Ви читаєте розмовник угорської мови.
Угорська мова — головна мова Угорщини. Вона відноситься до уральських мов, які не відносяться до індоєвропейської сім'ї мов. Крім Угорщини, нею спілкуються в деяких районах Австрії, Словаччини, Румунії, України, Словенії, Хорватії і Сербії. Вона оточена германськими, романськими і слов'янськими мовами і містить багато запозичень з них (ö, ü і здатність об'єднання двох слів в одне із німецької мови, м'який знак із слов'янських мов), але не пов'язана з жодною з них. Її найближчими родичами є хантийська і мансійська мови, на котрих розмовляють в Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югра Росії.
Два віддалених родичі угорської мови, на обох з них спілкуються в Європі, — фінська і естонська мови. Загальні з ними риси угорської мови:
- Відстутність граматичного роду.
- Наголос майже завжди приходиться на перший склад (це справедливо і для іноземних слів).
- Довгота голосних і приголосних носить розпізнавальний характер; наприклад, значення слів міняються при їх зміні.
- Слова маркуються відмінниковими закінченнями ("суфіксами"), голосні в котрих уподібнюються голосним в самих словах (наприклад, a vonat Budára vagy Pestre közlekedik = поїзд іде в Буду або Пешт). Ця властивість робить угорську мову аглютативною.
- Важливість подібності голосних — поширене явище серед мов, у котрих є властивість, відома як сингармонізм. Правила сингармонізму досить складні, але в цілому головне в тому, що "передні" голосні ставляться із "передніми" голосними, а "задні" голосні ставляться із "задніми".
Не забувайте, ОДНА відмінність у вимові або навіть довготі голосного звуку може призвести до непорозуміння.
Довідник з вимови[ред.]
Голосні[ред.]
Довгота голосних позначається діакритичним знаком над голосною буквою. Слова часто відрізняються лише довготою голосної: наприклад, kór "хвороба" і kor "вік".
Є три види діакритичних знаків - як український наголос (ó), як дві крапочки (ö) і як два наголоси (ő).
- a -як 'o' в "рот" (коротке "o") → [SYMBOL: å]
- á -як 'a' в "бaтько" → [SYMBOL: a]
- e -як 'e' в "сeт" → [SYMBOL: e]
- é -як и в "гей" → [SYMBOL: ey]; іноді як 'и'
- i -як i в "вій", але коротше → [SYMBOL: i]
- í -як 'ee' в "seem" → [SYMBOL: ee]
- o -як 'o' в "рoт" → [SYMBOL: o]
- ó -'o' в "so" → [SYMBOL: oa]
- ö -як 'ö' в німецькому "schön" або англійському "shun" (із заокругленими губами) → [SYMBOL: ø]
- ő -як 'ö' але довше → [SYMBOL: ø̱]
- u -як 'u' в "люк" → [SYMBOL: ou]
- ú -як 'oo' в англійському "moon" → [SYMBOL: oo]
- ü -як 'ü' в німецькому "über" (як "ee" із заокругленими губами) → [SYMBOL: ů]
- ű -як "ü" але довше → [SYMBOL: ů̱]
Приголосні[ред.]
Тут наведені лише ті приголосні, прочитання яких відрізняється від українських. Довгота має вирішальне значення: tizenegyedik (тізенедьєдік) "одинадцятий" і tizennegyedik (тізеннедьєдік) "чотирнадцятий". Як правило, на письмі це відображається простим подвоєнням приголосних: asszony (оссонь) "жінка". Виняток: tizennyolc пишеться як tizen-nyolc (тізенньолц).
- c -як 'ц' в ці → [SYMBOL: ts]
- cs- як 'ч' в час → [SYMBOL: ch]
- dzs -як 'дж' в джіль → [SYMBOL: j]
- gy- як 'дь' в мідь → [SYMBOL: dj]
- j -як 'й' в йог → [SYMBOL: y]
- ly -таке ж як й; за винятком кінця слова, де читається як м'яке ль
- ny -як 'нь' в кінь → [SYMBOL: ny]
- s -як 'ш' шоколад → [SYMBOL: sh]. Дуже легко сплутати із sz!
- sz -як 'с' в сірий → [SYMBOL: s]
- ty -як ть в тьфу [SYMBOL: ty]
- zs -як 'ж'
Поширені дифтонги[ред.]
Граматика[ред.]
Якщо ви не збираєтеся серйозно вивчати угорську мову, то вивчення її граматики під час поїздки нереально. Проте воно може допомогти, щонайменше, розпізнавати послідовні відмінювання дієслів і відміни іменників і прикметників. Можливо, найважча риса угорської мови — наявність 18 граматичних відмінків. Зазвичай в угорській мові використовується синтаксична структура «підмет-додаток-дієслово», причому як більшість уральських мов це аглютинативна мова.
Відмінки[ред.]
- Називний відмінок (номінатив): Указує на суб'єкт дії (підмет речення), звичайно без закінчень.
- Знахідний відмінок (акузатив): Указує на об'єкт дії (пряме доповнення).
- Ілатив: Указує на кінцевий (всередині чогось) пункт траекторії руху суб'єкта.
- Інесив (місцевий відмінок): Указує на знаходження в якомусь місці.
- Елатив (початковий відмінок): Указує на рух суб'єкта дії ізсередини чогось ззовні (із кого?, із чого?).
- Сублатив (верхньоприблизний відмінок): Позначає рух від чогось за напрямком вгору, з під чогось.
- Супресив: Указує на рух суб'єкта дії на або до конкретного об'єкту.
- Делатив: Указує рух з поверхні чого/когось (з кого?, з чого?, про кого?, про що?).
- Алатив (відмінок наближення): Указує на об'єкт, на котрий направлена дія.
- Адесив: Біля об'єкта.
- Аблатив (початковий відмінок): Указує на початковий пункт траекторії руху (від об'єкта).
- Давальний відмінок (датив): кому?, чому?.
- Орудний відмінок: ким?, чим?.
- Транслатив: Указує на перехід в інший стан або якість.
- Каузально-кінцевий відмінок: Указує на причину або мету (за, через, тому що, з причини)
- Есив-формальний: бути ким? чим? виступати в якості кого?
- Термінатив: до якого місця?, до якого часу?.
- Дистрибутив: на, кожний.
Список фраз[ред.]
Основнi[ред.]
ВІДЧИНЕНО–[ред.]
Nyitva- (Нітво).[ред.]
ЗАЧИНЕНО-[ред.]
- Zárva- (Зарво) Zarvo.
- ВХІД-
- Bejárat- (Бейарот).Beyarot.
- ВИХІД-
- Kijárat- (Кійарот.)Kiyarot..
- ВІД СЕБЕ-
- Tolni- (Толні).Tolni.
- НА СЕБЕ-
- Húzni-(Гузні).
- ТУАЛЕТ-
- Mosdó-(Мошдоу).Mošdou.
- Ч-
- Férfi- (Фирфі).Fyrfi.
- Ж-
- Nő- (Ноь).
- ЗАБОРОНЕНО-
- Tilos-(Тілош).Tiloš.
- Вітаю-
- Szervusz- (Сервус).Servus.
- Привіт-
- Szia -(Сіо).Sio.
- Як у вас справи?-
- Hogy vagy?-(годь водь).
- Дякую, добре-
- Köszönöm, jól- (Кьосоном, йоул).
- Як Вас звати? -
- Hogy hívják?- (годь гівйак).
- Мене звати -
- Vagyok- (Водьок).
- Дуже приємно познайомитися-
- Örvendek-(Оьрвендек).
- Будь ласка-
- Kérem- (Кирем).
- Дякую.
- Köszönöm- (Кьосоном).
- Будь ласка -
- Szívesen- (Сівешен).Sivešen.
- Так.
- gen- (Іґен).Igen.
- Ні.
- Nem- (Нем).
- Пробачте-
- Elnézést- (Елнизишт).Elnyzyšt.
- Пробачте-
- Bocsánatot kérek- (Бочанотот кирек)-Bočanotot kyrek.
- До побачення.
- Viszontlátásra- (Вісонтлаташро)-Visontlatašro.
- Пока
- Viszlát/Szia- (Віслат/Сіо).Vislat/Sio
- Я не спілкуюся угорською-
- Nem tudok magyarul.- (Нем тудок модьорул).
- Ви спілкуєтеся російською? -
- Beszél oroszul?- (Бесил оросул).
- Хтось тут спілкується російською?
- Beszél itt valaki oroszul?-(бесил ітт волокі оросул?).
- Допоможіть!
- Segítség!- (Шеґітшиґ).Šegitšyg.
- Обережно!
- Vigyázz!- (Відьаз).
- Доброго ранку.
- Jó reggelt!- (Йоу реґґелт).You reggelt.
- Добрий день.
- Jó napot!- (Йоу нопот).You noppot.
- Добрий вечір.
- Jó estét!.- (Йоу ештит).You eštyt.
- Надобраніч.
- Jó éjt!- (Йоу ийт).You yit.
- Спокійної ночі!
- Jó éjszakát!- (Йоу ийсокат).
- Я не розумію.
- Nem értem.- (Нем иртем).Nem yrtem.
- Де знаходиться туалет? -
- Hol van a mosdó?- (гол вон о мошдоу?).
Проблеми[ред.]
- Відчепись!
- Hagy békén!- (Годь бикин).Hod bykynt.
- Не чіпай мене!
- Ne érj hozzám!- (Не ирй гоззам).
- Я викличу поліцію.
- Hívom a rendőrséget.- (Гівом о рендоьршиґет).
- Поліція!
- Rendőrség!- (Рендоьршиґ).
Числа[ред.]
1-[ред.]
egy- (едь).
2-[ред.]
kettő-(кетто).
- 3 -
három-(гаром).
- 4 -
négy-(нидь).
- 5 -
öt-(оьт).
- 6 -
hat-(гот).
- 7 -
hét-(гит).
- 8 -
nyolc-(ньолц).
- 9 -
kilenc-(кіленц).
- 10 -
tíz-(тіз).
- 11 -
tizeneg-(тізенедь).
- 12 -
tizenkettő-(тізенкетто).
- 13 -
tizenhárom-(тізенгаром).
- 14 -
tizennégy-(тізеннидь).
- 15 -
tizenöt-(тізеноьт).
- 16 -
tizenhat-(тізенгот).
- 17 -
tizenhét-(тізенгит).
- 18 -
tizennyolc-(тізенньолц).
- 19 -
tizenkilenc-(тізенкіленц).
- 20 -
húsz-(гус).
- 21.
huszonegy-(гусонедь).
- 22 -
huszonkettő-(гусонкетто).
- 23-
huszonhárom-(гусонгаром).
- 30-
harminc-(гормінц).
- 40-
negyven-(нидьвен).
- 50-
ötven-(оьтвен).
- 60-
hatvan-(готвон).
- 70-
hetven-(гитвен).
- 80-
nyolcvan-(ньолцвон).
- 90-
kilencven-(кіленцвен).
- 100-
száz-(саз)
- 150-
százötven-(сазоьтвен).
- 200-
kétszáz-(китсаз).
- 300-
háromszáz-(гаромсаз).
- 400-
négyszáz-(нидьсаз).
- 500-
ötszáz-(оьтсаз).
- 1 000 -
ezer-(езер).
- 2 000 -
kétezer-(китезер).
- 5 000 -
ötezer-(оьтезер).
- 1 000 000 -
millió-(мілліо).
- 1 000 000 000-
milliárd-(мілліард).
- номерzám-(зам).
- половина fél-(фил).
- менше
- kevesebb-(кевешебб).
- більше
- több-(тоьбб).
Час.[ред.]
- зараз
- -most- (мошт).
- пізніше-
- később- (кишоьбб).
- раніше -
- előbb- (елоьбб).
- рано вранці -
- hajnal -(гойнал)
- рано вранці -
- reggel- (реґґел).
- ранок-
- délelőtt-(дилелоьтт).
- день-
- délután-(дилутан).
- вечір-
- este-(еште)
- ніч-
- éjszaka/éjjel-(ийсоко/иййел).
Колір[ред.]
- Який це колір.
- (milyen színű ez.?)–Мійен сіньу ез?.
- Червоний колір–
- (Piros szinű) –Пірош сіньу.
- Червоний–(Piros)-Пірош.
- Фіолетовий–(Lila)-Ліло.
- Білий–(Fehér)-Фегир.
- Жовтий–(Sárga-)Шарґо.
- Сірий–(Szürke)–Сюрке.
- Золотий–
- Золотистий–
- Срібний–
- Сріблястий–
- Чорний–(Fekete) – Фекете
- Синій–(Kék)–Кик.
- Коричневий–
- Зелений–(Zöld)-Зьолд.
- ранком -
- вдень -
- вечором
- вночі-
Цей розмовник є кістяком. У нього є шаблон, але йому дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед! |