Швейцарсько-німецький розмовник
Ви читаєте розмовник швейцарської мови (Schweizerdeutsch стандартною німецькою; також вживаються терміни Schwyzerdütsch, Schwiizertüütsch або Schwizertitsch). Ця мова є розмовною (неофіційною) в Швейцарії, на заході Австрії та в Ліхтенштайні. Немає одного стандарту швейцарської мови. Є дуже багато діалектів швейцарської, орієнтовно 25 діалектів. Деякі діалекти використовуються в кількох сусідніх кантонах, водночас тільки в одному кантоні Сант-Галлен є не менше 5 діалектів. Іноді буває ситуація, коли сусідні села спілкуються різними діалектами. Більша частина Швейцарії (крім західної частини, де використовується французька, та південного кантона Тічіно, де офіційна мова — італійська) спілкується швейцарською мовою, водночас для офіційної переписки використовується літературна німецька мова (HochDeutsch). Проблему діалектів також ускладнює те, що не існує літературного стандарту мови, а тому майже всі варіанти написання слів є допустимими: "як вважаєш за потрібне, так і пишеш".
На слух швейцарська досить сильно відрізняється. Вона мелодійніша (більше голосних), мова ніби "співається", а не проговорюється. Чимало слів мають інше закінчення або скорочене. Префікси змінені на більш мелодійні, з більшою кількістю голосних або й тільки з голосними звуками. На слух це досить сильно змінює мову. Швейцарська має спрощену систему часів дієслів (у німецькій — три минулих часи).
Багато (до 30–40 % слів) слів оригінальні, тому німцям і німецькомовним треба значний час, щоб почати добре розуміти місцевих (від місяця до півроку). В той же час переважна більшість (90%) швейцарців може спілкуватися літературною німецькою, і абсолютна більшість (більше 99%) розуміє. Але це стосується тільки німецькомовної частини країни. У франкомовній та італомовній ситуація досить складна з німецькою, якою володіє в середньому 10 %. Ліхтенштейн спілкується діалектом німецької, близьким до діалекту Санкт-Галлена, з яким межує. Також діалекти області Форальберг сусідньої Австрії дуже близькі до швейцарської мови.
Швейцарська німецька зазнала деякого впливу сусідніх французької та італійської мов. Це виразилося в тому, що кілька десятків слів з цих мов стали широко вживаними у всій Швейцарії. Ці слова пишуться і читаються як у цих мовах. Останнім часом швейцарська мова зазнає значного тиску з боку американської англійської. Тоді слова пишуться і читаються як в англійській, а не німецькій.
Довідник з вимови
[ред.]Приголосні
[ред.]В швейцарській є звук Х, який голосно вимовляється (трохи схожий на Х у фарсі). Цим швейцарська сильно відрізняється від німецької, де х вимовляється значно тихіше.
Ш трапляється значно частіше. В значній мірі вимовляється як Ш.
Р практично завжди (на відміну від картавого німецького р або уявного р, яке у вимові переходить в а, наприклад, німецьке dir "діа" буде чітке "дір" швейцарською) вимовляється чітко.
"Jo". Часто швейцарці замість німецького Jа (Так) кажуть Jo. В принципі ці слова використовуються порівну.
Список фраз
[ред.]Основні
[ред.]| Фраза | Переклад | Транскрипція |
|---|---|---|
| Вітаю! | Grüezi! | Грюеци (груеци)! |
| Привіт (неформально). | Hoi. | Хой (найпоширеніший варіант) |
| Привіт (більш офіційно). | Hallo. | Хало |
| Як у вас справи? | Wie gaht’s? | Ві гатс? |
| Добре, дякую. | Danke, guet. | Данке, ґуeт. |
| Дякую. | Danke. | Данке. |
| Будь ласка (відповідь на подяку) | Bitte/Bitte schön. | Бітте/Бітте шьон. |
| Так. | Jo (ja). | Йо (йа). |
| Ні. | Nei(n). | Най(н). |
| Вибачте (звернути увагу) | Entschuldigung. | Ентшульдіґун. |
| Пробачте (просити вибачення) | Entschuldigen Sie mich. | Ентшульдіґен Зі міх. |
| До побачення (офіційно, більше до іноземців). | Auf wiedersehen. | Ауф відерзеєн. |
| Бувай (прощання, найпоширеніший варіант) | Tschüss. | Чюз. |
| Чао (тільки прощання) | Ciao/ciao-ciao | Чао/чао-чао. |
| Адьйо. | Adä. | Аде. |
| Доброго ранку. | Gueta Morge/Morga. | Ґуета Морґе/Морга. |
| Добрий день. | Gueten Tag. | Ґуeтен Таґ. |
| Добрий вечір. | Gueten Abig. | Ґуетен Абік. |
Проблеми
[ред.]Числа
[ред.]| Число | Переклад | Транскрипція |
|---|---|---|
| 1 | eis, äis, ais, eins | айс (айнс) |
| 2 | zwei, zwöi, zwai | цвай, цвьой, цвай |
| 3 | drü, drai, drei | дрю, драй, драй |
| 4 | vier | фір |
| 5 | foif, fföif, füüf, fünf | фойф, фюф, фюнф |
| 6 | sächs, säggs | зехс, зегс |
| 7 | sibe, sebe, siebe | зібе, зебе, зібе |
| 8 | acht | ахт |
| 9 | nün | нюн |
| 10 | zäh, zehn | ца, цен |
| 11 | elf | ельф |
| 12 | zwölf | цвьольф |
| 13 | drizäh | дріца |
| 14 | vierzäh | фірца |
| 15 | füüfzäh | фюфца |
| 16 | sächzäh | захца |
| 17 | siebzäh | зібца |
| 18 | achtzäh | ахтца |
| 19 | nünzäh | нюнца |
| 20 | zwänzg, zwanzig | цванцк, цванціґ |
| 21 | einezwänzg, einezwanzig | айнецванцк, айнецванціґ |
| 22 | zweiezwänzg, zweiezwanzig, zwöiezwänzg | цвайецванц, цвайецванціґ |
| 23 | drüezwänzg, dreiezwanzig | дрюецванцк, драйецванціґ |
| 24 | vierezwänzg, vierezwanzig | фірецванцк, фіерецванціґ |
| 25 | foifezwänzg, fünfezwanzig, füüfezwänzg | фойфецванцк, фюнфецванціґ, фююфцванк |
| 26 | sächsezwänzg, säggsezwanzig | захсецванцк, закксецванціґ |
| 27 | sibenezwänzg, siebenezwanzig | зібенецванцк, зібенецванціґ |
| 28 | achtezwänzg, achtezwanzig | ахтецванцк, ахтецванціґ |
| 29 | nünezwänzg, nünezwanzig | нюнецванцк, нюнецванціґ |
| 30 | driss(i)g | дрісс(і)к |
| 40 | vierz(i)g | фірц(і)к |
| 50 | füfzg, fuffzig | фюфцк, фюффціґ |
| 60 | sächz(i)g | захц(і)к |
| 70 | sibezg, siebzig | зібец(і)к, зібціґ |
| 80 | achtz(i)g | ахтц(і)к |
| 90 | nünz(i)g | нюнц(і)к |
| 100 | hundert | хундерт |
| 101 | hundertundäis, hundertundeis | хундертундайс |
| 102 | hundertzwöi | хундертцвьой |
Дні
[ред.]Mänti(g) Менті(к)
Zyschti(g) Цишті(к)
Mittwuch Мітвух
Dunnschti(g) Дунншті(к)
Fryti(g) Фриті(к)
Samschti(g) Замшті(к)
Sunnti(g) Зуннті(к)
Див. також
[ред.]| Цей розмовник є кістяком. У нього є шаблон, але йому дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед! |