Download GPX file for this article

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чугуїв знаходиться в Харківській області. Розташоване місто над річкою Сіверський Донець, районний центр Харківської області. З високої гори у центрі міста відкривається багатокілометрова панорама лісів, сіл, доріг. Разом з тим наявність глибоких ярків дозволило у XVII столітті спорудити тут неприступну фортецю. Майже 400 років Чугуїв був військовим містечком. З першої половини XIX століття він став центром військових поселень, про що свідчить план вулиць, будівель того часу. Збереглись споруджені тоді міцні будівлі військового і цивільного призначення. Завдяки ним центральна площа міста стала музеєм історичної архітектури.

Міська управа. м.Чугуїв

Поблизу Чугуєва є потужна теплова електростанція «Есхар». Це ще й улюблене місце відпочинку харків'ян, спортсменів. На теплій воді місцевої затоки можна тренуватись у веслуванні до настання морозів.

Неподалік від Чугуєва в урочищі «Фігуровка» побудовано багато баз відпочинку. Серед них — спортивно-оздоровчий табір «Політехнік» Національного технічного університету «ХПІ». Густий нескінченний сосновий ліс, чисте повітря, тиша, спокійна річка приваблюють не одне покоління студентів, викладачів, дорослих та дітей.

Станом на 1 грудня 2020 р. у місті проживали 32466 осіб.

Історія[ред.]

Д. Багалій і Д. Міллер вважали, що місцевість, де згодом був заснований сучасний Чугуїв, до XIII століття належала Переяславському і Чернігівському князівствам, а на місці Чугуєва в давнину існувало місто.

Місто було засноване 10 серпня 1638 року в долині річки Сіверський Донець чугуївськими козаками на чолі з гетьманом Яковом Остряницею з метою захисту південних кордонів Московського царства від набігів кочових племен.

Чугуїв починався як військове поселення — таким він і залишається століттями по тому.

Як дістатись[ред.]

Найкраще це зробити з Харкова. Маршрутка або автобус йде з автостанції біля станції метро Індустріальна, подорож триває всього 30 хвилин.

Транспорт[ред.]

Через місто проходять автомобільні дороги М03, Т 2111 і Н26. Поруч проходить залізниця, станція Чугуїв.

Відстань до облцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом E40.

Що відвідати[ред.]

  • Штаб військових поселень
    Меморіальний будинок-музей Іллі Рєпіна — історико-меморіальний та художній музей Іллі Юхимовича Рєпіна (1844–1930), створений на батьківщині художника. Славетний художник народився й провів дитинство та юність у цьому місті. Хоча доля носила його далекими світами, зв’язків із Чугуєвом, Слобожанщиною і загалом Україною видатний живописець не втрачав. На території музею намагалися відтворити те, що він любив – традиційний тин, довкола двору квітнуть кручені паничі і мальви. В самому ж музеї основна увага приділена чугуївському періоду в житті і творчості майстра. Співробітники особливо пишаються тим, що тут є оригінали робіт Іллі Рєпіна. Садиба, де нині діє меморіальний будинок-музей Іллі Рєпіна – одна з багатьох, котрі були частиною військових поселень. Після свого від'їзду до Санкт-Петербурга художник не раз приїжджав до Чугуєва. У цьому будинку, на вулиці, яка зараз має назву Музейна, він жив майже рік (1876 – 1877) разом із дружиною і доньками. Тут народився його син Юрій. Експонатів у колекції музею небагато, але декотрі з них є унікальними. Наприклад, це чотири оригінали ікон, які належать пензлю визначного майстра. Рєпін написав їх, коли мав від 14 до 18 років. Роботи є яскравим свідченням потенціалу майбутнього класика малярства.
  • Штаб військових поселень у Чугуєві звели 1831 року за проектом архітектора Василя Стасова. Указ на будівництво видав імператор Олександр І, адже у той час у місті осіли імператорські полки, яким потрібне було житло. На початку 1850-тих до головного корпусу штабу прибудували два нові крила – для додаткового розміщення адміністрації восьми округів військових поселень і корпусу військових топографів Російської імперії, серед яких був відомий художник Ілля Рєпін. Після розформування полку у будівлі штабу до 1947 року працювало Харківське суворівське училище – сучасний Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Із 2010 року у споруді функціонує Художня галерея лауреатів Державної премії імені Іллі Рєпіна. Зовнішнє оформлення споруди штабу виконано з дотриманням норм класицизму. Тут можна чітко простежити ритмічне чергування рядів квадратних, аркових та прямокутних віконних прорізів, які створюють неповторний архітектурний вигляд. Найдавнішою частиною будівлі Штабу військових поселень є центральний двоповерховий корпус із цоколем, який через нестачу площі доповнили двома г-подібними спорудами. А в 20 столітті над центральною частиною адміністративної будівлі з коридорним плануванням і двостороннім розташуванням кімнат з’явилася архітектурно не пов’язана з основною її лінією двоярусна вартова вежа.
  • Приватна садиба «Осинове Плесо» розташована у місті Чугуєві на Харківщині. Її засновником є Павло Зекцер. Історія комплексу почалася з того, що пан Зекцер став збирати старовинні предмети побуту зі всієї України. Згодом його захоплення переросло у дещо більше – з'явилося бажання створити щось аутентичне та зберегти українську культуру. Зараз «Осинове Плесо» – це відпочинковий комплекс, який розташований за 39 кілометрів від Харкова. Головною окрасою його є хатамазанка. В ній відтворили інтер'єр селянської оселі 19 століття.
  • Свято-Покровський собор — православний храм у Чугуєві Ізюмської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Престольне свято — Покрова Пресвятої Богородиці. ◦ Разом з будівлею Штабів військових поселень та Торгівельних рядів входить до архітектурного ансамблю центральної площі м. Чугуєва. Покровський собор є яскравим взірцем класичної архітектури. При оздобленні основного об’єму церкви було використано доричний ордер. Окремо розташовувалася триярусна дзвіниця, що з’єднувалася з будівлею собору критою колонадою. Проте, після перебудов 1872 та 1896 років, простір собору та дзвіниці було з'єднано і колонада зникла. Оздоблення дзвіниці цілковито повторювало стилістику храму та відповідало канонам доричному ордері. У роки Другої світової війни дзвіницю було зруйновано. Значних втрат зазнав і основний об'єм собору.
  • Чугуївський краєзнавчий музей. Ідея наукового вивчення історії Чугуєва виникла лише в 1916 році, коли з ініціативи професора філологічних наук Миколи Федоровича Сумцова (1854 – 1922) були приведені дослідження місцевого Дорожнього палацу Петра I з метою пристосування під музей, але більшовицький переворот 1917 року на довгі десятиліття відсунув реалізацію цього проекту. Лише в 1976 році були розпочаті роботи зі створення місцевого історико-краєзнавчого музею, для розміщення якого пристосували історичну будівлю першої половини XIX (так званий «Офіцерський дім»). І при цьому, не дивлячись на такий незначний термін існування, відкриття його відбулося (через вісім років 15 грудня 1984) при наявності значної колекції в десять тисяч експонатів, яка радує відвідувачів і донині. Маленька частина нинішньої десятитисячної чугуївській краєзнавчої експозиції виставлена для огляду в п’яти не надто великих залах Будинку офіцерів розбитих по тематикці представлених колекцій за фольклорною, історичною, військовою, етнографічною та археологічною складовою, котрі малюють повну картину життя Чугуєва як поселення від давніх часів до сьогодні.

Чим зайнятись[ред.]

1. Погуляти вулицями зі старою забудовою

Місто понад 300 років було військовим містечком. З 19 сторіччя тут збереглося планування центральної частини та велика кількість будівель для військового гарнізону: будинки для солдатів та офіцерів, казарми, шляховий палац для імператора, гостинний двір. Місцевий краєзнавчий музей називав свою центральну площу маленьким Санкт-Петербургом (проектував відомий петербургський архітектор Василій Стасов), але я вважаю, що це ображає Чугуїв, бо його архітектура, може, і не настільки велична, але цілком самодостатня.

2. Відвідати краєзнавчий музей

В Чугуєвському краєзнавчому музеї перш за все цікава будівля, в якій він розташований. Це офіцерський будинок, який раніше ділили дві офіцерські родини. Як завжди, варто взяти екскурсію, можна дізнатися багато цікавих деталей. Наприклад, на місці Чугуєва задовго до заснування військового поселення існувало багато більш давніх поселень і городищ (дуже сприяв ландшафт - на крутому схилі над річкою). І, коли будівництву в місті передують археологічні розкопки місцевими археологами, то вони часто поповнюють фонд музею новими експонатами. Або розкажуть про те, що у військовому поселенні фарбування будинків було суворо регламентовано, щоб під час термінової мобілізації не потрібно було підіймати архіви з адресами, а просто можна було зайти у кожний зелений (наприклад) будинок і забрати звідти солдата для негайної мобілізації.

3. Відвідати меморіальний музей Іллі Рєпіна

Музей знаходиться у будинку, де народився Рєпін та жили його батьки (сам він виростав в іншому будинку на околиці). Будинок є яскравим зразком жилої будівлі військового поселенця. Три віконечка і кам'яні мури замість паркану. В музеї є декілька оригіналів робіт художника, тож охорона там не номінальна. Цікаво подивитися на інтер'єр того часу, деякі персональні речі художника або просто посидіти в затишному садочку коло будинку.

4. Відвідати картинну гелерею імені Іллі Рєпіна

Будівля, в якій знаходиться галерея, це штаб військових поселень. Деякий час в ньому розміщувалася топографічна школа, в якій і навчався Ілля Рєпін. Зараз частину приміщення, де розміщено галерею, відреставровано. Більшу частину експозиції займають роботи лауреатів державної премії РРФСР імені Рєпіна - це работи у стилі соцреалізму, плакати з пропагандою або шкатулки з зображенням Леніна. Але є і дуже цікаві роботи, наприклад, в Україні навряд чи можна ще десь побачити роботи майстрів Крайньої Півночі РФ, а вони неймовірно прекрасні - таке собі поєднання місцевих традиційних промислів і нецке. Після 91 року премію було (напевно) скасовано і більше фонди музею не поповнювалися. Але галерея якось там намагається рухатися, окрім постійної експозиції ми також побачили виставку плакатів про Рєпіна від студентів харківського худпрому і виставку якогось російського сучасного художника, який, судячи з його робіт, наче, за нас і свій мужик.

5. Влаштувати пікнік над обривом у парку (опція для літа)

На жаль, листопад не найкращий місяць для подорожі будь де (окрім, напевно, Львова), тому насолодитися цією опцією ми не змогли, але вид з обриву оцінили і місцевих за пікніком бачили.

6. Погуляти вулицями за межами старого міста

В місті Рєпіна Рєпін всюди - на будинках, у скверах, у назвах вулиць і установ, на друкованій продукції і просто у повітрі:) Ну і невловимий шарм вивісок, неймінгу, закладів та архітектурних вподобань містян у невеликих містечках - це безцінно.

Що купувати[ред.]

Де поїсти[ред.]

Ресторан "Тридевятоє царство" на Гвардейській. Прекрасна українська кухня!

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!