Європа > Україна > Південна Україна > Одеська область > Одеса

Одеса

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку
46.48460; 30.73261Map mag.png

Одеса - місто на чорноморському узбережжі України, найбільший морський порт у країні, місто обласного значення, центр Одеської області.

Перша згадка 1415 року під назвою Кацюбіїв, пізніше — Хаджибе́й. Сучасна назва вперше з'явилася у документі від 1795 року. Населення - 1 010 149 осіб (1 грудня 2012). Клімат - помірно континентальний, середньорічна температура повітря становить +10,1 °C, найнижча вона у січні (-1,7 °C), найвища — в липні (+21,4 °C). Середньорічна кількість опадів — 464 мм.

Зрозуміти[ред.]

Місто має один з найбільших історичних центрів серед міст сучасної України. У 1841-му році у місті було 73888 жителів, а в 1912-му році проживало 620143 жителя, хоча розміри міста залишалися майже незмінними у порівнянні з 1841-м роком. Такої великої кількості населення було досягнуто завдяки великій щільності забудови. Периметр більшості ділянок був облямований крилами будинків, а поверховість забудови на деяких ділянках у 1910-х досягала п'яти поверхів. Все ж поверховість забудови у залежності від ділянки змінювалась від ділянки до ділянки у межах 1-5 поверхів. Таких характер забудови склався за рахунок того, що 1-2 поверхове місто І-ї половини ХІХ століття з часом забудовувалось більш високими будинками. У цілому міська забудова уявляє собою суміш стилів різних епох: класицизму еклектики, модерну, конструктивізму, неокласицизму - це суттєво відрізняє Одесу від більшості інших міст які поступово зростали, що обумовило стильову спорідненість найближчих кварталів. Регулярний план міста обумовив однорідність форми кварталів. План історичного центру погодить на грати і складається з прямокутних кварталів. Для деякого різноманіття сітка кварталів на захід вулиці Преображенської була розташована під кутом. З початку ХІХ ст місто швидко розвивалося завдякі торгівлі зерном, у Одесі також існувала зона вільної торгівлі Порто-Франко, яка дозволяла продавати у місті товари без мита, тоді Одеса начебто знаходилася поза межами Російської імперії від якої її відокремлював кордон межі Порто-Франко. Пізніше межа Порто-Франко була пересунута далі від міста і у спадок від цієї межі залишилися вулиці Старопортофранкцівська, Новощіпний ряд, Італійський Бульвар, Белінського, Лідерсовський проспект. Нова межа проходила далі від міста, але пізніше зона Порто-Франко була остаточно скасована, однак ще у 1990-х біля 10-ї станції Фонтану існували залишки валів даного кордону. Також від останньої межі Порто-Франко залишилися вулиці Академіка Воробйова, Кордонна та Маршала Малиновського.

Якщо у місті селилися переважно заможні міщани (хоча їх склад і у центрі був достатньо неоднорідним), то за містом виникли передмістя Молдованка, Пересип, Ближні та Дальні Млини, Слобідка-Воронцовка, Слобідка-Романівка, Бугаївка, Хлібне містечко, Цукрове селище, Сахалінчик. У даних передмістях селилися дрібні торговці, робітники, майстрові, у численних постоялих дворах зупинялися селяни. З цих районів найбільш крупним та солідним була Молдаванка, яка була забудована вкрай неоднорідно. Більшість території Молдаванки будо одно-двоповерховою, однак деякі вулиці уявляли собою достатньо значну забудову, а у глибині деяких дворів ховаються триповерхові житлові будинки, є на Молдаванці і дореволюційна чотириповерхова забудова, але активне будівництво на Молдаванці розгорнулося у 1930-х роках.

З кінця ХІХ ст. торгівля зерном зменшилася, у місця з'явилися конкуренти - Ростов-на-Дону, Миколаїв, Херсон, однак у до початку ХХ ст. ще зберігалася динаміка зросту і у 1880-1890-і роки у Одесі було побудовано багато державних установ, благодійних та громадських будівель. Спільно з тим збільшувалась значення Одеси як курорту. На початку ХХ ст. територія міста включала не тільки згадані передмістя, але й величезну територію узбережжя, що закінчувалася біля дачі Ковалевського. Існування таких великих розмірів курортної забудови стали можливі завдяки тому, що наприкінці ХІХ ст. до 16-ї станції по всьому узбережжю було прокладено паровий трамвай (потяг), який дозволяв швидко дістатися до необхідної дачі. На всьому протязі даної території була розташована численна кількість дач, з яких до нашого часу збереглися лише одиниці. Найкращі дачі належали аристократам і були розташовані на території колишнього Малого Фонтану, тобто у місцевостях Ланжерон, Відрада та на Французькому бульварі. Далі, на Середньому та Великому Фонтані були споруджені достатньо прості будинки дач без прикрас, серед яких, однак, траплялись достатньо значні будівлі. До таких дач слід віднести дачу Бродської на 16-й станції Фонтану (арх. В.О. Домбровський, 1906 р.). Курортними центрами вважались Ланжерон, Аркадія, 10-а та 16-а станції Фонтану, де була влаштована курортна інфраструктура, тобто морські ванни у всіх згаданих курортних центрах, ресторан у Аркадії, театр та амбулаторія на 16-ї станції Фонтану. Не менш популярними були курорти Хаджибей та Куяльник, до останнього з вокзалу Одеса-Порт ходив пасажирський потяг. На даних курортах знаходилась величезна кількість дач та санаторіїв, пансіонів, на Куяльнику самою значною спорудою була будівля міської грязелікарні.

У місті також виникли численні лікувальні заклади, деякі гарні будівлі яких збереглись до нашого часу, біля порту були також розташовані морські ванни.

Зростала роль Одеси і як промислового міста до 1910-х років з'явилися машинобудівні, механічні та цегляні заводи, численні пивоварні, шпалерний завод, тютюнові фабрики та інші. Більша кількість заводів була розташована на Пересипу, Бугаївці та Молдаванці. Існували заводи на цукровому селищі, Сахалінчику та на півдні від початку щільної забудови. Деякі підприємства були розташовані навіть у центрі міста. Нині від всієї численної кількості фабрик збереглися лише лічені споруди. Особливої уваги коштує завод шампанського, пивоварені заводи на вулиці Дальницької та проспекті Гагарина, канатний завод на Водопровідній вулиці, лікеро-горілчаний завод на Старосінній площі. Збереглися деякі виробничі корпуси на Пересипу, шкіряний завод на Дальницькій вулиці та інші.

На початку ХХ ст. з'явилося декілька нових кварталів житлової забудови, це квартали фонової забудови починаючи від вулиці Композитора Нищінського та вище. На колишніх землях Халайджогло виникло ще три ділянки. Ділянка, що розташована нижче Старосінної вулиці була забудована бюджетними триповерховими будинками у стилі еклектики, однак Одеса була би не Одесою, якщо би і тут не знайшлась перлина у якості якої виступив особняк Вейнмарн. Між початком Французького бульвару виник район Відрада, назва якого походить від назви дачі Халайдогло. Район виник наприкінці ХІХ ст. і переважно забудовувався будинками на початку ХХ ст. Район складається з фешенебельних двох-триповерхових прибуткових будинків, які споруджувались згідно концепції міста-саду у зв'язку з чим розташовані у глибині садових ділянок. Архітектура даного району суттєво відрізняється від архітектури центра, її притаманна деяка вільність у трактуванні форм. Поблизу даного району у 1910-х роках для А. Рабіновича було споруджено один з перших багатосекційних будинків Одеси. Нижче військового шпиталю ще одній ділянка Халайджогло була розпродана під ділянки, багато з яких так і не були забудовані до Жовтневої революції. Однак на іншіх ділянках виникли житлові комплекси. Один з них - житловий комплекс Бодаревської уявляє собою п'ять двоповерхових котеджів споруджених у стилю Югендштиль. Ближче до початку вулиці було споруджено два багатоповерхових комплекси товариства домовласників, особливо цікавим з яких є комплекс за адресою Пироговська вул., 3, який було споруджено у стилі українського модерну (арх. Я.М, Пономаренко, 1913-1914 роках).

Наприкінці ХІХ ст, особливо у ті часи, коли міським головою був відомий меценат Г.Г. Маразлі, у місті було споруджена численна кількість благодійних закладів, які переважно були розташовані на вулиці Старопортофранківській або на півдні від щільної забудови міста. Дані споруди мають достатньо виразний вигляд і рекомендуються для відвідування.

Як дістатись[ред.]

1a2.svg Літаком[ред.]

Міжнародний аеропорт Одеса — до нього можна доїхати маршрутками з центру міста.

Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png Потягом[ред.]

Потяги прибувають на вокзал «Одеса-головна» [1], де здійснюється посадка на потяги дальнього слідування і приміські потяги.

PKW aus Zusatzzeichen 1048-10.svg Автомобілем[ред.]

З Києва простягається Київська траса до Одеси. Відстань до Одеси 500 км.

  • M15 Рені — Ізмаїл - Татарбунари - Одеса (Траса Е87)
  • M14 Новоазовськ - Маріуполь - Бердянськ - Нова Каховка - Херсон - Миколаїв - Одеса (Траса Е58)
  • M05 Київ - Умань - Одеса (Траса Е95)

Bus aus Zusatzzeichen 1024-14.svg Автобусом[ред.]

У Одесі є два автовокзали та чотири автостанції. Найбільша кількість маршрутів обслуговується Центральним автовокзалом, до якого існують маршрути з усіх районних центрів. Вокзал розташований далеко від центру і у деяких випадках краще буде скористатися вокзалом Одеса-Привоз, який було влаштовано у 2000-х роках неподалік від Залізничного вокзалу. Вокзал Одеса-Привоз з'єднує з Одесою деякі районі Центри Одеської та сусідніх областей, а також міста Кишинів, Миколаїв, Херсон, Харків, Київ, Дніпропетровськ та Донецьк.

Автостанції дозволяють дістатися до населених пунктів Одеської області. Також існує автостанція Одесса-7км, яка розташована поза межами міста. Автостанція з'єднує Оптовий ринок 7км з деякими містами, що є зручним для тих, хто бажає відвідати лише ринок.

BSicon BOOT.svg Кораблем[ред.]

Пасажирські судна й пороми курсують між Одесою і Стамбулом, Хайфою і Варною.

Транспорт[ред.]

З 1910 року у Одесі існує трамвайне сполучення. На жаль до нашого часу збереглася лише частина ліній, а з трьох депо за первісним призначенням працює лише одно. Трамваї на деяких маршрутах необхідно чекати дуже довго. Також у місті працює декілька тролейбусних маршрутів. Ціна квітка 3.00 гривні, білети необхідно придбати лише на поточний рейс у кондуктора, або за відсутності такого у водія. Найкраще представлено автобусне сполучення, яке здійснюється автобусами малої місткості, що працюють у режимі маршрутного такси. Ціна проїзду 7.00 гривень, сплачувати за проїзд необхідно при виході у водія. Проїзд у автобусах, що з'єднують центр міста з приміськими селищами коштує більше, зокрема маршрути до ринку 7км, але існують певні маршрути, що передбачають гнучку тарифікацію у залежності від точки висадки. У Одесі у часи пик часто трапляються пробки, а транспорт є дуже переповненим.

Фунікулер з'єднує Приморський бульвар та Приморську вулицю, проїзд платний. Підвісна канатна дорога з'єднує місто з пляжем "Відрада", проїзд платний. щоб дістатися до канатної дороги з боку міста необхідно пройти від Мавританської арки у перехрестя Пироговської вулиці і Французького бульвару до сходів, що ведуть на пляж.

Що відвідати[ред.]

Одеський національний академічний театр опери та балету
  • Одеський національний академічний театр опери та балету
  • Циркульний корпус інфекційної лікарні
  • Пам'ятник засновникам Одеси
  • Одеська кірха
  • Потьомкінські сходи
  • Приморський бульвар
  • Будинок вчених (Колишня картина галерея родини Толстих)
  • Одеська обласна філармонія
  • Сабанські казарми
  • Пам'ятник Дюку Рішельє
  • Рішельєвський ліцей
  • Пам'ятник Іванові Франку
  • Храм святого Пантелеймона (Колишнє)
  • Монумент апельсину
  • Св'ятоуспенський храм

Чим зайнятись[ред.]

Музеї[ред.]

  • Одеський історико-краєзнавчий музей. Музей розташований у міському особняку С. Новікова (арх. Ф.В. Гонсіоровський, 1874-1975 рр.), який пізніше використовувався у якості Дворянського забрання, а за радянських часів будинок був переданий під музей. У постійну експозицію музею входять документи, друковані видання, предмети прикладного і образотворчого мистецтва, нумізматичні колекції, зброя XVII - XIX століть, пов'язані з історією міста та краю і колись входили до зібрання Музею Одеського товариства історії та старожитностей, Музею книги, Музею Старої Одеси та деяких інших, виявилися складовою частиною його фондів. У 1983 році музей закрився на капітальний ремонт. В результаті палацові інтер'єри особняка були відновлені в своєму первозданному вигляді. У внутрішньому дворику розташований фонтан "Грот" та деякі експонати.

Контакти: Гаванна вул., 4, тел.: (048) 722-84-90; 725-52-02. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця). У музеї влаштовано декілька експозицій у кожну з яких потрібно придбати окремий квіток.

  • Філіал Одеського краєзнавчого музею "Степова Україна". Музей було створено у 1925 р. як збірку етнографічних матеріалів народів ,що проживають на території степової зони України. Окрім української культури також представлені німецька (колоністи), молдавська, болгарська, грецька та інші.

Контакти: Ланжеронівська вул., 24а, тел.: (048) 722-48-67. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний - п'ятниця).

  • Одеський художній музей. Музей був заснований у 1899 році Одеським товариством красних мистецтв та міським головою Г.Г. Маразлі, який за власні кошти викупив палац Наришкінів і подарував його місту під художній музей. Після 1917-го року колекція музею суттєво збільшилась завдяки отриманню картин, що раніше належали М.М. Толстому (молодшому), О.П. Руссову, М.В. Брайкевичу та іншім. Колекція образотворчого мистецтва Одеського художнього музею - одна з найбільш значних і багатопланових в Україні. Вона охоплює всі види образотворчого мистецтва: живопис, графіку, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво та включає в себе твори російських та українських майстрів іконопису від XVI століття до сучасності, нараховуючи більше 10 тисяч оригінальних робіт. Окрім головної експозиції є експозиція присвячена іконам, також для груп здійснюються екскурсії у грот, який було створено наприкінці ХІХ ст. для виставки.

Контакти: вул.Софіївська 5, тел.: (048) 723-82-72. Працює з 10:30 до 18:00, каса - до 17:00 (вихідний: вівторок).

  • Одеський музей західного і східного мистецтва. первісно будівля була міським особняком, який було споруджено у 1856-1858 роках архітектором Л.Ц. Оттоном для купця Абази. У 1880-х роках будівлю було пристосовано під міську гімназію №4. Музей західного і східного мистецтва було засновано у 1823-му році і на відміну від Художнього музею у ньому зберігаються твори закордонних авторів. У музею розташовані дві окремі експозиції Західного мистецтва та Східного мистецтва, але станом на 2012-й рік працювала тільки експозиція східного мистецтва, а в залах на другому поверсі влаштовувались різноманітні вистави.

Контакти: вул. Пушкінська 9, (048) 722-48-15. Працює влітку з 10:00 до 18:00 (каса до 17.30), взимку з 10:30. до 18:00 (каса до 16.30). (вихідний: середа). Квітки до кожної з експозицій сплачуються окремо.

  • Одеський археологічний музей. Музей був заснований в 1825 році і спочатку розміщувався у орендованих приміщеннях. У 1883-му році було споруджено будівлю Міської бібліотеки (арх. Ф.В. Гонсіоровський) у який знайшлось місце і для археологічного музею. З 1907-го року бібліотека переїхала у нову будівлю на вулиці Пастера, і колишній будинок бібліотеки повністю відійшов під потреби музею. Музей опікувався товариством історії і старожитностей, яке провадило дослідження на Північному узбережжі Чорного моря і таким чином у музеї надходило багато артефактів з Пантикапею, Феодосії, Крекінітиди, Херсонесу та Ольвії. Зараз в музеї зберігається понад 160 тисяч експонатів, які є найбільшими зборами джерел по древній історії Північного Причорномор'я. Крім того, тут є колекції пам'ятників Давнього Єгипту, Стародавньої Греції та Риму, монети і медалі.

Контакти: вул. Ланжеронівська, буд.4, тел.: (048) 722-01-71. Працює щодня з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок).

  • Одеський лiтературний музей. Будинок, у якому розташований музей уявляє собою міський особняк С. Гагаріної (арх. Л.Ц. Оттон, 1849-1850 рр.), на початку ХХ ст. у ньому розміщувався Літературно-артистичне товариство. У 1984 році у особняку було розміщено літературний музей, який розповідає про літераторів, творчість яких була пов'язана з Одесою. Будинок виглядає ззовні дещо скромно, але має вишукані палацові інтер'єри. У дворику музею знаходиться окрема експозиція "Сад скульптур" у якому розташовані різноманітні скульптури на гумористичну тематику.

Контакти: вул. Ланжеронівська 2, тел.: (048) 722-33-70. Музей працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: понеділок). Сад скульптур працює щоденно, влітку з 10:00 до 20:00, а взимку з 10:00 до 18:00. Квіток до саду скульптур сплачується окремо.

  • Філія Одеського літературного музею: Одеський музей О.С. Пушкіна. Під час перебування у Одесі О.С. Пушкін проживав послідовно у декількох місцях, одним з яких був готель "Hotel du Nord", який було розміщено у будинку на ділянці К. Сіккара (арх. Ф. Шаль, Ф.К. Боффо, 1820-1821 рр. Надбудова поверху, арх. І.С. Козлов, 1859 р.). Пушкін зупинився у готелі 3 липня 1823 р. і прожив у ньому місяць. Музей було відкрито у 1861 році.

Контакти: Пушкінська вул., 13, тел: (048) 722-74-53, 725-11-34. Працює з 10:00 до 17:00. (Вихідний: понеділок).

  • Фiлiя Одеського лiтературного музею: Меморіальний музей К. Г. Паустовского. Музей було засновано у 1998 році неподалік від місця розташування будинку, де жив Костянтин Паустовський у часи Російської громадянської війни (на жаль будинок був зруйнований, а музей розміщується у одному із дворових флігелів). Про своє перебування у Одесі, зокрема про роки життя у будинку на вул. Чорноморській Костянтин Паустовський присвятив книгу "Час великих очікувань", яку краще прочитати до відвідування музею.

Контакти: Чорноморська вул., 6 (біля пляжу Ланжерон). Тел. (048) 722-84-47, 731-45-97. Працює з 10:00 до 17:00 (Вихідний: понеділок).

  • Одеський Будинок-музей ім. М.К. Реріха. музей розміщується у дореволюційному житловому будинку (арх. К.М. Попов, 1891 р.) у звичайній квартирі. Стеля під'їзду прикрашена живописним панно, у вікнах колись були влаштовані вітражі. Музей розповідає про творчість родини Реріхів, а саме Є.І. Реріх, М.К. Реріха, С.М. Реріха та Ю.М. Реріха. Значну частину експозиції складає живопис М.К та С.М. Реріхів.

Контакти: Велика Арнаутська вул., 47, офіс 2 (останній поверх), тел.: (048) 728-77-56, (048) 715-58-58. Працює з 10:00 до 19:00 (Вихідний: понеділок). Вхід безкоштовний.

Контакти: Польска вул., 19, тел. (048) 722-10-81, 725-04-53. Працює з 10:00 до 18:00 (каса: до 17:00) (вихідний день - середа).

  • Музей ім. Ф. П. Де Волана Одеського порту. Музей було засновано 10 квітня 1990 року і був відкритий до 200-річного ювілею Одеси. У даний момент експозиція музею складається з 5 залів, загальною площею 490 кв. метрів. Музей має гарну експозицію, повністю розкриває всю багатогранну діяльність порту, велику кількість експонатів, цікаві документи, мапи та рідкі фотографії.

Контакти: Ланжеронівський узвіз, 2. Працює з 10.00 до 17.00 (вихідний: субота, неділя). Вхід: безкоштовний

  • Музей "Філікі Етерія" Грецького фонду культури. Музей розповідає про роботу таємного товариства "Філікі Етерія", яке боролось за незалежність Греції від Туреччини, також у музеї зберігаються деякі предмети побуту греків.

Контакти: Красний пров. ,20, тел.: (048) 35-71-36, 34-66-40. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя).

Контакти: Ніжинська вул., 66 (вхід у кінці правого дворового крила (необхідно зайти на подвір'я)), тел.: 728-97-43. Працює з 13:00 до 19:00 (вихідний: п'ятниця, субота, єврейські свята).

Контакти: Мала Арнаутська вул., 111, тел.: 722-60-97. Працює з 12:00 до 16:00 (перерва з 13:00 до 15:00) — (вихідний: понеділок, субота, єврейські свята).

Контакти: Грецька вул., 33, тел.: (048) 725-02-77, 731-51-19. Працює з 12:00 до 16:00 (вихідний: неділя, понеділок).

Контакти: Єврейська вул., 14 (вхід в арці проїзду), тел.: (048) 779-40-51. Працює з 10:00 до 17:00 (вихідний: субота, неділя). Вхід безкоштовний.

  • Військово-історичний музей південного оперативного командування. Музей відкрився 6 листопада 1967 рокі і нині розташований у власному будинку. Музей містить велику експозицію, яка розповідає про створення та історію Одеського військового округу.

Контакти: вул. Пироговська, 2, тел.: (048) 779-80-92. Працює з 09:00 до 18:00 (Перерва з 13:00 до 14:00) (Вихідний: субота, неділя).

  • Меморіал героїчної оборони Одеси. Меморіал присв'ячений обороні Одеси за часів Другої світової війни. Осоновою музея є залишки 411-ї батареї артилерійських гармат, яка обороняла місто з півдня. Збереглися три гарматні дворики та каземат електростанції, на величезній території меморіалу можна знайти окопи та протитанкові їжаки, також розміщена відкрита експозиція військової техніки тих часів, діамантом якої є підводний човен. У музейній будівлі також розташована експозиція.

Контакти: вул. Дача Ковалевского, 150 (будівля музею розташована у глибині території меморіалу), тел.(048) 44-45-27. Працює з 10:00 до 18:00 (Вихідний: п'ятниця).

  • Виставка якорів на Морвокзалі. На невеликій виставці представлені різноманітні види якорів: Коромислова, виготовлені цілком з одного шматка заліза, Адміралтейський і Холловскій, якір Матросова, так звані «кішки», абордажні гаки.

Контакти: Приморська вул., 8а (Морвокзал, біля церкви св. Миколая). Вхід вільний, постійно працює аудіогід.

Контакти: Рішельєвська вул., 4. Ціна квітка: 30 грн. (станом на 2012 р.).

Що купувати[ред.]

Де поїсти[ред.]

Дешево[ред.]

  • МакДональдзВсього 7 фастфудів у місті..
  • Жарю-ПарюГрецька 45.
  • Таврія В (8 кафе у місті.).

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де навчатись[ред.]

Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:

  • Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова
  • Одеська національна академія харчових технологій
  • Одеська національна морська академія
  • Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова
  • Одеський національний політехнічний університет
  • Одеський національний медичний університет
  • Одеський національний морський університет
  • Одеський національний економічний університет
  • Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського
  • Одеський національний університет "Одеська юридична академія"
  • Одеський державний аграрний університет
  • Одеський державний екологічний університет
  • Одеський державний університет внутрішніх справ
  • Одеська державна академія будівництва та архітектури
  • Військова академія

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Телефонний код 48 Головний поштамт розташований на Садовій вул., 10.

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!