Download GPX file for this article
44.63336033.542461Full screen dynamic map

Європа > Україна > Крим > Севастополь > Нахімовський район

Нахімовський район

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У той час як політичний статус Криму є спірним і чутливим питанням, Крим де-факто контролюється Росією. Перетинаючи кордон, ви повинні мати російську візу та/або інші документи для в'їзду на територію Росії.

До Криму можна потрапити як з території України так і з території Росії.

З України на територію півострова можна потрапити через три автомобільні пункти пропуску. Станом на вересень 2019 року залізничне сполучення з Кримом відсутнє. Найкраще їхати потягом до кінцевої станції "Новоолексіївка", або до Херсону.

З Росії можна потрапити через новозбудований Кримський міст та за допомогою Керченської поромної переправи. З Порту-Кавказ (Краснодарський край) до порту "Крим" (м. Керч) курсують пороми. Також з різних міст Росії є авіарейси до аеропорту Сімферополя (їх кількість збільшується у літню пору року).

У той же час, законодавство України забороняє відвідувати Крим з території Росії, тому туристам, які бажають відвідати Крим, для уникнення адміністративного та кримінального переслідування та заборони подальшого в'їзду на територію України рекомендується в'їжджати до Криму з материкової території України.

Інформація у цій статті може бути застаріла. Перевірте правильність номеру телефона, електронних адрес, веб-сторінок і т.д. адже на півострові змінився телефонний код, домен тощо.


Нахімовський район

Район міста Севастополя

noframe
noframe
Північна сторона Севастополя з видом на Михайлівську батарею
Корисна інформація
Населення 104,4 тисяч чоловік
Телефонний код +380-692

Нахімовський район — район у північній, північно-східній і східній частинах Севастополя. Його північна частина межує з Бахчисарайським районом, південна і західна — з Ленінським районом Севастополя. Загальна площа — 23 367 га, у тому числі, до сільської зони відноситься 13 490 га. Населення району — 104,4 тисячі чоловік. У районі розташовано близько 1 700 підприємств, установ і організацій. Найбільші галузі економіки району — судноремонт, виноградарство і виноробство. Часовий пояс UTC+2, у літній час UTC+3.

Зрозуміти[ред.]

В межах Севастополя район поділяється на Північну і Корабельну сторони.

Адміністративний устрій[ред.]

До району входять 14 населених пунктів — 1 смт, 12 сіл та селище, що підпорядковані одній селищній та двом сільським радам:

  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  1  Андріївка
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  2  Верхньосадове
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  3  Вишневе
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  4  Дальнє
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  5  Камишли
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  6  Кача
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  7  Орлівка
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  8  Осипенко
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD  9  Пироговка
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 10 Поворотне
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 11 Полюшко
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 12 Сонячний
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 11 Фронтове
  • Шаблон:Layers&lang=uk&name=%D0%9D%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD 14 Фруктове

Топоніми в межах міста[ред.]

  • Північна сторона — частина району на північ від Севастопольської бухти. На Північній стороні знаходяться Радіогірка, Учкуївка, Любимівка, Бартеньєвка, Голландія.
    • Алькадар — місцевість на Північній стороні біля Любімовки, де зараз розташована центральна садиба приміського радгоспу імені Софії Перовської, який до 1927 року називався «Алькадар». У перекладі з арабської Алькадар означає «божественне веління». Таку назву мав хутір, що знаходився тут на початку XX століття.
    • Бартеньєвка — місцевість між вулицею Челюскінців і Братським кладовищем. Колись це був самостійний населений пункт, відокремлений від Північної сторони великим порожнім простором. Селище названий по імені Ф. Д. Бартеньєва, який командував під час оборони Севастополя 1854–1855 років гарнізоном Північного укріплення з 9 вересня 1854 року (відразу після Альмінської битви) до кінця облоги міста. На «Генеральному плані з показанням доріг для повідомлення фортів сухопутного озброєння» (Севастополь, 1887) значиться стара назва Бартеньєвки — Базаржик (Базарне). Тут був ринок, куди везли на продаж товари з найближчих сіл.
    • Любимівка — курортна місцевість на березі моря, біля гирла річки Бельбек.
    • Радіогірка — мікрорайон в західній частині Північної сторони. Його добре видно з Приморського бульвару, а його будівлі найближче підходять до Костянтинівському равеліну, що захищає вхід в Севастопольську бухту. Тут недороге житло і ринки, прекрасне постачання. Повідомлення з містом катерне, рейси кожні півгодини (кожні 15 хвилин влітку). Відправлення катерів з Артбухти (поруч з поромом), час у дорозі — 15 хвилин. Якщо піднятися вгору по Радіогорці і перейти на інший бік пагорба, то там відкриється мальовнича панорама південно-західного узбережжя Криму з каймою галькові-піщаних пляжів. Перші в цій низці — пляжі Радіогорки з боку відкритого моря: дикі пляжі мису Товстий і Бартеньєвки (нудистський), між ними — обладнаний гальковий пляж пансіонату «Севастополь». У цьому районі безліч невеликих гостьових будинків.
  • Корабельна сторона — частина району на південь від Севастопольської бухти та на схід від Південної бухти.
    • Абрикосівка — мікрорайон Севастополя на південний схід від Кілен-бухти на Кіленбалочних висотах. В мікрорайоні живуть переважно працівниками довколишнього судноремонтного заводу.
    • Адмірала Макарова — мікрорайон між Ушаковою балкою і Кілен-бухтою. Із півночі і заходу обмежений одноіменною вулицею.
    • Аполлонова балка знаходиться на півняч від Павловського мису. Швидше за все, назва балки походить від імені власного. В кінці 1780-х — початку 1790-х років в ній були побудовані продовольчий склад сухопутного відомства, невелика батарея № 5, склад боєприпасів і вартовий будинок. Це господарство сухопутного відомства було в підпорядкуванні полковника Аполлона Гальберга. Нижнім чинам і жителям Корабельної слобідки набагато простіше було запам'ятати не прізвище, а ім'я цього офіцера. Звідси і пішла, мабуть, назву балки.
    • Кілен-балка — балка довжиною біля 5 км, витоки якої розташовані на південний схід від селища Дергачів біля дороги Севастополь—Сімферополь. Далі балка майже по прямій лінії збігає в північно-західному напрямку до Севастопольської бухти. Затоплена гирлова частина балки утворила Кілен-бухту. Балка на всій своїй протяжності приймає в себе в якості приток ряд інших балок, найбільша з яких балка Мікрюкова. Свою назву отримала в зв'язку з тим, що в її гирлі в період парусного флоту кілювали (оглядали, ремонтували, очищали від черепашок і водоростей днища) судна.

Бухти[ред.]

  • Севастопольська бухта — бухта в центрі Севастополя. Являє собою вузьку затоку, що протягується на 8 км вглиб Кримського півострова. Її береги порізані і утворюють безліч бухт, що носять самостійні назви:
    • Південна бухта — бухта між мисами Миколаївським і Павлівським. Названа за своїм розміщенням щодо Севастопольської бухти, тому що орієнтована точно на південь. На її південній вершині знаходиться залізничний вокзал Севастополя. Бухта знаходиться в центральній частині міської забудови Севастополя, розділяє Південну сторону Севастополя на Міську та Корабельну.
    • Північна бухта — бухта на Північній стороні. В бухті облаштований причал для катерів. На вершині бухти знаходиться площа Генерала Захарова з ринком та автостанцією.

Як дістатись[ред.]

1a2.svg Літаком[ред.]

аеропорт «Бельбек»
  • 1 Міжнародний аеропорт «Бельбек», Качинське шосе, 44а, за 2,5 км від транспортної розв'язки Сімферополь — Севастополь, поблизу села Фруктового (до площі Захарова можна дістатися маршрутним таксі № 36, 42 (вартість 6 гривень, час в дорозі 40-50 хвилин)), (0692) 73-60-89, fax: (0692) 73-60-68. Має повітряне сполучення з Москвою (Внуково), Києвом (Бориспіль) та Дніпропетровськом.

Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png Потягом[ред.]

Залізничний вокзал

Залізничний вокзал Севастополя знаходиться на території Нахімовського району. Сюди можна дістатись лише із Києва (потяги № 28, 40, 298), Донецька (потяг № 48), Москви (потяги № 18, 234) і Санкт-Петербурга (потяги № 8, 270), а також із населених пунктів через які проходять вище перелічені потяги. З інших міст прямого сполучення немає, потрібно добиратись до Сімферополя, а далі будь-яким транспортом, в тому числі і електричкою.

  • 2 Севастопольський залізничний вокзал, вул. Вокзальна, 10, (0692) 65-51-76, 36-60-74, 45-40-31, 52-30-77, 54-00-80. На вокзалі працює камера схову.

У літній час квитки на потяг потрібно придбати заздалегідь, оскільки за кілька днів до відправлення потягу у залізничних касах лишаються лише квитки у спальні вагони і то не завжди.

Bus aus Zusatzzeichen 1024-14.svg Автобусом[ред.]

Автовокзал
Автостанція на площі Захарова
  • 3 Автовокзал, вул. Привокзальна, 1, (0692) 48-81-99. Має пряме автобусне сполучення з
  • населеними пунктами Криму: Сімферополем, Красноперекопськом, Керчю, Ялтою, Форосом, Місхором, Судаком, Феодосією, Бахчисараєм, Євпаторією, Піщаним, Гурзуфом, Соколиним, Алуштою, Кіровськом, Совєтським, Щолкіним, Нижньогірськом, Щасливим, Рибачим, Джанкоєм, Партенітом.
  • населеними пунктами України: Дніпропетровськом, Бердянськом, Херсоном, Чернівцями, Миколаєвом, Кам'янкою-Дніпровською, Кіровоградом, Ізмаїлом, Одесою (привоз), Донецьком.
  • населеними пунктами Росії: Краснодаром, Новоросійськом, Ростовом-на-Дону

BSicon BOOT.svg Кораблем[ред.]

  • З Північною стороною району центр Севастополя зв'язує водний транспорт. Із Артбухти та від Графської пристані катери курсують до Радіогірки, площі Захарова, в бухту Голландію та в Інкерман (до Радіогірки і площі Захарова у денний час кожні 15-20 хвилин, влітку по заповненню; час в дорозі 7-10 хвилин; вартість 2,5 гривні, дітям до 6 років безкоштовно). Перший катер відправляється о 5.00, останній о 23.30. У нічний час на Північну сторону можна виїхати на черговому катері, за наявності мінімум 10 осіб (нічний тариф — 10 гривень з людини). Під час шторму водного сполучення немає. Інформацію про розклад руху катерів до бухти Голландії та Інкерману можна довідатись за телефоном (0692) 54-24-65.
    Також між Північною стороною і Артбухтою щогодини курсують пасажиро-вантажні пороми «Адмірал Істомін» і «Адмірал Лазарєв», які беруть на борт легкові автомобілі, мотоцикли, мікроавтобуси і великі туристичні автобуси тощо. Ціни коливаються від 8 гривень за мопед до 150 гривень за негабаритний вантаж; легковий автомобіль — 35 гривень. Перший рейс з Північної сторони о 6.30, останній із Артбухти о 20.15. Інтервал руху — одна година в обидва кінця.

Що відвідати[ред.]

Місто[ред.]

Північна сторона[ред.]

центральний вхід
Микільська церква
  • 1 Братське кладовище, вул. Богданова, 41. Пантеон учасників першої і другої оборон Севастополя. На ньому також поховані севастопольці та моряки Чорноморського флоту, що загинули при виконанні службових та професійних обов'язків у мирний час. На території цвинтаря знаходиться не менше 100 іменних пам'ятників і 514 надгробків на братських могилах. Загальна кількість похованих не відома. Територія кладовища обнесена огорожею з кримбальского каменю.
  • 2 Микільська церква, вул. Богданова, 43, (0692) 71-82-07, 71-82-08. Побудована на народні пожертвування на честь захисників Севастополя загиблих під час Кримської війни 1854—1855 років. Архітектор О. О. Авдєєв. Закладена в 1857 році, освячена в 1870 році. Храм, у формі усіченої піраміди, вінчає масивний хрест, виконаний з полірованого діорита. На зовнішніх гранях встановлено мармурові дошки, на яких перераховані полки, які брали участь в обороні міста, час їх прибуття, чисельний склад і кількість загиблих у боях. Зсередини на стінах укріплені 38 плит з іменами 943 загиблих офіцерів. У роки німецько-радянської війни була зруйнована верхня частина храму, звалився і розколовся хрест. Відновлення розпочато в 1968 році. З 1989 року в храмі відновлено богослужіння.
  • 3 Меморіальне братське кладовище радянських воїнів на Північній стороні (Меморіал «Батьківщина — синам»). Спочатку бронзова фігура скорботного матроса (висота 7,0 м), встановлена на п'єдесталі з кримбальского вапняку (висота 3,8 м) була створена як пам'ятник морякам, які загинули на лінкорі «Новоросійськ», але при реконструкції кладовища в 1963 році ідейна значущість монумента розширилася, і він став пам'ятником всім похованим на кладовищі воїнам. Окрім «новоросійців» тут поховані солдати, матроси і офіцери Приморської Армії і Чорноморського флоту, загиблі під час оборони Севастополя в 1941–1942 роках. У 1944 році тут були поховані воїни 2-ї гвардійської армії, що полягли в боях при звільненні міста. Автори реконструкції: скульптор П. І. Бондаренко, архітектори А. А. Заварзін, В. М. Артюхов. Вхід оформлений якорями.
До монумента веде центральна алея, перпендикулярно якої в обидва боки строгими рядами розташовані 84 могили, на яких встановлені надгробки у вигляді гранітних плит з висіченими на їх площинах іменами воїнів, загиблих у 1941-1942 роках. У глибині кладовища розташовано чотири братські могили. На трьох з них масивні кубообразні надгробки з кримбальского вапняку з датами «1941—1942», «1944», «1955». На четвертій, розташованій перед монументом, стела з посвятою морякам лінкора «Новоросійськ».
Центром меморіалу є широка алея, що йде до основного обеліску. В кінці алеї — стела з епітафією героям-чорноморцям: «Мужнім морякам лінкора «Новоросійськ», загиблим при виконанні військового обов'язку 29 жовтня 1955. Любов до Батьківщини і вірність присязі були для вас сильніше смерті».
Нижня частина ділянки меморіального некрополя засаджена кипарисами, вічнозеленими чагарниками, але верхня, що є братською могилою радянських моряків, представляє собою рівний майданчик, і ніщо не відволікає від сприйняття 12-метрової фігури «Скорботна матроса», виготовленої з гребних гвинтів лінкора «Новоросійська». Поблизу стели з епітафією головна алея розділяється надвоє. Рухаючись по будь-якій з доріжок, звідусіль можна бачити монумент — скорботно опущену голову матроса, безкозирку в руці, схилений над п'єдесталом прапор. І лаконічний напис: «Батьківщина — синам».
Костянтинівська батарея
  • 4 Костянтинівська батарея. Побудована в 1840 році біля входу в Севастопольську бухту для посилення оборони Севастополя та його порту. Кам'яна казематна батарея (94 гармати) стійко відбивала удари противника в період першої оборони Севастополя в 1854–1855 роках. Було споруджено кілька подібних батарей (Михайлівська і Олександрівська). У червні 1942 року в районі Костянтинівській батареї був створений один з опорних пунктів оборони Північної сторони. Протягом трьох діб 70 бійців відбивали атаки противника, забезпечуючи виведення останніх суден з Севастопольської бухти. Так що, батарея послужила ще і в роки Другої світової. В даний час батарея втратила своє військове призначення, проте кожного дня рівно опівдні в місті чути звук гарматного пострілу, що провадиться на ній.
Пам'ятники[ред.]
  • 5 Катерининська миля, Парк «Учкуївка».

Корабельна сторона[ред.]

  • 6 Малахов курган, вул. Героїв Севастополя. Стратегічно важлива висота Севастополя на Корабельній стороні. Прославлений героїчною обороною російськими військами під час Кримської війни проти англо-французьких військ в 1854-1855 роках і в 1942 році радянськими військами під час німецько-радянської війни. В даний час входить в межі міста і є одним з найбільш відвідуваних туристами місць у місті.
Корніловський бастіон
Пам'ятник Корнілову
Батарея Матюхіна
  • 7 Оборонна вежа Корніловського бастіону. Одна з небагатьох фортифікаційних споруд середини XIX століття, що збереглися в місті до наших днів. Побудована влітку 1854 року на кошти жителів Севастополя, за проектом військового інженера Ф. А. Старченка. Вежу напівовальної форми, радіусом сім метрів звели з інкерманського каменю. Її висота досягала 8,5 метра, товщина стін нижнього ярусу — 152, верхнього — 88 сантиметрів. Два закритих яруси башти мали 52 бійниці для рушничного обстрілу місцевості. У вежі передбачалися: каплиця, пороховий льох, приміщення для снарядів і провізії. На верхньому майданчику встановили п'ять фортечних 18-фунтових гармат. 10 червня 1854 року виконувач обов'язків військового губернатора Севастополя віце-адмірал М. М. Станюкович повідомив князю О. С. Меншикову, що будівництво вежі закінчено. Першим комендантом вежі призначили підполковника І. Арцибашева. Підземну галерею — потайний вихід у поле, складову частину вежі — донжона, не побудували, хоча і намічали.
  • 8 пам'ятник Корнілову. Пам'ятник російському адміралу Володимиру Корнілову встановлений 5 жовтня 1895 року на місці смертельного поранення адмірала. Автори — генерал-лейтенант О. О. Більдерлінг і скульптор академік І. М. Шредер. Відновлений після руйнації в роки німецько-радянської війни у 1983 році, до святкування 200-річчя заснування Севастополя. Автори проекту народний художник України професор М. К. Вронський і заслужений художник-архітектор України В. Г. Гнєздилов. Загальна висота пам'ятника — 9,1 метра, скульптори адмірала — 3 метри.
  • 9 Батарея Матюхіна. Двогарматна артилерійська батарея, що була розташована на кургані під час другої оборони Севастополя в часи радянсько-німецької війни. Командиром батареї був капітан-лейтенант Олексій Павлович Матюхін. Батарея входила до складу 4-го окремого артилерійського дивізіону, яким командував майор В. Ф. Моздалевський. Спочатку мала № 111, а з березня 1942 року № 701. Командний пункт батареї спочатку розміщувався в оборонній башті Корніловського бастіону. До весни 1942 року недалеко від гармати № 1 був побудований підземний командний пункт із залізобетонним перекриттям. Звідси й здійснювалося керівництво діями батареї, керування вогнем. У дні другого, грудневого наступу гітлерівців на Севастополь влучний вогонь артилеристів-матюхінців надав серйозну підтримку радянським піхотинцям. У той час про батарею писали фронтові газети. В останні дні оборони на Малаховому кургані йшли особливо важкі бої. 30 червня 1942 року, витративши весь боєзапас бійці батареї, що залишилися в живих, за наказом командування підірвали гармати і з боєм відійшли на інші позиції. Командир батареї Олексій Матюхін 4 липня 1942 року потрапив у полон, де перебував до 1945 року. Після звільнення з полону покінчив життя самогубством у фільтраційному таборі НКВС, щоб не зазнати репресій від радянської влади.
  • 10 Дитячий парк «Лукомор'є», пр. Перемоги, 1а (тролейбусами № 9, 20, маршрутним таксі № 20, 109 до зупинки вул. «Колі Піщенка»), (0692) 48-71-93, (050) 863-42-25, e-mail: . з 8.00 до 23.00 щоденно. Парк для сімейного відпочинку з дітьми. Розташований на двох гектарах землі, де зростає понад 40 видів дерев і чагарників, а також кактуси і бамбук. Тут можна покататися на атракціонах, погодувати птахів і тварин, які мешкають у кількох звіринцях, відвідати крокодилячу ферму. На території екопарку працюють чотири інтерактивних музеї: Музей історії морозива, Музей мармеладу і корисних солодощів, Музей індіанця, Музей радянського дитинства. Крім екскурсій, у музеях для відвідувачів передбачені дегустації екологічно чистих ласощів. На території парку встановлено багато скульптур казкових персонажів, пам'ятник Олександру Пушкіну, величезне пасхальне яйце, працюють фонтани, кафе «Млин» («Мельница») тощо. Вхід безкоштовний.
Лукомор'є25.JPG Лукомор'є3.JPG Лукомор'є17.JPG Лукомор'є12.JPG Лукомор'є11.JPG Лукомор'є9.JPG
ворота парку
казковий дуб
звіринець
крокодиляча ферма
скульптура Пушкіна
пасхальне яйце
Музей історії морозива
  • 11 Музей історії морозива. У музеї розповідають про багатовікову історію морозива, дають продегустувати різні його сорти від ТМ «Ласунка». Це другий за величиною музей історії морозива в Європі, де зібрані експонати, за допомогою яких у різні часи виробляли, зберігали і продавали цей десерт. 30 грн. для дорослих, 25 грн. для дітей..
  • 12 Музей мармеладу і корисних солодощів. Експозиція єдиного в Східній Європі музею мармеладу і корисних солодощів розповідає про світову історію створення ласощів, таких як мармелад, рахат-лукум і інших. Серед експонатів музею можна зустріти оригінальні коробки з-під десертів, обладнання для перетирання фруктів і чайні сервізи, чий вік нараховує кілька сотень років. Частина експозиції представлена ​​у вигляді копій. Вінцем екскурсії служить чаювання з дегустацією екосолодощів, приготованих за старовинними рецептами. 30 грн. для дорослих, 25 грн. для дітей.
Музей мармеладу і корисних солодощів
Музей індіанця
  • 13 Музей індіанця. з 10.00 до 20.00. У музеї відтворена екзотична атмосфера, в якій протягом століть жили різні індіанські племена. Тут можна пограти на індіанських флейтах і маракасах, спробувати викликати дощ за допомогою магічного «​​заклинателя дощу», приміряти вбрання вождів і шаманів, відвідати зал історії какао і продегустувати «напій богів» — шоколад, який струмує прямо з фонтану, а також навчитися стрільбі з лука та отримати індіанське ім'я. 30 грн. для дорослих, 25 грн. для дітей від 3 до 12 років.
  • 14 Музей радянського дитинства. з 10.00 до 20.00. В музеї представлені касетні магнітофони, грамофони, радіоли, знамена, вимпели, комсомольські значки, піонерська форма, горни, бюсти і портрети Леніна, монети та інша атрибутика епохи будівництва комунізму. Тут можна пограти на раритетних ігрових автоматах «Снайпер», «Морський бій», «Вдалий постріл» та інших. Вхід безкоштовний. 15-ти копійкові жетони для ігрових автоматів по 2 грн..
Музей радянського дитинства
Лукомор'є30.JPG Лукомор'є31.JPG Лукомор'є32.JPG Лукомор'є33.JPG
  • 15 Севастопольський міні-зоопарк, вул. Бірюльова. 34 (тролейбусами № 9, 20, маршрутним таксі № 20, 109 до зупинки вул. «Колі Піщенка»), (095) 848-60-02. з 9.00 до 20.00. У зоопарку представлені благородний олень, мавпи, носухи, страуси, лама, лань європейська, козуля, єнотовидні собаки, поні, ваговоз радянський, скунси, тхори, лебідь, павичі, фазани, кури з курчатами, гуси, мандаринки, білолоба казарка, тхори, кролики, Контактні: в'єтнамські поросята, кізоньки, овечка (до них можна зайти, погодувати, погладити), цесарки, морські свинки, папужки. Вхід для дорослих 30 грн., діти від 3 до 10 років — 15 грн., діти до 3-х років — безкоштовно.
Пам'ятники[ред.]
  • 16 Матросу Кішці, вул. Героїв Севастополя.
  • 17 Героям Підводникам, вул. Героїв Севастополя.
  • 18 Папаніну, Папанінський сквер.
  • 19 Бронепоїзд «Желєзняков», біля автовокзалу.

Сільська місцевість[ред.]

  • 20 Пам'ятник воїнам 8-ї бригади морської піхоти ЧФ СРСР, височина Азис-Оба на підвищенні Кара-Тау, за 3 км на північний захід від села Верхньосадового. Встановлений у 1977 році на місці, де в роки німецько-радянської війни у період оборони Севастополя знаходився командний пункт 8-ї бригади і де загинула велика частина її особового складу. Пам'ятник являє собою кам'яну плиту з рельєфною схемою боїв. На плиті встановлений міномет. Напис на пам'ятнику говорить: «Воїнам 8-ї бригади морської піхоти ЧФ, 1941–1942 рр.. Тут вони стояли на смерть і цим знайшли безсмертя». Пам'ятник споруджений студентами Севастопольського приладобудівного інституту; автор проекту — доцент 3. Г. Ємець, архітектор-консультант — В. М. Артюхов.

Чим зайнятись[ред.]

Музеї[ред.]

Будинок-музей
  • 21 Будинок-музей севастопольського підпілля 1941–1942 років, вул. Ревякіна, 46. Відкритий 4 жовтня 1967 в будинку, де в період німецько-фашистської окупації 1942-1944 років жив керівник севастопольського підпілля В. Д. Ревякін, розміщувалися штаб і підпільна друкарня. У квітні 2001 року, в ході корінної реекспозиції, присвяченій 60-річчю початку Великої Вітчизняної війни, були сформовані два розділи: історичний і меморіальний. У них розміщені 421 експоната, у тому числі 130 фотографій, 103 документа, 156 предметів побуту, зброї, особисті речі, нагороди учасників підпілля тощо.
  • 22 Михайлівська батарея, вул. Громова, (0692) 63-75-90. з 10.00 до 18.00 (в літній час), щоденно. Військово-історичний комплекс, філія Національного військово-історичного музею України. Знаходиться на північному березі Севастопольської бухти, будучи елементом морського фасаду Севастополя. Створений в 2010 році на основі одного із збережених з XIX століття фортифікаційних споруд Севастопольської фортеці. Михайлівський равелін споруджений в 1846 році за проектом інженера-полковника К. Бюрно, будівництвом керував інженер-полковник Фелькерзам. Довжина П-образного форту складає 205 м, товщина оборонної стіни — 1,8 м. Під час Кримської війни на равеліні розташовувалася Михайлівська батарея. Служив він і під час оборони Севастополя 1941–1942 років, отримавши значні пошкодження. Форт відреставрований, в ньому відкрита експозиція «Героїчний Севастополь». В 21 виставкових залах на другому ярусі батареї розміщено більше 10 тисяч експонатів з приватної колекції родини меценатів Шереметьєвих. Представлено різну зброю (від ножів до кулеметів), більше 60 мундирів різних часів, корабельні гармати, перекопська тачанка, особисті речі, унікальні листи, книги, документи. Екскурсія — 40 грн, 15 грн для дітей та студентів, фото- і відеозйомка безкоштовні.

Пляжі[ред.]

  • 1 Пляж «Вугільна бухта», Ушакова балка (тролейбус № 3, маршрутне таксі № 110 до зупинки «Площа Ластова», далі пішки в бік Ушакової балки). Дикий піщаний пляж. Довжина біля 50 метрів
Пляж в Андріївці
Пляж в бухті Голландії
Пляж у бухті Матюшенка
  • 2 Пляж в Андріївці, Андріївка (маршрутне таксі № 42; 40 хвилин від площі Захарова до Андріївки, далі пішки, близько 10-15 хвилин, повз місцевого будинку культури, по алеї парку до спуску до моря.). Дрібна галька. Кабінки для переодягання, пункт прокату інвентарю (лежаки, шезлонги), кілька барів і кафе. Три хвилеріза і невелика бетонна набережна.
  • 3 Пляж у бухті Голландії (від площі Захарова маршрутним таксі № 46, потім пішки спуститися до моря). Необлаштований піщано-галесний пляж.
  • 4 Пляж у селищі Качі, Кача (від площі Захарова на маршрутному таксі № 36 до центру Качі, далі пішки (близько 10 хвилин) до військового гарнізону Збройних сил Російської Федерації, потім через парк безпосередньо до сходів-спуску, що ведуть до моря.). Покритий дрібною галькою. Обладнаний: кабінками для переодягання, пунктами прокату інвентарю (лежаки, шезлонги, водний інвентар та інше), є рятувальна станція. Довжина біля 5-ти кілометрів.
  • 5 Пляж у селищі Любимівці, Любимівка (від площі Захарова на маршрутному таксі № 52 (інтервал руху 15-20 хвилин) до центру селища Любимівки, далі — пішки близько 150 метрів до військового гарнізону Збройних сил України і спуску на пляж.). Піщаний берег, що чергується з дрібною галькою.
  • 6 Пляж у бухті Матюшенка, Радіогірка (катером із Артбухти до Радіогірки). Пляж напівдикий, практично необладнаний, дно дрібне й кам'янисте.
  • 7 Пляж «Мокроусова», Учкуївка (від площі Захарова на маршрутному таксі №№ 36, 52 до зупинки «Турбаза імені Мокроусова», далі пішки по території ТОК ім. Мокроусова у бік моря (близько 10 хвилин).). Піщано-галькове покриття. Протяжність становить близько 200 метрів. Ширина пляжної смуги в середньому становить приблизно 25 метрів. Обладнаний пунктами прокату інвентарю (лежаки, шезлонги, водний інвентар та інше), кабінками для переодягання, душовими кабінками, навісами для захисту від сонячних променів, туалетами. Влітку працює рятувальний пункт, працюють водні гірки. Поруч з територією пляжу знаходяться кафе і бар, в яких влітку вечорами періодично проходять дискотеки.
  • 8 Пляж «Орлівка», Орлівка (від площі Захарова на маршрутному таксі № 36 (інтервал руху — 30 хвилин) до зупинки «Осипенко», далі пішки (близько 5 хвилин) у бік моря.). Переважно піщаний берег, іноді упереміш з дрібною галькою. Центральна, упорядкована зона пляжу, має в безпосередній близькості низку розважальних закладів, кафе, магазинів, обладнана кабінками для перевдягання, навісами для захисту від сонця, пунктами прокату інвентарю: лежаки, шезлонги, водний інвентар та інше, а також цілий ряд водних розваг: різноманітні водні гірки, катання на «банані» і «аквабайках» та інше.
  • 9 Пляж «Товстун», мис Товстий (від площі Захарова чи Радіогірки на маршрутних таксі № 49, 55 (інтервал руху 25-30 хвилин), які зупиняються біля спуску на пляж «Товстун»). Покритий дрібною галькою, що переходить у піщаний берег з одного боку і в невеликі камені з іншого. Обладнаний пунктом прокату пляжного інвентарю, кабінками для переодягання, навісами для захисту від сонячних променів, туалетом. Поруч розміщуються продуктові намети.
  • 10 Пляж «Учкуївка», Учкуївка (від площі Захарова на маршрутним таксі № 50 (інтервал руху 15-20 хвилин), яке доходить безпосередньо до самого пляжу «Учкуївки», або на маршрутних таксі № 46, № 48, № 52 до зупинки «Інтернат», далі з гірки уздовж парку пішки до пляжу близько 800 метрів. Влітку також можна дістатися на пляж «Учкуївки» катером, який відходить від Артилерійської бухти (інтервал руху катера 40-60 хвилин, при цьому сама дорога займає 35-40 хвилин).). Має піщане покриття протяжністю понад один кілометр. Ширина пляжної смуги в середньому становить близько 25 метрів. Обладнаний пунктами прокату інвентарю (лежаки, шезлонги, водний інвентар та інше), кабінками для переодягання, навісами для захисту від сонячних променів, туалетами і медпунктом. На пляжі є добре обладнана рятувальна станція. Доступні такі види розваг, як: різноманітні водні гірки, катання на «банані» і «аквабайках», прокат човнів і водних велосипедів, а також для любителів екстриму — можливість політати з парашутом, прикріпленим за катером. Уздовж берегової смуги пляжу розташовується велика кількість кафе, барів, закладів громадського харчування. Увечері в багатьох барах проходять різноманітні вечірні програми, дискотеки.
  • 11 Пляж «Ушакова балка», Ушакова балка (тролейбус № 3, маршрутне таксі № 110 до зупинки «Площа Ластова», далі пішки в бік Ушакової балки). Бетонно-асфальтове покриття під високою опорною стіною залізниці, плавно переходить в дикі камені, протяжність асфальтованої ділянки пляжу становить близько 150 метрів. Обладнаний кабінками для перевдягання, навісами для захисту від сонячних променів, туалетами, влітку працює рятувальний пункт.

Сауни і бані[ред.]

Інше[ред.]

кінотеатр «Моряк»
  • 12 Кінотеатр «Моряк», вул. Леваневського, 27, (0692) 71-71-90. Введений в експлуатацію 9 травня 1959 року. Входить до складу КУ «Кіновідеопрокат» та фінансується з міського бюджету. Це єдине на Північній стороні приміщення, у залі якого крім демонстрації кінофільмів, проходять збори, конференції, зустрічі з депутатами, концерти та свята і єдиний у місті кінотеатр, пріоритетним напрямом діяльності якого є екранізація світової класики. Активно відвідують кінотеатр школи Північної сторони №№ 9, 31, 40, 53, а також № 27 (селище Любимівка) та № 28 (Інкерман). Уроки літератури з показом фільмів проводяться в зручний для шкіл час. До всіх знаменних дат в кінотеатрі проводяться безкоштовні кіносеанси для дітей та людей похилого віку.
  • 13 СКС-Арена (Севастопольський стадіон). Домашня арена ФК «Севастополь».

Що купувати[ред.]

Продукти харчування[ред.]

Ревякінський ринок
«Novus» на Семипалатинській
АТБ на Ревякіна

Ринки[ред.]

  • 1 Воронцовський ринок, проспект Перемоги, 17, (0692) 48-40-77.
  • 2 Ревякінський ринок.

Магазини[ред.]

  • 3 Супермаркет «Novus», вул. Семипалатинська, 2а (тролейбусами № 9, 20, маршрутним таксі № 20, 109 до зупинки «Колі Піщенко».). з 8.00 до 22.00.
  • 4 АТБ, пр. Перемоги, 32. з 8.00 до 22.00.
  • 5 АТБ, вул. Горпищенка, 61. Цілодобово.
  • 6 АТБ, вул. Ревякіна, 1. з 8.00 до 22.00.
  • 7 «Фора», вул. Богданова, 27. з 8.00 до 22.00.
  • 8 «Фора», пр. Перемоги, 32. з 8.00 до 23.00.
  • 9 «Фора», вул. Горпищенка, 45. з 8.00 до 22.00.

Де поїсти[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

  • 1 наметове містечко, парк Учкуївка.
  • 2 приватний сектор, Північна сторона. Бартеньєвка.

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Зв'язок[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!