Загальні теми > Розмовники > Угорський розмовник

Угорський розмовник

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ви читаєте розмовник угорської мови.

Угорська мова — головна мова Угорщини. Вона відноситься до уральських мов, які не відносяться до індоєвропейської сім'ї мов. Крім Угорщини, нею спілкуються в деяких районах Австрії, Словаччини, Румунії, України, Словенії, Хорватії і Сербії. Вона оточена германськими, романськими і слов'янськими мовами і містить багато запозичень з них (ö, ü і здатність об'єднання двох слів в одне із німецької мови, м'який знак із слов'янських мов), але не пов'язана з жодною з них. Її найближчими родичами є хантийська і мансійська мови, на котрих розмовляють в Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югре Росії.

Два віддалених родичі угорської мови, на обох з них спілкуються в Європі, — фінська і естонська мови. Загальні з ними риси угорської мови:

  • Відстутність граматичного роду.
  • Наголос майже завжди приходиться на перший склад (це справедливо і для іноземних слів).
  • Довгота голосних і приголосних носить розпізнавальний характер; наприклад, значення слів міняються при їх зміні.
  • Слова маркуються відмінниковими закінченнями ("суфіксами"), голосні в котрих уподібнюються голосним в самих словах (наприклад, a vonat Budára vagy Pestre közlekedik = поїзд іде в Буду або Пешт). Ця властивість робить угорську мову аглютативною.
  • Важливість подібності голосних — поширене явище серед мов, у котрих є властивість, відома як сингармонізм. Правила сингармонізму досить складні, але в цілому головне в тому, що "передні" голосні ставляться із "передніми" голосними, а "задні" голосні ставляться із "задніми".

Не забувайте, ОДНА відмінність у вимові або навіть довготі голосного звуку може призвести до непорозуміння.

Довідник з вимови[ред.]

Голосні[ред.]

Довгота голосних позначається діакритичним знаком над голосною буквою. Слова часто відрізняються лише довготою голосної: наприклад, kór "хвороба" і kor "вік".

Є три види діакритичних знаків - як український наголос (ó), як дві крапочки (ö) і як два наголоси (ő).

як 'o' в "рот" (коротке "o") → [SYMBOL: å]
á 
як 'a' в "бaтько" → [SYMBOL: a]
як 'e' в "сeт" → [SYMBOL: e]
é 
як 'a' в "гей" → [SYMBOL: ey]; іноді як 'и'
як i в "вій", але коротше → [SYMBOL: i]
í 
як 'ee' в "seem" → [SYMBOL: ee]
як 'o' в "рoт" → [SYMBOL: o]
ó 
як 'o' в "so" → [SYMBOL: oa]
ö 
як 'ö' в німецькому "schön" або англійському "shun" (із заокругленими губами) → [SYMBOL: ø]
ő 
як 'ö' але довше → [SYMBOL: ø̱]
як 'u' в "люк" → [SYMBOL: ou]
ú 
як 'oo' в англійському "moon" → [SYMBOL: oo]
ü 
як 'ü' в німецькому "über" (як "ee" із заокругленими губами) → [SYMBOL: ů]
ű 
як "ü" але довше → [SYMBOL: ů̱]

Приголосні[ред.]

Тут наведені лише ті приголосні, прочитання яких відрізняється від українських. Довгота має вирішальне значення: tizenegyedik (тізенедьєдік) "одинадцятий" і tizennegyedik (тізеннедьєдік) "чотирнадцятий". Як правило, на письмі це відображається простим подвоєнням приголосних: asszony (оссонь) "жінка". Виняток: tizennyolc пишеться як tizen-nyolc (тізенньолц).

як 'ц' в ці → [SYMBOL: ts]
cs 
як 'ч' в час → [SYMBOL: ch]
dzs 
як 'дж' в джіль → [SYMBOL: j]
gy 
як 'дь' в мідь → [SYMBOL: dj]
як 'й' в йог → [SYMBOL: y]
ly 
таке ж як й; за винятком кінця слова, де читається як м'яке ль
ny 
як 'нь' в кінь → [SYMBOL: ny]
як 'ш' шоколад → [SYMBOL: sh]. Дуже легко сплутати із sz!
sz 
як 'с' в сірий → [SYMBOL: s]
ty 
як ть в тьфу [SYMBOL: ty]
zs 
як 'ж' в жаба → [SYMBOL: zh]

Поширені дифтонги[ред.]

Граматика[ред.]

Якщо ви не збираєтеся серйозно вивчати угорську мову, то вивчення її граматики під час поїздки нереально. Проте воно може допомогти, щонайменше, розпізнавати послідовні відмінювання дієслів і відміни іменників і прикметників. Можливо, найважча риса угорської мови — наявність 18 граматичних відмінків. Зазвичай в угорській мові використовується синтаксична структура «підмет-додаток-дієслово», причому як більшість уральських мов це аглютинативна мова.

Відмінки[ред.]

  • Називний відмінок (номінатив): Указує на суб'єкт дії (підмет речення), звичайно без закінчень.
  • Знахідний відмінок (акузатив): Указує на об'єкт дії (пряме доповнення).
  • Ілатив: Указує на кінцевий (всередині чогось) пункт траекторії руху суб'єкта.
  • Інесив (місцевий відмінок): Указує на знаходження в якомусь місці.
  • Елатив (початковий відмінок): Указує на рух суб'єкта дії ізсередини чогось ззовні (із кого?, із чого?).
  • Сублатив (верхньоприблизний відмінок): Позначає рух від чогось за напрямком вгору, з під чогось.
  • Супресив: Указує на рух суб'єкта дії на або до конкретного об'єкту.
  • Делатив: Указує рух з поверхні чого/когось (з кого?, з чого?, про кого?, про що?).
  • Алатив (відмінок наближення): Указує на об'єкт, на котрий направлена дія.
  • Адесив: Біля об'єкта.
  • Аблатив (початковий відмінок): Указує на початковий пункт траекторії руху (від об'єкта).
  • Давальний відмінок (датив): кому?, чому?.
  • Орудний відмінок: ким?, чим?.
  • Транслатив: Указує на перехід в інший стан або якість.
  • Каузально-кінцевий відмінок: Указує на причину або мету (за, через, тому що, з причини)
  • Есив-формальний: бути ким? чим? виступати в якості кого?
  • Термінатив: до якого місця?, до якого часу?.
  • Дистрибутив: на, кожний.

Список фраз[ред.]

Основні[ред.]

Цей розмовник є кістяком. У нього є шаблон, але йому дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!

Поширені таблички


ВІДЧИНЕНО 
Nyitva
ЗАЧИНЕНО
Zárva
ВХІД 
Bejárat
ВИХІД 
Kijárat
ВІД СЕБЕ 
Tolni
НА СЕБЕ 
Húzni
ТУАЛЕТ 
Mosdó
Ч 
Férfi
Ж 
ЗАБОРОНЕНО 
Tilos
Вітаю. 
Szervusz. (СЕР-вус)
Привіт. 
Szia. (Сіо)
Як у вас справи? 
Hogy vagy? (Ходь водь?)
Дякую, добре. 
Köszönöm, jól. (КЬО-сьо-ньом йоул )
Як Вас звати? 
Hogy hívják? (Ходь ХІ-в'як )
Меня звати ______ . 
______ vagyok. ( _____ Водьок.)
Дуже приємно познайомитися. 
Örvendek. (ЙОР-вен-дек)
Будь ласка (прохання). 
Kérem. (КИІ-рем)
Дякую. 
Köszönöm. (КЬО-сьо-ньом)
Будь ласка (відповідь на вдячність). 
Szívesen. (СІІ-ве-шен)
Так. 
Igen. (І-ген)
Ні. 
Nem. (нем)
Пробачте (звернути увагу). 
Elnézést. (ЕЛ-ниі-зиішт )
Пробачте (просити пробачення). 
Bocsánatot kérek. (БО-ча-но-т'от КИІ-рек)
До побачення. 
Viszontlátásra. (ВІ-сонт-ла-таш-ро)
Пока (прощання). 
Viszlát/Szia. (ВІС-лат/Сіо)
Я не спілкуюся угорською [добре]. 
Nem tudok [jól] magyarul. (нем ТУ-док [йоул] МО-дьо-рул)
Ви спілкуєтеся російською? 
Beszél oroszul? (БЕ-сиіл О-ро-сул?)
Хтось тут спілкується російською? 
Beszél itt valaki oroszul? (БЕ-сиіил ітт Во-ло-кі О-ро-сул?)
Допоможіть! 
Segítség! (ШЕ-гііт-шиіг!)
Обережно! 
Vigyázz! (ВІ-дьязз!)
Доброго ранку. 
Jó reggelt! (до 9 ранку) (Йоу РЕ-гелт )
Добрий день. 
Jó napot! (Йо НА-пот!)
Добрий вечір. 
Jó estét!. (Йоу ЕШ-тиіт )
Надобраніч. 
Jó éjt! ( Йоу Ійт)
Спокійної ночі. 
Jó éjszakát! (Йоу ІЙ-со-кат )
Я не розумію. 
Nem értem. (нем ИІР-тем)
Де знаходиться туалет? 
Hol van a mosdó? (Хол вон а МОШ-доу?)

Проблеми[ред.]

Відчепись! 
Hagyj békén! (Ходй биікийн)
Не чіпай мене! 
Ne érj hozzám! ( Не ийр хоззам !)
Я викличу поліцію 
Hívom a rendőrséget. (ХІ-вом а РЕН-дьор-шиі-гет)
Поліція! 
Rendőrség! (РЕН-дьор-шиіг!)

Числа[ред.]

egy (едь)
kettő (КЕттьо)
három (ХА-ром)
négy (ниідь)
öt (Йот)
hat (Хот)
hét (Хиіт)
nyolc (Ньолц)
kilenc (КІ-ленц)
10 
tíz (тііз)
11 
tizenegy (ТІ-зен-едь)
12 
tizenkettő (ТІ-зен-кет-тьо)
13 
tizenhárom (ТІ-зен-ха-ром)
14 
tizennégy (ТІ-зен-недь)
15 
tizenöt (ТІ-зен-одь)
16 
tizenhat (ТІ-зен-хот)
17 
tizenhét (ТІ-зен-хит)
18 
tizennyolc (ТІ-зен-ньолц)
19 
tizenkilenc (ТІ-зен-кіленц)
20 
húsz (хуус)
21 
huszonegy (хуусонедь )
22 
huszonkettő (хуусонкеттьо)
23 
huszonhárom (хуусонхаром)
30 
harminc (хормінц)
40 
negyven (недьвен)
50 
ötven (отвен)
60 
hatvan (хотвон)
70 
hetven (хетвен)
80 
nyolcvan (ньолцвон)
90 
kilencven (кіленцвен)
100 
száz (сааз)
150 
( )
200 
kétszáz ( )
300 
háromszáz ( )
400 
négyszáz ( )
500 
ötszáz ( )
1 000 
ezer (Е-зер)
2 000 
kétezer (КЕЙТ-е-зер)
5 000 
( )
1 000 000 
millió (МІЛ-ліо)
1 000 000 000 
milliárd ( )
номер _____ 
szám _____ (сам _____)
половина 
fél (фейл)
менше 
kevesebb (КЕ-ве-шеб)
більше 
több (тьоб)

Час[ред.]

зараз 
most (мошт)
пізніше 
később (КЕ-шьоб)
раніше 
előbb (Е-льоб)
рано вранці (до сходу сонця) 
hajnal (ХАЙ-нал)
рано вранці (після сходу сонця, але до 9 ранку) 
reggel (РЕГ-гель)
ранок 
délelőtt (ДЕЙ-ле-льот)
день 
délután (ДЕЙ-лу-тан)
вечір 
este (ЕШ-те)
ніч 
éjszaka/éjjel (ЕЙ-са-ка/ЕЙ-йель)
ранком 
( )
вдень 
( )
вечором 
( )
вночі 
( )