГО Асоціація "Оберіг Мистецтва", мистецька студія "Оле-арт"(засновники Олег та Ольга Грицюки), управління культури Луцької міської ради.

  • Молодіжний фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва “Бандерштат”

Синьоока Волинь, повстанський край, земля українських героїв споконвіку була символом нескореності українського народу. В її предковічних лісах кувалася українська незалежність та національна свобода, виростали цілі покоління нескорених бійців, пам’ять про яких і досі несе в собі кожен український патріот. Саме на цих славних землях у 2007 році і народилася ідея проведення Всеукраїнського фестивалю української альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат», культурно-мистецького заходу, цілком і повністю насиченого патріотичним змістом та настроями. Сьогоднішній фестиваль це: літературна сцена, зустрічі із ветеранами УПА, спортивні та мистецькі ділянки, дискусії із відомими політичними та громадськими діячами, патріотичний флешмоб, нічна ватра, історична реконструкція, нічні кіноперегляди. Фестиваль українського духу «Бандерштат» оголошений територією без алкоголю.

Що купувати[ред.]

Ринки[ред.]

  • 1 Центральний ринок (у народі Старий ринок), вул. Глушець, 1. Більше 100 років тому ринок був на місті нинішнього Театрального майдану. Тоді майдан називався Парадним, через те що тут проводили паради. У 1903 році у міській думі створили комісію для напрацювання варіантів перенесення ринку, причому різні дворяни лобіювали перенесення ринку саме на свою землю, щоб так чи інакше отримувати із цього дохід, але перенесення скасувала бюрократія. Дві ділянки знаходилися поза формальними межами міста, тому «Волынское губернское по городскимъ дѣламъ Присутствіе» скасувало рішення міської думи щодо перенесення, мовляв, перевищили повноваження.

    Через декілька років вже Волинська губернська земельна управа спробувала прибрати ринок, вона скасувала на майдані ярмарки, та перенесла їх на Гнідаву. Це викликало обурення певної ініціативної групи мешканців, які 8 лютого 1906 року зібрали підписи проти перенесення.

    Вже за 2 тижні на засідання міської думи увірвалися власники торгових рядів на Парадному майдані та почали вимагати повернути торгівлю. Під тиском натовпу більшість гласних (депутатів) підтримали повернення ярмарків на Парадній до того часу, як облаштують міський луг за Окружним судом (район 8-ої школи). Цікаво, що міський голова виступив союзником протестувальників і у листі губернатору брехав, що «тиску не було». Тим не менше у губернському відділі у міських справах заявили, що рішення незаконне. В підсумку люди почали торгувати і на Парадій площі, і на Гнідаві.

    Нарешті у 1907 році під тиском впливових містян відверто брудний майдан вирішили перетворити на міський публічний сад. Цього разу опір незадоволених вдалося подолати. Висаджувати його розпочали з 1908 року, а завершили у 1910-у. Лише з 1913 року вхід у сад був платним: сезонний квиток коштував 3 рублі з сімейства. За польських часів у саду зробили сцену, встановили різноманітні кіоски та проводили народні гуляння. І лише з 70-з років на місці Театрального майдану зелень почали активно замінювати на цеглу та асфальт. Приблизно в цей час і з’явилися перші торгові ряди на нинішньому Старому ринку.

    Але навіть сьогодні все говорять про перенесення ринку. Нинішня влада впевнено заявляє про потребу його перенесення і готова до радикальних дій. Проте підприємці, яким належать торгові точки, бояться втратити свій заробіток і говорять про те, що обіцяний політиками діалог зрештою обернувся ігноруванням.

  • 2 Завокзальний ринок (колишній Варшавський ринок), вул. Карпенка-Карого, 1. 8 грудня 1990-го, в Луцьку відкрили Завокзальний ринок. Базар тут існував і раніше, але як «барахолка». Поляки привозили і продавали тут всіляке «барахло»: джинси, светри, куртки, жуйки, тіні для вій і т.п.. Тоді були 90-ті роки, розвал Союзу, масове безробіття, підприємства збанкрутували і закрилися, під тиском змін припинили функціонувати заводи, а люди кинулися на власні хліба. У час, коли люди дійшли до відчаю через безгрошів’я і важку ситуацію в країні, мусили виживати, як могли. Варшавський ринок тоді відкрив нові можливості для волинян, створивши близько 5 тисяч нових робочих місць. Незважаючи на те, що було чимало претензій від різних контролюючих інстанцій, мовляв, що людям не були створені належні умови для роботи, ринок продовжував функціонувати, а люди виходити працювати.
  • 3 Північний ринок, вулиця Домни Гордіюк, 49.
  • 4 Новий ринок, вул. Боженка. Ринок хоч і зветься «новим», але працює ще з 2008 року.

Торгові центри[ред.]

  • 5 ЦУМ Луцьк, просп. Волі, 1, +380 66 990 0301. 9:30 – 21:00. Центральний універмаг міста Луцька – магазин у центрі Луцька, що вміщує майже 80 магазинів та бутіків. Найбільшу площу займають магазин турецького бренду LC Waikiki, ресторан швидкого харчування Пузата хата, а також супермаркет Сільпо. Також в універмазі є квітковий павільйон, арт-галерея, туристична агенція, салон краси, книгарня, банкомати, термінали, обмінний пункт, туалети тощо.

    Попередня будівля універмагу «Луцьк» була запроектована групою архітекторів на чолі з Євгеном Ходаковським і відкрилася наприкінці 1960-х років. У грудні 2011 споруда зруйнована через пожежу. Оновлений універмаг після реконструкції відкрили 30 листопада 2012 р.

  • 6 ТРЦ "ПортCity", просп. Соборності, 43, 0332 787 801. 10:00–22:00. Великий жвавий торгово-розважальний комплекс із ресторанами, кінотеатром та ковзанкою.
  • 7 ТЦ "Імідж", вул. Рівненська 89. 08:00–23:00. Торговий центр, який пропонує широкий асортимент магазинів та послуг. У цьому магазині є все необхідне для покупок - від продуктів харчування та товарів для дому до косметики, техніки та іграшок для дітей. Привітний персонал та чистота в магазині створюють приємну атмосферу. Однак, деякі відгуки зазначають деякі недоліки, такі як відсутність зарядних станцій для електрособіль, проблеми з парковкою та відсутність зеленого простору навколо торгового центру. Незважаючи на це, "Імідж" є популярним місцем для проведення часу та покупок.
  • 8 ТЦ "Варшавський", вул. Конякіна, 30, +38 (067) 334 77 07, +38 (050) 432 79 51, e-mail: . 10:00 - 20:00. Місце асоціюється з торгівлею. Поряд розміщені автостанція, базар та залізничний вокзал, що дає гарний пішохідний та транспортний потік. Стильний дизайн, великий вибір відомих магазинів з абсолютно різними товарними категоріями, а так само кафе роблять ТЦ «Варшавський" ідеальним місцем для проведення свого дня та відпочинку.
  • 9 ТЦ "Глобус", вул. Єршова, 11, (033) 278 83 38. Сучасний торговий комплекс, розташований в спальному районі Луцька. Тут, зокрема, є такі заклади: спортивний клуб «Інтер-Атлетика» – спортивно-оздоровчий комплекс сомножеством багатопрофільних послуг: тренажери, карате, бокс, занатія з фітнесу та аеробіки, сауна та солярій, масаж; супермаркет «Торба» (продукти харчування, алкогольна та тютюнова продукція, побутова хімія); гіпермаркет електроніки «Шок»; салон меблів «Dommino»; «Твій меблевий магазин»; кіоск тютюнової продукції «Табакерка»; оптовий магазин «Королівство канцтоварів»; магазин «Книжкові фарби»; інші заклади.
  • 10 ТЦ "Гостинец", просп. Соборності, 11Л, +380 332 716 953. ПН-ПТ: 09:00–19:00, СБ: 10:00–17:00, НД – зачинено. Торговий центр з улюбленими магазинами, де працюють привітні продавці. Чудове розташування та наявність сусідніх магазинів та закладів. Також, "Гостинець" вражає своєю компактністю, де можна знайти багато маленьких магазинчиків в одному місці.
  • 11 ТЦ "Європа", вул. Карпенка-Карого, 15а, +380 97 315 4500. ПН-ПТ: 10:00–19:00, СБ: 10:00-17:00, НД: 10:00-16:00. Магазин, який пропонує широкий вибір плитки, сантехніки та меблів.
  • 12 ТЦ "Елегант", просп. Відродження, 27, +380 99 637-10-17, +380 68 661-66-06. ПН-ПТ: 09:00-19:00, СБ-НД: 10:00-18:00. Магазин з різноманітним асортиментом товарів, де можна знайти як цікаві речі за низькими цінами, так і високоякісні меблі та матраци.
  • 13 ТОЦ "Гранд Волинь", просп. Волі, 42, (050)916-01-25, (097)088-63-39. Перший сучасний торговельно-розважальний комплекс у центрі Луцька, де розміщено близько 50 магазинів, 30 офісних приміщень, караоке-ресторан, нічний клуб, літні тераси, сучасний тренажерний зал, коктейль бар. Це не просто торговий центр - це символ моди та краси, принципово нове місце суспільного життя міста, місце шопінгу та розваг, зустрічей та побачень.
  • 14 ТОЦ "Boss", просп. Молоді, 8г, +380 95 245 8852. 09:00–20:00. Новенький і затишний торговий комплекс, розташований на проспекті Молоді. Відгуки про цей ТЦ свідчать про його сучасну будівлю і комфортне середовище. Користувачі захоплюються якістю туристичних та косметологічних послуг, які надаються в цьому центрі. Також в ТЦ "Boss" можна знайти дешеві продукти і вітаміни від айхерб. Загалом, жителям району 33 рекомендують відвідати цей ТЦ.

Де поїсти[ред.]

Ресторани[ред.]

  • 1 Ресторан "Бравий Швейк", вул. Лесі Українки, 56, +380994218298. 10:00 - 23:00. І випити прохолодного пива в барі, і смачно поїсти, і переглянути футбольний матч, і послухати гарну музику - усе це можна зробити у ресторані "Бравий Швейк".
  • 2 Кафе-ресторан "Базилік", вул. Кравчука 11а, Доставка, самовивіз: 066 979 93 93, 068 055 95 59. Телефон закладу: 066 341 42 41. 10:00-23:00. Сімейне кафе-ресторан, яке пропонує широкий вибір піци, суші та інших страв, а також смачні десерти. Для дітлахів створена окрема дитяча кімната.
  • 3 DJ Cafe Ring, просп. Волі, 49а, +380 66 358 77 11. 10:00 - 23:00. DJ Cafe "Ring" це приємне місце для того, щоб відвідати його в будь-який час. Сім'єю або самому заглянути на смачний сніданок, провести важливий бізнес-ланч, відновити сили за обідом, для нових перемог і залишитись на полуденок, не встоявши перед запахом ароматного кальяну, провести приємний вечір з коханою людиною, смакуючи десерт або налаштовуючись на яскраву ніч, в компанії близьких друзів послухати відмінний живий сет, у виконанні ді-джея, або приїхати на afterparty у вихідні.
  • 4 Ресторан "Корона Вітовта", вул. Плитниця, 1, +38 0332 72-71-14, +38 097 390-86-88, e-mail: . Під час розкопок, у стіні давнього фундаменту було знайдено напівзотлілий манускрипт. Це був своєрідний щоденник королівського кухаря Сварога, в якому той вів розрахунки, нотував рецепти сфантазованих ним страв, описував деякі події з життя міста. Цей манускрипт і став основою ідеї створення у 1996 році ресторану “Корона Вітовта”. Він зведений під самими мурами середньовічного Луцького замку. Окрім приготування страв за старовинними рецептами і відповідності їх назв князівській добі, тут намагаються відродити і давні традиції.

Піцерії[ред.]

Дядя Pizza[ред.]

Теревені[ред.]

Фелічіта[ред.]

Fast Food[ред.]

  • 13 McDonald's №116 «Порт Сіті», ТРЦ «ПортCity», просп. Соборності, 43, e-mail: . Зал: 07:00 - 23:00. McDrive: 05:00 - 23:30.
  • 14 ChickenHUT, ТЦ «Варшавський», вул. Конякіна, 30, (095) 022 4484. 09:00 - 21:00. Відмінне поєднання гарного сервісу та смачних страв. Картопля фрі, бургери, комплексні меню та різноманітні напої.
  • 15 Maxx Burger, ТОЦ "Гранд-Волинь", просп. Волі, 42. Розташований на другому поверсі в сучасному, блискучому кількістю світла і скла торговому центрі "Гранд-Волинь". У меню ресторану швидкого харчуваня-сніданки, обіди, гамбургери, картопля-фрі, десерти, напої. Торговий центр відомий у Луцьку світськими показами модного одягу, проведенням музичних концертів, нічного шопінгу.

Де розважитись[ред.]

Спорт та розваги[ред.]

  • 1 Спортивно-розважальний комплекс "Adrenalin City", вул. Карбишева, 1, 068 716 30 65, e-mail: . 12.00 - 21.00. Спортивно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті» зручно розташований для доїзду громадським та власним транспортом. Це унікальна територія розваг, яка не має аналогів на Західній Україні.
  • 2 РЦ "Промінь", просп. Президента Грушевського, 2, +380 (68) 525 90 09. 10:00 - 23:00. Місце для всієї родини. Кінотеатр, дитячий розважальний комплекс, боулінг-більярд клуб, концерти, вечірки, кафе та ресторани.
  • 3 Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр», вул. Київська, 97а, с. Піддубці, +380 67 343 0101. Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» знаходиться на 101 км. траси Устилуг — Київ. Готель, ресторан, банкетна зала, зал для святкування на 60 чол., спортивний зал, тренажерний зал, страви української та європейської кухні, новий бенкетний зал на 50-70 гостей, басейн +28 градусів з протитечією, тропічний душ, душові кабіни, гідромасаж, сауна на дровах, підвісне відро з холодною водою, настільні ігри: хокей, футбол, більярд та інше, караоке, супутникове телебачення, солярій, масажне ліжко, більярд «американка», спортивні тренажери, дартс, настільний теніс, ігрові автомати, великий теніс, тенісна гармата, баскетбол, стрільба з лука, дитячий майданчик, шезлонги, дискотека.
  • 4 Льодовий майданчик "Снігова королева", вул. Чорновола, 3, +380 (98) 429-51-29. Єдина крита ковзанка у Луцьку. Відкрита у 2006 році. Місце проведення домашніх турнірів хокейного клубу "Луцьк", дитячого спортивного клубу "Спарта", міжнародних турнірів та заходів. Розмір поля - 56х26 м. Кількість глядацьких місць - 300. До послуг відвідувачів: катання на ковзанах, послуги інструктора, прокат ковзанів, тренування з хокею. Працює із вересня по травень. Льодова арена «Снігова королева» (Q61114766) on Wikidata Льодова_арена_«Снігова_королева» on Wikipedia

Нічне життя[ред.]

  • 5 Нічний клуб "Версаль", РЦ "Промінь", просп. Президента Грушевського, 2, +38 (0332) 72-00-01. 20:00-06:00. З початку повномасштабного вторгнення клуб припинив регулярну роботу, але заклад іноді відкривається для проведення заходів різного роду - концерти, вокальні вечори, інше. Вхід: понеділок, вівіторок - 20₴. Середа, четвер, неділя - 30₴. П'ятниця, субота - 50₴.

Для дітей[ред.]

  • Дитяче містечко "Диво"

Дитяче містечко "Диво" пропонує розваги для дітей від 2 років. Тут під відкритим небом є гойдалки, гірки, лабіринти, які так люблять ваші діти! Батьки також можуть спільно відпочити із дітьми у "Поляні казок" - для наймолодших тут діє комфорний майданчик, для дорослих - затишне кафе.

  • Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо"

Дитячий розважальний комплекс "Лімпопо" пропонує відпочинок та масу розваг для дітей від 3 до 12 років. Якщо бажаєте влаштувати незабутнє свято своїй дитині, аніматори з радістю допоможуть Вам. Гарний настрій, позитивні емоції, яскраві усмішки та безмежне задоволення гарантують юному імениннику та його друзям у Школі магії та Академії шпигунів, піратській вечірці, ключах від форту Буяр, спартакіаді та рибацьких забавах і не тільки. Тут зроблять все можливе і, навіть більше, для того щоб Ваша дитина запам'ятала цей день назавжди! Спеціалізований дитячий ресторанчик "КАКАДУ" запрошує дітей та батьків не лише у вихідні та будні, а й відзначити урочисті ранки, дні народження та інші дитячі свята. У ресторанчику є Wi-Fi зона.

  • Луцька дитяча залізниця

У Луцьку діє одна з найменших дитячих залізниць України, адже її довжина лише 1,5 км. Всього за 7 хвилин від станції Росинка до станції Водограй уздовж невеликої річки Сапалаївка вас довезе дитячий потяг. Залізниця відкрилась у 1954 році. Машиністами тут є юні залізничники, які під керівництвом досвідчених майстрів керують тепловозом. Дитяча залізниця працює кожних вихідних та у святкові дні із травня по вересень; можливе замовлення індивідуальних екскурсій. Дитячий квиток - 6 UAH Дорослий квиток - 10 UAH

  • Острів розваг "Чунга-Чанга"

Відкритий літній майданчик острів розваг "Чунга-Чанга" пропонує батькам та дітлахам рухливі ігри та розваги на свіжому повітрі. Тут на дітей чекають: басейни з електрочовниками та надувними кулями (зорб), ігрові автомати, атракціони, тарзанка, веломобілі, аерохокей, лабіринт та батути. А батьки можуть відпочити у затишному літньому кафе. На острові розваг "Чунга-Чанга" ви знайдете все, щоб відпочити на природі, не виїжджаючи за межі міста, адже поруч, і зелена територія, і озеро, і освіжаючі напої та привітний персонал.

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

  • Хостел Волинського коледжу Національного університету харчових технологій

Хостел Волинського коледжу Національного університету харчових технологій знаходиться на вулиці Даньшина, 16 а (перпендикулярна до вулиці Львівська). Для відвідувачів обладнано 5 блоків загальною кількістю у 29 ліжкомісць. Блок містить 2–місний номер і 4-місний номер + передпокій з санвузлом. Номери оснащені сучасними меблями: ліжко, тумбочка, шафа, стіл, а також електрочайником,на поверсі є холодильник. Прейскурант: 80 грн. /особа у 4- х місному, 90 грн. /особа у 2- х місному.

Середні ціни[ред.]

  • Комплекс "Колобок"

У комплекс входять ресторан та готель, що працюють цілодобово. У готелі «Колобок» – 19 номерів: одномісні, двомісні, сімейні напівлюкси. Також один номер пристосований для людей з обмеженими фізичними можливостями. У готелі працює система кондиціонування, безкоштовний Wi-Fi, електронний сейф, тощо. Також тут пропонують так званий «рум сервіс» - обслуговування у номері офіціантами з ресторану. Ще з безкоштовних послуг – прання, прасування, хімчистка. За гроші – замовлення квітів, бронювання квитків, виклик лікаря чи масажиста, зустріч і проводи гостя, надання автомобіля. Ресторан "Колобок" вміщає одночасно близько сотні людей. Крім того у комплексі є конференц-зал,а також можна безкоштовно скористатися автостоянкою.

  • Готель "Маєток"

Готель знаходиться на східній околиці міста Луцька. Оформлений у стилі панського будиночку. Усі номери готелю різні за стилістикою, оснащені телевізорами, окремими санвузлами, деякі - супутниковим телебаченням. Містить два номери для тих, хто палить, з окремими входами з вулиці. На території готелю - автостоянка, що охороняється, сауна, у теплу пору року працює літнє кафе та дитячий майданчик. Wi-Fi Internet. Ціни від 180 до 240 гривень

  • Рекреаційний комплекс "Рестпарк"

Унікальністю комплексу "Рестпарк" є мальовнича волинська природа із її лісами та водоймами. Уже протягом декількох років рекреаційний комплекс дбає про створення справжнього парку, де ростуть десятки видів кущів та дерев, милують око різноманітні пахущі квіти, вдало причаїлися садово-паркові скульптури та плескається риба у голубих водах ставків. Для любителів піших прогулянок там знаходиться прилаштована територія із доріжками та кованими лавочками для відпочинку. Поряд із комплексом знаходиться сосновий бір, куди можна відправитись для пішохідної чи вело прогулянки.

  • Готель "Альтаміра"

Готель "Альтаміра" знаходиться неподалік від Луцька у тихому мальовничому куточку, подалі від міської метушні, оточений чудовими краєвидами. До Ваших послуг 27 комфортабельних номерів, вартістю від 350 до 850 грн. Всі номери оснащені телефонами, холодильниками, телевізорами (супутникове телебачення), кондиціонерами та доступом до мережі інтернет за допомогою Wi-Fi. Завжди раді вітати Вас у нашому закладі!

  • Готель "Срібні лелеки"

Готель "Срібні лелеки" - це поєднання вишуканої архітектури і особливої гостинності. Тут вміють приймати гостей. Сучасний і затишний готель створений для тих, хто цінує справді ексклюзивні речі. Клієнти готелю мають право на безкоштовну стоянку та виклик таксі. У кожному номері є кондиціонер, холодильник, супутникове телебачення, телефон та безкоштовне підключення до мережі Інтернет. Вартість додаткового ліжка зі сніданком 100 грн. Готель працює цілодобово, без вихідних. Цілодобове обслуговування в номерах.

  • Готель "Зелений гай"

Перед Вами гостинно відкриються двері 18 затишних номерів на будь-який смак. Абсолютно усі вони мають сучасний інтер'єр. Ванні кімнати містять усе необхідне, якщо подорож є незапланованою. Наша гордість – 3 номери – люкс. «Модерн» - строга вишуканість, мінімалізм, стильне поєднання кольорів. Це внесе розміреність і спокій під час Вашого перебування тут. «Східний» - тут ви безперечно відчуєте себе героєм казок « Тисячі і однієї ночі». Елітний ротанг, оксамит гардин наблизять Вас до розкоші Сходу. А якщо бажаєте повернутись у ХVI століття, у французький Версаль – Вам у найромантичніший третій люкс - «Класику». Воістину королівське ложе, обплетене трояндами, безперечно вразить Вас своєю вишуканістю!

  • Готель "Околиця"

Основними факторами, які роблять заклад привабливим для гостей, є те, що тут вони знаходять затишок і комфорт, збалансовану стратегію ведення готельного бізнесу поряд з якістю наданих послуг, доброзичливістю і професіоналізмом персоналу.

  • Готель "Профспілковий"

Готель "Профспілковий" розміщений у мальовничому куточку міста поряд з парком 900-річчя Луцька. До Ваших послуг конференц-зал, wi-fi, стoянка та сауна. Ми пропонуємо зручні сучасні номери за помірними цінами.

  • Готель "Світязь"

Готель "Світязь" пропонує своїм гостям комфортні номера за помірними цінами. У готелі є ресторан, де відвідувачі можуть насолодитися стравами національної та європейської кухні. У Вашому розпорядженні дартс, більярд, сауна, Wi-Fi, конференц-зала.

  • Готель «Стара підкова»

Кухня пропонує страви у форматі "fusion" (поєднання): модні європейські та американські кулінарні тенденції тут підлаштовуються під національний смак, саме тому у меню поєднуються картопля печена з салом, яєчня з шинкою, біфштекс "Ганс" (січена телятина), стейки "Дикий Захід" (свинина) і "Мрія одинокого ковбоя" (телятина), запечена риба "Ріо Гранд" (хек), корейка фарширована "Прерія" тощо. Прекрасний романтичний настрій для відвідувачів створює диско-клуб, який працює з 21:00 до 5:00. У диско-клубі звучить сучасна музика, музика 80-х та 90-х років, працює ді-джей, а також проводяться трансляції найцікавіших спортивних подій на плазмових екранах.

  • Міні-готель "Алекс"

В міні-готелі є 5 комфортних номерів, де в кожному є не лише телевізор, а й супутникове телебачення, інтернет та безкоштовний Wi-Fi доступ. Кожному відвідувачу пропонується безкоштовний сніданок, а на кухні, обладнаній холодильником, плитою та мікрохвильовою піччю, можливо самостійно приготувати їжу. В просторій ванній кімнаті, крім обов’язкових зручностей, також передбачена пральна машина-автомат. Поруч розташована парковка, яка цілодобово перебуває під охороною. На подвір’ї готелю все зроблено для відпочинку та затишку. Є альтанка та фонтан, а частина подвір’я встелена зеленим газоном.

  • Мотель «Золоте яблуко»

У мотелі є 8 номерів: 7 двомісних стандартних і 1 двомісний Люкс. Додаткові послуги мотелю: - ресторан - бар - стоянка під охороною.

  • Готель "Лагуна"

У готелі "Лагуна" гостям пропонують провести час подалі від міської метушні та отримати незабутні враження! Готель "Лагуна" пропонує своїм клієнтам: - затишні номери готелю: Можливе півдобове заселення. При готелі цілодобово працює ресторан, a тому шеф-кухар завжди готовий у будь-який час задовільнити Ваш апетит; А також, для Вашого комфорту пропонується: - Відпочинок у ресторані та на літній терасі; - Автостоянка; - СТО.

Дорого[ред.]

  • Готель "Україна"

Готель "Україна" розташований у самому центрі Луцька. Він виправдовує очікування бізнесменів та туристів, для яких, крім проживання в комфортних готельних номерах, є цікаві екскурсії, комплексне обслуговування в ресторані, відпочинок в СПА-салоні та оздоровлення в клініці "Технологія здоров'я". Готель "Україна" має усі можливості приймати та обслуговувати урочисті події, прес-конференції, тренінги, семінари. А на сьогодні активно працює на ринку внутрішнього туризму — приймає та всебічно обслуговує туристичні групи як з України, так і з-за кордону. у вартість номеру включено сніданок та парковку

  • Готель "Versailles" (Версаль), Президента Грушевского 2 (Від зд вокзалу автобус №2, №4. З центру №2, №3, №9, №26), 0504778898, e-mail: . цілодобово. Новий готель «Версаль» у центрі Луцька.

    Надзвичайно вдале розташування робить «Версаль» ідеальним місцем, як для веселого вікенду з друзями, так і для тривалого родинного відпочинку: лише 750 метрів до залізничного вокзалу та 7 хв. їзди до історичної частини Луцька та замку Любарта.

    До послуг гостей 11 відмінно обладнаних номерів різної категорії, які дозволяють розмістити 30 гостей: чотири номери «Стандарт», шість номерів «Напівлюкс» та один «Люкс». У кожному номері є письмовий стіл зі стільцем, шафа для одягу, міні-бар, телевізор, персональний сейф, телефон, зручна ванна кімната з косметичними засобами та феном.

    від 500грн. undefined on Wikipedia

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Для отримання інформації про місто та в разі необхідності, за допомогою можна звернутись до Центру туристичної інформації та послуг міста Луцьк, який розташований за адресою вул. Сенаторки Левчанківської 2 (вул. Лесі Українки, 21). Телефон: + 38 (0332) 72-34-19 e-mail: info@visitlutsk.com E-mail: http://www.visitlutsk.com/[недійсне посилання]

Зв'язок[ред.]

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!