Download GPX file for this article
Матеріал з Вікімандрів
На Сивулю
Регіон Івано-Франківська область
Маршрут c.Гута – пол.Погар – г.Борвка – г.Ве­лика Сивуля – пол.Рущи – с.Гута
Тип маршруту пішохідний
Загальна протяжність 39 км
Висота виходу 650 м
Найвища точка 1836 м
Тривалість 2 дні
Складність середня

Маршрут «На Сивулю» проходить по Івано-Франківській області.

Зрозуміти[ред.]

На найвищий хребет Ґорґан та усієї області Скибових Карпат – Сивулянський, з вершинами Велика Сивуля (1836 м), Мала Сивуля (1818 м) - є три основні пункти ви­ходу. Один із них з Осмолоди вздовж по­току Бистрик, інший – з Бистриці вздовж річки Салотрук, а також із Старої Гулі, що розташована у верхів'ї річки Бистриці Солотвинської. Основний витік цієї річки знаходиться на схилі Сивулянського хребта. Тому й пропонуємо почати схо­дження на вершини Сивулі із Старої Гути – села, розміщеного на відстані 60 км від Івано-Франківська.

Підготуватись[ред.]

Як дістатись[ред.]

До урочища Лисиця, що знаходиться на відстані 43 км від АС Гута на мальовничо­му березі Бистриці, можна проїхати доб­рою дорогою. Справа знаходиться поляна і колиба, а зліва – добре облаштований будинок для відпочинку.

Пересуваємось по маршруту[ред.]

Переходимо річку Лопушну і повертаємо праворуч, рухаючись вверх вздовж долини річки. Через 33 км мандрівки долиною Лопушної виходимо до поляни із залишка­ми гуртожитку та розгалуженням доріг трьох потоків. Тут повертаємо вправо, а через двісті метрів, перетнувши дві ліві притоки Лопушної, починаємо стрімкий підйом лісом. Менше, ніж через 1 кілометр виходимо у зарості молодняка – колишнє Бойкове поле. У його західній частині зна­ходиться пам'ятник, а далі розвилка стежок. Тут потрібно повернути ліворуч на добре второвану траверсну стежку, яка виводить на невеличку полонину Погар (1330 м) у сідловині між Сивулянським хребтом та хребтом Ріг. Справа від поло­нини малопомітна вершина Малої Боревки, зліва – Боревка, від якої починається Сивулянський хребет. Полонина Погар дуже мало обігрівається сонцем, бо дві величезні вершини закривають її впродовж більшої частини світлового дня, однак при необхідності тут можна розбити табір.

Відшукавши стежку, що виводить у західному напрямку, перетинаємо витік іншої річки Лопушної, що впадає у Бистрик, і піднімаємося на лінію хребта у сідловини між Боревкою і безіменною вершиною звисотою відмітною на карті 1436 м. Звідти йдемо лінією вододілу (гребенем хребта) у південно-східному напрямку. Спочатку виходимо на Боревку (1596 м), Лопушну (1695 м), а далі на гору Велика Сивуля. Це найвища вершина Горган, висота якої 1836 м. Одразу за Великою Сивулею – Мала Сивуля, висотою 1818 м. На ній вста­новлено геодезичний бетонний стовп. Вершини Сивуль і їх стрімкі схили до сотні метрів вниз вкриті розсипами сірого (си­вого) каміння – горґанами, які й дали наз­ву великому гірському масиву Зовнішніх Карпат. Один з народних переказів ствер­джує, що гора отримала свою назву від по­сивілої тут молодої царівни, яку хотіли вбити татари. Друга версія припускає, що вершина отримала свою назву від «сиви­ни» каміння чи хмар, які часто зависають над горою.

З Малої Сивулі спускаємося у південному напрямку маркованою стежкою до полонини Рущина, де є джерело, з якого бере початок Бистриця Солотвинська. Відстань від полонини Погар до Рущини становить близько 8 км. Тут біля зруйнованого бу­динку колишньої сторожки добре місце для нічлігу. З полонини Рущина у південно-східному напрямку лінією колишнього (до 1939 року) державного кордону Польщі та Чехословаччини варто підійти до бетонно­го стовпчика №18, де над витоками річки Салотрук височіє екзотичне урвище уро­чища Пекло. В урвищі помітні прошарки порід різного кольору і твердості, яку нау­ковці називають «флішем». З полонини Рущина можна вирушити стежкою вздовж старого кордону у пів­денно-західному напрямі і через Кінець, Горгану (1580 м) та низькогір'я вийти на вершини Привододільних Горган (Берть, Велика і Мала Кепута, Буштул). З урочи­ща Пекло є декілька варіантів продов­ження маршруту: на південь вздовж старого кордону на Тавпіш, Тавпширку перевал Легіонів; у північно-східному напрямку – до кам'янистих схилів Негрової, Короткана (Боярина), долини річки Салатрук, села Бистриця.

У Гуту із Рутини найкраще повертатися вздовж долини Бистриці Солотвинської через мальовничі урочища Жолоб, Межиріки. Відстань від Рущини до АС Гута вздовж річки становить 17,5 км.

Застереження[ред.]

Куди далі[ред.]

Ця стаття містить текст зі статті Туристичний маршрут "На Сивулю" сайту marshruty.in.ua, текст якого доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike
Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!