Download GPX file for this article

Загальні теми > Розмовники > Угорський розмовник

Угорський розмовник

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ви читаєте розмовник угорської мови.

Угорська мова — головна мова Угорщини. Вона відноситься до уральських мов, які не відносяться до індоєвропейської сім'ї мов. Крім Угорщини, нею спілкуються в деяких районах Австрії, Словаччини, Румунії, України, Словенії, Хорватії і Сербії. Вона оточена германськими, романськими і слов'янськими мовами і містить багато запозичень з них (ö, ü і здатність об'єднання двох слів в одне із німецької мови, м'який знак із слов'янських мов), але не пов'язана з жодною з них. Її найближчими родичами є хантийська і мансійська мови, на котрих розмовляють в Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югре Росії.

Два віддалених родичі угорської мови, на обох з них спілкуються в Європі, — фінська і естонська мови. Загальні з ними риси угорської мови:

  • Відстутність граматичного роду.
  • Наголос майже завжди приходиться на перший склад (це справедливо і для іноземних слів).
  • Довгота голосних і приголосних носить розпізнавальний характер; наприклад, значення слів міняються при їх зміні.
  • Слова маркуються відмінниковими закінченнями ("суфіксами"), голосні в котрих уподібнюються голосним в самих словах (наприклад, a vonat Budára vagy Pestre közlekedik = поїзд іде в Буду або Пешт). Ця властивість робить угорську мову аглютативною.
  • Важливість подібності голосних — поширене явище серед мов, у котрих є властивість, відома як сингармонізм. Правила сингармонізму досить складні, але в цілому головне в тому, що "передні" голосні ставляться із "передніми" голосними, а "задні" голосні ставляться із "задніми".

Не забувайте, ОДНА відмінність у вимові або навіть довготі голосного звуку може призвести до непорозуміння.

Довідник з вимови[ред.]

Голосні[ред.]

Довгота голосних позначається діакритичним знаком над голосною буквою. Слова часто відрізняються лише довготою голосної: наприклад, kór "хвороба" і kor "вік".

Є три види діакритичних знаків - як український наголос (ó), як дві крапочки (ö) і як два наголоси (ő).

a -як 'o' в "рот" (коротке "o") → [SYMBOL: å]
á -як 'a' в "бaтько" → [SYMBOL: a]
e -як 'e' в "сeт" → [SYMBOL: e]
é -як и в "гей" → [SYMBOL: ey]; іноді як 'и'
i -як i в "вій", але коротше → [SYMBOL: i]
í -як 'ee' в "seem" → [SYMBOL: ee]
o -як 'o' в "рoт" → [SYMBOL: o]
ó -'o' в "so" → [SYMBOL: oa]
ö -як 'ö' в німецькому "schön" або англійському "shun" (із заокругленими губами) → [SYMBOL: ø]
ő -як 'ö' але довше → [SYMBOL: ø̱]
u -як 'u' в "люк" → [SYMBOL: ou]
ú -як 'oo' в англійському "moon" → [SYMBOL: oo]
ü -як 'ü' в німецькому "über" (як "ee" із заокругленими губами) → [SYMBOL: ů]
ű -як "ü" але довше → [SYMBOL: ů̱]

Приголосні[ред.]

Тут наведені лише ті приголосні, прочитання яких відрізняється від українських. Довгота має вирішальне значення: tizenegyedik (тізенедьєдік) "одинадцятий" і tizennegyedik (тізеннедьєдік) "чотирнадцятий". Як правило, на письмі це відображається простим подвоєнням приголосних: asszony (оссонь) "жінка". Виняток: tizennyolc пишеться як tizen-nyolc (тізенньолц).

c -як 'ц' в ці → [SYMBOL: ts]
cs- як 'ч' в час → [SYMBOL: ch]
dzs -як 'дж' в джіль → [SYMBOL: j]
gy- як 'дь' в мідь → [SYMBOL: dj]
j -як 'й' в йог → [SYMBOL: y]
ly -таке ж як й; за винятком кінця слова, де читається як м'яке ль
ny -як 'нь' в кінь → [SYMBOL: ny]
s -як 'ш' шоколад → [SYMBOL: sh]. Дуже легко сплутати із sz!
sz -як 'с' в сірий → [SYMBOL: s]
ty -як ть в тьфу [SYMBOL: ty]
zs -як 'ж' в жаба → [SYMBOL: zh]

Поширені дифтонги[ред.]

Граматика[ред.]

Якщо ви не збираєтеся серйозно вивчати угорську мову, то вивчення її граматики під час поїздки нереально. Проте воно може допомогти, щонайменше, розпізнавати послідовні відмінювання дієслів і відміни іменників і прикметників. Можливо, найважча риса угорської мови — наявність 18 граматичних відмінків. Зазвичай в угорській мові використовується синтаксична структура «підмет-додаток-дієслово», причому як більшість уральських мов це аглютинативна мова.

Відмінки[ред.]

  • Називний відмінок (номінатив): Указує на суб'єкт дії (підмет речення), звичайно без закінчень.
  • Знахідний відмінок (акузатив): Указує на об'єкт дії (пряме доповнення).
  • Ілатив: Указує на кінцевий (всередині чогось) пункт траекторії руху суб'єкта.
  • Інесив (місцевий відмінок): Указує на знаходження в якомусь місці.
  • Елатив (початковий відмінок): Указує на рух суб'єкта дії ізсередини чогось ззовні (із кого?, із чого?).
  • Сублатив (верхньоприблизний відмінок): Позначає рух від чогось за напрямком вгору, з під чогось.
  • Супресив: Указує на рух суб'єкта дії на або до конкретного об'єкту.
  • Делатив: Указує рух з поверхні чого/когось (з кого?, з чого?, про кого?, про що?).
  • Алатив (відмінок наближення): Указує на об'єкт, на котрий направлена дія.
  • Адесив: Біля об'єкта.
  • Аблатив (початковий відмінок): Указує на початковий пункт траекторії руху (від об'єкта).
  • Давальний відмінок (датив): кому?, чому?.
  • Орудний відмінок: ким?, чим?.
  • Транслатив: Указує на перехід в інший стан або якість.
  • Каузально-кінцевий відмінок: Указує на причину або мету (за, через, тому що, з причини)
  • Есив-формальний: бути ким? чим? виступати в якості кого?
  • Термінатив: до якого місця?, до якого часу?.
  • Дистрибутив: на, кожний.

Список фраз[ред.]

Основні[ред.]

Цей розмовник є кістяком. У нього є шаблон, але йому дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!

{{infobox|Поширені таблички|

ВІДЧИНЕНО-

Nyitva-( Нітво).

ЗАЧИНЕНО-

Zárva- (Зарво).

ВХІД-

Bejárat-(Бейарот).

ВИХІД-

Kijárat- (Кійарот).

ВІД СЕБЕ-

Tolni-(Толні).

НА СЕБЕ-

Húzni-(Гузні).

ТУАЛЕТ-

Mosdó-(Мошдоу).

Ч-

Férfi- (Фирфі).

Ж-

Nő- (Ноь).

ЗАБОРОНЕНО-

Tilos-(Тілош).

Вітаю-

Szervusz- (Сервус).

Привіт-

Szia -(Сіо).

Як у вас справи?-

Hogy vagy?-(Годь водь).

Дякую, добре-

Köszönöm, jól- (Кьосоном.йоул).

Як Вас звати? -

Hogy hívják?- (Годь гівйак).

Мене звати -

Vagyok- (Водьок).

Дуже приємно познайомитися-

Örvendek-(Оьрвендек).

Будь ласка-

Kérem- (Кирем).

Дякую.

Köszönöm- (Кьосоном).

Будь ласка -

Szívesen- (Сівешен).

Так.

Igen- (Іґен).

Ні.

Nem- (Нем).

Пробачте-

Elnézést- (Елнизишт).

Пробачте-

Bocsánatot kérek- (Бочанотот.кирек).

До побачення.

Viszontlátásra- (Вісонтлаташро).

Пока

Viszlát/Szia- (Віслат/Сіо).

Я не спілкуюся угорською-

Nem tudok magyarul.- (Нем тудок модьорул).

Ви спілкуєтеся російською? -

Beszél oroszul?- (Бесил оросул).

Хтось тут спілкується російською?

Beszél itt valaki oroszul?-(бесил ітт волокі оросул?).

Допоможіть!

Segítség!- (Шеґітшиґ).

Обережно!

Vigyázz!- (Відьаз).

Доброго ранку.

Jó reggelt!- (Йоу реґґелт).

Добрий день.

Jó napot!- (Йоу нопот).

Добрий вечір.

Jó estét!.- (Йоу ештит).

Надобраніч.


Jó éjt!- (Йоу ийт).

Спокійної ночі!

Jó éjszakát!- (Йоу ийсокат).

Я не розумію.

Nem értem.- (Нем иртем).

Де знаходиться туалет? -

Hol van a mosdó?- (Гол вон о мошдоу?).

Проблеми[ред.]

Відчепись!

Hagy békén!- (Годь бикин).

Не чіпай мене!

Ne érj hozzám!- (Не ирй гоззам).

Я викличу поліцію.

Hívom a rendőrséget.- (Гівом о рендьоршиґет).

Поліція!

Rendőrség!- (Рендоьршиґ).

Числа[ред.]

1-

egy- (едь).

2-

kettő-(кетто).

3 -

három-(гаром).

4 -

négy-(нидь).

5 -

öt-(оьт).

6 -

hat-(гот).

7 -

hét-(гит).

8 -

nyolc-(ньолц).

9 -

kilenc-(кіленц).

10 -

tíz-(тіз).

11 -

tizeneg-(тізенедь).

12 -

tizenkettő-(тізенкетто).

13 -

tizenhárom-(тізенгаром).

14 -

tizennégy-(тізеннидь).

15 -

tizenöt-(тізеноьт).

16 -

tizenhat-(тізенгот).

17 -

tizenhét-(тізенгит).

18 -

tizennyolc-(тізенньолц).

19 -

tizenkilenc-(тізенкіленц).

20 -

húsz-(гус).

21.

huszonegy-(гусонедь).

22 -

huszonkettő-(гусонкетто).

23-

huszonhárom-(гусонгаром).

30-

harminc-(гормінц).

40-

negyven-(нидьвен).

50-

ötven-(оьтвен).

60-

hatvan-(готвон).

70-

hetven-(гитвен).

80-

nyolcvan-(ньолцвон).

90-

kilencven-(кіленцвен).

100-

száz-(саз)

150-

százötven-(сазоьтвен).

200-

kétszáz-(китсаз).

300-

háromszáz-(гаромсаз).

400-

négyszáz-(нидьсаз).

500-

ötszáz-(оьтсаз).

1 000 -

ezer-(езер).

2 000 -

kétezer-(китезер).

5 000 -

ötezer-(оьтезер).

1 000 000 -

millió-(мілліо).

1 000 000 000-

milliárd-(мілліард).

номер

zám-(зам).

половина

fél-(фил).

менше

kevesebb-(кевешебб).

більше

több-(тоьбб).

Час[ред.]

зараз-

most- (мошт).

пізніше-

később- (кишоьбб).

раніше -

előbb- (елоьбб).

рано вранці (до сходу сонця) -

hajnal -(гойнал).

рано вранці -

reggel- (реґґел).

ранок-

délelőtt-(дилелоьтт).

день-

délután-(дилутан).

вечір-

este-(еште).

ніч-

éjszaka/éjjel-(ийсоко/иййел).

ранком -


вдень -


вечором -


вночі-