Download GPX file for this article
53.42651214.554544Full screen dynamic map

Європа > Центральна Європа > Польща > Щецин

Щецин

Матеріал з Вікімандрів
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Щецин (пол. Szczecin) знаходиться в Померанії, на північному заході Польщі, на берегах Одри (Одеру).

Зрозуміти[ред.]

Щецин
noframe
польськ. Szczecin
Корисна інформація
Населення 403 833
Телефонний код 91

Щецин був сильно зруйнований під час Другої світової війни, до того ж це було повністю німецьке місто, і практично все його населення було депортовано до Німеччини після війни. У цій ситуації влада вирішила майже нічого не починати знову, і деякі збережені першокласні пам'ятники архітектури стоять посеред сумної забудови соціалістичного часу. Щось схоже на архітектурні ансамблі збереглося в районі Нового Ринку, а також в районі Валів Храбрего, хоча другий якістю забудови менш цікавий. При всьому тому, місто цілком заслуговує на увагу. Якщо не ставите за мету докладне вивчення якихось спеціальних питань, наприклад, промислової архітектури на околицях, дня повинно вистачити.

Історія[ред.]

Історія[ред.]

Щецин стоїть на лівому (західному) березі річки Одер за 40 км від її впадіння в Балтійське море. Нижче за течією річка розливається, утворюючи чи то дельту, то чи губу, тому порт розташований саме в Щецині, досить далеко від моря. Першими жителями міста були слов'янські племена. Дослідники сходяться на тому, що назва Stettin або Szczecin має слов'янське коріння, проте його точне походження не встановлено.

У 11211122 рр. Щецин був завойований польським королем Болеславом III, який навернув місцевих жителів до християнства. Трохи пізніше сюди дісталися хрестоносці, але жителі міста, не довго думаючи, показали їм хрест, тобто позначили, що всіх тут уже охрестили. Це, втім, хрестоносців не зупинило. З їх появою до Щецина стало проникати все більше німців, які спочатку створили свій власний район, а до середини XIII століття повністю підпорядкували собі місто. Події розгорталися на тлі численних воєн: свої права на регіон заявляли то Данія, то Священна Римська імперія, проте реальним урядом «на місцях» виступало на балтійському узбережжі герцогство Померанія, що склалося до цього часу. Воно в повному складі ставало васалом то однієї імперії, то іншої.

В 1243 році Щецин отримав Магдебурзьке право, в 1283 році увійшов до Ганзейської лігу. До цього часу слов'яни стали в місті абсолютною меншістю, а до кінця XIV століття їх зовсім не залишилося. Протягом кількох століть Щецин був практично вільним торговим містом і процвітав на торгівлі зерном, оселедцем і деревиною, проте з кінця XV століття його автономія ослабла, оскільки правителі Померанії вирішили перенести сюди свою столицю. Найдавніші споруди — червоноцегляний готичний собор і палац померанських герцогів — відносяться саме до цього періоду середньовічного розквіту. До кінця XVI століття розклад сил на Балтійському узбережжі змінився. Після серії воєн Померанія майже на сто років потрапила під владу Швеції, а на початку XVIII століття відійшла до Пруссії. Щецин стає найбільшим прусським і пізніше німецьким портом на Балтійському морі, в місті з'являється велика промисловість, уже в 1840-ті рр. побудовані залізниці на Познань і Берлін.

Фортечні укріплення Щецина були знесені на початку XIX століття. Їм на зміну прийшли, з одного боку, величезні портові споруди, багато з яких існують донині, а, з іншого боку, регулярне міське планування. У 1880-і рр. її ідеологом виступив французький архітектор Жорж Ежен Осман, який незадовго до цього переробив Париж під керівництвом Наполеона III. Хоча житлові квартали Щецина на Париж ну зовсім не схожі, в круглих площах і тінистих бульварах є щось для Балтійського узбережжя абсолютно нехарактерне, немислиме ні в Німеччині, ні, тим більше, в Польщі. До і після Першої світової війни Щецин залишався найважливішим німецьким промисловим містом і портом, в 1944 році він був сильно зруйнований авіацією союзників. Довершили справу кровопролитні бої між німецькою та радянською арміями в квітні 1945 року.

Після війни Щецин став одним з каменів спотикання на новому кордоні Німеччини і Польщі. Спочатку передбачалося, що межа проляже по Одеру, тобто Щецин опииться на німецькій стороні. Радянський уряд навіть призначив мером міста одного з німецьких комуністів, почали повертатися німці, що втекли з міста, але вже в липні 1945 року Щецин передали Польщі, і почався зворотний процес: німці їхали, а місто, що ніколи не було польським, почало заселятися поляками, в основному зі сходу країни і з територій, переданих СРСР.

Місто змінило назву з німецького Штеттин на польське Щецин. Зараз національний склад Щецина абсолютно однорідне, хоча тут як ніде більше відчувається контраст між чисто німецької архітектурою і сучасним польським середовищем. Знайти в місті хоч якусь польське спадщину, крім як в музеях, неможливо. Сильно знищена війною німецьку спадщину частково відновлено, причому зроблено це досить ретельно.

Як дістатись[ред.]

1a2.svg Літаком[ред.]

У Щецині є маленький, незручно розташований аеропорт, який приймає три рейси на день з Варшави (LOT) і епізодичні лоу-кости. Можна летіти і через Берлін, куди практично кожну годину ходять прямі автобуси (PKS Szczecin, Interglobus), що доставляють пасажирів в обидва аеропорту. Час в дорозі: 2-3 год.

1 Аеропорт Солідарності (Port Lotniczy Szczecin–Goleniów, IATA: SZZ). Колишній військовий аеропорт, розташований в чистому полі за 40 км на північний схід від міста. Він чимось нагадує регіональні українські: наприклад, сюди протягнута залізнична гілка, якою кілька разів на день навіть ходять потяги - зрозуміло, не прив'язані ні до яких рейсів. Розклад автобусів (PKS Szczecin, Interglobus) влаштовано кілька раціональніше, і вони, можливо, навіть чекають прибуваючих пасажирів. Таксі в місто коштує близько 150 zł, а за 40 zł можна доїхати до сусіднього Голенюва, звідки виїхати до Щецина дуже легко.

Bahn aus Zusatzzeichen 1024-15 A.png Потягом[ред.]

Щецин, головний вокзал

У Щецині сходяться залізниці з Німеччини та Польщі. Прямі потяги до Берліна ходять тричі на день до вокзалу Lichtenberg, в дорозі 2 год. В інший час вам доведеться їхати з пересадкою по станції Ангермюнде, де зупиняються часті поїзди Берлін — Штральзунд, а ось далі до Щецина поїзди ходять значно рідше. На ділянці Берлін — Щецин діє спеціальний тариф з квитком в один кінець за € 11 і добовим квитком за € 22 (2017). У Берліні такий квиток продає будь-який автомат, а намагатися брати квиток заздалегідь в даному випадку не потрібно, тому що сайт Deutsche Bahn продасть вам його за набагато більшу ціну.

Ще одна лінія веде з Щецина на північний захід. По ній кожні 2 години ходять потяги з самого Любека (5 год). Йдуть вони малоцікавою місцевістю, але, якщо ви подорожуєте уздовж узбережжя, з Ростока чи Вісмара можна проїхати трохи в сторону Берліна і потім пересісти на любекський поїзд. За німецькими мірками це займе непристойно багато часу (від 3,5 год), однак ви їдете до Польщі, де такі швидкості — звичайна справа.

Усередині Польщі основна дорога до Щецина веде з Познані (2-3 год). По ній кожну годину ходять поїзди IC та TLK, що виходять із Варшави, Вроцлава та багатьох інших польських міст. Лінія уздовж узбережжя на Гданськ (4,5 год) значно повільніша, там всього кілька прямих TLK на день. Можна проїхати з пересадкою регіональними поїздами, але це має сенс тільки в тому випадку, якщо ви хочете дивитися міста дорогою.

2 Залізничний вокзал (Szczecin Główny). Реконструйований в 2016 році вокзал виглядає сучасно і безлико. Різноманітну їжу від кебабів до польських столових можна знайти в будинках на набережній по сусідству. Дві гарні кав'ярні знаходяться на другому поверсі вокзалу. Через незвичайний рельєф головний вхід дивиться на набережну, звідки шлях до центру не зовсім очевидний: потрібно йти наліво, під залізницею і далі в гору повз автовокзал. Можна на сам вокзал не ходити, а пройти по мосту над коліями в іншу сторону, опинившись в кінці вулиці 3 maja, яка прямує до центру.

PKW aus Zusatzzeichen 1048-10.svg Автомобілем[ред.]

Автомобілем до Щецина найпростіше приїхати з Німеччини — автобан 11 з Берліна і примикаючий до нього 20 з Любека і Ростока перетинають польський кордон, і через кілька кілометрів перший же вихід йде на Щецин — звідти до міста близько 10 км. Сам автобан далі майже не використовується — він йде на південь і перетворюється на звичайну дорогу не доходячи Зелена-Гури. На північний схід дорога S6 йде на Гданськ, до якого 250 км, а на схід дорога 10 йде на Бидгощ, Торунь і Варшаву, куди ще далі. У центрі, наприклад, на головній дорозі, що йде уздовж Одри, багато безкоштовних парковок.

Bus aus Zusatzzeichen 1024-14.svg Автобусом[ред.]

3 Автовокзал. Автовокзал. Немаленька будівля за 3 хв ходьби від залізничного вокзалу є, по суті, касовим залом з парою рядів крісел і десятком осередків автоматичної камери схову (6-9 zł). Розклад висить зовні. Майте на увазі, що деякі маршрутки (зокрема, на Старгард) відправляються не звідси, а з зупинки на іншій стороні площі.

BSicon BOOT.svg Кораблем[ред.]

Транспорт[ред.]

Центр досить компактний, його легко обійти пішки. У центрі ж знаходиться вокзал. Якщо вам чомусь потрібно до віддалених районів міста, є автобуси і трамваї.

Що відвідати[ред.]

  • 1 Герцогзький замок (Zamek Książąt Pomorskich), Korsarzy 34.
  • 2 Будинок Лойца (Kamienica Loitzów), Kurkowa 1.
  • 3 Стара ратуша (Ratusz Staromiejski), Księcia Mściwoja II 8.
  • 4 Ринкова площа (Rynek Sienny).
  • 5 Церква Іоанна Богослова (Kościół św. Jana Ewangelisty), Świętego Ducha 9.
  • 6 Будівля пошти (Poczta nr 2), Dworcowa 20.
  • 7 Базиліка апостола Іакова (Bazylika archikatedralna św. Jakuba), św. Jakuba Ap. 1.
  • 8 Палац під глобусом (Pałac Pod Globusem), plac Orła Białego 2.
  • 9 Портові ворота (Brama Portowa), Plac Brama Portowa 2.
  • 10 Будівля прусської королівської пошти (Budynek Pruskiej Poczty Królewskiej), al. Niepodległości 41/42.
  • 11 Місце народження Катерини II, Farna 1.
  • 12 Професорські будинки (Domki Profesorskie), pl.Żołnierza 6-11.
  • 13 Королівська брама (Brama Królewska), plac Hołdu Pruskiego 8.
  • 14 Церква Петра і Павла (Kościół św. Piotra i św. Pawła), plac Świętych Piotra i Pawła 4.
  • 15 Дівоча вежа (Башня семи плащей, Baszta Panieńska, Baszta Siedmiu Płaszczy), Panieńska 47.
  • 16 Вали Хробрего (Wały Chrobrego).

Чим зайнятись[ред.]

Що купувати[ред.]

Де поїсти[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

  • 1 Sami Swoi, Rynek Sienny 4 (центр, навпроти Старої Ратуші). Ресторан польської кухні, хоча і явно розрахований на іноземців, зокрема, меню трьома мовами. Гарна якість, ціни посередні. Цілком реально пообідати за 20-30 злотих на людину.
  • 2 Dzika Gęś, plac Orła Białego 1 (сусідній будинок з Палацом під Глобусом). Кафе на одній з центральних площ Щецина. Можна легко перекусити, можна випити кави або з'їсти морозиво. Досить популярно, місць у вихідні може не бути.

Дорого[ред.]

Де розважитись[ред.]

Де зупинитись[ред.]

Дешево[ред.]

Середні ціни[ред.]

Дорого[ред.]

Де навчатись[ред.]

Як заробити[ред.]

Застереження[ред.]

Як вирішувати проблеми[ред.]

Зв'язок[ред.]

Куди далі[ред.]

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!