Download GPX file for this article
-2317Full screen dynamic map

Африка > Південна Африка > Намібія

Намібія

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Намібія знаходиться в Південній Африці, межує з ПАР, Ботсваною, Анголою, Замбією та має вихід до Атлантичного океану. Намібія має чудові природні пам'ятки, такі як пустеля Наміб, Каньйон Фіш-Рівер, Національний парк «Етоша» і пустеля Калахарі. Завдяки багатству культур корінних народів і бурхливій колоніальній історії, люди говорять дев'ятьма різними мовами, включаючи деякі койсанські мови, які включають «кліки», які є загадкою для більшості носіїв англійської мови. Вона також є одним з небагатьох місць в Африці, де німецька мова, хоча й не офіційна, залишається загальноприйнятою мовою, тоді як африкаанс, спільна з її південним сусідом, також поширена.

Змішування німецької, бурської та корінної спадщини у дивовижних європейських містах, унікальних пустельних ландшафтах, багатій дикій природі та відносно високому рівні життя, що частково зумовлюється великими природними ресурсами (наприклад, Намібія виробляє найякісніші світові дорогоцінні алмази), Намібія сьогодні є мирною країною, вітає відвідувачів і пропонує незабутні враження.

Зрозуміти[ред.]

LocationNamibia.png
Столиця Віндгук
Валюта Намібійський долар (NAD)
Населення 2,3 млн. (2013)
Електрика 220 вольт / 50 герц (AC power plugs and sockets: British and related types, BS 546)
Телефонний код +264
Часовий пояс UTC+2
Екстренна служба 112, +264-10111 (поліція)
Напрям дорожнього руху ліворуч

Географія[ред.]

Намібія межує на півночі з Анголою і Замбією, на сході з Ботсваною, на південному сході і півдні з ПАР. На заході берега Намібії омиваються водами Атлантичного океану. Через країну проходить Тропік Козерога.

Намібія в першу чергу асоціюється з пустелею, найдавнішою й найсухішою на планеті. Пустеля Наміб дала назву державі. Проте, в Намібії кілька кліматичних зон. Протяжна пустельна смуга узбережжя у холодного океану безводна, тут часті тумани, що дало цьому узбережжю ім'я Берега Скелетів. У міру віддалення від океану узбережжя плавно переходить в такий же безводний Зовнішній Наміб, і далі у внутрішній. Далі від океану починається буш, а найбільш віддалена і забезпечена водою смуга, зелений Капріві, має прекрасний потенціал для ведення сільського господарства.

Історія[ред.]

Територія Намібії була заселена з давніх часів народом сан, які більш відомі як "бушмени". Вторгнення племен банту, німецька колонізація (яка дала назву території Південно-Західна Африка), перехід під управління ПАР після Першої світової війни - історія Намібії типова для країн Південної Африки. Проблема апартеїду також торкнулася цієї країни поряд із сусідніми.

Колишня німецька колонія. Після Першої світової війни ПАР отримала мандат Ліги націй на адміністративне управління Намібією, а після Другої світової війни ПАР анексувала територію країни і зробила Намібію однієї зі своїх провінцій. Свапо почала війну за незалежність у 1966 році, але отримати її країна змогла тільки в 1990 році, чималу роль у цьому зіграв СРСР.

Економіка[ред.]

Намібія є одним зі світових лідерів із виробництва високоякісних діамантів.

Свята[ред.]

Святковими днями в Набії є:

  • 1 січня. Новий Рік
  • 21 березня. День незалежності
  • Пасха. : чотириденні вихідні з п'ятниці по понеділок в березні або квітні, що святкується відповідно до дати католицької Пасхи.
  • 1 травня. День пряцюючих
  • 4 травня. День битви під Кассингом
  • 25 травня. День Африки
  • 26 серпня. День героїв
  • 10 грудня. Жіночий день; День Прав Людини
  • 25 грудня. Різдво
  • 26 грудня. День сім'ї

Регіони[ред.]

Карта Намібія

Капріві
Виступ на північному сході країни. Маючи дві великі річки, Капріві є однією з небагатьох областей Намібії, де є вода. Капріві був створений у спробі дати Німеччині доступ до Індійського океану через річку Замбезі, хоча це виявилося неможливим через водоспад Вікторія.
Каванго
Північна Намібія або регіон Чотири-О
Кунене
Очосондьюпа
Омахеке
Еронго
Кхомас
Хардап
Карас

Міста[ред.]

Інші місця[ред.]

A seal colony on the Skeleton Coast
  • 1 Гора Брандберг — найвища точка Намібії, висотою 2 573 м.
  • 2 Національний парк «Етоша» — рясна дика природа "великого білого місця"
  • 3 Каньйон Фіш-Рівер — другий найбільший каньйон у світі
  • 4 Каоколенд — батьківщина племені Хімба, пустельних слонів, пустельних левів, водоспадів Епупа та багатьох інших пам'яток у цьому північно-західному куточку країни
  • 5 Берег Скелетів — північна прибережна частина пустелі Наміб, названа на честь десятків кораблів, які потонули в густому тумані, де часто зустрічається пустеля з Атлантикою
  • 6 Соссуфлей — основна відправна точка для відвідувачів пустелі Наміб
  • 7 Шпіцкоп — намібійський Матергорн
  • 8 Ватерберг — ще одне хороше місце для спостережень за дикою природою

Як дістатись[ред.]

Мешканці країн, позначених червоним, можуть відвідувати Намібію без віз

Візи[ред.]

Туристи можуть в'їхати до Намібії на термін до 90 днів.

Праворуч є карта, на якій червоними позначені країни та території, громадяни яких можуть відвідати Намібію без віз.

Громадяни, які не мешкають у вищезгаданих країнах, повинні подати заяву на візу в намібійського консульства в своїй країні походження або в Міністерстві внутрішніх справ, Private Bag 13200, Віндгук, +264 61 292-9111, fax: +264 61 22-3817.

Щоб подати заяву на отримання візи в посольстві або консульстві Намібії, вам знадобиться анкета візи (з Намібійської вищої комісії в Лондоні), документ, що підтверджує вашу адресу в Намібії (наприклад, бронювання готелю), паспорт із трьома порожніми сторінкамии й кольорова паспортна фотографія.

Якщо вам потрібна віза для в'їзду до Намібії, ви можете подати заяву на отримання візи в британське посольство, вищу комісію або консульство в країні, де ви легально перебуваєте, якщо немає намібійського дипломатичного представництва. Див. веб-сайт уряду Великої Бртанії щодо звернення до віз Співдружності. Британське дипломтичне предсавництво стягує 50 фунтів стерлінгів на обробку заявки на візу в Намібії та додаткові 70 фунтів стерлінгів, якщо органи влади в Намібії вимагають, щоб заява на візу була передана їм. Влада Намібії також може прийняти рішення про стягнення додаткової плати, якщо вони безпосередньо співпрацюють із вами.

Для всіх відвідувачів потрібен паспорт, дійсний щонайменше 6 місяців після дати в'їзду до Намібії.

Ви повинні мати з собою квиток назад або в якусь іншу державу на літак або автобус, коли Ви летите в Намібію; якщо в вас немає такого, авіакомпанія не буде перевозити вас до Намібії (Air Namibia повідомить вас про це при реєстрації). Ви можете забронювати квиток на автобус Intercape в Інтернеті. Intercape має автобуси з Намібії до Південної Африки й Замбії.

Вони не дозволять вам летіти, якщо в вас немає адреси, куди ви їдете (наприклад, адреса готелю), тому обов'язково знайдіть її.

Завжди перевіряйте дати, зафіксовані в вашому паспорті, тому що були випадки, коли корумповані офіцери штампували неправильні дати, щоб штрафувати людей за проживання, і ці штрафи величезні.

1a2.svg Літаком[ред.]

  • 1 Міжнародний аеропорт імені Хосе Кутако (Hosea Kutako International Airport, IATA: WDH). Найбільший аеропорт Намібії. Розташований за 45 хвилин на схід від Віндгука. Прямих перельотів з України немає, тому доведеться летіти з пересадкою в Франкфурті, Досі або Амстердамі. Прямі рейси є лише до ПАР, Анголи, Нідерландів, Німеччини, Катару, Замбії, Зімбабве (зокрема до водоспаду Вікторія), Ботсвани, Ефіопії та декілька внутрішніх перельотів.

Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png Потягом[ред.]

Регулярний нічний рейс із Апінгтона (ПАР) до Вінгука, що обслуговується TransNamib, було припинено. Більше неможливо в'їхати або виїхати з Намібії поїздом.

PKW aus Zusatzzeichen 1048-10.svg Автомобілем[ред.]

Є 9 найпоширеніших прикордонних постів із сусідніми країнами:

Ангола[ред.]

Ботсвана[ред.]

Південно-Африканська Республіка[ред.]

Замбія[ред.]

Міжнародним автобусом[ред.]

Найбільш зручні міжнародні автобусні перевезення в Намібію з Кейптауна, Водоспаду Вікторія, Йоханнесбурга та Габороне.

  • Intercape Mainliner [1] обслуговує автобусні маршрути з Віндгука до Кейптауна, Водоспаду Вікторія, та кордону з Анголою.
  • Monnakgotla travel обслуговує автобусні маршрути двічі на тиждень із Віндгука до Габороне, Ботсвана.
  • Insight Luxury Coaches обслуговує автобусні маршрути двічі на тиждень із Віндгука до Лівінгстона, Замбія. Тарифи від 450 намібійських доларів (N$), що менше, ніж вартість проїзду з Intercape

Транспорт[ред.]

Правові питання[ред.]

У Намібії є велика проблема з торгівлею дітьми, тому завжди при подорожах із дітьми потрібно мати з собою повне свідотство про народження, аби довести, що діти ваші. Якщо подорожує лише один із батьків, потрібно мати письмову згоду іншого (або свідотство про смерть), навіть якщо ви одружені або маєте виключну опіку.

Існує ветеринарна демаркація між північною Намібією та рештою країни, приблизно на широті Національного парку «Етоша». Перевірте Вікіпедію для деталей. З півночі від лінії на південь не можна вивозити м'яса. Проте ви перевірятиметеся в обох напрямках, ніхто не знає, чому.

1a2.svg Літаком[ред.]

Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png Потягом[ред.]

Національна залізнична компанія Намібії, TransNamib, облуговує поїзди (та автобуси) до пунктів призначення по всій Намібії через пасажирські послуги StarLine. Деякими доступними маршрутами є:

Сервіс StarLine передає пасажирів через спеціальні вагони, зачеплені на задній частині вантажних поїздів. Такі пасажирські вагони пропонують комфортабельні крісла з кондиціонером і (іноді) відео-розвагами. Торгові автомати забезпечують прохолодні напої в довгих подорожах. StarLine, +264 61 298-2032, fax: +264 61 298-2495, e-mail: .

Іншим залізничним опертором країни є:

PKW aus Zusatzzeichen 1048-10.svg Автомобілем[ред.]

У Набії лівосторонній рух.

На таксі[ред.]

Bus aus Zusatzzeichen 1024-14.svg Автобусом[ред.]

  • [недійсне посилання] TransNamib. Обслуговує автобуси (та поїзди) з кондиціонерами до пунктів призначення по всій Намібії через послуги StarLine.

Автостоп[ред.]

Автостоп дуже непопулярний в Намібії. Ледь не кожен намібієць ніколи не був у туристичних місцях, не бачив диких тварин, корім бабуїнів, не ночували в туристичному житлі. Намібія дуже малрнаселена країна із наднизьким трафіком, тому вас підберуть максимум це туристи, але вони зазвичай не мають місця або бажання, щоб вас підвести. А навіть якщо вам пощастить і вас підвезуть, то попросять оплатити водію бензин. Тому краще подорожувати громадським транспортом. Але якщо вже немає інакшого виходу, то запасіться водою та їжею, бо чекати на попутчика ви будете довго.

Мова[ред.]

Основними мовами корінних народів є ошивамбо, отжихеро, дамара/нама, різні мови сан, руквангалі і силозі.

Англійська мова є офіційною мовою і широко поширена. Однак більшість старих намібійців (тих, хто здобув освіту до незалежності) володіють англійською мовою лише як третьою мовою; отже, стандарт досить поганий. Англійська мова більш поширена на півночі, оскільки вона була прийнята як засіб навчання раніше, ніж на півдні. Старі намібійці на Півдні частіше говорять на африкаансі або німецькій мові.

Африкаансом розмовляють багато хто і є першою мовою Кольорових Південної Африки, а також африканців. Англійською мовою говорять як першою мовою, що залишилися англійськими сім'ями, а німецькою говорять намібійці німецького походження, які, як правило, мешкають у Віндгуку, Свакопмунді й у різних господарствах, розкиданих по країні. Німецька мова є однією з провідних комерційних мов. Португальською мовою говорять іммігранти з Анголи.

Є кілька англійських слів зі специфічним місцевим значенням:

  • Існує (величезна) різниця між Afrikan (африканці) та Afrikaner (африканери): африканці - це люди, які вважають, що вони за походженням Африканці. Більшість чорношкірих людей називають себе африканцями, а також деякими білими та змішаними расами. Африканери - білі нащадки європейських іммігрантів 17 століття.
  • Coloured (кольорові) не є евфемізмом для "чорних". Див. #Раса для детальнішого пояснення
  • Шантові міста або селища називаються locations або informal areas, останнє означає, що передмістя не проголошуються і, ймовірно, немає електрики або каналізації. Не називайте їх трущобами, оскільки це було б образливо. Крім того, є багато заможних мешканців, які залишаються на місці за власним вибором. Місцеві підлітки називають свої містечка ghetto так само, як вони називають себе niggas.
  • Паливо для вашого автомобіля купується на petrol station. Якщо ви попросите гас, то вас відправлять до магазину обладння або до табору біля ринку.
  • Світлофори називають robots, тому, якщо дорожній знак з'являється кажучи "robots ahead" - це не інопланетне вторгнення.

Що відвідати[ред.]

Чим зайнятись[ред.]

Що купувати[ред.]

Гроші[ред.]

Курси валют на намібійський долар

Станом на 4 червня 2019:

  • US$1 ≈ N$13.7
  • €1 ≈ N$16.5
  • UK£1 ≈ N$18
  • South African R1 ≈ N$1 (фіксовано)

Курси валют постійно змінюються. Найновіші дані можна знайти на XE com

Валютою країни є намібійський долар, позначений символом "$" або "N$" (код валюти ISO: NAD). Він розділяється на 100 центів.

Намібія, Лесото, Південно-Африканська Республіка та Есватіні (Свазіленд) утворюють спільну валютну зону Південної Африки, через що курс валюти кожної країни дорівнює 1 південноафриканський ранд (ZAR). І Намібійський долар, і південноафриканський ранд є законним платіжним засобом у Намібії, хоча решта, як правило, буде видана в намібійських доларах.

Банки в Намібії можуть обміняти намібійські долари на південноафриканський ранд і навпаки, без комісій або оформлення документів. Оскільки будь-який банк або обмін валюти за межами Намібії (включаючи інших членів Спільної грошової зони) стягуватиме значну комісію за зміну валюти, доцільно скористатися Намібійським банком, перш ніж покинути країну.

Також доцільно проводити докази (наприклад, доходи від банкоматів), що гроші, які ви берете з країни, є грошима, які ви принесли в країну в першу чергу.

Поточні офіційні курси валют доступні в Намібійському центральному банку

Банківські автомати доступні в усіх містах. "Місто" в Намібії визначається як "самостійне управління", а не за розміром. Деякі міста, таким чином, дуже малі. Більшість сіл не мають банкоматів. Також слід повідомити, що не все на намібійській карті є поселенням. "Червоний барабан" в Кунене - це саме червоний барабан, а "Соссувлей" - це глиняний посуд, а не село. Та й банкоматів, звичайно, там немає. Найкраще використовувати тільки банкомати, які укомплектовані охоронцем у формі. Завжди будьте обережні, щоб ніхто не стежив за тим, щоб ви вводили свій PIN-код, і будьте пильні щодо типових шахраїв (наприклад, машини, які, здається, з'їдають вашу картку, і не повертають її після введення PIN-коду).

Можливості транскордонних грошових переказів є обмеженими й дорогими, з однією з найбідніших курсів купівлі-продажу, оскільки уряд не хоче, щоб гроші були відправлені з країни. У Намібії є лише кілька відділень Western Union Money Transfer.

Шопінг[ред.]

Ціни в магазинах фіксовані, але ціни на відкритих ринках або в вуличних торговців відкриті для угоди.

У більшості міст до вас підійдуть багато місцевих жителів, щоб купити сувеніри, коли це відбувається, «ні, дякую», як правило, достатньо, і вони залишать вас у спокої. Це звичайний торг. Намагайтеся купувати якомога більше від маленьких магазинів, а не великих - це найкращий спосіб допомогти бідному місцевому населенню. Будь ласка, не купуйте високоякісні вироби, такі як мобільні телефони або сафарі-передачу від постачальників мобільних пристроїв. Вони часто торгують контрабандою, і утримання таких товарів може призвести до неприємностей.

Діаманти[ред.]

Намібія є батьківщиною деяких з найбільш продуктивних діамантових шахт у світі, й оскільки всі шахти належать до урядового партнерства, ціни в Намібії, як правило, набагато нижчі, ніж у західному світі, де монополії контролюють ціни. У більшості великих міст Намібії є магазини, де продають діаманти.

Володіння нерозрізаними алмазами в Намібії є незаконним і погрожує тривалими строками ув'язнення. Будь-яка спроба продати їх вам, швидше за все, підробка.

Регіональна кухня[ред.]

Нічне життя[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Намібія - це мирна країна і не бере участь у жодних війнах. Після закінчення громадянської війни в Анголі в травні 2002 року насильство, яке перекинулося на північно-східну Намібію, вже не є проблемою. Намібія, однак, є країною з екстремальними диспропорціями в добутках. Середній менеджер легко заробляє в двадцять разів більше заробітної плати прибиральниці, а третина робочої сили безробітна. Як турист ви неминуче сприймаєтеся як багатій, і є головною мішенню для злодіїв.

Намібія має відносно високий рівень злочинності, зокрема сексуальне насильство, загальне насильство після зловживання алкоголем і крадіжки. Будьте уважні на день оплати або відразу після нього, в останній день місяця, коли буде більше п'яних людей, ніж звичайно. Мандрівникам не повинно бути ніяких проблем з відвідуванням містечок, але не їздіть туди самостійно, або після темряви. У Віндгуку можна забронювати екскурсії по місту, куди вас відвезуть до найцікавіших місць, але це не те саме, що йти туди самим і побачити, як там живуть люди.

Для іноземців не доцільно ходити або їздити на таксі тільки після заходу сонця. Кишенькові крадіжки можуть бути проблемою. Ніхто з місцевих не носить рюкзаки, в той час, гуляючи, для злодіїв рюкзак являє собою знак розпізнати хто є турист та хто ні. Перекладіть геть усе в кишені штанів. Якщо ви орендуєте автомобіль, наполягайте на тому, щоби він був із чітко видними логотипами кампанії власника авто. Немає більш легкого способу вберегтися від грабіжників, ніж показати, що автомобіль не ваш. До того ж, оскільки майже всі орендовані автомобілі мають приховані комунікаційні пристрої, жоден грабіжник у тверезому стані не візьме його з прокатної компанії.

Більшість повідомлених пограбувань відбувається за межами центру міста. Поліція повідомляє, що водії таксі часто беруть участь: вони виявляють уразливих туристів і координують їх по телефону. Візьміть ці застереження в контексті; якщо ви обережні та приймаєте певні запобіжні заходи, ви не повинні мати жодних проблем. Ніколи не будьте конкретними, коли вас запитають, де ви перебуваєте; "в місті" або "в деяких B&B" достатньо для всіх доброзичливих розмов і не розкриває Вашого наміченого маршруту.

У Намібії серйозні проблеми з водінням під впливом алкоголю. Проблема ускладнюється тим, що більшість людей не вважають це проблемою. Під час їзди або ходьби ввечері в вихідні дні, будьте особливо насторожені. Пішоходи не мають жодних переваг ніде в Африці. Особа в автомобілі (чим дорожче, тим краще) є важливішою, і має право на проїзд навіть на пішохідних переходах та на червоне світло, навіть іммігранти та туристи не зупиняться для якихось пішоходів, щоб не заплутати місцевих водіїв.

Проституція легальна, але домагання немає, тому немає борделів. Бари, які відвідують туристи, залучатимуть повій уночі. Не дуже гарна ідея вибрати один із них, тому що це ті, які були заборонені, з якоїсь причини.

Як зберегти здоров'я[ред.]

Рівень ВІЛ-інфекції в Намібії становить близько 17%, що нижче, ніж раніше, але все ще є основною причиною смертей у країні.

Медична система Намібії є сучасною і здатною брати участь у будь-яких потребах. Персонал добре підготовлений і тому передача ВІЛ у лікарнях не є проблемою. Це стосується як урядових, так і приватних лікарень, хоча в приватних лікарнях складники часто коротше, а в державних лікарнях були випадки неправильного діагнозу. Якщо ви станете жертвою насильства, приватні лікарі та лікарні не вилікують вас. Причина полягає в тому, що працівники, які звертаються до вас, будуть викликані в якості свідків на наступні судові справи без компенсації і втратять цінні робочі дні. У державних лікарнях, де продуктивність не є проблемою, ви будете розглядатися практично безкоштовно. Після цього проконсультуйтеся з приватною практикою для підтвердження діагнозу та лікування. Всі приватні медичні заклади очікують готівку або кредитну картку заздалегідь, незалежно від того, якщо або де ви застраховані. Візит до лікаря складе близько 500 N$, за ніч у лікарні потрібно внести мінімум 10 000 N$.

Північна частина Намібії знаходиться в зоні ризику від малярії, тому перед від'їздом зверніться до лікаря і прийміть відповідні запобіжні заходи малярії під час подорожей у цих районах.

Переконайтеся, що ви добре забезпечені водою, коли подорожуєте по спекотній і малонаселеній країні. На головні дороги беріть не менше 2 літрів питної води на людину. У менш об'їзних районах абсолютним мінімумом є 5 літрів на людину. Якщо ваш автомобіль зламається, може зайняти дні(!) поки хтось не проїде мимо. Воду в Намібії, як правило, безпечно пити, крім випадків, коли не зазначено інше. Кемпінги поруч із річками часто отримують свою воду прямо з річки. Ця вода чиста, але все ще шкідлива. Віндгук має найстаріший у світі завод по очищенню води.

Сказавши все це, переконайтеся, що зверніться до лікаря, що спеціалізується на питаннях здоров'я в Південній Африці, а також на таких веб-сторінках, як Центр контролю за захворюваннями. Переконайтеся, що ви задовольняєтеся безпекою всього, що ви отримуєте.

Поважати[ред.]

Намібійці дуже пишаються своєю нацією. Це добре розвинена країна (хоч і економічно розвивається) з усіма сучасними зручностями та технологіями. Намібійцям під час нагляду за виборами в Організації Об'єднаних Націй, а також від різноманітних волонтерських організацій піддавалися надзвичайно різноманітні народи. Як і в багатьох африканських країнах, чим далі ви потрапляєте, тим більше цікавості ви привабите.

Звичайно, коли когось запрошують, прийнято запитувати, як справи. Це простий діалог, де кожна людина запитує: "Як справи?" ("How are you?") (або неофіційна версія "Howzit?" - "Sharp, bro") і відповідає відповідно короткою відповідь "Добре, а в тебе?" ("Good, yourself?"), а потім приступити до будь-якої іншої справи. Це гарна ідея сказати це в туристичних інфо-будках, на ринках, у таксі та навіть у магазинах у Віндгуку (хоча не прийнято так робити в великих торговельних центрах чи гіпермаркетах).

Одяг[ред.]

Намібійці носять шорти і штани, тому ніхто не ображається, якщо туристи також одягаються в цьому стилі. Як правило, сукня, яка надто сафарі-подібна, є доречною, якщо ви дійсно на сафарі. Всюди вона притягуватиме до себе що-небудь від м'яких посмішок до відвертого сміху, не кажучи вже про те, що такий наряд кричить "я - турист". Чорні намібійці іноді одягаються дуже формально, також поза межами робочого часу, а деякі білі намібійці - навпаки. Таким чином, з одного боку, ви можете побачити меценатів в костюмах, а з іншого боку, менеджерів або власників досить великих підприємств, що йдуть із шортами і товстими до колін шкарпетками, щоб перешкодити зміям кусати нижню ніжку, навіть у столиці, де є мало змій.

Для святкувань і церковної служби кожен одягнений формально або традиційно. Традиційні сукні жінок походять з ранньої колоніальної ери і сьогодні можуть виглядати смішно і недоречно. Не смійтеся, культура дуже важлива в Намібії.

Раси[ред.]

Раса є загальною частиною намібійського дискурсу, і намібійці називають расу інших частіше, ніж мандрівники. Через апартеїд, раса є проблемою в багатьох сферах життя. Незважаючи на це, в Намібії різні раси добре поєднуються, і досить часто зустрічається розпал расової напруги. Навіть різні минулі конфлікти стосувалися худоби та землі, а не раси.

Ті, хто більше звикли до північноамериканської расової термінології, повинні розуміти, що знайомі їм слова мають різні значення в Намібії і Південній Африці, а правила, які терміни є ввічливими чи ні, різні. Якщо ви сумніваєтеся, називайте усіх "намібійцями" ("Namibians").

  • Кольорові (coloured) - це термін для людей змішаного походження, з кольором шкіри між білим і чорним. Не називайте чорну людину «кольоровою» в Намібії, оскільки це означає, що «ваші предки спали з білими».
  • Бастер (бастарди, baster, bastard) - це термін для кольорових людей у ​​Рехоботі. Вони пишаються тим, що є бастерами, але не називають нікого (особливо інших кольорових) таким чином.
  • Чорні (black) - це намібійці виключно або переважно африканського походження - ті з темною шкірою. Це не принизливий термін. Африканці в Намібії пишаються тим, що вони чорні.
  • Білі (white) - нащадки різних європейських іммігрантів. Деякі з них жили століттями в Африці, інші - нещодавно переїхали. Хоча, як правило, не проблематично називати когось «білим», хоча є певним відтінком фрази «Вам тут не місце».
  • Зараз у Намібії є також значна китайська громада, близько 2% населення. Намібійці зазвичай називають тих, хто помітно азіатський, "китайцями" ("Chinese"), включаючи японців, корейців, казахів, в'єтнамців або будь-яких інших із безлічі азіатських етнічних груп, які не є китайцями. Ви можете спробувати пояснити расові відмінності, однак, ваші декілька тижнів, імовірно, не будуть достатнім часом, щоб переконати більшість намібійців відмовитися від звички.

Зв'язок[ред.]

Телефони[ред.]

Телефонний код +264. Мобільні телефони дуже поширені в Намібії. У Намібії діють два мобільних оператори: MTC і Telecom. Загалом, МТС кращий для туристів. Мережу ловить в усіх містах і на великих магістралях. На невеликих дорогах і в селах ви не матимете зв'язку, незважаючи на те, що обидва постачальники рекламують майже повне охоплення. Всі основні туристичні напрямки покриваються MTC. Telecom має краще покриття в селах, які не знаходяться на туристичних маршрутах.

Якщо ви подорожуєте поблизу кордонів, знайте, що якщо у вас є роумінг з телефону, ви можете підключитися до південноафриканських веж і понести додаткові витрати на роумінг. Наприклад, на річці Оранжева МТС SIM-картки підключатимуться до південноафриканської вежі в роумінгу. А Telecom не має роумінгу і буде з'єднувати вас з вежами з боку Намібії.

Обидва оператори мають магазин в аеропорту Віндгука, де можна придбати картку після прибуття. Станом на 2019 рік Ви можете придбати SIM-карту MTC після прибуття з 1,5 ГБ мобільних даних за 275 намібійських доларів і 3 ГБ за 410 намібійських доларів.

Wi-Fi[ред.]

Інтернет-кафе у всіх великих містах вимирають, тому що практично кожен ресторан, бар, пансіонат та табір мають безкоштовний бездротовий доступ до Інтернету (Wi-Fi). У міжнародному аеропорту ви повинні будете заплатити за Wi-Fi.

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!