Download GPX file for this article
49.223.21Full screen dynamic map

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Національний природний парк «Сколівські Бескиди»
Офіційний сайт
noframe
Осіння панорама Сколівських Бескидів
Корисна інформація
Ландшафт гори вкриті лісом
Об'єкти гора Парашка, водоспади Кам'янка і Гуркало, скелі Тустань
Фауна зубр, ведмідь, вовк, рись, дикий кіт, олень, косуля, борсук
Флора смерека

Національний природний парк «Сколівські Бескиди» знаходиться на заході України у Львівській області.

Зрозуміти[ред.]

Національний природний парк в Українських Карпатах. Розташований у південній частині Львівської області, в межах Сколівського і (частково) Турківського та Дрогобицького районів. Знаходиться у басейні річок Стрий та Опір. Загальна площа парку — 35261 га.

Історія[ред.]

Парк створений 1 лютого 1999 року з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення.

Офіс парку[ред.]

Адреса: Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, вул. Князя Святослава, 3

Тел.: +38 (03251) 2-14-11 +38 (03251) 2-15-65

Час роботи: 9:00-18:00, СБ і НД — вихідні.

Ландшафт[ред.]

За фізико-географічним районуванням парк розташований у межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид, займає північні макросхили останніх з абсолютними висотами від 600 до 1200 м. Основні хребти простягаються з північного заходу на південний схід і розчленовані на окремі вершини верхів'ями численних потоків. Переважають ландшафтні комплекси крутосхилого ерозійного денудаційного лісистого середньогір'я. В геологічному відношенні це Скибова та Кросненська тектонічні зони, які складені осадовими породами крейдового та палеогенового віків і представлені переважно вапнистим пісковиковим флішем, що накладає певний відбиток на характер ґрунтового та рослинного покриву. На північному заході хребет Сколівських Бескид межує з хребтом Парашки з найвищою вершиною (гора Парашка) 1268 м. Внутрішня частина Сколівських Бескид межує із Стрийсько-Санською верховиною.

Флора і фауна[ред.]

Флора парку налічує понад 600 видів судинних рослин. З них до Червоної книги України занесено 40 видів. На території парку виявлено також 133 видів рослин, що є рідкісними. Тут зростає майже 200 видів лікарських рослин.

З представників фаунаи тут зареєстровано 86 видів комах та 204 види хребетних тварин, із них: 18 видів риб, 9 - земноводних, 6 - плазунів, 121 - птахів та 50 видів ссавців. Тут водяться олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам'яна, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів - борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна, нічниця довговуха, нічниця Наттетера, підковоніс малий. Серед червонокнижних видів особливу увагу приділяють популяції зубрів, відновленням якої у Парку займаються з 2009 р. Тоді на територію Майданського лісництва завезли 11 особин з Австрії, Німеччини і Польщі. Перший рік, поки тривала адаптація, зубрів тримали у загорожі, а потім випустили. Лісники охороняють їх та підгодовують взимку. Станом на початок 2018 поголів'я збільшилося до 33 тварин. Також у парку налічується 20-25 ведмедів

Із птахів гніздяться тетерев, рябчик, дятли зелений і трипалий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик гірський, сова сіра, сапсан, а також занесені до Червоної книги України глухар, лелека чорний, підорлик малий, беркут, шуліка рудий, сорокопуд сірий.

Характерними плазунами є гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірки прудка, зелена та живородна. До Червоної книги України занесені полоз лісовий, тритони карпатський і гірський, саламандра плямиста та гадюка звичайна.

Загалом на території парку охороняються 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 30 видів, занесених до Червоної книги України.

Клімат[ред.]

Клімат парку м'який, помірно теплий і вологий. Зима з частими відлигами та температурою від 0°С до +5°С. Середня температура січня — біля -5°С, липня — +17°С. Тут випадає 800-1100 мм на рік опадів. Середня висота снігового покриву становить 39 см.

Як дістатись[ред.]

  • E471 — зі Львова. Відстань — 111 км. Тривалість мандрівки 1 год 40 хв. Потрібно звернути із траси навпроти зупинки в селі Дубина, потім їхати через залізничний переїзд до контрольно-пропускного пункту «Сколівські Бескиди».
  • Маршрутними автобусами слід доїхати до зупинки в селі Дубина.
  • Приміською електричкою можна дістатися до Сколе. Далі доведеться пройти кілька кілометрів пішки.

Плата/Дозвіл на відвідування[ред.]

Вхід на територію парку платний у двох місцях:

  • на дорозі з Дубини до Кам'янки:
    • Для дорослих — 6 грн;
    • Для дітей (до 14 років) — 4 грн;
    • Автобус — 28 грн;
    • Мікроавтобус — 22 грн;
    • Автомобіль — 9 грн.
  • в селі Урич до фортеці Тустань — 35 грн.

Транспорт[ред.]

Що відвідати[ред.]

  • Кам'янський водоспад
  • озеро Журавлине
  • болото «Завадковське»
  • водоспад Гуркало
  • наскельна фортеця Тустань
  • гора Парашка (1268 м)

Чим зайнятись[ред.]

  • Піший туризм. У Сколівських Бескидах діє 11 піших маршрутів різного рівня складності. Деякі можна подолати на велосипедах:
    • «На гору Лопата» – маршрут на 12 км, який починається у Сколе передбачає відвідування водоспаду Кам'янка та Журавлиного озера. Тривалість — 5 год.
    • еколого-пізнавальний маршрут «Бутивля–Майдан» (28 км). Маршрут починається у Сколому, далі пролягає долиною річки Бутивля та вздовж потічка Красний (притоки Бутивлі) до вершини Парашки; через гору Кривий Верх та хребет Середній (Мальманстальську складку), в обхід гори Виднога; через річку Майдачанка — до Майдану. Розрахований на 2 дні.
    • «Бучина» (1,4 км). Може бути використаний при проведенні "уроків природи" для учнів шкіл.
    • «По долині річки Кам'янка» (4 км). Маршрут починається біля траси Київ—Чоп, від автобусної зупинки "Дубина", далі повертає дорогою (за вказівником), проходить через залізниичну колію, міст на річці Опір та контрольний пункт (вхід на територію НПП "Сколівські Бескиди"); пізніше — вздовж річки Кам'янка до однойменного водоспаду; неподалік розміщене Журавлине, або Мертве озеро, а також рекреаційна зона.
    • «До водоспаду на річці Кам'янка» (3,5 км). Маршрут починається у Сколому, проходить через урочище Павлів потік, вздовж річки Опір, повз трасу нафтопроводу "Дружба" та Чудиловий потік, далі — лісом через полянки до річки Кам'янка, де є водоспад. Тривалість 2 год.
    • «Урочище Святослав — Павлів потік». Довжина маршруту 8 км. На маршруті можна попити "залізної води", оглянути краєвиди з хребта Зелем'янка, зокрема прилеглі гори та панораму Сколого.
    • «На Парашку через водоспад Гуркало». с. Корчин — водоспад Гуркало — г. Парашка — м. Сколе; Загальна протяжність — 21 км.
  • Прогулянка із зубрами. Пізнавальна екскурсія з працівниками парку у Майданівському лісництві.

Що купувати[ред.]

Поблизу Кам'янського водоспаду та фортеці Тустань облаштовано сувенірні базарчики, де можна придбати типові карпатські сувеніри.

Де поїсти[ред.]

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Нічліг[ред.]

Кемпінг[ред.]

Під відкритим небом[ред.]

Застереження[ред.]

Куди далі[ред.]

Сколе, Скелі Довбуша

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!