Миколаїв
Миколаїв, Николаев
Корисна інформація
Населення	470 011
Телефонний код	512

Миколаїв знаходиться у Південній Україні. Важливий транспортний, освітній, промисловий осередок Півдня України, а також центром Миколаївської області. Площа 260 км². Населення 496 001 чол. (2012).

Зрозуміти

Місто знаходиться на березі Бузького лиману, на півострові, утвореному злиттям Південного Бугу з Інгулом, за 65 км від Чорного моря. 1788 року тут за повелінням князя Г. О. Потьомкіна заклали корабельня, навколо якої почали будувати місто. 27 серпня (7 вересня) 1789 року Потьомкін дав йому назву Миколаїв на згадку про здобуття російськими військами турецької фортеці Ачі-Кале (сучасне місто Очаків) 6 грудня 1788 року — у день пам'яті святителя Миколая Мирликійського. 1790 року з корабельні спустили перший корабель — 46-гарматний фрегат «Святой Николай», чим було покладено початок будівництва в Миколаєві великих парусних військових кораблів і на довгі роки визначено основну галузь міста — суднобудування.

Після початку повномасштабного вторгнення Миколаїв визнали як місто-герой. Станом на зараз населення становить близько 420-470 тисяч осіб.

Райони

Мапа районів Миколаєва.

Центральний район (Історичний центр, Варварівка, Військова Слобідка, Ракетне Урочище, Північний, Сонячне, Темвод, Соляні, Тернівка, Аляуди, Матвіївка) Адміністративний район Миколаєва, утворений 1938 року. Охоплює історичне ядро міста — місце заснування Миколаєва як фортеці та порту в 1789 році. На території району зосереджено найбільшу кількість архітектурних і культурних пам’яток: тут працюють провідні музеї, театри, обласна бібліотека, а також університети, державні установи та головні релігійні споруди міста. Центральний район є осередком адміністративного, освітнього та культурного життя, а також важливим туристичним напрямом завдяки набережною та пішохідною вулицям, і паркам.

Заводський район (Слобідка, Ялти, Сухий Фонтан, Ліски, Ліски-2, Намив, Велика Корениха, Мала Корениха) Адміністративний район, утворений 1940 року, назву отримав не з-за заводів, а від слова "заводь". Тут зосереджені найбільші машинобудівні та суднобудівні підприємства, включаючи миколаївські порти, заводи і виробничі комбінати. Заводський район є індустріальним центром міста та важливою логістичною ланкою завдяки розвиненій мережі транспортного сполучення. Останні десятиліття спостерігається активна житлова забудова, особливо вздовж прибережних зон.

Інгульський район (Старий Водопій, Новий Водопій, Нове Садівництво, селище Горького, 13 лінія, ПТЗ) Створений 1920 року як Слобідський, потім Сталінський, Ленінський, та нарешті сучасну назву отримав 2016 року завдяки річці Інгул, яка протікає через місто і є важливою природною особливістю регіону. Район має переважно житловий характер і виконує функцію великого спального району Миколаєва. Тут діють численні навчальні заклади, медичні установи, спортивні комплекси та об’єкти соціальної інфраструктури. Інгульський район також є осередком розвитку підприємств легкої та харчової промисловості. Його територія вирізняється наявністю зелених зон, що робить район придатним для спокійного повсякденного життя.

Корабельний район (Богоявленський, Широка Балка, Кульбакине, Балабанівка) Наймолодший адміністративний район Миколаєва, утворений 1973 року. Історично розвивався як окреме промислове поселення, що згодом увійшло до меж міста. Корабельний район зберіг промислову спеціалізацію — тут діють судноремонтні заводи, металургійні цехи та переробні підприємства. Водночас район є одним із найгустіше заселених, із добре розвиненою соціальною інфраструктурою, закладами культури, освіти та охорони здоров’я. Район має вихід до річки Південний Буг, що формує мальовничий природний ландшафт.

Як дістатись

Літаком

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: У зв'язку з війною на території України з 24 лютого 2022 року всі аеропорти припинили цивільні рейси. Частина з них пошкоджені чи зруйновані через російські ракетні атаки.

• 1 Миколаївський міжнародний аеропорт (IATA: NLV, ICAO: UKON), с. Баловне, Київське шосе, 9 (15 км на північ від центру міста по Р06 неподалік од Баловного; дістатися з центру міста можна на приміському автобусі 201 «Миколаїв-2 — Баловне», трансфером з Соборної вулиці або на таксі.). На другому поверсі термінала є крамниця Duty Free. Аеропорт обслуговує тільки чартерні рейси. Найближчі аеропорти з регулярним сполученням знаходяться в Одесі та Києві. (оновлено вер 2020)

Потягом

Пасажирським потягом в Миколаїв можна приїхати з Києва (10 год), Харкова через Полтаву, Кременчук, Кривий Ріг (17 год), зі Львова через Тернопіль, Хмельницький, Винницю (19 год), з Сімферополя та Керчі через Джанкой, Херсон (7 год), з Запоріжжя (11 год) та Одеси (5 год). Приміськими поїздами до міста можна приїхати с Токарівки, Нового Бугу, Грейгова, Снігурівки, Казанки, Преображенки, Олешків, Каховки та Долинської.

• 2 Миколаїв (Миколаїв-Пасажирський), Новозаводська вул., 1. Пасажирський вокзал знаходиться в районі Нового Водопою на південний схід од центру міста. Зупиняються як приміські, так і дальні потяги. (оновлено вер 2020)
• 3 Миколаїв-Вантажний, Привокзальна пл., 1. Найближча до центру Миколаєва залізнична станція знаходиться на південному кінці Пушкінської вулиці. Приймає тільки приміські потяги (див. розклад). У будівлі вокзалу працює тільки східне крило з касами та чекальним залом. (оновлено вер 2020)

Автомобілем

• M14 — з Одеси, Херсона, Нової Каховки, Мелітополя, Приазовського, Приморська, Бердянська, Мангуша, Маріуполя, Новоазовська; збігається на території України з частиною європейського автошляху Е58, яким можна дістатись із Австрії, Словаччини, Румунії, Молдови і Росії.

Транспорт

Трамваєм

Історія

Міський сленг Як не дивно, в Миколаєві теж є міський сленг, наприклад трамваї в Миколаєві можуть звати бананами (чи бананчиками). Переважно так називають чехословацькі Татри Т3, які крім переважно червоного кольору малювали і в жовтий, через що й з'явилася назва. Вони з'явилися в місті у 2015 році, продовживши практику закуплення Татр українськими містами. До цього Миколаїв обслуговували лише радянські 71-605 та 71-608К, та українські моделі виробництва Татра-Юг. Також є слово марка, яка означає номер трамваю, наприклад третя марка означає третій маршрут. Це слово використовується рідше, але все одно є частиною місцевого сленгу.

Починалося все з конки, в яку багато грошей вклали бельгійці з Бельгійського анонімного акціонерного товариства (вони внесли всій вклад також і в промисловість, зокрема в суднобудування). Запустили перші лінії аж в кінці ХІХ століття. Пасажирообіг очікувано був досить великий, бо іншого варіанту як дістатись до базару, заводів, лікарні (і так далі) не було, отже грошей це приносило європейцям чимало (41 тис. рублів на рік). Через декілька років почалися переговори з бельгійцями про перехід на електротягу, бо конка вже не справлялася з пасажиропотоком. Згодом почалося переобладнання, а 21 грудня 1914 року пустили перший електризований трамвай, маршрут йшов від старого вокзалу до лікарні. Знову ж таки без Європи не обійшлося — опори від німецького Сіеменса, а перші вагони з Риги, це вже тільки потім почали будувати вагони у "Навалі" (ЧСЗ). Першого дня прокатилося 8000 пасажирів, вручка становила 400 карбованців. Того часу проїзд був 5 карбованців, з пересадкою 8. Статистика наступного року показала що дохід склав 145000 карбованців — в 3 рази більше ніж за конку!

В той час збудували і підстанцію, яка стала архітектурною візитівкою міста (див. Що відвідати). Поштовхом до її створення стала перша міська електростанція, збудована 1902 року. Згодом побудували трансформаторну станцію, у стилі модерн. Ім'я архітектора невідоме, але відомо що його обирали знову ж таки бельгійці. У будівлі буле необхідне обладнання, диспетчерська, та спостережна вежа. Вона виконувала свої функції до 1933 року, але згодом, через значне зростання енергоспоживання, було збудовано іншу підстанцію. Після цього будівля залишилася як історична пам’ятка. Для розширення проїзджої частини вулиці пропонувалося її знести, але Олена Попова зберегла її, що правда тепер будівля розміщувала.. кафе. Спочатку кафе "Садко", потім бар "Ассоль", а до нещодавнього часу навіть відділення банку. Зараз звісно вона нічого не розміщує, вона перейшла до власності міста, і є плани її відремонтувати.

Повернемося до трамваю, а тут внаслідок Жовтневої революції зупинили рух аж до 1925 року, і менше ніж 20 років знову з'явилася перешкода — Велика Вітчизняна Війна. Під час Другої світової війни трамваї використовували для евакуації поранених до лікарні, для цього прибрали сидіння, а на кронштейнах розмістили ноші. Тільки після вторгнення фашистів у місто система зупинилася, знищили електростанцію. Після реабілітації від війни знову все зійшло на ура: побудували друге депо, перехід на широку колію, доволі чудово. Але з початку незалежності і кризису закривали лінії, перестали поступати нові вагони, навіть повернули кондукторів та закрили друге депо. Останнє оновлення складу відбулося 2015 року з прибуттям Татр.

Сьогодення

У наш час миколаївський трамвай працює як частина міської системи електротранспорту, обслуговуючи шість маршрутів із загальною мережею колій приблизно 72–73 км та близько 88 зупинок по всьому місту. Система перебуває під управлінням комунального підприємства «Миколаївелектротранс», яке утримує рухомий склад та інфраструктуру. Незважаючи на війну та економічні виклики, трамваї продовжують курсувати щоденно, виконуючи важливу функцію перевезення мешканців та зберігаючи свою присутність у транспортній мережі міста. Частина інфраструктури давно потребує капітального ремонту, і місто працює над реконструкцією колій та оновленням рейкового господарства.

Сьогоднішній рухомий склад включає десятки вагонів різних поколінь, серед яких чеські і латвійські Татри, українські Татри-Юг і К1, та радянські 71-605 і 71-608.

Вартість проїзду в трамваї варіюється залежно від способу оплати: стандартний разовий квиток коштує приблизно 7–8 грн при оплаті QR-кодом або через термінали, і до 10 грн при оплаті готівкою. Також доступні різні проїзні квитки, наприклад місячні чи студентські, які дозволяють економити при регулярних поїздках (детальніше дивитися тут). Попри підвищення тарифів через зростання витрат підприємства, місто прагне забезпечити стабільну роботу транспорту і поступово впроваджувати безготівкову оплату для зручності пасажирів.

Що відвідати

Найбільше історичних будівель і церков розташовано у центрі міста. Також на півночі Слобідки лишилося декілька дореволюційних будинків, але нажаль ніяких програм збереження будівель для них немає, і вони поступово перебудовуються містянами. Взяти до прикладу можна будинок Берга на 1-й Слобідській, який у січні 2017 зазнав значної перебудови, через що втратив свій автентичний вигляд.

Особливе місце серед пам'яток заслуговує Соборна вулиця — єдина пішохідна вулиця у місті, але найдовша у країні (пішохідна частина становить 1 км). При заснуванні вулиці деякий час вона навіть не мала назви, але згодом вона стала головною торговою, і потім просто головною вулицею, щоб прикрасити образ міста перед іноземцями. За часів Радянського Союзу вулицю вирішили зробити першою повністю пішохідною вулицею на теренах СРСР — прибрали рейки, заборонили рух возів і машин. Сьогодні вулиця одна з візитних пам'яток міста, яка стала найулюбленішим місцем відпочинку містян і гостей. По вечорам грають музиканти вживу, а біля Каштанового скверу художники виставлють на продаж свої малюнки, створюючи своєрідну "арт-галерею", і грають в шахи пенсіонери.

Релігійні споруди

• 1 Мечеть, вул. Новобузька, 124, ☎ +38(050)355-35-71, +38(093)255-35-71. Єдина дійсна мечеть у місті, будівля мусульманскої громади міста. Мусульманська релігійна громада міста регулярно організовує заходи у мечеті, присвячені ісламським подіям та святам задля згуртування мусульманського суспільства області на основі традиційних цінностей ісламу. (оновлено кві 2025)

Чим зайнятись

Музеї

• 1 Миколаївський обласний краєзнавчий музей, вул. Набережна, 29, ☎ (0512) 37-70-14NOCC, (0512) 71-89-28NOCC. 10.00 - 18.00, Вихідний день п’ятниця. Останній день місяця - санітарний. Найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаєва. для дорослих – 15 грн., для дітей та студентів -10 грн. (оновлено лис 2023)
• 2 Музей суднобудування і флоту, вулиця Адміральська, 4, ☎ 0512378636NOCC, 0512378599NOCC, 0512378598NOCC, 0512378637NOCC, e-mail: museumshipbuilding@gmail.com. 09:00 — 17:00 щоденно, крім понеділка та останнього дня місяця. До створення музею в 1978 році, тут жили адмірали та головний командувач Чорноморського флоту — сама будівля є пам'яткою історії та архітектури державного значення. Поруч з музеєм стоять бюсти відомих флотоводців, які пов'язані з суднобудуванням у місті. Сам музей єдиний такого типу в країні, а 12 залів розкривають історію суднобудування в Північному Причорномор'ї ще з часів давніх греків. Музей може похвастатися близько 100 моделями кораблів (як наприклад «Ікар», «Святий Миколай», «Київ», «Меркурій», т. ін.) та декількома цікавими діорамами. Ще можна побачити рідкісні документи, записки, карти, фрагменти судів, і різноманітні прилади. Вартість квитків: для дітей — 25 грн, для дорослих — 50 грн. Вартість квитків на 1 виставку: для дітей — 15 грн, для дорослих — 20 грн. Вартість екскурсій: для дітей — 60 грн, для дорослих — 100 грн. (оновлено жов 2025)
• 3 Музей книги в Миколаївській обласній універсальній бібліотеці, вул. Маріупольська, 9, II поверх, каб. 51 (неподалік зупинка трамваю №3 "вул. Соборна"), ☎ (0512) 37-32-89NOCC, 37-34-20NOCC, e-mail: vyzer@ukr.net. пн–пт 10:00 – 17:00. Експозиція маленька, створена порівняно нещодавно (у 2020 році), вміщується в один лиш кабінет, але і це достатньо, щоб створити цікаву атмосферу. Книги тут з XVII століття аж до сьогодення, з великих у 10 кг до мініатюрних колекційних. Навіть шафи, в яких лежать книги старі, але відреставровані — гарна деталь. Є колекції стародруків, сьогодення, Аркаса, "Україніка", та навіть дві стародавні мапи. 5 грн за особу. (оновлено січ 2026)
• Музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.»;
• 4 Миколаївський обласний художній музей ім. В. В. Верещагіна (основна експозиція в евакуації), вул. Велика Морська, 47 (зупинка тролейбусу "вул. Олексія Вадатурського" та "вул. Кропивницького"), ☎ +380 512 372 367. вт–нд 10:00 – 16:15, вихідний — понеділок та п'ятниця. Музей створений 1914 року як пам'ятник видатному російському художнику-баталісту Верещагіну, особливу роль у створенні музею відіграли Гедройць і Рєпін. Музей відомий картинами Верещагіна, Судковського, Айвазовського, Антокольського, а також рештою робіт багатьох миколаївських митців. На разі основна частина картин евакуйована, залишилося лиш кілька експозицій, наприклад зала Інни Макушиної — миколаївської скульпторки і художниці. Кожного місяця робляться виставки та концерти. 80₴ за дорослого, 40₴ за дитину. (оновлено чер 2026)
• Музей телескопів при Миколаївській астрономічній обсерваторії.

Парки

• 5 Зоопарк, Площа Миколи Леонтовича, 1 (Автобусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 8, 51, 91; тролейбусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 2, 9; трамваєм - до зуп. «Зоопарк» - № 6, 7; маршрутнтим таксі - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 1, 2, 8, 10, 13, 15, 20, 21, 30, 31, 37, 51, 52, 75, 82, 87, 91.), ☎ (0512) 24-63-77NOCC, fax: (0512) 55-60-45NOCC. в зимній період з 9:00 до 17:00, в літний - з 9:00 до 18:00, у вихідні и святкові дні - з 9:00 до 19:00, без вихідних. Вважається найкращим в Україні, та одним з найкращих в Європі. Діти до 6 років - безкоштовно. Діти від 6 до 13 років - 60 грн. Дорослі - 100 грн. (оновлено лис 2023)
• 6 Парк «Народний сад» (до 2016 р. Парк імені Г. І. Петровського), вулиця Котельна, 114, ☎ 096 196 7020NOCC. 05:00-22:00. Розважальний парк з дитячим майданчиком, літніми батутами та лабіринтами. (оновлено лис 2023)
• 7 Дитяче містечко «Казка», вулиця Декабристів, 38, ☎ 099-011-88-89NOCC. Дитяче містечко: з 7:00 до 22:00. Атракціони: з 10:00 до 21:00. Каси: з 10:00 до 21:00. Дитячий парк в центрі міста. Картка - 20 грн, розваги від 50 грн до 100 грн. (оновлено лис 2023)

Сквери

• 8 Каштановий сквер (у народі Горбатий, Театральний, і сквер пенсіонерів) (поряд з Соборною вулицею). Сквер біля головної вулиці міста, з мармуровими левами при вході, і виставкою картин місцевих творчих людей. Містить також пам'ятник святому Миколаю, фонтан, і майданчики для настільних ігор, де постійно грають пенсіонери у шахи — власне від цього й пішла одна з місцевих назв. (оновлено лис 2025)
• 9 Манганаріївський сквер (колишній Гімназичний та Пролетарський сквер, у народі Серце міста), між вулицями Адміральська, Інженерна, Нікольська та 1-ша Слобідська, ☎ 0512 711 588NOCC. Працює цілодобово. Розташований в центрі міста, у формі майже ідеального п'ятикутника. Містить в собі дитячий, баскетбольний, та спортивний майданчики. У 2012 році сквер реконструювали, а через 8 років запрацював фонтан.. щоправда через обстріли і відключення води іноді він не працює, але більшість часу він все одно радує дітей і дорослих. (оновлено лис 2025)
• 10 Сквер «Доброта», вул. Адміральська, 36. Працює цілодобово. Маленький сквер в центрі міста, де можна відпочити від вуличної метушні в тіні під час спекотного літа. Родзинка цього скверу є скульптура з однойменною назвою, подарована місту московським скульптором Г. Потоцьким.

  27 квітня 2023 року сквер був знищений внаслідок ракетної атаки "Калібрами" по місту. Що є цікавим, тим що мер Миколаєва вже давав завдання знести скульптуру, але росіяни зробили це за нього, знищивши й фігуру дружби Миколаєва і Москви, і сквер. (оновлено груд 2023)

• 11 Літературний сквер (офіційно сквер «Літератор»), вул. Марка Кропивницького, 143 (поряд з центральною бібліотекою). Цей невеличкий сквер розміром 500 кв. м. з'явився 28 жовтня 2011 року, на що вказує гранітний камень з назвою скверу та датою закладення. Також нещодавно тому тут з'явилися пам'ятники місцевих діячів культури та літератури, наприклад Емілю Январьову, Юрію Крючкову, та іншим. (оновлено вер 2025)

Де поїсти

Дешево

• 1 Кафе «Франс.уа», вул. Соборна, 5, ☎ 0800 210 092NOCC. 08:00-20:00. Один з декількох таких же закладів мережі, але буде лише показано це кафе, як найатмосферніше для туриста. Гарне двоповерхове кафе-пекарня на головній вулиці міста, де пахощі свіжих борошняних виробів давно поширилася всією будівлею. Доволі смачні хот-доги, круасани, бутерброди та інші запашні випічки. 100-150₴. (оновлено лис 2025)
• 2 Grano (поміж магазинів MIDA та Аврора), просп. Центральний, 177 (поряд з центральною дитячою бібліотекою), ☎ +380 (75) 347 57 99. пн–пт 08:00 – 21:00, сб–нд 09:00 – 21:00. Маленький заклад італійської кухні, розташований між двома магазинами. Всього усередині близько 15 сидячих місць. Заклад по суті є дешевшим аналогом «Челентано», хоча їжа тут дійсно смачна. Пропонує страви італійської кухні та десерти. Піца — 175-195₴; паста, лазанья та равіолі — 125-175₴. Пиво тут помітно дешевше. (оновлено лип 2026)

Середні ціни

• 3 McDonald's №34 «Корабел», вул. Павла Скоропадського, 43 (біля Соборного скверу), ☎ +380 800 501 579, e-mail: UA-00034.store@ua.mcd.com. «МакДональдз»: 07:00-23:00, МакДрайв: 05:00-23:45. Популярна мережа фастфуду вперше відкрила двері у місті в 90-х, до війни будували також другий ресторан в Інгульскому району, але війна перервала всі плани. Ресторан залишався закритим довгий час з-за проблем з централізованим водопостачанням, але 27 березня 2026 року ресторан вдруге відкрив двері (спочатку звісно для мера та депутатів), до якого ринулися хвилі голодних містян, які раніше їздили в Одесу щоб там покуштувати бургери. 180–250₴. (оновлено бер 2026)
• 4 Вино&М'ясо, просп. Богоявленський, 39Б (поряд з "Юністю"), ☎ +38 (050) 207 57 00. пн–чт 10:00 – 22:00, пт–нд 10:00 – 23:00. Ресторан молодий, стоїть на місці піцерії "Sole Mio". Інтер'єр виконаний у жовтих, дещо приглушених тонах: освітлення, неонові вивіски, та квітки нарцису на столиках. Перед вхідними дверима стоїть барна стійка, поряд є вішалки, і весь час грає релаксуюча музика (здебільшого джаз). Їжа смачна, подається гарячою, зі вмілим та місцями веселим подаванням від офіціантів. Загалом заклад цілком підходить для пар та компанії друзів. 290-590₴. (оновлено бер 2026)

Де розважитись

Бари

• 1 Ресторан-бар «Панська хата», вул. Євгенія Логінова, 38/3, ☎ +380934472202, +380636198565, +380993233653. 12:00 — 23:00. Аутентичний бар у Лісках. Вигляд непоганий: традиційний український інтер'єр, є літня тераса, та навіть жива музика. Їжа теж більш традиційна — салати, бутерброди, м'ясо, та риба. Також є невеличкий бар, тому випити тут теж є що. Також можна влаштовувати банкети під свята, а після їжі — потанцювати під українські традиційні пісні, то ж святе. Бар звісно не зовсім ідеальний — кондиціонер не працює, та й чистим місцем це не назвеш, але адміністрація закладу старається створити цей бар ідеальним осередком української ресторанної моди. (оновлено січ 2026)
• 2 Кафе-бар «Анюта», вул. Панаса Саксаганського, 45 (поряд з «Казкою» і зупинкою трамваю №6 і 7 "вул. Корабелів"), ☎ 0512 475 009NOCC, e-mail: nastamedanik00@gmail.com. 10:00 — 22:00. Бар з літньою терасою, трохи далі від центра міста. Підходить для банкетів і святкувань, є окрема зала та банкетне меню. Є жива (і дуже гучна!) музика, персонал привітливий. Місце славиться смачним м'ясом, гості хвалять бар за смачний шашлик. 400-700₴, для банкетів деякі страви дорожче. (оновлено трав 2026)

Де зупинитись

Куди далі

• Одеса
• Херсон
• Снігурівка
• Баштанка
• Нова Одеса
• Очаків

Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!