Стамбул
тур. İstanbul
Міст через Босфор і на його фоні мечеть в Ортакьой
Корисна інформація
Населення	12 000 000
Телефонний код	212, 216

Стамбул — історична столиця Туреччини, культурний і економічний центр. Розташований на обох берегах протоки Босфор, таким чином місто знаходиться і в Європі і в Азії. Найбільше місто країни. Одне з найдревніших і красивіших міст на планеті. Місто-порт з 2500-літньою історією, в минулому столиця трьох імперій: Римської, Візантійської і Оттоманської, сьогодні - економічна і культурна столиця Турецької Республіки. Два рази місто змінювало своє ім'я (Візантія і Константинополь) і віросповідання.

Зрозуміти

Константинополь до 1930 року, «другий Рим», столиця Візантії та Османської імперії. Місто з неймовірною сумішшю культур, традицій і часів. Стамбул географічно і культурно з’єднує Європу та Азію. Завдяки цьому він має особливий колорит і атмосферу. Протягом своєї довгої історії місто було серцем могутніх імперій, його називали “Новим Римом” і вважали центром цивілізованого світу. В даний час Стамбул є найбільшим культурним і фінансовим центром Туреччини. Протока Босфор розділяє його на європейську та азіатську частини, які з’єднані тунелями й мостами. Це величезний сучасний мегаполіс, який є найбільшим містом Європи. Тут проживає майже п’ята частина населення Туреччини. Також Стамбул входить до п’ятірки найбільш відвідуваних міст світу.

Назва міста

У VII столітті до нашої ери колоністами, переважно вихідцями з грецького міста Мегари, було засновано місто Візантій. У 330 році римський імператор Костянтин I Великий переніс столицю Римської імперії до Візантії, якому було дано назву Новий Рим, проте це найменування не прижилося, і невдовзі столицю стали називати Константинополем  — містом Костянтина . У XIII столітті араби використовували назву Істинполін, яка перегукується з грецькою фразою грецьк. εἰς τὴν Πόλι(ν)(«істін пόлі(н)», «іс тим бόлі(н)») — у місто(е). Звідси могла походити сучасна назва. Згідно з іншою версією, воно походить від Ісламбул (місто ісламу), що, однак, викликає сумніви у зв'язку з існуванням вищезгаданої назви Істинполін, співзвучної сучасному, ще до падіння Константинополя в 1453. З кінця XVIII століття в європейських країнах, у тому числі в Росії, у вжиток входить спотворена форма: Стамбул. Формально місто після його захоплення турками та перенесення туди столиці імперії не перейменовувалося: для турків він як був, так і залишався Істанбул , а для греків — Константинополь. В Османській імперії використовувалися обидві ці назви міста.

До 1930 року офіційна, міжнародно прийнята назва міста: Константинополь. Інша історична назва, яка досі використовується в титулу Константинопольського патріарха: Новий Рим  або Другий Рим.

При проголошенні Турецької Республіки 29 жовтня 1923 року столицею держави була проголошена Анкара (Ангора), яка на той час вже кілька років була центром кемалістської адміністрації ( халіфат продовжував існувати до березня 1924 року). 28 березня 1930  турецькою владою було наказано використовувати тільки турецький варіант назви.

Географія та клімат

Стамбул розташований на пагорбах північно-західної Туреччини на обох берегах протоки Босфор. Південь міста знаходиться на узбережжі Мармурового моря. Європейська частина Стамбула ділиться на дві частини вузькою затокою Золотий Ріг. Клімат — субтропічний. Розташовується на околиці зони субтропічного клімату, проте зазнає впливу холодних вітрів з півночі. Взимку температура в середньому між +3 і +9 °C. Зима прохолодна та волога, температура нижче 0 ° C буває в середньому 21 день на рік. Майже кожної зими випадає сніг. Весна та осінь приємно м'які, але схильні до різких перепадів температури. Влітку порівняно спекотно, середня температура від 19 ° C до 28 ° C, є періоди високої вологості повітря. Проте сильна спека (35 ° C і від) у місті буває рідко. За рік випадає в середньому 850 мм опадів , переважно у вигляді дощів , які припадають приблизно на 123 дні. Місто отримує понад 2000 сонячних годин на рік. Середньорічна відносна вологість завжди висока, в середньому близько 71,5%. Абсолютний мінімум температури −16,1 °C зафіксовано 9 лютого 1927 року, абсолютний максимум +40,5 °C 12 липня 2000.

Демографія

Чисельність населення в місті Стамбул на 2021 рік становить 10 895 257 чоловік. Стамбул є одним з 486 міст Туреччини і займає 1 місце за чисельністю населення в Туреччині. Протягом більшої частини своєї історії Стамбул входить до найбільших міст світу. До 500 н. е. Константинополь із населенням від 400 000 до 500 000 чоловік обійшов свого попередника Рим, у боротьбі за звання найбільшого міста світу. Аж до XII століття змагався з іншими великими містами, такими як Багдад, Чанъань, Кайфен і Мерв, за статус найбільш густонаселеного у світі.

За даними Турецького статистичного інституту, населення муніципалітету Стамбула наприкінці 2014 року становило 15 029 231 особу, таким чином у ньому проживало 18,6% населення країни. За іншими даними, того ж року населення в межах міста становило 14 657 434. Близько 97-98% жителів столичного муніципалітету проживали в межах міста, в порівнянні з 89% в 2007  і 61% в 1980. 64,9% (2/3) мешканців проживають на європейській стороні міста та 35,1% (1/3) на азіатській. Стамбул — найбільше місто в Європі, але власне європейська частина його все ж таки поступається за кількістю населення Москві. Незважаючи на те, що місто посідає 4-е місце в світі за населенням (після Шанхаю , Пекіна і Лагосу (за винятком Чунцін )), він лише на 24-му місці серед міських територій і 18-му серед міських агломерацій , оскільки межі міста приблизно еквівалентні агломерації. Сьогодні він є однією з найбільших міських агломерацій у Європі, поряд із Москвою.

Особливо вражаюче зростання населення спостерігалося у другій половині XX століття, населення міста з 1945 по 2000 рік збільшилося вдесятеро. Зростання відбувається завдяки розширенню міських кордонів, особливо в період між 1980 та 1985 роками, коли чисельність жителів майже подвоїлася. Значне зростання у XX та XXI століттях значною мірою підживлюється мігрантами зі східних регіонів Туреччини, які шукають роботу та кращих умов життя. Число жителів міста, що походять із семи північних та східних провінцій, більше, ніж населення цих провінцій; понад півмільйона жителів Стамбула є вихідцями з провінцій Сівас та Кастамону. Стамбул займає перше місце у світі за кількістю прийнятих біженців (майже 559 тис. чол.), також у місті проживає велика кількість мігрантів із різних країн. Тільки 28% жителів міста народилися в ньому. Найбільш густонаселені райони європейської сторони, як правило, лежать на північному заході, заході та південному заході від центру міста; найгустонаселенішим районом на азіатській стороні є Ускюдар. Кожен 5-й житель Туреччини проживає в Стамбулі.

Релігійні та етнічні групи

Стамбул упродовж більшої частини своєї історії був космополітичним містом, у якому турки становили лише відносну більшість. Так, в 1910 християни становили половину населення міста. Після розпаду Османської імперії він стає одноріднішим. Більшість релігійних та етнічних меншин Туреччини залишаються зосередженими у Стамбулі. Переважна більшість населення міста є мусульманами - сунітами. Більшість їх йдуть за ханафістською школою ісламу, лише приблизно 10% дотримуються школи Шафі. Найбільше відгалуження ісламу, яке не відноситься до суннізму і налічує 4,5 мільйона людей - алевіти. Їхня третина живе в Стамбулі . Містичні рухи, такі як суфізм, були офіційно заборонені після створення Турецької Республіки, але у них, як і раніше, є численні послідовники.

Найбільшою етнічною меншістю в місті є курдська громада, що походить зі східної та південно-східної Туреччини, хоча вони стали селитися в місті відразу після того, як він став османським,  приплив курдів до Стамбулу прискорився з початку курдсько-турецького конфлікту, тобто з кінця 1970-х років. За різними даними, близько двох-трьох мільйонів жителів міста є курдами, що означає, що у Стамбулі проживає більше представників цього народу, ніж у будь-якому іншому місті світу. Є інші значущі етнічні меншини, так, боснійці становлять більшість у районі Байрампаша. На околицях Балата раніше знаходилася значна громада євреїв - сефардів, утворена після їх вигнання з Іспанії в 1492 році. Романіоти та ашкенази оселилися тут ще до сефардів, але з того часу їхня частка значно скоротилася. Так, ашкенази на сьогодні становлять лише 1% єврейської громади Стамбула. Загалом, єврейське населення Туреччини, багато в чому завдяки еміграції до Ізраїлю, в цілому скоротилося зі 100 000 в 1950 до 18 000 в 2005 році, причому більшість з них проживали в Стамбулі та Ізмірі. Левантинці , нащадки купців і колоністів з Південної Європи, які селилися в Галаті починаючи з періоду Хрестових походів, відіграли важливу роль у формуванні культури та архітектури міста у XIX та на початку XX століття. Зараз їх кількість скоротилася, але все ж таки вони залишаються в невеликій кількості. Зі збільшенням взаємного співробітництва між Туреччиною та низкою африканських держав, такими як Сомалі та Джибуті, до Стамбула стали приїжджати студенти та працівники з цих країн у пошуках кращої освіти та працевлаштування. Існують невеликі нігерійська, конголезька, камерунська та північноафриканська арабська діаспори.

В даний час переважна більшість жителів міста - мусульмани, прихильники сунізму .

Зберігається нечисленна громада православних греків, які до 1920-х років становили значну меншість населення османської столиці (понад 100 тисяч на початку XX століття  ). У кварталі Фанар (Фенер) розташований центр Константинопольської Православної Церкви ( тур. Rum Ortodoks Patrikhanesi ) та резиденція Вселенського Патріарха. Регулярне богослужіння на церковнослов'янській мові відбувається в двох невеликих храмах в Галаті, румунською мовою ведеться служба в храмі Святої Параскеви (Aya Paraskevi Rum Ortodoks Kilisesi, Kalaycıbahçe sok. No. 2, Hasköy / İstanbul).

Також існують значні громади прихильників інших течій християнства, а також юдаїзму. Тут з 1461 знаходиться один з автономних патріархатів Вірменської церкви  - Константинопольський патріархат .

Доступ до відвідування немусульманських релігійних об'єктів, коли не проходить богослужіння, у більшості місць завжди вільний, а у випадку з синагогами може вимагати попереднього запису та пред'явлення паспорта.

Найкращий час для відвідування

Найкращий час, щоб приїхати в Стамбул — це квітень-червень і вересень. В цей час тут зазвичай дуже комфортна погода і мало дощів. У липні — серпні може бути досить душно.

Райони Стамбула

Стамбул складається з 39 ільче (тур. Ilçe, ilçeleri) або муніципальних районів, що утворюють міську агломерацію Великий Стамбул.

• Султанахмет — старе місто між бухтою Золотий Ріг, Босфором і Мармуровим морем, де зосереджені найвідоміші історичні пам’ятки Стамбула.
• Галата — колись передмістя Константинополя, пізніше основний торговий район. Зараз це жваве місце з безліччю кафе, ресторанів, нічних клубів, готелів.
• Нове місто — головний діловий район міста з великою кількістю сучасних торгових центрів.
• Босфор — європейський берег однойменної протоки, вкритий численними палацами, парками, особняками на воді і багатими кварталами.
• Золотий Ріг — околиці однойменної бухти, яка розділяє європейську частину Стамбула.
• Принцеві острови — архіпелаг з дев’яти мальовничих островів в Мармуровому морі.
• Азіатська частина — східна частина Стамбула з прекрасними кварталами на узбережжі Босфору і Мармурового моря.

Транспорт

Аеропорти

• Новий аеропорт Стамбула. Новий аеропорт Стамбула (IST) розташований за 34 км від центру міста в європейській частині. Офіційна назва аеропорту – Istanbul Airport (İstanbul Havalimanı). Це основний аеропорт Стамбула, який приймає як внутрішні, і закордонні рейси. З аеропорту в центр можна дістатися на метро та автобусі.
• Аеропорт імені Сабіхи Гьокчен. Аеропорт Сабіха Гьокчен (SAW) знаходиться в 31 км від центру міста в азіатській частині. Офіційна назва аеропорту - Sabiha Gokcen Uluslararasi Havalimani. Зазвичай сюди прибувають безліч бюджетних перевізників. Найдешевший спосіб дістатися в європейську частину Стамбула з цього аеропорту — сісти на автобус лінії E10 або E11.

Автомагістралі

• E80 і Транс'європейська автомагістраль (Trans European Motorway) (TEM) з'єднують Європу і Туреччину. Мережа автомагістралей навколо Стамбула швидко розвивається і постійно розширюється. Автостради також ведуть на схід до Анкари і на захід до Едірне. Є дві швидкісні окружні траси. O1, здебільшого використовується для внутрішнього міського руху; шосе TEM, - переважно для міжміського або міжконтинентального руху. Перший Босфорський міст на О1 та Міст Султана Мехмета на ТЕМ зв'язують між собою обидва боки Стамбула (Європу та Азію).

Морський транспорт

• Морський транспорт має життєву важливість для Стамбула, оскільки місто практично з усіх боків оточує море: Мармурове море, Золотий Ріг, Босфор, Чорне море. Багато мешканців Стамбула живуть на азійському боці міста, але працюють на європейському. Відомі приміські пороми формують основу щоденного переміщення між двома частинами міста — і транспортують у день більше, ніж обидва висячі мости через Босфор. Приміські пороми і катамарани великої швидкості Морський автобус (Seabus, Deniz Otobüsü) є провідним сполученням між містом і Принцевими островами.

Залізниця

• Нині Вокзал Сіркеджі Турецьких Державних Залізниць (TCDD), який був спочатку відкритий як кінцева зупинка Східного експреса, — є кінцевою зупинкою всіх ліній на європейській стороні міста й головним вузлом Турецької залізниці, що забезпечує зв'язок із рештою Європи. Босфорський Експрес щодня курсує між Сіркеджі й Бухарестом (Румунія). Звідси ж прямують потяги до міст Салоніки (Греція), Белград (Сербія), Софію (Болгарія), Будапешт (Угорщина), Кишинів (Молдова).

• Із вокзалу Гайдарпаша кілька разів на день вирушать потяги до Анкари та інших міст Анатолії. Між азійським й європейським берегами курсує залізничний пором, але за планом, у 2012 році, його замінить залізничний тунель Мармарай, який буде інтегровано в систему Стамбульського метро. Вокзал Гайдарпаша було відкрито в 1908 році для Багдадської і Хіджазької залізниці.

Громадський транспорт

• У місті діє розгалужена мережа маршрутів приватних та муніципальних автобусів, трамвайне сполучення (див. Стамбульський трамвай ), автопоїзди системи Metrobus та метрополітен. Останній представлений такими лініями: Тюнель , гілка метрополітену (metro), гілка легкого метро (hafif metro) та новий Тюнель фунікулер «Таксім-Кабаташ», що знаходяться в європейській частині міста. Існують дві лінії приміських поїздів: європейська та азіатська.

• У 2006 році було розпочато будівництво залізничного тунелю Мармарай під Босфором , який об'єднав швидкісні транспортні системи Стамбула, що знаходяться у європейській та азіатській частинах міста. У 2007 році будівництво призупинялося через розкопки стародавнього морського порту, виявленого у процесі будівельних робіт. Офіційний запуск тунелю планувався восени 2013 року, у результаті його було відкрито у листопаді 2013 року.

• Для оплати громадського транспорту в Стамбулі використовуються готівка, паперові квитки, жетони (платіжні знаки), електронні квитки «ельбіль» (турецьк. ELektronik BILet), універсальні проїзні «акбіль» (турецьк. AKıllı BILet — розумний квиток) та «електронний папір» IstanbulKart. Акбіль, що зовні виглядає як невелика металева таблетка оправлена ​​в пластмасовий корпус, діє у міських автобусах, трамваях, фунікулерах, метро, ​​приміських поїздах та на морському транспорті. Придбати його можна було у спеціальних терміналах в аеропортах Стамбула, а також у всіх кіосках із написом Akbil. Гроші на депозит акбілю кладуться у тому самому кіоску або через спеціальний автомат. Електронним квитком «ельбіль», або як його ще називають бешіБірєрде (beşiBiryerde — п'ять в одному), можна сплатити п'ять поїздок у міських автобусах, метро, ​​трамваях, фунікулері та на паромах.

• У березні 2009 року мерія Великого Стамбула розпочала просування багатофункціональних карток IstanbulKart, званих також «електронними гаманцями» вартість у 6 лір. Універсальні проїзні «акбілі» поступово замінюються на IstanbulKart, купівлю самих акбілей з 2012 року закрито, туристам доступні лише жетони та IstanbulKart. Кожен жетон коштує 5 лір, у той час як одна поїздка карткою обходиться в 2,6 ліри, а у разі подальших пересадок або використання транспорту через невеликі проміжки часу вартість конкретних поїздок знижується до 1,8 ліри протягом дня. IstanbulKart можна продати назад державі, проте зробити це можна лише у державних кіосках, які є далеко не скрізь. У разі повернення грошей повертається застава у 6 лір, також можна повернути гроші з рахунку, але також не скрізь.

Що відвідати

Стамбул, безумовно, одне з найцікавіших міст світу. Він має безліч пам’яток, які відносяться до римського, візантійського та османських періодів. Це місто здатне здивувати унікальною спадщиною і всесвітньо відомими пам’ятками історії та культури. Тут Захід зустрічається зі Сходом, мусульманські мечеті сусідять з християнськими церквами, а на вулицях можна зустріти справжні античні і середньовічні старожитності. Тому історичні райони Стамбула між бухтою Золотий Ріг, Мармуровим морем і Босфором є об’єктом Всесвітньої спадщини.

• Софійський собор

Софійський собор, також Ая-Софія — одна з найвеличніших пам'яток візантійської архітектури, що збереглись донині; символ «золотої доби» Візантійської імперії та один із символів сучасного Стамбула. Собор розташований в історичному центрі міста в районі Султанахмет і нині діє як мечеть.

• Блакитна мечеть

Блакитна мечеть, або Мечеть Султанахмет — перша за розміром і одна з найгарніших мечетей Стамбула. Мечеть має шість мінаретів: чотири, як зазвичай, по боках, а два трохи нижчих — на зовнішніх кутах. Вона вважається одним із найвидатніших шедеврів ісламської та світової архітектури. Мечеть стоїть на узбережжі Мармурового моря в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмет, навпроти Софійського собору.

• Мечеть Сулейманіє

Сулейманіє — одна з найбільших мечетей Стамбула. Споруджена у 1550-1557 за наказом султана Сулеймана Пишного видатним османським архітектором Сінаном.

• Мечеть Лалелі

Мечеть Лалелі — пам'ятка ісламської архітектури у європейській частині сучасного Стамбула, зведена за проєктом архітектора Мехмеда Тахіра Аги у 1760—1763 роках.

• Церква Хора

Однією з пам'яток імператорської Візантії є церква Хора, що також називається музеєм Каріє. Збудована ще в IV ст. та прикрашена мармуровими плитами й фресками з різними візерунками.

• Церква святої Ірини

Церква святої Ірини (миролюбна, в перекладі з давньогрецької) збудована на місці, де у латинян стояв храм Афродіти. Церква є однією з найдавніших пам'яток християнства (330). Так само, як і Святу Софію, перебудовував і прикрашав цей храм імператор Юстиніан. Значення храму підкреслює той факт, що у 381 році тут відбувся Другий Вселенський Собор. До XVIII століття османи використовували церкву святої Ірини як склад зброї, а вже за часів Турецької Республіки її перетворили на Музей археології та зброї.

Чим зайнятись

Музеї:

• Блакитна мечеть
• Мечеть Сулейманіє
• Софійський собор
• Стамбульський археологічний музей
• Музей живопису і скульптури
• Палац Топкапи
• Мозаїчний музей
• Музей турецького і ісламського мистецтва
• Музей східної культури
• Муніципальний музей
• Музей Долмабахче з годинником-вежею
• Єдикуле
• Цистерна Базиліка
• Монастир Хора
• Музей Пера в Бейоглу
• Музей Сакип Сабанджі
• Літературний музей-бібліотека Ахмеда Хамді Танпінара
• Музей невинності та інші.

Підкорити могутню фортецю

У 1452 році османські завойовники збудували Румеліхісарі (Rumelihisari), або Румелійську фортецю, за наказом султана Мехмеда Фатіха у найвужчому місці Босфору всього за 4 місяці. «Та, що перерізає горло» − ось переклад назви. Прохід до Чорного моря було перерізано, і Константинополь, зрештою, припинив опір. Згодом у фортеці містився такий собі КПП, а потім – в’язниця. Тепер тут Музей артилерії та Літній театр. Фортеця красива сама собою: у ній 16 веж, амфітеатр, багато сходинок. Ідеально для фотосесії. А краєвиди дух перехоплюють.

Дослідити стамбульський стріт-арт

У Стамбулі дуже багато різних графіті, які виходять за межі звичних настінних малюнків. Особливо багато їх у районі Шишхане, куди можна дістатися потягом метро. Вийдіть на однойменній станції й пориньте в яскраві кольори та ідеї контркультури. Тут ви знайдете велетенські й навіть 3D-малюнки. На їхньому фоні можна створити власні шедеври – цього разу фотографічні. У районі також багато магазинів, кав’ярень і ресторанів, які можна відвідати після дотику до прекрасного.

Стати свідком унікальної релігійної церемонії

Хіба існують у природі люди, які б не хотіли побачити неймовірний танець дервішів, що неабияк заворожує? У цій древній церемонії поєднуються танець і суфійські молитви. Зазвичай танець прихований від сторонніх очей, але щоп’ятниці о 17:00 у Галатському музеї можна відчути себе причетним до справжнього магічного дійства, від якого неможливо відірвати око. Однак не варто забувати, що це не вистава, а релігійна церемонія, тому поводьтеся шанобливо.

Скуштувати страви Османської імперії

У Стамбулі безліч різноманітних ресторанів, однак далеко не всі з них пропонують висококласну кухню. Якщо хочете чогось справді смачного й водночас особливого, вирушайте до ресторану Asitane. Чому? Хоча б тому, що перш ніж відкрити його у 1991 році, власники півроку збирали та досліджували стародавні й напівзабуті традиційні рецепти в архівах султанських палаців Топкапи та Долмабахче. Відтак на вас чекає не проста вечеря, а справжня кулінарна екскурсія у часи Османської імперії. У меню ресторану майже 450 страв, рецептура й навіть способи приготування абсолютно автентичні.

Опанувати мистецтво «турецького мармурування»

«Турецьке мармурування», або ж ебру, – древнє мистецтво малювання фарбами по воді. Готове зображення переводиться на папір, тканину, дерево, скло чи кераміку. Виник цей вид мистецтва ще у ХІІІ столітті й згодом поширився з Туреччини у Японію, Китай та Індію. Щоб фарба не розчинялася у воді, в розчин додають екстракт рослини гевея. Фарби змішуються й утворюють чудернацькі візерунки.

Освоїти ази ебру та створити власний неповторний малюнок можна під час майстер-класу від Les Arts Turks. Вашу роботу переносять на тканину, тому, окрім цікавого досвіду, ви отримуєте ще й унікальний сувенір.

Поторгуватися на базарі Кадикей

В азійському районі Стамбула Кадикей функціонує кілька базарів. Проте особливої уваги вартий вівторковий базар Sali Pazari. Чого тут лишень не знайдеш! Радимо почати з неквапної прогулянки базаром, придивіться до асортименту, пориньте у колорит, купіть смачнючий лахмаджун (турецький аналог піци), щоб набратися сил. А далі обирайте: тканини, предмети побуту, антикваріат, меблі, книжки, рідкісні анатолійські трави й спеції, молочні продукти та хлібобулочні вироби, фрукти й овочі, солоне й смажене… Знайдіть у собі мужність не витратити всі гроші, хоч це буде й складно.

Що купувати

В Стамбулі продається товар всіх видів, а торговельних точок є незліченна кількість. Визначимося з тими товарами, які доцільно купувати в Туреччині, тоді і коло торгових закладів декілька скоротиться.

1. Носильні речі - взуття і одяг. Тут виробляють такі речі якісно і у великій різноманітності, і ціни невисокі. Однак поряд з товарами власного виробництва, на прилавках магазинів, і особливо на ринках, можна зустріти багато контрафактної продукції. Оригінальні імпортні товари теж є, тільки ціна на них досить висока. Туристи скаржаться на високі ціни на Гранд Базарі, без наполегливої торгу тут покупку зробити важко - дорого. В цьому відношенні більше підходять торгові центри і торгові райони, наприклад, Лалели.
2. Текстиль. У Туреччині налагоджено виробництво тканин, тому і сама тканина, і вироби з нього мають прийнятні ціни. Це і постільна білизна, з льону, бавовни і шовку, і турецький шовк різних сортів, і готові вироби з різних видів тканин. Купувати такі речі йдуть на Капали Чарши, на Гранд Базар, в магазини і в торгові центри - скрізь є відділи тканин і готового одягу. У фабричних районах це буде, звичайно, дешевше. Тканини мають ціну за 1 м, починаючи від 8 центів, а далі - в залежності від виду тканини. Постільна білизна торгується від 3 доларів, але може бути і значно дорожче.
3. Хутро та шкіра. Саме за цими видами товарів багато хто їде в Стамбул. Тут великий вибір шуб і дублянок, шкіряних курток, сумок, супутніх товарів зі шкіри та хутра. Це все продається в магазинах при фабриках, на ринках, в спеціалізованих салонах, у великих торгових центрах. Шубу або дублянку можна купити за 300-1500 доларів, місцевого пошиття, дуже непоганої якості.
4. Ювелірні прикраси і годинники. На місцевих торгових майданчиках є великий вибір ювелірних виробів та годинників різних марок. Ціни на годинники починаються від 20 доларів, і можуть бути досить високими. З ювелірними виробами теж проблем немає, і вибір хороший, і якість. Це в тому випадку, якщо Ви не спокусилися на підробку, тому що їх досить багато. Щоб не сумніватися, треба купувати коштовності там, де Вам можуть пред`явити сертифікат і інші документи на продукцію. На золото в Туреччині є попит з боку наших туристів, оскільки воно тут дешевше.
5. Антикваріат. Тут є нюанси, з якими необхідно ознайомитися заздалегідь. Основні обмеження на антикварну продукцію такі: - вартість антикварного предмета не повинна перевищувати 1000 доларів; - вік антикварного предмета не повинен бути більше 100 років. Є й інші умови, які передбачені турецьким законодавством і які порушувати не можна. Тому, здійснюючи покупку, треба поцікавитися документами, щоб не потрапити в неприємну ситуацію на митниці. Такі документи можуть представити в спеціалізованих антикварних магазинах, таких, як: - Modern Tarih на ukurcuma, за адресою Kulo lu Mahallesi Faik Pa a Caddesi, №19; - Merih Uman, розташований поблизу від Хорхор, відомого блошиного ринку- Sofa Art and Antiques на Cagaloglu, за адресою Nuruosmaniye Caddesi, № 53-a, неподалік від Гранд Базару. Ціни вказати складно, оскільки вони визначаються суто індивідуально. Покупці, які цікавляться антикварної продукцією, непогано в цьому питанні орієнтуються. Звичайно, без торгу тут теж не обійтися.
6. Книги. Стамбульські магазини можуть запропонувати книги і сучасні, і старовинні, а також антикварні карти. Такі речі продаються; - на книжковому базарі Сахафлар; - в магазині Лайбрері де Пера, розташованому на вулиці Galipdede Caddesi; - в магазинах кварталу Чукурджума.
7. Килими. У Туреччині це досить популярний товар. Їх роблять по всій країні, після чого звозять в центральні міста, особливо в Стамбул. Продаються вони в багатьох місцях - в торгових центрах, на ринках, Араста і Гранд Базар, в маленьких магазинчиках і на торгових вулицях. У деяких магазинах ціни фіксовані, в інших місцях можна і потрібно торгуватися. Заплатити за килим доведеться від 100 доларів, іноді покупка вийде і в тисяч - залежно від того який килим.
8. Кераміка та посуд. Турецька кераміка відома в світі, в Стамбулі теж можна придбати якісні керамічні вироби. В основному за цим треба йти на ринки, там продається посуд з кераміки, з латуні і міді. За подібні речі треба платити від 5 доларів за один виріб.
9. Парфуми та косметика. Такі товари місцевого виробництва недорогі і відрізняються гарною якістю. Вони продаються в спеціальних магазинах від фірми-виробника, на ринках і в торгових центрах. На Єгипетський ринок місцеві модниці їдуть за духами, фарбою для волосся і за іншими косметичними препаратами. Ціни на ці речі не дуже відрізняються від російських, але приваблюють своєю оригінальністю.
10. Лікувальні трави, спеції і продовольчі товари. Такі речі продають на ринках, знову-таки, на Єгипетському, на рибному і на всіх продуктових. На Гранд Базарі завжди можна знайти великий вибір харчових продуктів, фруктів і овочів, а ціни такі: - яблука і груші по 0,5-1,5 $ -а кілограмм- - вишні та черешні - 1-2 $. Різноманітні східні солодощі, які продають повсюдно, коштує до 5 $ за кілограм, їх купують потроху різних видів, щоб пригостити домашніх турецькими рідкостями. На Єгипетському ринку є магазин, який торгує сухофруктами, його обов`язково треба відвідати. Тамтешній фрукти дуже хороші, крім того, в магазині продають ізюм різних сортів і багато видів горіхів, причому ціни виключно низькі. Цей ринок личить для покупки лікувальних трав, які Вам найбільше ніде не знайдете. Що стосується спецій, то вони їсти на кожному ринку, і знайти їх можна по запаху. Звичайно, туристи масово купують місцевий кава і чай.

Де поїсти

Турецька кухня - одна з найбільш яскравих в світі, завдяки різноманіттю страв і різних смакових сполучень. Соковита долма у виноградному листі, освіжаючий суп джаджик, баранячий Донер на рожні - приготування їжі для турків завжди було не просто повсякденним процесом, а цілим мистецтвом. Секрет турецьких страв - в особливому наборі спецій для кожного кулінарного вишуканості. Навіть турецьку каву, який прославився далеко за межами країни, здатний здивувати тонким ароматом прянощів.

Топ місць в Стамбулі, де варто поїсти:

1. Сніданок в Sade Kahve
2. Османа страви в Kanaat
3. Рибні делікатеси в Galatali Balik
4. Свіжа вулична їжа
5. Рай для ласунів в Hafiz Mustafa

Куди далі

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!