Перейти до вмісту

Download GPX file for this article
Матеріал з Вікімандрів
Полонинами Чорногори
[[File:
Краєвид на г.Говерла
|250px|frameless]]
Полонинами Чорногори
Регіон масив Чорногора
Маршрут КПП Говерлянського ПОНДВ Карпатського НПП – полонина Маришевська – г.Шпиці (1882м.) – г. Брецкул (1911м) – г. Говерла (2061м) – КПП Карпатського біосферного заповідника – полонина Рогнєска – полонина Шумнєска – полонина Менчул Квасівський – с.Кваси
Тип маршруту пішохідний
Загальна протяжність 50 км
Найвища точка 2061м.
Тривалість 4-5 днів
Складність висока

Маршрут "Полонинами Чорногори" проходить по Чорногірському масиві, що знаходиться в межах Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Зрозуміти

[ред.]

Масив Чорногора - одне з найкрасивіших місць в Українських Карпатах. Це пояснюється великим перепадом висот, що забезпечує високу оглядовість та мальовничість масиву. Також в межах головного хребта знаходяться всі вершини України, висота яких перевищує 2000 м над рівнем моря., зокрема, і найвища вершина України, гора Говерла.

Підготуватись

[ред.]

Маршрут проходить гірською місцевістю. Відповідно потрібно мати добру фізичну підготовку, бути готовим до складних погодніх умов. Також потрібно мати хороше взуття на твердій підошві, змінний одяг, намет, спальники, карімати, засоби особистої гігієни.

Як дістатись

[ред.]

Вихідний пункт – КПП Карпатського НПП . Сюди добратися можна як пішки, так і за допомогою автомобіля.

Пересуваємось по маршруту

[ред.]

У перший день від КПП Карпатського національного парку слід йти на полонину Маришевську. Тут на місцині поблизу згарища старої колиби слід розбити наметовий табір. Горизонтальної ділянки вистачить, щоб розбити поруч до шести наметів. Джерело питної води знаходиться в 5 хвилинах ходьби від таборування, тому з цим проблем немає. Для приготування їжі поблизу можна назбирати дрів та розвести вогнище.

Краєвид з г.Шпиці

На другий день перед виходом слід поповнити запаси питної води, адже вихід на хребет буде без джерел питної води. Наш маршрут продовжується стежиною дальше по схилу хребта Маришевська. Стежка виводить нас до хреста воїнам УПА, де нам слід повернути праворуч та продовжити маршрут на г. Шпиці. Відрізок дороги від хребта на вершину г. Шпиці є промаркований зеленими знаками (зелений маркований маршрут йде від г. Шпиці до с. Бистрець).

Підйом є досить складним, оскільки, окрім того, що потрібно набрати близько 500м відносної висоти, стежка проходить через зарості жерепу (Pinus mugo). Проте цей підйом є вартим того, щоб його подолати, адже хребет Шпиці – одне з найкращих оглядових місць Чорногори. Звідси відкривається вид на унікальні польодовикові форми – карлінги, які називають Великий і Малі Кізли. Також варто бути обережним, оскільки, уступи хребта є дуже стрімкі, обривисті, хоча і надзвичайно красиві. Особливої краси додає унікальне залягання пластів порід, які тут мають субвертикальне розміщення (звідси і назва – “шпиці”), хоча в межах масиву поширене моноклінальне залягання пластів гірських порід.

Велику естетичну цінність має урочище Гаджина, яке розташоване у карі між горами Шпиці та г.Ребра (2001м), адже воно, окрім цікавих геоморфологічних особливостей, ще є одним з найбільш різноманітних урочищ за флористичним різноманіттям. Пройшовши г. Шпиці, ми виходимо на добре втоптану стежку, що йде по гребеню хребта, вона прознакована червоним кольором (ця стежка з’єднює г. Говерла та г. Піп-Іван Чорногірський). Тут повертаємо праворуч та рухаємося в сторону г. Говерла. Дорога хребтом є нескладною та без тривалих підйомів та спусків. Дорогою минаємо Великі та Малі Кізли, підходимо г. Туркул (1933м).

Тут ми можемо побачити один із символів Чорногори, унікальне гірське озеро Несамовите, яке має льодовикове походження. Якщо дивитися зверху, то воно нагадує форму серця, тому в народі й отримало назву “серце Чорногори”.

Підійматися на г. Туркул не рекомендовано, для того, щоб зберегти популяцію рідкісних видів рослин таких, як горянки дворядної (Oreochloa disticha), від витоптування, тому ми траверсуємо цю вершиною стежиною, що розпочинається з правого схилу гори. Також по дорозі ми траверсуємо вершини Данціж (1848м) та Пожижевська (1822м), і підіймаємося на г. Брецкул (1911м). Звідси спускаємося у перемичку з г. Говерла та потрапляємо на роздоріжжя стежок. Тут можна поповнити запас води у джерелі, яке є, по суті, витоком р.Прут, та рухатися дальше на г. Говерлу – найвищу вершину України. Підйом неважкий, займає приблизно 40 хв. Гора Говерла – не лише найвища гора України, але й найвідоміша, тому тут прекрасні краєвиди дещо знівельовані жахливим станом вершини гори, яка є затоптаною та засміченою. Проте тут варто зробити великий привал.З вершини маршрут продовжується у західному напрямку до місця відпочинку, яке облаштували працівники Карпатського біосферного заповідника. Тут знаходиться колиба, в якій при потребі можна заховатися від негоди.

Вид на озеро Несамовите - "серце Чорногори"

У негоду також варто відмовитися від підйому на гору Говерла й у її підніжжі на вищезгаданому роздоріжжі повернути ліворуч на добре помітний траверс. Тут ми проходимо під своєрідною стінкою, яка є субвертикально залягаючою масивною плитою пісковиків .

Стежка поступово зводить в урочище Сідловина,у якому є збудована капличка та КПП Карпатського біосферного заповідника. Тут облаштовано притулок для туристів, тому тут варто залишитися на нічліг, особливо, у негоду, коли ставити намети є незручно, натомість у колибі можна зготувати їсти, просушити речі коло ватри у сторожів. Джерело з водою знаходиться з правої сторони дороги, що веде у с. Луги.

Краєвид на г. Петрос  з найвищої вершини України, г. Говерла

На третій день наш маршрут продовжується на г.Петрос. Найкоротшою дорогою буде стежина, яка веде в урочище Скопєска, та починається справа від будинку КПП. Підйом на гору триватиме близько 3-4 год. З вершини добре видно масив Горгани, г. Шешул, хребет Свидовець та головний хребет Чорногори. Також на вершині встановлено хрест, який зігнувся під вагою намерзлого льоду та каплиця, яка згоріла внаслідок попадання блискавки. Тут, перепочивши варто, рухатися далі у південно-західному напрямку в сторону г. Шешул ( 1727м). Тут відкривається краєвид на одну з найкрасивіших полонин Чорногори – Рогнєску. На полонині ведеться традиційне господарство, на ній здійснюється випас овець, корів та коней. Також тут водні потоки, які беруть свій початок на схилах хребта Петроса, зливаються та утворюють невеликий водоспад.

Далі ми виходимо на велике роздоріжжя доріг, на якому стоїть стовп із вказівником на г. Шешул та полонину Менчул Квасівський. Також на цьому роздоріжжі знаходиться відремонтована колиба, де можна зупинитися при негоді. Всередині знаходиться пічка та певний запас дрів, тому в притулку можна погрітися та просушитися. Але варто пам’ятати, що бажано після себе залишати порядок та запас дрів, щоб інші туристи також могли скористатися цим. Повернувши на цьому роздоріжжі праворуч, ми різким схилом спускаємося до полонини Менчул Квасівський. Дорогою ми минатимемо полонину Шумнєску.

На полонині Менчул Квасівський варто зупинитися на нічліг. При негоді можна попроситися переночувати у колибу до вівчарів, проте на полонині є місця, де можна розмістити намети. З полонини відкриваються прекрасні краєвиди на хребет Свидівець, а якщо піднятися трішки вище полонини, то можна побачити Горгани та Мармарош.

На четвертий день ми прибираємо табір та спускаємося у с. Кваси. Для цього нам потрібно спускатися вниз дорогою, що проходить повз полонину Менчул Квасівський. Дорога є маркована червоним кольором. Спуск не є складним, проте доволі затяжний. Тому по дорозі можна організувати привал  на полонині “Джорджева прелука”, звідки до с.Кваси  можна спуститися за 1- 1,5 год. З села дуже зручно добиратися додому, оскільки, тут є як автомобільний транспорт, так і залізниця, тому без проблем можна добратися до обласних центрів Західної України.


Застереження

[ред.]

Для того, щоб пройти таку складну та довготривалу дистанцію із значними набором висот, потрібно не мати ніяких застережень в плані фізичного здоров'я. Заборонено брати участь в таких походах людям із серцево-судинними захворюваннями та із захворюваннями дихальних шляхів.

Також варто пам'ятати, що маршрут проходить територіями Карпатського національного парку та Карпатського біосферного заповідника, відвідування яких є платним.

Куди далі

[ред.]
Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!