Угорський розмовник

Ви читаєте розмовник угорської мови.

Угорська мова — головна мова Угорщини. Вона відноситься до уральських мов, які не відносяться до індоєвропейської сім'ї мов. Крім Угорщини, нею спілкуються в деяких районах Австрії, Словаччини, Румунії, України, Словенії, Хорватії і Сербії. Вона оточена германськими, романськими і слов'янськими мовами і містить багато запозичень з них (ö, ü і здатність об'єднання двох слів в одне із німецької мови, м'який знак із слов'янських мов), але не пов'язана з жодною з них. Її найближчими родичами є хантийська і мансійська мови, на котрих розмовляють в Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югре Росії.

Два віддалених родичі угорської мови, на обох з них спілкуються в Європі, — фінська і естонська мови. Загальні з ними риси угорської мови:

• Відстутність граматичного роду.
• Наголос майже завжди приходиться на перший склад (це справедливо і для іноземних слів).
• Довгота голосних і приголосних носить розпізнавальний характер; наприклад, значення слів міняються при їх зміні.
• Слова маркуються відмінниковими закінченнями ("суфіксами"), голосні в котрих уподібнюються голосним в самих словах (наприклад, a vonat Budára vagy Pestre közlekedik = поїзд іде в Буду або Пешт). Ця властивість робить угорську мову аглютативною.
• Важливість подібності голосних — поширене явище серед мов, у котрих є властивість, відома як сингармонізм. Правила сингармонізму досить складні, але в цілому головне в тому, що "передні" голосні ставляться із "передніми" голосними, а "задні" голосні ставляться із "задніми".

Не забувайте, ОДНА відмінність у вимові або навіть довготі голосного звуку може призвести до непорозуміння.

Довідник з вимови

Голосні

Довгота голосних позначається діакритичним знаком над голосною буквою. Слова часто відрізняються лише довготою голосної: наприклад, kór "хвороба" і kor "вік".

Є три види діакритичних знаків - як український наголос (ó), як дві крапочки (ö) і як два наголоси (ő).

a 

як 'o' в "рот" (коротке "o") → [SYMBOL: å]

á 

як 'a' в "бaтько" → [SYMBOL: a]

e 

як 'e' в "сeт" → [SYMBOL: e]

é 

як 'a' в "гей" → [SYMBOL: ey]; іноді як 'и'

i 

як i в "вій", але коротше → [SYMBOL: i]

í 

як 'ee' в "seem" → [SYMBOL: ee]

o 

як 'o' в "рoт" → [SYMBOL: o]

ó 

як 'o' в "so" → [SYMBOL: oa]

ö 

як 'ö' в німецькому "schön" або англійському "shun" (із заокругленими губами) → [SYMBOL: ø]

ő 

як 'ö' але довше → [SYMBOL: ø̱]

u 

як 'u' в "люк" → [SYMBOL: ou]

ú 

як 'oo' в англійському "moon" → [SYMBOL: oo]

ü 

як 'ü' в німецькому "über" (як "ee" із заокругленими губами) → [SYMBOL: ů]

ű 

як "ü" але довше → [SYMBOL: ů̱]

Приголосні

Тут наведені лише ті приголосні, прочитання яких відрізняється від українських. Довгота має вирішальне значення: tizenegyedik (тізенедьєдік) "одинадцятий" і tizennegyedik (тізеннедьєдік) "чотирнадцятий". Як правило, на письмі це відображається простим подвоєнням приголосних: asszony (оссонь) "жінка". Виняток: tizennyolc пишеться як tizen-nyolc (тізенньолц).

c 

як 'ц' в ці → [SYMBOL: ts]

cs 

як 'ч' в час → [SYMBOL: ch]

dzs 

як 'дж' в джіль → [SYMBOL: j]

gy 

як 'дь' в мідь → [SYMBOL: dj]

j 

як 'й' в йог → [SYMBOL: y]

ly 

таке ж як й; за винятком кінця слова, де читається як м'яке ль

ny 

як 'нь' в кінь → [SYMBOL: ny]

s 

як 'ш' шоколад → [SYMBOL: sh]. Дуже легко сплутати із sz!

sz 

як 'с' в сірий → [SYMBOL: s]

ty 

як ть в тьфу [SYMBOL: ty]

zs 

як 'ж' в жаба → [SYMBOL: zh]

Граматика

Якщо ви не збираєтеся серйозно вивчати угорську мову, то вивчення її граматики під час поїздки нереально. Проте воно може допомогти, щонайменше, розпізнавати послідовні відмінювання дієслів і відміни іменників і прикметників. Можливо, найважча риса угорської мови — наявність 18 граматичних відмінків. Зазвичай в угорській мові використовується синтаксична структура «підмет-додаток-дієслово», причому як більшість уральських мов це аглютинативна мова.

Відмінки

• Називний відмінок (номінатив): Указує на суб'єкт дії (підмет речення), звичайно без закінчень.
• Знахідний відмінок (акузатив): Указує на об'єкт дії (пряме доповнення).
• Ілатив: Указує на кінцевий (всередині чогось) пункт траекторії руху суб'єкта.
• Інесив (місцевий відмінок): Указує на знаходження в якомусь місці.
• Елатив (початковий відмінок): Указує на рух суб'єкта дії ізсередини чогось ззовні (із кого?, із чого?).
• Сублатив (верхньоприблизний відмінок): Позначає рух від чогось за напрямком вгору, з під чогось.
• Супресив: Указує на рух суб'єкта дії на або до конкретного об'єкту.
• Делатив: Указує рух з поверхні чого/когось (з кого?, з чого?, про кого?, про що?).
• Алатив (відмінок наближення): Указує на об'єкт, на котрий направлена дія.
• Адесив: Біля об'єкта.
• Аблатив (початковий відмінок): Указує на початковий пункт траекторії руху (від об'єкта).
• Давальний відмінок (датив): кому?, чому?.
• Орудний відмінок: ким?, чим?.
• Транслатив: Указує на перехід в інший стан або якість.
• Каузально-кінцевий відмінок: Указує на причину або мету (за, через, тому що, з причини)
• Есив-формальний: бути ким? чим? виступати в якості кого?
• Термінатив: до якого місця?, до якого часу?.
• Дистрибутив: на, кожний.

Список фраз

Основні

Цей розмовник є кістяком. У нього є шаблон, але йому дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!

Поширені таблички ВІДЧИНЕНО  Nyitva ЗАЧИНЕНО Zárva ВХІД  Bejárat ВИХІД  Kijárat ВІД СЕБЕ  Tolni НА СЕБЕ  Húzni ТУАЛЕТ  Mosdó Ч  Férfi Ж  Nő ЗАБОРОНЕНО  Tilos

Вітаю. 

Szervusz. (СЕР-вус)

Привіт. 

Szia. (Сіо)

Як у вас справи? 

Hogy vagy? (Ходь водь?)

Дякую, добре. 

Köszönöm, jól. (КЬО-сьо-ньом йоул )

Як Вас звати? 

Hogy hívják? (Ходь ХІ-в'як )

Меня звати ______ . 

______ vagyok. ( _____ Водьок.)

Дуже приємно познайомитися. 

Örvendek. (ЙОР-вен-дек)

Будь ласка (прохання). 

Kérem. (КИІ-рем)

Дякую. 

Köszönöm. (КЬО-сьо-ньом)

Будь ласка (відповідь на вдячність). 

Szívesen. (СІІ-ве-шен)

Так. 

Igen. (І-ген)

Ні. 

Nem. (нем)

Пробачте (звернути увагу). 

Elnézést. (ЕЛ-ниі-зиішт )

Пробачте (просити пробачення). 

Bocsánatot kérek. (БО-ча-но-т'от КИІ-рек)

До побачення. 

Viszontlátásra. (ВІ-сонт-ла-таш-ро)

Пока (прощання). 

Viszlát/Szia. (ВІС-лат/Сіо)

Я не спілкуюся угорською [добре]. 

Nem tudok [jól] magyarul. (нем ТУ-док [йоул] МО-дьо-рул)

Ви спілкуєтеся російською? 

Beszél oroszul? (БЕ-сиіл О-ро-сул?)

Хтось тут спілкується російською? 

Beszél itt valaki oroszul? (БЕ-сиіил ітт Во-ло-кі О-ро-сул?)

Допоможіть! 

Segítség! (ШЕ-гііт-шиіг!)

Обережно! 

Vigyázz! (ВІ-дьязз!)

Доброго ранку. 

Jó reggelt! (до 9 ранку) (Йоу РЕ-гелт )

Добрий день. 

Jó napot! (Йо НА-пот!)

Добрий вечір. 

Jó estét!. (Йоу ЕШ-тиіт )

Надобраніч. 

Jó éjt! ( Йоу Ійт)

Спокійної ночі. 

Jó éjszakát! (Йоу ІЙ-со-кат )

Я не розумію. 

Nem értem. (нем ИІР-тем)

Де знаходиться туалет? 

Hol van a mosdó? (Хол вон а МОШ-доу?)

Проблеми

Відчепись! 

Hagyj békén! (Ходй биікийн)

Не чіпай мене! 

Ne érj hozzám! ( Не ийр хоззам !)

Я викличу поліцію 

Hívom a rendőrséget. (ХІ-вом а РЕН-дьор-шиі-гет)

Поліція! 

Rendőrség! (РЕН-дьор-шиіг!)

Числа

1 

egy (едь)

2 

kettő (КЕттьо)

3 

három (ХА-ром)

4 

négy (ниідь)

5 

öt (Йот)

6 

hat (Хот)

7 

hét (Хиіт)

8 

nyolc (Ньолц)

9 

kilenc (КІ-ленц)

10 

tíz (тііз)

11 

tizenegy (ТІ-зен-едь)

12 

tizenkettő (ТІ-зен-кет-тьо)

13 

tizenhárom (ТІ-зен-ха-ром)

14 

tizennégy (ТІ-зен-недь)

15 

tizenöt (ТІ-зен-одь)

16 

tizenhat (ТІ-зен-хот)

17 

tizenhét (ТІ-зен-хит)

18 

tizennyolc (ТІ-зен-ньолц)

19 

tizenkilenc (ТІ-зен-кіленц)

20 

húsz (хуус)

21 

huszonegy (хуусонедь )

22 

huszonkettő (хуусонкеттьо)

23 

huszonhárom (хуусонхаром)

30 

harminc (хормінц)

40 

negyven (недьвен)

50 

ötven (отвен)

60 

hatvan (хотвон)

70 

hetven (хетвен)

80 

nyolcvan (ньолцвон)

90 

kilencven (кіленцвен)

100 

száz (сааз)

150 

( )

200 

kétszáz ( )

300 

háromszáz ( )

400 

négyszáz ( )

500 

ötszáz ( )

1 000 

ezer (Е-зер)

2 000 

kétezer (КЕЙТ-е-зер)

5 000 

( )

1 000 000 

millió (МІЛ-ліо)

1 000 000 000 

milliárd ( )

номер _____ 

szám _____ (сам _____)

половина 

fél (фейл)

менше 

kevesebb (КЕ-ве-шеб)

більше 

több (тьоб)

Час

зараз 

most (мошт)

пізніше 

később (КЕ-шьоб)

раніше 

előbb (Е-льоб)

рано вранці (до сходу сонця) 

hajnal (ХАЙ-нал)

рано вранці (після сходу сонця, але до 9 ранку) 

reggel (РЕГ-гель)

ранок 

délelőtt (ДЕЙ-ле-льот)

день 

délután (ДЕЙ-лу-тан)

вечір 

este (ЕШ-те)

ніч 

éjszaka/éjjel (ЕЙ-са-ка/ЕЙ-йель)

ранком 

( )

вдень 

( )

вечором 

( )

вночі 

( )